Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Забезпечення інформаційної безпеки держави
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

Німецьке уявлення про інформаційну безпеку та інформаційну війну об'єднує наступальну та оборонну складові в єдине ціле для просування національних інтересів. При визначенні небезпек, ризиків, викликів та загроз і можливих дій у відповідь іноземні держави розглядаються окремо від неурядових об'єднань (політичних партій, міжнародних організацій та засобів масової інформації), злочинних співтовариств (організованих злочинних угруповань, хакерів і т. ін.) та фізичних осіб (включаючи релігійних фанатиків та ін.).

У зв'язку із загостренням інтересу до проблеми ВЕРБ, німецькі експерти вважають, що найближчими роками вірогідним зростанням уразливості економічної і політичної інфраструктур індустріально розвинених держав у результаті порушення нормального функціонування інформаційних систем під дією інформаційної зброї.

Дану обставину фахівці пояснюють наявною тенденцією переходу провідних держав на новий тип організації суспільства – "інформаційне суспільство". В "інформаційному суспільстві" спостерігатиметься подальша монополізація ринків, у тому числі й інформаційно-комунікаційних послуг. Зосередження в рамках транснаціональних компаній, різних компонентів інформаційних систем призведе до загрози втрати суверенітетів держав і зробить уразливою всю інфраструктуру ухвалення державних політичних рішень та управління. Різні питання забезпечення безпеки інформаційного обслуговування в таких сферах, як промислове виробництво, банківська справа, наукові дослідження, медицина, за оцінками німецьких фахівців в області інформаційної безпеки, мають важливе значення і є невід'ємною умовою збереження провідних позицій Німеччини.

Робиться слушний висновок, що в результаті розвитку інформаційних технологій відбувається глобалізація не лише світового ринку товарів, а й виробничих послуг. Підприємства вимушені переходити від спеціалізації на певні види продукції до спеціалізації на конкретному технологічному процесі. Це призведе у кінцевому рахунку до різкого збільшення коопераційних зв'язків і відповідно при порушенні роботи зовнішніх комунікаційних ланцюгів – до уразливості відомостей, котрі складають комерційну, службову і професійну таємниці.

Німецькі експерти не виключають можливості активізації діяльності іноземних спецслужб щодо використання сучасних інформаційно- комунікаційних технологій для збору інформації та здійснення активних заходів. Так, приміром, монопольні позиції фірм США в системах глобального космічного зв'язку (проект Iridium), глобальної навігаційної системи (GPS) у рамках мережі Інтернет вже нині розглядаються деякими експертами ФРН як загрозу національному суверенітету Німеччини. Німецькі фахівці зазначають, що в умовах посилення американської монополії на ринках інформаційних технологій надійний захист від свавілля низки ІТ- компаній США та попередження незаконних втручань іноземних спецслужб в інформаційну сферу Німеччини може бути досягнене лише шляхом створення і розвиток власних, незалежних від Сполучених Штатів інформаційних мереж, оснащених програмними засобами національних виробників ФРН.

На виконання вимог національної безпеки в інформаційно-технічній сферінімецькими фахівцями реалізовано низку важливих заходів, зокрема, завершені організаційно-технічні заходи підключення до міжнародної комп'ютерної мережі Інтернет німецького уряду. Німецькі виробники, насамперед, Telecom, концерни Bertelsmann і Axel Springer, стали співзасновниками спільного підприємства AmericaOnline-Europe і мають намір тим самим зробити істотний вигідний вплив на присутність американців на ринках інформаційного простору Європи. Таким чином, завдяки енергійним і послідовним заходам, котрі робляться урядом Німеччини останнім часом, у сфері освоєння нових регіонів інформаційного простору німці зможуть скласти серйозну конкуренцію американцям, принаймні, в межах Євразії.

На підставі вище зазначеного німецькі фахівці відзначають, що одним із найбільш важливих завдань Німеччини є забезпечення безпеки своїх громадян як від всіляких зовнішніх, так і внутрішньої небезпек, ризиків, викликів і загроз. У сфері інформаційно-психологічної безпеки – захист як свідомості окремої особи і громадянина, так і суспільної свідомості населення ФРН, особливо представників німецької нації, – від деструктивних інформаційних і психологічних впливів. У даному випадку саме на спецслужби, поліцію та інші правоохоронні органи покладається обов'язок реалізації заходів щодо моніторингу оперативної обстановки, виявлення передумов, запобігання, нейтралізацію і припинення будь-яких протиправних і особливо злочинних діянь, котрі можуть становити небезпеку, ризик, виклик чи загрозу для особи, суспільства і держави. З цієї причини не випадково державні діячі та доктриналісти Німеччини з діяльності спеціальних і поліцейських служб ведуть постійний пошук найбільш оптимальної моделі спецслужб і поліції, їх організації та управління, вдосконалення стратегії і тактики, правових основ та методів її діяльності, проведення інформаційно-аналітичної роботи у сфері безпеки, особлива увага при цьому приділяється інформаційно-психологічній безпеці.

Зазначається, що вирішення цих проблем набагато в чому залежить від політичного режиму, встановленого в державі. На підставі абз. 1 ст. 20 Конституції (Основного закону) ФРН порядок здійснення державної влади в Німеччині встановлюється таким чином, щоб виключити будь-яку можливість використання розвідувальних і контррозвідувальних служб, поліції та інших правоохоронних органів поза прямого їх призначення, визначеного законодавством держави. Державний механізм ФРН далекий від досконалості, а його діяльність несе на собі відбиток протиріч, характерних даному типу суспільства, особливо після об'єднання Німеччини, але тим не менше там зроблено набагато більше, ніж, приміром, в Україні, для втілення у життя ідеї правової держави, в тому числі й у сфері охорони закону. Принципи роботи спецслужб і поліції удосконалюються в обстановці економічного і політичного плюралізму, на особливу увагу до забезпечення прав особистості та пошуку компромісу при вирішенні соціальних конфліктів.

Зміни, що відбувалися у світі наприкінці 80-х – початку 90-х pp. XX ст., у відносинах між державами, об'єднання Німеччини, звичайно ж, не могли не викликати змін у визначенні цілей, завдань, масштабів і напрямів діяльності як органів поліції, так і Федерального відомства з охорони Конституції та інших спецслужб ФРН. Незважаючи на великі повноваження Федерального відомства з охорони Конституції, діяльність його піддається контролю. На підставі ст. 87 Основного закону ФРН і положень Закону "Про парламентський контроль розвідувальної діяльності Федерації" від 11.04.1978 р. Федеральний уряд несе політичну відповідальність за діяльність спецслужб (включаючи відповідні служби поліції), а персональна відповідальність за організацію та координацію цієї діяльності покладено на Федерального канцлера.

Для реалізації завдань безпеки у ФРН, як й у багатьох сучасних державах, існує нештатна державна структура – "розвідувальна спільнота". Нині у професійних, урядових і парламентських колах сформовано чітке уявлення про функції кожного з членів "розвідувальної спільноти", до якої віднесені всі спецслужби та урядові агентства, котрі проводять загалом або по окремих напрямках розвідувальну діяльність і тим самим служать інтересам національної та державної безпеки.

Розвідувальна спільнота ФРН складається з таких основних елементів: 1) координаційні органи; 2) контролюючі органи; 3) загальнодержавні та відомчі спеціальні служби і поліцейські органи.

Саме між зазначеними категоріями державних органів відбувається інтенсивний інформаційний обмін і телекомунікація, а також держава надає повноваження та покладає відповідальність за надійну розробку і ефективну реалізацію відомчих режимів забезпечення безпеки інформаційних масивів, інформаційних систем і баз даних, телекомунікаційних каналів, а також за забезпечення інформаційно-психологічної безпеки особового і керівного складу інформаційно-аналітичних структур, підрозділів зв'язку, інших державних і неурядових структур, причетних до використання, обробки та збереження важливої для держави інформації та документальних даних. А саме:

1. Координаційні органи: Федеральна рада безпеки – ФРБ (Bundessicherheitsrat – BSR), Федеральна рада оборони – ФРО (Bundesverteidigungsrat – BVR), Шостий відділ Відомства федерального канцлера (Abteilung Vides Bundeskanzleramt – ВКА).

Федеральна рада безпеки діє при Федеральному канцлерові. До її складу входять: віце-канцлер, міністри оборони, закордонних та внутрішніх справ, фінансів, економіки, генеральний інспектор збройних сил і уповноважений з координації діяльності спецслужб. Рада безпеки уповноважена розглядати пропозиції щодо стратегічних напрямків зовнішньої і внутрішньої безпеки ФРН, брати участь у розробці концепції безпеки держави.

6-й відділ Відомства федерального канцлера (ВФК) як центральний адміністративний органу ряду безпосередньо здійснює координацію інформаційних потоків у державі, повсякденної інформаційної та оперативно-службової діяльності спецслужб, правоохоронних і оборонних органів, а також їх взаємодію з цивільними міністерствами і відомствами. Даний відділ ВФК підпорядкований Уповноваженому з координації діяльності спецслужб.

Уповноважений з координації діяльності спецслужб (УКДС), посада якого була заснована у 1973 р. з метою забезпечення урядового контролю за діяльністю розвідки та контррозвідки, а також поліпшення координації цієї діяльності, відповідно до своїх функціональних обов'язків вирішує наступні завдання: 1) координацію взаємодії спецслужб між собою та іншими державними органами за принципово важливих питань оперативної діяльності; 2) головувує в міжвідомчих органах з питань розвідки і контррозвідки в "Комітеті статс-секретарів у справах секретних служб і безпеки" та у "Постійному комітеті з питань безпеки в спецслужбах"; 3) підтримує контакти з парламентською контрольною комісією, котра здійснює контроль за конституційно-правовою діяльністю спецслужб, і подає відповідні пропозиції до парламенту. Уповноважений має право вимагати від керівників спецслужб надання інформації про організацію та методику роботи, про планування бюджету та витрати, про кадрову політику, брати участь у розробці законопроектів, інструкцій та настанов, що стосуються спецслужб, їх взаємодії один з одним та іншими відомствами. Саме керівник УКДС відповідає з безпеку інформації та документальні дані по перелічених вище питаннях, котрі накопичуються у Відомстві та поширюються ним до зацікавлених респондентів.

2. Контролюючі органи: Парламентська контрольна комісія або "G-10-Комісія" (ПКК, РКК -Parlamentarische Kontrollkomission/ "G-10-Komission"); Уповноважені з питань захисту секретних даних (Datenschuzbeauflragten); Федеральна і земельні рахункові палати (Bundesund Landesrechungshofe), прокуратура.

Аналіз законодавства ФРН дозволяє зробити висновок про те, що у державі створена і діє семиступенева система контролю за підрозділами "силових структур", які виконують спеціальні завдання: 1) парламентський (комісії бундестагу) контроль; 2) урядовий контроль (Федеральний канцлер, Федеральна рада безпеки, Відомство федерального канцлера,

Уповноважений з координації діяльності спецслужб, Комітет стато-секретарів у справах секретних служб і безпеки); 3) парламентсько-урядовий контроль (Федеральний уповноважений із захисту даних на осіб); 4) судовий контроль (можливий тільки частково через специфіку діяльності спецслужб); 5) міжвідомчий (Постійний комітет з питань безпеки в спецслужбах, Рахункова палата, Уповноважений із захисту даних); 6) відомчий контроль (компетентний міністр, відповідні підрозділи в міністерствах і відомствах); 7) громадський контроль, приміром, з боку критичних журналістів і громадян, звітів, доповідей, статей і книг.

Така побудова системи визначена федеральними законами, постановами уряду, відомчими наказами та інструкціями, що дозволяє говорити про стабільність у діяльності "силових структур", пошук оптимальних шляхів удосконалення їх структури, механізму правового регулювання діяльності щодо захисту конституційного ладу, забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки німецької держави, цілісності та безпеки Федерації та Федеральних Земель.

На Спеціальну парламентську контрольну комісію (ПКК) – "G-10 Komision", утворену в 1978 р., формально покладаються повноваження парламентського контролю за діяльністю спецслужб. У лютому 1992 р. з метою запобігання можливості використання Федерального відомства з охорони Конституції та його співробітників в якості засобів провокацій і антидержавної діяльності депутатами Бундестагу був прийнятий Закон "Про парламентську комісію", яка обирається Бундестагом і працює під головуванням представників правлячих і опозиційних партій, які щорічно змінюють один одного. Керівники спецслужб зобов'язані регулярно звітувати перед членами ПКК про проведену ними роботу, інформувати членів комісії про всі випадки "особливого значення". Парламентська комісія слідкує за додержанням прав окремих громадян, під час виконання спецслужбами своїх функцій. З 1992 р. співробітники спецслужб отримали право, оминаючи своє керівництво, звертатися з будь-яких важливих питань безпосередньо до парламентської комісії. При цьому їм забезпечується необхідна конфіденційність. "G-10" уповноважена контролювати фінансову діяльність спеціальних органів, перевіряти їх бюджет та економічні проекти спецслужб, включаючи Федеральне відомство з охорони Конституції. Поряд із зазначеним Парламентська контрольна комісія "G-10" у разі виникнення військової загрози дає санкцію БНД на проведення заходів так званого "стратегічного контролю", тобто на масову перлюстрацію поштової кореспонденції і прослухування радіотелефонних ліній зв'язку на території певних регіонів і держав.

Федеральний уповноважений в захисту персональних даних та інформаційної свободи (Der BundesbeauftragtefUrden Datenschutzunddie Informatiomfreiheit, HusarenstraBe,30, D-53117 Bonn. Tel.:+49 (0)228-997799- 0. Presse: +49(0)228-997799-916. Fax: +49 (0)228-997799-550. E-Mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. : Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. : datenschutz.bund.de) к державна посада впроваджена у 1977 р. за ініціативою Федерального уряду і Бундестагу з метою посилення контролю за діяльністю спецслужб у питанні захисту прав громадян ФРН. На цього державного чиновника покладені функціональні обов'язки на вимогу Бундестагу чи Федерального уряду здійснювати контроль за дотриманням основних положень Закону від 27.01.1977 р. "Про охорону інформації про осіб від зловживань при її обробці", готувати для депутатів Бундестагу або членів федерального уряду щорічні звіти та поточні документи з виконання цього Закону в БНД, БФФ і МДД, проводити в необхідних випадках експертизу на встановлення відповідності дій спецслужб законам ФРН і надавати в Бундестаг та уряд пропозиції щодо вдосконалення правового механізму захисту інформації даних на осіб. Уповноважений та його представники мають право запитувати в спецслужбах всі матеріали і справи, пов'язані з обробкою інформації про осіб, введеної в банки даних, в будь- який час мати доступ у всі приміщення, де зберігаються ці дані. У випадках, коли відповідно до закону вищі органи державної влади ФРН визнають, що доступ до документів і справ становить загрозу державній безпеці, спецслужби мають право не пред'являти їх федеральному уповноваженому або його представникам.

Контроль на відомчому рівні за діяльністю спецслужб і поліції здійснюється незалежно від парламентського та урядового контролю. Приміром, Комітет з внутрішніх справ МВС ФРН здійснює контроль і координацію діяльності контррозвідувальних органів (БФФ і ЛФФ), 6-й відділ громадської безпеки федерального МВС контролює діяльність Федеральної прикордонної охорони і поліції.

3. Загальнодержавні та відомчі спеціальні служби і поліцейські органи репрезентують сукупність виконавчих структур у "розвідувальній спільноті ФРН". Суб'єктом розвідувальної діяльності – державою в особі Федерального канцлера, Федеральної ради безпеки, Федеральної ради оборони – безпосередньо на Бундесвер, спецслужби і поліцейські органи покладаються завдання розробки, узгодження і реалізації оборонних, безпекових розвідувальних і контррозвідувальних оперативних та оперативно-розшукових заходів, акцій, таємних операцій, в тому числі й у сфері інформаційно-психологічного протиборства.

Підсумовуючи можна зазначити, що неважко помітити, що до кола обов'язків спецслужб і поліції входять не лише боротьба зі злочинністю, а й заходи соціального обслуговування населення, які мають профілактичний характер і спрямовані на запобігання можливих порушень закону і правопорядку. Загальна характеристика основних напрямків діяльності спецслужб і поліції сучасної Німеччини, аналіз меж їх діяльності вказують на те, що після об'єднання двох державних утворень – ФРН і НДР, двох систем з різним державним устроєм та політичним режимом, органи поліції і спецслужб зазнали певних змін. Втілюючи в життя ідею демократичної правової держави, розбудовуючи спецслужби і поліцію нового типу та визначаючи напрями їх діяльності, Федеральний уряд виходить з наступних чинників: 1) очікуваної суспільством якості та рівня правового закріплення меж і повноважень в діяльності спецслужб і поліції; 2) потреб органів влади як на національному, так і на регіональному рівнях; 3) реальних можливостей спецслужб, поліцейських формувань, галузевих служб і підрозділів, а також 4) їх мобілізаційної відповідності сучасним реаліям.

При цьому не допускалася будь-яка ідеологізація діяльності Збройних сил, спецслужб і поліції, підпорядкування їх інтересам політичних партій і тим більше окремим особистостям. На відміну від держав з авторитарним режимом, де спецслужби і поліція (як це було до 1990 р. в НДР) поряд з іншими структурами системи кримінальної юстиції, пенітенціарною системою, армією і службою державної безпеки боролися з інакомисленням, спецслужби і поліція ФРН своєю діяльністю забезпечує головним чином права і свободи громадян, громадянського суспільства і держави. Влада Федеративної Республіки Німеччина вбачає основне призначення спецслужб і поліції у встановленні контролю над злочинністю, у стримуванні її за допомогою застосування тих засобів, які надані законом.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші