Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Забезпечення інформаційної безпеки держави
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Блок 15. New York Times про Комітет Крила

По суті, війна дала потужний імпульс розвитку способів мобілізації суспільної думки. "Позики в ім'я волі" потрібно було рекламувати по всій країні. Цього вдалося домогтися за допомогою пабліситі. П'ять разів через короткі інтервали часу в справу вступали загальнонаціональні газети, впроваджуючи у свідомість людини відповідну інформацію за обіднім столом, в офісі, в шахті, на заводі – буквально на всіх стадіях виробництва й торгівлі – і намагаючись усе глибше залізти до неї в кишеню. 1 це спрацьовувало – елегантно й ефективно! Крил не тільки мав у своєму розпорядженні штат прес-агентів, що працювали безпосередньо на нього в центральному офісі. Він децентралізував всю систему, в результаті чого буквально кожна галузь промисловості в країні мала у своєму розпорядженні особливу групу фахівців з організації пабліситі.

New York Times, 1920

В Україні та Росії в період війни були популярні "Вікна РОСТА", точніше – "Вікна сатири РОСТА" – плакати, що створювалися в 1919 – 1921 роках художниками й поетами, які працювали в системі Російського телеграфного агентства (РОСТА). Це був самобутній вид агітаційно-масового мистецтва. Гострі, дохідливі сатиричні плакати з короткими віршованими текстами, що легко запам'ятовуються, викривали ворогів Радянської республіки, висвітлювали злободенні події, ілюстрували телеграми, що передавалися агентством у газети. Плакати, за винятком перших, намальованих від руки, виконувалися й розмножувалися за допомогою трафарету в кількості до 150 і більше екземплярів, потім виставлялися у вітринах великих міст – Москви, Петрограда, Харкова, Одеси, Баку. У "Вікнах РОСТА" широко використовувалися традиції лубка. Малюнки "Вікон" (у серіях до 12 на одному аркуші) відрізнялися підкресленою простотою й лаконізмом образотворчих засобів (виразність силуетів, розфарбування в два-три кольори). Перше "Вікно РОСТА" виконав у жовтні 1919 року М. Черемних. Потім до нього приєдналися В. Маяковський, який створював яскраві, влучні малюнки й підписи, а також І. Малютін, Д. Моор та ін. В Україні "Вікнами РОСТА" опікувався художник-карикатурист Б. Єфімов, який з 1920 року в Одесі керував відділом образотворчої агітації "ЮгРОСТА", потім у Києві очолив художньо-плакатний відділ "УкрРОСТА". Активну участь у випуску їх брали також художники Ю. Ганф, Б. Косарєв, О. Хвостенко-Хвостов, письменники Е. Багрицький. Ю. Олеша, В. Катаев.

Епоха Рузвельта й період Другої світової війни (1930 – 1945). Другу світову війну багато дослідників вважають головним стимулом швидкого розвитку піару у США та країнах Західної Європи.

На думку Сема Блека, саме робота в армійських службах і Міністерстві військової інформації підготувала для Великої Британії безліч піар-фахівців, які після війни вирішили робити кар'єру в цій сфері, – наприклад, NALGO (Британська національна асоціація муніципальних і урядових чиновників). Муніципальні влади активно зацікавилися колишніми пропагандистами, їхніми технологіями й взялися переміщати їх до нової сфери, створюючи піар-відділи.

У США важливу роль у становленні піару в роки Другої світової війни зіграла Канцелярія військової інформації. Після того, як 7 грудня 1941 року в результаті бомбардування японцями Пьорл-Харбора була розв'язана війна, державна інформаційна машина виявилася неспроможною. Три основні інформаційні агентства дублювали діяльність одне одного й боролися за панування на інформаційному ринку: Office of Facts and Figures, який очолював поет Арчибальд Мак-Лиш; Office of Government Reports під керівництвом колишнього вашингтонського кореспондента Лауелла Меллета; Відділення інформації (Division of Information) у Канцелярії керування надзвичайними ситуаціями.

Президент Рузвельт не схвалював ідею створення центрального інформаційного агентства, побоюючись, що Конгрес і преса сприймуть його як пропагандистський інструмент, спрямований на ще більше втягнення Америки у війну. Проте надзвичайна ситуація, що виникла після Пьорл- Харбора, змусила Рузвельта видати в червні 1942 року Наказ №9182, відповідно до якого в країні створювалася Канцелярія військової інформації – прообраз нинішнього Інформаційного агентства США.

Як стверджує С. Катлип, "у наш час піар у збройних силах є одним із найважливіших сегментів діяльності. Однак до вступу США в Другу світову війну використання піару не отримало повної підтримки з боку керівництва збройних сил". Проте система піару в роки війни розвилася досить швидко. Вагомими виявилися питання пабліситі, військової цензури й надання допомоги військовим кореспондентам.

Друга світова війна на передній план вивела рекламу (у США – платну) як важливий інструмент зв'язків із громадськістю, що має кілька різновидів:

  • • престижна реклама фірми;
  • • реклама типу "звертання до громадськості";
  • • проблемна реклама (реклама, присвячена тим або іншим суспільним проблемам);
  • • роз'яснювально-пропагандистська реклама.

Імпульси для розвитку реклами в США й СРСР були різні. У Сполучених Штатах були дві причини: по-перше, у роки Першої світової війни багато виробників відмовилися від реклами, оскільки в країні спостерігалася недостача продукції; коли ж після війни виробники повернулися на цивільний ринок, з'ясувалося, що споживачі забули фірмові марки; по-друге, рекламна індустрія була занепокоєна своєю втраченою репутацією, оскільки слідом за крахом ринку в 1929 році й приходом Великої депресії саме рекламу вибрали одним із винуватців цих неприємностей.

У СРСР експлуатувалися переважно типи реклами "звертання до громадськості" та роз'яснювально-пропагандистська реклама, що ґрунтувалися на патріотичній мотивації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші