Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Забезпечення інформаційної безпеки держави
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

Під час війни в Донбасі Україна має справу не просто з ворожою російською пропагандою, а з тим, що фахівці у сфері інформації справедливо характеризують як "війну смислів". Для ретрансляції цих смислів задіяно всю безліч каналів донесення інформації. Основним структурним елементом у цій війні стають симулякри – образи того, чого в реальності не існує. Прикладом таких симулякрів є: "фашисти", "звірства каральних батальйонів", "розіп'яті хлопчики", використання Україною заборонених озброєнь. Стратегічна мета експлуатації цих симулякрів – замінити об'єктивне уявлення цільових груп про характер конфлікту "інформаційними фантомами", необхідними агресору.

При цьому інформаційний фронт "гібридної війни" розгортається відразу за кількома напрямами: 1) серед населення в зоні конфлікту; 2) серед населення країни, проти якої здійснюється агресія, однак територія якої не охоплена конфліктом; 3) серед громадян країни-агресора і 4) серед міжнародної спільноти. Російська Федерація розгорнула один з фронтів "гібридної війни проти громадян своєї держави, формуючи там модель поведінки, яка багато в чому відповідає меседжам федеральної преси".

Небажання значної кількості громадян Росії подивитися на речі з іншої точки зору обумовлено і страхом виникнення когнітивного дисонансу між дійсністю, що формується російськими ЗМІ, і реальними подіями. Так що багато в чому про росіян дійсно можна сказати як про народ, який "першим пав під натиском власного телебачення".

Важливим транскордонним простором ведення інформаційного протиборства стала мережа Інтернет. Різні реальні та віртуальні "хактівісти", "кіберпартизани", "кіберополчення", а також спеціальні підрозділи різних відомств безпеки для ведення протистояння в кіберпросторі – всі вони стають важливим елементом кібератак, а також проведення спеціальних психологічних операцій в соціальних мережах та мережі Інтернет в цілому.

В. Горбулін, радник президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: zn.ua/UKRAINE/rossiya-vedet-protiv- ukrainy-voynu-smyslov-s-ispolzovaniem-simulyakrov-gorbulin-16498l_.html

Платонівську теорію симулякра критично відтворив Ж. Дельоз у статті "Скинути платонізм". Симулякр представлявся Ж. Дельозом не просто виродженою копією, а сутністю, в якій є позитивна сила, що заперечує і оригінал, і копію, і модель, і репродукцію. Цю ідею Ж. Дельоз застосував до естетики і художньої творчості. Ж. Бодрійяр переніс її зі сфери чистої онтології та естетики в опис сучасної соціальної реальності, давши таке визначення симулякру: "Це зовсім не те, що приховує собою істину, – це істина, яка приховує, що її немає. Симулякр є істина".

В Інтернеті знаходить своє втілення парадоксальна для реальності ситуація, яку Ж. Бодріяр назвав "прецесією симулякрів": "Територія більше не передує карті і не переживає її. Відтепер сама карта передує території – прецесія симулякрів, – саме вона породжує територію". Метод картографування стає одним з провідних дослідницьких методів піару. Він дозволяє розглянути наступні аспекти організації піар-кампаній: візуалізація нерівномірного поширення акції; створення мапи щільності аудиторії, на яку розрахована піар-акція; визначення найбільш складної частини отримувачів піар-програм і її щільність; картографування даних про проходження піар- акцій, використаних в засобах комунікації та ін.

5. Від дослідження тексту теоретики постмодернізму приходять до дослідження "внутрішніх" кордонів культури. "Поява інтелектуалів, не ідентифікують себе з європейської або американської домінантою, відкрило додаткові виміри дослідження і політичного вибору" (Ж. Бодріяр).

Постмодерністська стратегія передбачає зняття фундаментальних опозицій, що мають регулюючу силу щодо культурного розвитку і одночасно визначають позиції культури в межах простору, часу і власності. "Стосовно простору виділяються опозиції "центр – периферія" ("столиця – провінція", "колонія – метрополія"), що передбачають наявність певного "ядра" культури і можливості класифікації за ступенем близькості чи видалення від нього. Щодо часу на перший план виходять пари "застаріле – актуальне", "відоме (банальне) – нове", "вичерпане – перспективне"; "своє – чуже", "елітарне (сакральне) – масове (профане)", "оригінальне – запозичене (плагіат, цитата)" (Ж. Бодріяр).

Американські служби по зв'язках із громадськістю активно використовують військову культуру, традиції та історію для формування почуття патріотизму, рекламування військової служби. Прикладом таких взаємозв'язків може послужити святкування 50-річчя ВПС США, що стало глобальної піар-акцією.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші