Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Забезпечення інформаційної безпеки держави
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

Служба безпеки (СБ) України, яка визначена законодавцем в якості одного із суб'єктів забезпечення національної й, зокрема, державної безпеки України (ст. 4 Закону України "Про основи національної безпеки України"), є одним із провідних суб'єктів реалізації державної політики України в інформаційній сфері. СБ України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.

Відповідно до Закону України "Про Службу безпеки України" (ст. 2) на СБ України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічногоі оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. СБ України відповідно до Закону України "Про державну таємницю" є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці.

Відповідно до п. 4.2. Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2015 р. (Розділ IV. "Питання безпеки"), затвердженої Указом Президента України від 23.04.2015 р. №238/2015, СБ України здійснює заходи щодо охорони в Україні інформації НАТО з обмеженим доступом. СБ України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, які нею користуються, здійснює оформлення сертифікатів особового допуску до роботи з інформацією НАТО.

СБ України відповідно до Закону України "Про державну таємницю" надає підприємствам, установам та організаціям спецдозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. Ці положення стосуються й роботи з інформацією НАТО з обмеженим доступом та користування нею державними органами, підприємствами, установами і організаціями (п. 4.6. "Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності (індустріальна безпека)" вказаної Програми).

До завдань СБ України також входить запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Діяльність СБ України в інформаційній сфері держави здійснюється властивими їй формами та методами, передбаченими законами України "Про Службу безпеки України", "Про контррозвідувальну діяльність", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про боротьбу з тероризмом", "Про державну таємницю" тощо у тісній взаємодії з іншими суб'єктами ЗІБ та спрямована на нейтралізацію загроз національним інтересам і національній безпеці України, визначеним у ст. 7 Закону України "Про основи національної безпеки України":

  • – прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації;
  • – поширення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії;
  • – комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм;
  • – розголошення інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави;
  • – намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.

Окрім того, СБ України свою діяльність щодо ЗІБ України спрямовує на обмеження та усунення низки загроз національній безпеки в інформаційній сфері, визначених у Стратегії національної безпеки України, схваленій рішенням РНБО України від 06.05.2015 р. та затвердженій Указом Президента України від 26.05.2015 р. №287/2015:

  • – розвідувально-підривна і диверсійна діяльність, дії, спрямовані на розпалювання міжетнічної, міжконфесійної, соціальної ворожнечі і ненависті, сепаратизму і тероризму,
  • – інформаційно-психологічна війна, приниження української мови і культури, фальшування української історії, формування російськими засобами масової комунікації альтернативної до дійсності викривленої інформаційної картини світу;
  • – ведення інформаційної війни проти України;
  • – уразливість об'єктів критичної інфраструктури, державних інформаційних ресурсів до кібератак;
  • – фізична і моральна застарілість системи охорони державної таємниці та інших видів інформації з обмеженим доступом;
  • – критична зношеність основних фондів об'єктів інфраструктури України та недостатній рівень їх фізичного захисту;
  • – недостатній рівень захищеності критичної інфраструктури від терористичних посягань і диверсій;
  • – неефективне управління безпекою критичної інфраструктури і систем життєзабезпечення.

Основними функціями СБ України у сфері забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері відповідно до ст. 10 Закону України "Про основи національної безпеки України" є:

  • – постійний моніторинг впливу на національну безпеку процесів, що відбуваються в першу чергу в інформаційній, політичній, соціальній, економічній, екологічній, науково-технологічній, воєнній та інших сферах, релігійному середовищі, міжетнічних стосунках; прогнозування змін, що відбуваються в них, та потенційних загроз національній безпеці;
  • – систематичне спостереження за станом і проявами міжнародного та інших видів тероризму (у т.ч. й кібертероризму);
  • – прогнозування, виявлення, та оцінка можливих загроз, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин і умов їх виникнення та наслідків прояву;
  • – комплексне інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності вищих органів державної влади та інших суб'єктів забезпечення національної безпеки України в інформаційній сфері;
  • – розроблення науково обгрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо прийняття управлінських рішень з метою захисту національних інтересів України;
  • – запобігання та нейтралізація впливу загроз і дестабілізуючих чинників на національну безпеку та національні інтереси в інформаційній сфері;
  • – локалізація, деескалація та врегулювання конфліктів, ліквідація їх негативних наслідків або впливу дестабілізуючих чинників;
  • – оцінка результативності дій щодо забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері та визначення витрат на ці цілі;
  • – участь у двосторонньому і багатосторонньому співробітництві в галузі ІБ, якщо це відповідає національним інтересам України;
  • – спільне проведення планових та оперативних заходів з компетентними структурами іноземних держав у рамках міжнародних організацій та договорів у галузі безпеки.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну таємницю", СБ України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці.

Провідними підрозділами СБ України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави, суспільства та особи є Департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, Департамент захисту національної державності, Департамент охорони державної таємниці та ліцензування Центрального управління СБ України, а також їх підрозділи у складі регіональних органів СБ України.

Окрему увагу слід звернути на питання забезпечення ІБ СБ України в контексті її реформування.

Стратегією національної безпеки України (п. 4.4.), затвердженою Указом Президента України від 26.05.2015 р. №287/2015, визначено, що реформа СБ України має на меті створення динамічної, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби, здатної ефективно захищати державний суверенітет, конституційний лад і територіальну цілісність України.

При цьому буде забезпечено концентрацію зусиль на: контррозвідувальній діяльності; нейтралізації сепаратистських та екстремістських рухів і організацій; забезпеченні державної безпеки у сферах боротьби з тероризмом, економічної, інформаційної, кібернетичної безпеки; захисті державної таємниці; сприянні швидкому і ефективному обміну інформацією з державами – членами НАТО, ЄС на основі взаємної довіри.

Відповідно до Концепції реформування СБ України, затвердженої Указом Президента України від 20.03.2008 р. №249/2008, до основних функцій реформованої СБ України повинні належати контррозвідувальний захист ІБ України від посягань з боку спеціальних служб іноземних держав, окремих організацій, груп та осіб, а також контррозвідувальний захист і забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, яка є власністю держави. Зазначені функції мають бути закріплені в новій редакції Закону України "Про Службу безпеки України".

У ході подальшого реформування СБ України серед інших завдань у сфері контррозвідувальної діяльності має бути забезпечено:

  • – проведення контррозвідувальних і оперативно-розшукових заходів із використанням телекомунікаційних та інших технічних систем;
  • – створення на базі підрозділів радіоконтррозвідки системи отримання попереджувальної інформації про загрози національній безпеці України у сфері державної безпеки;
  • – удосконалення контррозвідувального захисту державних інформаційних ресурсів;
  • – організаційно-правове вдосконалення системи протидії спеціальним інформаційним операціям і впливам, проявам комп'ютерної злочинності та комп'ютерного тероризму, незаконному обігу і використанню технічних засобів негласного отримання інформації.

Окрім того, у сфері забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, яка є власністю держави має бути забезпечено:

  • – здійснення комплексу заходів з адаптації відповідних національних режимів до особливостей і стандартів держав ЄС та НАТО;
  • – подальший розвиток системи забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, яка є власністю держави.

Таке реформування має здійснюватися в рамках загальних процесів реформування правоохоронної сфери та сектору безпеки України в інтересах ефективного захисту людини і громадянина, суспільства і держави від зовнішніх та внутрішніх загроз відповідно до пріоритетів національних інтересів України, визначених Законом України "Про основи національної безпеки України" і Стратегією національної безпеки України.

Зокрема, у підпункті 2.1.5.1. "Реформування Служби безпеки України" пункту 2.1. Політика національної безпеки Розділу II. "Оборонні та військові питання" Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2015 рік, затвердженої Указом Президента України від 23.04.2015 р. №238/2015, визначено, що основною метою реформування СБ України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні спеціальної служби, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами; приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

При цьому в якості середньострокових цілей у т.ч. визначено:

  • – забезпечення вдосконалення законодавства з питань діяльності СБ України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;
  • – вивчення організації інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронної діяльності спеціальних служб держав – членів НАТО з метою запровадження сучасних методик у роботі СБ України.

У числі пріоритетних завдань на поточний рік у т.ч. визначено:

  • – поновлення співробітництва СБ України з Комітетом НАТО з питань цивільної розвідки;
  • – продовження імплементації визначених Службою безпеки України Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;
  • – вивчення досвіду спецслужб держав – членів НАТО щодо використання інформаційних ресурсів державних органів у забезпеченні службової діяльності з метою його впровадження в роботі СБ України.

З метою їх виконання необхідно здійснити наступні заходи:

  • – поновити діалог СБ України з Комітетом НАТО з питань цивільної розвідки з актуальних питань двостороннього співробітництва, зокрема у сфері реформування національного сектору безпеки;
  • – продовжити планову імплементацію Цілей партнерства, що визначені СБ України на поточний етап Процесу планування та оцінки сил;
  • – забезпечити взаємодію з радниками держав – членів НАТО з метою напрацювання пропозицій щодо налагодження співробітництва з протидії новітнім викликам та загрозам безпеці, а також визначення оптимальних шляхів та напрямів реформування національного сектору безпеки.

Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах. У своїй діяльності СЗР України керується Конституцією України, законами України "Про розвідувальні органи України" від 22.03.2001 р., "Про Службу зовнішньої розвідки" від 01.12.2005 р., іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Службу зовнішньої розвідки" на СЗР України покладається;

  • – добування, аналітична обробка та надання розвідувальної інформації Президентові України, Голові ВР України, Прем'єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом України споживачам;
  • – здійснення спеціальних заходів впливу, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в інформаційній та інших сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку;
  • – участь у забезпеченні безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані з відомостями, що становлять державну таємницю;
  • – участь у протидії кібертероризму та іншим видам тероризму, транснаціональною організованою злочинністю, кіберзлочинністю, незаконною торгівлею зброєю, радіоактивними матеріалами і технологіями її виготовлення;
  • – вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України в інформаційній та інших сферах, життю, здоров'ю її громадян та об'єктам державної власності за межами України.

Процес становлення СЗР України як самостійного державного органу, законодавчого забезпечення його діяльності триває. Це передбачає вирішення низки завдань правового, економічного й організаційного характеру як на загальнодержавному, так і на відомчому рівнях.

Організаційні заходи, що вживаються, здійснюються в контексті загальносвітової тенденції до посилення ролі розвідки у системах забезпечення національної безпеки і радикального вдосконалення розвідувальної діяльності. Система управління розвідувальною діяльністю розвивається у напрямі створення таких механізмів, які були б здатні чутливо реагувати на виникнення нових зовнішніх загроз національній безпеці держави в інформаційній та інших сферах її існування.

Окрім цього, до суб'єктів, на які покладено завдання із ЗІБ України, можна віднести також Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України (ДССЗЗІ України), створену у 2006 р. на основі Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ України. Правовий статус ДССЗЗІ України закріплено в Законі України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" від 23.02.2006 р.

Згідно ст. 2 цього Закону ДССЗЗІ України є державним органом, основною функцією якого є забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації.

Діяльність ДССЗЗІ України спрямовується КМ України, який здійснює заходи щодо забезпечення її функціонування. ДССЗЗІ України підконтрольна ВР України. З питань, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки України, ДССЗЗІ України підпорядковується і підконтрольна Президентові України.

Згідно ст. 3 вказаного Закону, до основних завдань ДССЗЗІ України віднесено:

  • – участь у формуванні та реалізація державної політики у сфері захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації;
  • – забезпечення в установленому порядку урядовим зв'язком Президента України, Голови ВР України, Прем'єр-міністра України, інших посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій у мирний час, в умовах надзвичайного та воєнного стану, а також у разі виникнення надзвичайної ситуації;
  • – забезпечення функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв'язку і Національної системи конфіденційного зв'язку;
  • – визначення вимог і порядку створення та розвитку систем технічного та криптографічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
  • – здійснення державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, а також за додержанням вимог законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису;
  • – охорона об'єктів, приміщень, систем, мереж, комплексів, засобів урядового і спеціального зв'язку, ключових документів до засобів криптографічного захисту інформації ДССЗЗІ України;
  • – ліцензування в Україні господарської діяльності у галузі криптографічного та технічного захисту інформації.

Також підрозділи ДССЗЗІ України забезпечують:

  • – оцінку стану захищеності державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах;
  • – накопичення та аналіз даних про вчинення та/або спробу вчинення несанкціонованих дій відносно державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, а також про їх наслідки, та, у разі необхідності, інформування правоохоронних органів для вжиття ними заходів щодо попередження та припинення злочинів у цій сфері;
  • – забезпечення накопичення, обліку, обробки та збереження відомостей про стан захищеності державних електронних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах органів виконавчої влади, ведення Реєстру інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, та інші.

Відповідно до положень указів Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" від 1.07.2000 р. №928, "Про заходи щодо захисту інформаційних ресурсів держави" від 10.04.2000 р. №582, розпорядження КМ України "Про передачу Державного центру інформаційної безпеки до сфери управління Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ" від 28.02.2001 р. № 63-р. ДССЗЗІ України як правонаступник вказаного підрозділу СБ України забезпечує контроль вітчизняного сегменту мережі Інтернет з боку держави.

Окрім того, підрозділи ДССЗЗІ України компетенції здійснюють документування та притягнення до адміністративної відповідальності правопорушників, реагування на протиправні дії яких віднесено до цієї служби.

Разом з тим, реагувати на протиправні дії щодо інформаційно- телекомунікаційних систем державних органів та недержавних організацій, що мають ознаки злочинів, відповідальність за які передбачена нормами Кримінального кодексу України, повинні уповноважені підрозділи СБ та МВС України, розслідування – слідчі підрозділи МВС України, а судовий розгляд та винесення вироків по кримінальним справам – органи судової влади України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", ДССЗЗІ України також виконує наступні функції:

  • – координує реалізацію державної політики у сфері користування радіочастотним ресурсом України;
  • – визначає за участю НКРЗІ необхідний і достатній для потреб України радіочастотний ресурс, відповідно до норм міжнародного права здійснює заходи щодо його закріплення за Україною і захисту на міжнародному рівні;
  • – бере участь у створенні державних стандартів щодо користування радіочастотним ресурсом України;
  • – розробляє на підставі пропозицій і за участю НКРЗІ, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Генштабу ЗС України, ДССЗЗІ України, СБ України, МВС України, інших зацікавлених державних органів, установ та юридичних осіб Національну таблицю розподілу смуг радіочастот України й План використання радіочастотного ресурсу України та подає ці документи на затвердження КМ України, а також подає на розгляд КМ України пропозиції щодо внесення змін до них;
  • – розробляє проекти законів, інших нормативно-правових актів щодо користування радіочастотним ресурсом України, розробляє та затверджує нормативно-правові акти з питань, віднесених до її компетенції, щодо користування радіочастотним ресурсом України;
  • – виконує обов'язки Адміністрації зв'язку України з питань здійснення функцій України як держави – члена Міжнародного союзу електрозв'язку, несе відповідальність за виконання зобов'язань України за Статутом та Конвенцією Міжнародного союзу електрозв'язку і зобов'язань за адміністративними регламентами, а також з питань взаємодії й співробітництва з органами, які мають функції адміністрацій зв'язку іноземних держав;
  • – представляє інтереси України в інших всесвітніх, європейських та регіональних організаціях з питань користування радіочастотним ресурсом;
  • – бере участь у розробці проектів для міжнародних договорів України, пов'язаних з використанням радіочастотного ресурсу;
  • – здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Також, згідно зі ст. 10 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" від 5.07.1994 р. №80/94-ВР, ДССЗЗІ України виконує наступні завдання:

  • – розробляє пропозиції щодо державної політики у сфері захисту інформації та забезпечує її реалізацію в межах своєї компетенції;
  • – визначає вимоги та порядок створення комплексної системи захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
  • – організовує проведення державної експертизи комплексних систем захисту інформації, експертизи та підтвердження відповідності засобів технічного і криптографічного захисту інформації;
  • – здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
  • – здійснює заходи щодо виявлення загрози державним інформаційним ресурсам від несанкціонованих дій в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах та дає рекомендації з питань запобігання такій загрозі.

Правовий статус та сферу діяльності Адміністрації ДССЗЗІ України як центрального органу виконавчої влади визначено Указом Президента України "Про затвердження Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України" від 30.06.2011 р. №717/2011, та постановами КМ України "Питання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" від 05.05.2006 р. №734, "Деякі питання організації діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" від 24.06.2006 р. №869.

Відповідно до Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженим Указом Президента України від 30.06.2011 р. №717/2011, Адміністрація ДССЗЗІ України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування і забезпечення реалізації державної політики в галузі зв'язку, у сферах організації спеціального зв'язку та захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку.

Основними завданнями Адміністрації ДССЗЗІ України є:

  • 1) забезпечення формування і реалізації державної політики у сферах захисту державних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем (ІТС), криптографічного та технічного захисту інформації, використання і захисту державних електронних інформаційних ресурсів, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку; участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері електронного документообігу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розробленні та впровадженні електронного цифрового підпису в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
  • 2) участь у межах своїх повноважень у формуванні і реалізації державної тарифної політики та політики державних закупівель у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку;
  • 3) забезпечення в установленому порядку урядовим зв'язком Президента України, Голови ВР України, Прем'єр-міністра України, інших посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій у мирний час, в умовах надзвичайного та воєнного стану, а також у разі виникнення надзвичайної ситуації;
  • 4) забезпечення функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв'язку і Національної системи конфіденційного зв'язку;
  • 5) визначення вимог і порядку створення та розвитку систем технічного та криптографічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
  • 6) здійснення державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, протидії технічним розвідкам, а також за додержанням технічних вимог керівних документів у сфері надання послуг електронного цифрового підпису;
  • 7) охорона об'єктів та майна ДССЗЗІ України, у тому числі приміщень, систем, мереж, комплексів, засобів урядового і спеціального зв'язку, ключових документів до засобів криптографічного захисту інформації тощо;
  • 8) розроблення та здійснення заходів щодо розвитку телекомунікаційних мереж і мереж поштового зв'язку, поліпшення їх якості, забезпечення доступності і сталого функціонування;
  • 9) сприяння інтеграції сфер телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку у світовий інформаційно-комунікаційний простір.

Адміністрація ДССЗЗІ України відповідно до покладених завдань:

  • 1) забезпечує надійне функціонування, безпеку та розвиток державної системи урядового зв'язку, зокрема її готовності до роботи в особливий період та в разі виникнення надзвичайної ситуації;
  • 2) здійснює функції щодо забезпечення в установленому порядку урядовим зв'язком Президента України, Голови ВР України, Прем'єр- міністра України, інших посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, органів військового управління, керівників підприємств, установ і організацій у мирний час, в умовах надзвичайного та воєнного стану, а також у разі виникнення надзвичайної ситуації;
  • 3) здійснює контроль за виконанням технічних умов у приміщеннях абонентів урядового зв'язку;
  • 4) визначає порядок:
    • – надання операторами телекомунікацій ресурсів своїх мереж у користування державній системі урядового зв'язку, Національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, внутрішніх справ;
    • – взаємодії операторів телекомунікацій з Національним центром оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами;
  • 5) вирішує в межах компетенції питання щодо забезпечення зв'язку для потреб державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, органів безпеки, оборони, охорони правопорядку;
  • 6) організовує участь Держспецзв'язку України у виконанні завдань територіальної оборони, а також у заходах, спрямованих на підтримання правового режиму воєнного та надзвичайного стану відповідно до закону;
  • 7) бере участь у формуванні і відповідає за реалізацію державної

політики у сферах захисту державних ІТС, криптографічного та технічного захисту інформації, створення, використання і захисту державних електронних інформаційних ресурсів, забезпечення функціонування, безпеки та розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку; бере участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері електронного документообігу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розробленні і впровадженні електронного цифрового підпису в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

  • 8) визначає перспективні напрями, розробляє та здійснює інші заходи щодо розвитку систем криптографічного та технічного захисту інформації, а також у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку;
  • 9) розробляє в порядку, встановленому законодавством, проекти Концепції розвитку телекомунікацій України, інших концепцій у сферах користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку, сприяє їх реалізації;
  • 10) забезпечує нормативно-правове регулювання у сферах організації спеціального зв'язку та захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, КМ України та в установленому порядку вносить їм їх на розгляд;
  • 11) здійснює технічне регулювання у сферах захисту державних інформаційних ресурсів в ІТС, криптографічного та технічного захисту інформації, організовує та проводить оцінку відповідності, розробляє в установленому порядку стандарти, технічні регламенти і технічні умови;
  • 12) здійснює методичне керівництво та координацію діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, протидії технічним розвідкам, а також з питань, пов'язаних із запобіганням вчиненню порушень безпеки інформації в ІТС, виявленням та усуненням наслідків інших несанкціонованих дій щодо державних інформаційних ресурсів в ІТС;
  • 13) розробляє та супроводжує моделі технічних розвідок шляхом збору та аналізу інформації про існуючі системи і засоби технічних розвідок, тактику та методи їх застосування, а також перспективи розвитку; надає рекомендації органам державної влади, органам місцевого самоврядування, військовим формуванням, підприємствам, установам і організаціям щодо забезпечення протидії технічним розвідкам, проведення оцінки загроз та вжиття відповідних заходів для захисту інформації;
  • 14) визначає порядок ведення, веде та здійснює управління реєстром інформаційно-телекомунікаційних систем органів державної влади, а також підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, депозитарієм державних електронних інформаційних ресурсів, визначає порядок ведення Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів органів державної влади;
  • 15) розробляє та затверджує порядок і вимоги щодо захисту державних інформаційних ресурсів, у тому числі систем електронного документообігу, в інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
  • 16) розробляє критерії та порядок оцінювання стану захищеності державних інформаційних ресурсів, незалежно від виду та змісту інформації, яка утворює такий інформаційний ресурс, в ІТС, організовує та здійснює оцінювання стану їх захищеності, надає відповідні рекомендації;
  • 17) встановлює порядок здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, а також здійснення державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, за станом протидії технічним розвідкам щодо озброєння, військової та спеціальної техніки, об'єктів оборонно- промислового комплексу, військових об'єктів та об'єктів, призначених для застосування в інтересах оборони і безпеки держави, а також під час провадження діяльності на території України іноземних інспекційних груп відповідно до міжнародних договорів України;
  • 18) здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства, а також технічних вимог нормативних документів у сфері надання послуг електронного цифрового підпису;
  • 19) затверджує технічні і технологічні вимоги до акредитованих центрів сертифікації ключів;
  • 20) організовує та координує разом із центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації роботи з проведення сертифікації засобів криптографічного та технічного захисту інформації, організовує і проводить державну експертизу у сфері криптографічного та технічного захисту інформації;
  • 21) накопичує та аналізує дані про вчинення та/або спроби вчинення несанкціонованих дій щодо державних інформаційних ресурсів в ІТС, а також про їх наслідки, інформує правоохоронні органи для вжиття заходів із запобігання та припинення злочинів у зазначеній сфері;
  • 22) видає атестат відповідності комплексних систем захисту інформації інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням яких обробляється інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, вимогам нормативних документів з питань технічного захисту інформації;
  • 23) розробляє та затверджує єдині технічні вимоги щодо створення та захисту Єдиного веб-порталу державних органів, здійснює контроль за дотриманням цих вимог;
  • 24) погоджує проекти створення та розвитку ІТС, в яких оброблятиметься інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, державних електронних інформаційних ресурсів, систем електронного документообігу та електронного цифрового підпису (в частині захисту інформації), організовує проведення їх експертної оцінки і визначає можливості введення в експлуатацію;
  • 25) здійснює державний контроль за додержанням вимог безпеки у

процесі розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, проведення тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення та знищення криптографічних систем і засобів криптографічного захисту інформації та обладнання спеціального зв'язку;

  • 26) визначає порядок погодження та погоджує міжнародні передачі криптографічних систем, засобів криптографічного та технічного захисту інформації, зокрема тих, що є складовими частинами озброєння, військової та спеціальної техніки, а також порядок надання відповідних висновків;
  • 27) визначає переліки технічних засобів загального призначення, дозволених для забезпечення технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом;
  • 28) видає та реєструє відповідно до вимог законодавства ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг у галузі криптографічного та технічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається КМ України);
  • 29) встановлює порядок видачі та видає дозволи органам державної влади на проведення робіт з технічного захисту інформації для власних потреб, а також здійснює контроль за додержанням ліцензійних умов та умов проведення робіт для власних потреб;
  • 30) організовує розроблення, виготовлення, постачання ключових документів до засобів криптографічного захисту інформації, що містить державну таємницю, та конфіденційної інформації, що є власністю держави;
  • 31) здійснює погодження технічних завдань на проектування, будівництво і реконструкцію особливо важливих об'єктів, розроблення зразків військової та спеціальної техніки, у процесі експлуатації або застосування яких збирається, обробляється, зберігається, передається чи приймається інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, незалежно від виду та змісту такої інформації, здійснює контроль за їх дотриманням;
  • 32) вирішує в межах своєї компетенції питання готовності до функціонування телекомунікаційних мереж загального користування та мереж поштового зв'язку загального користування в умовах надзвичайних ситуацій та надзвичайного стану, в особливий період, а також забезпечує у разі запровадження особливого періоду переведення мереж зв'язку на відповідний режим роботи;
  • 33) здійснює формування та реалізацію державної технічної політики в галузі зв'язку, а саме:
    • – розробляє відповідно до законодавства технічні регламенти, норми, стандарти, методики розрахунків електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, інші нормативні документи у сферах телекомунікацій, поштового зв'язку та користування радіочастотним ресурсом України;

– здійснює організацію робіт, пов'язаних зі стандартизацією та сертифікацією засобів телекомунікацій і поштового зв'язку;

  • – установлює технічні вимоги до телекомунікаційних мереж, засобів та об'єктів телекомунікацій;
  • – визначає перелік технічних засобів, які можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального користування, та погоджує в установленому законодавством порядку питання застосування технічних засобів телекомунікацій, не внесених до цього переліку;
  • – організовує відповідно до законодавства роботи з підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій, призначених для застосування в телекомунікаційних мережах загального користування;
  • – бере участь у створенні державних стандартів щодо користування радіочастотним ресурсом України;
  • – установлює норми, правила і порядки проведення випробувань у сфері користування радіочастотним ресурсом України;
  • – визначає перелік засобів поштового зв'язку, що застосовуються в мережах поштового зв'язку загального користування та підлягають стандартизації і сертифікації відповідно до законодавства;
  • – подає пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності, що здійснюють діяльність у сферах телекомунікацій, використання радіочастотного ресурсу та надання послуг поштового зв'язку;
  • – здійснює в межах компетенції заходи із метрологічного забезпечення; – установлює порядок використання лічильників обліку тривалості телекомунікаційних послуг (встановлюються на кінцевому обладнанні);
  • – розробляє та реалізовує технічну політику у формуванні номерного ресурсу, зміни його структури та простору нумерації в інтересах розширення і забезпечення достатньої ємності номерного ресурсу та приведення його у відповідність із міжнародними вимогами;
  • – установлює вимоги щодо надання послуг із пересилання поштових відправлень і поштових переказів;
  • – визначає порядок і забезпечує проведення експертизи телекомунікаційної інфраструктури проектів будівництва, реконструкції та модернізації телекомунікаційних мереж, споруд і засобів телекомунікацій та поштового зв'язку;
  • 34) визначає у порядку, встановленому законодавством, необхідний і достатній для потреб України радіочастотний ресурс, здійснює відповідно до норм міжнародного права заходи щодо його закріплення за Україною і захисту на міжнародному рівні;
  • 35) розробляє у порядку, встановленому законодавством, Національну таблицю розподілу смуг радіочастот України і План використання радіочастотного ресурсу України та подає ці документи на затвердження Кабінету Міністрів України;
  • 36) розробляє вимоги щодо надання і отримання телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв'язку;
  • 37) здійснює державне регулювання у сфері фельд'єгерського і спеціального поштового зв'язку;
  • 38) здійснює контроль за забезпеченням поштової безпеки і таємниці інформації у сфері надання послуг поштового зв'язку;
  • 39) здійснює відповідно до законодавства заходи щодо реалізації науково-технічної політики, організовує наукове забезпечення функціонування і розвитку сфер спеціального зв'язку та захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, надання послуг поштового зв'язку;
  • 40) бере участь у реалізації державного замовлення на виконання робіт і поставок продукції для державних потреб, сприяє залученню інвестицій, новітніх технологій, використанню управлінського досвіду у сферах спеціального зв'язку та захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку;
  • 41) бере у межах своїх повноважень участь у погодженні питань щодо розміщення на території України дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав;
  • 42) відповідно до законодавства України виконує функції Адміністрації зв'язку та радіочастот України, здійснює правовий захист інтересів України у міжнародних і регіональних організаціях з питань телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв'язку;
  • 43) вживає заходів для здійснення галузевого співробітництва з іншими державами;
  • 44) готує пропозиції щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС з питань функціонування сфер телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв'язку, здійснює відповідні заходи щодо інтеграції України в європейські структури;
  • 44) бере відповідно до законодавства участь у підготовці міжнародних договорів України з питань, що належать до компетенції Адміністрації; готує у межах компетенції пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів та забезпечує їх виконання;
  • 45) здійснює міжнародну координацію і методичне забезпечення реалізації заходів щодо формування та використання різних типів номерного ресурсу для телекомунікаційних мереж, у тому числі для телекомунікаційних мереж наступного покоління;
  • 46) розробляє прогнози розвитку телекомунікаційних мереж і послуг, а також мереж і послуг поштового зв'язку, сфери користування радіочастотним ресурсом України;
  • 47) визначає порядок організації служби з охорони об'єктів, приміщень, систем, мереж, комплексів, засобів урядового і спеціального зв'язку, ключових документів до засобів криптографічного захисту інформації та вживає заходів для її забезпечення;
  • 48) затверджує порядок оформлення і складання уповноваженими посадовими особами Держспецзв'язку України протоколів про

адміністративні правопорушення;

  • 49) розробляє та організовує виконання державних цільових, наукових і науково-технічних програм за напрямами діяльності Держспецзв'язку України;
  • 50) організовує та здійснює разом із центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки науково-методичне управління підготовкою кадрів у сфері криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, радіотехнологій та радіочастотного ресурсу, поштового зв'язку;
  • 51) організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації особового складу Держспецзв'язку України, виконує функції державного замовника на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах;
  • 52) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики у сфері охорони державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням у структурних підрозділах Адміністрації, підпорядкованих органах та на підприємствах, що належать до сфери її управління;
  • 53) організовує в установленому порядку виставки засобів і систем зв'язку в Україні і за и межами, координує участь у таких виставках органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;
  • 54) провадить в установленому порядку видавничу діяльність, висвітлює діяльність Держспецзв'язку України у засобах масової інформації та на власному веб-сайті;
  • 55) готує пропозиції щодо обсягів і напрямів державних капітальних вкладень у галузь зв'язку, здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

Адміністрація ДСС331 України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями.

Окрім того, Адміністрація ДССЗЗІ України в межах своїх повноважень видає накази, які підписує, організовує та контролює виконання Голова ДССЗЗІ України. У разі потреби Адміністрація може видавати спільні нормативно-правові акти разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Накази Адміністрації ДССЗЗІ України є регуляторними актами та розробляються, розглядаються, видаються й оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Накази Адміністрації, видані у межах її повноважень, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади АР Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Адміністрація ДССЗЗІ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку регіональні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, Ялті.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Адміністрації ДССЗЗІ України, обговорення найважливіших напрямів діяльності в її складі утворюється колегія у складі Голови ДССЗЗІ України, його заступників, керівників структурних підрозділів Адміністрації, а також представників органів державної влади, установ, громадських організацій, вчених та інших осіб за їх згодою. Колегія Адміністрації є постійно діючим консультативно-дорадчим органом. Періодичність проведення засідань колегії визначається Головою ДССЗЗІ України.

Головне управління розвідки (ГУР) МО України є розвідувальним органом МО України. Згідно Закону України "Про розвідувальні органи України" ГУР МО України належить до сил, які забезпечують ІБ України. ГУР МО України у взаємодії з іншими уповноваженими державними органами забезпечує інтереси української держави в інформаційній, науково-технологічній та інших сферах з метою захисту від зовнішніх загроз.

ГУР МО України здійснює протидію спеціальним інформаційним операціям проти ЗС України та держави в цілому: воно має у своєму складі відповідні підрозділи, на які покладено виконання таких завдань.

Зокрема, ГУР МО України відповідно до Воєнної доктрини держави, затвердженої Указом Президента України від 15.06.2004 р. №648 (в редакції указу від 08.06.2012 р. №390/2012) здійснює протидію воєнно-політичним викликам, що підвищують рівень загрози застосування воєнної сили проти України: активізації розвідувальної діяльності спецслужб іноземних держав, а також іноземних організацій проти України; проведення іноземними державами, а також іноземними організаціями інформаційно-психологічних операцій щодо дестабілізації соціально-політичної обстановки, міжетнічних та міжконфесійних відносин в Україні або її окремих регіонах і місцях компактного проживання національних меншин тощо.

У разі збройної агресії або збройного конфлікту на державному кордоні України ГУР МО України спільно з іншими компетентними державними органами (п. 34) вживатиме таких заходів:

  • – активізує дії в міжнародному інформаційному просторі з метою визнання і засудження світовою спільнотою акту збройної агресії, роз'яснення несправедливого стосовно України характеру воєнного конфлікту;
  • – ініціюватиме застосування ЗС України та інших військових формувань відповідно до планів їх застосування, у т.ч. перенесення воєнних дій на територію агресора.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші