Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Забезпечення інформаційної безпеки держави
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

Термін доброчесність, окрім чесності та сумлінності, є також синонімом поняття цілісності, яке часто використовується у питаннях національної безпеки: забезпечення цілісності національної території є завданням, яке буквально виписане у багатьох національних конституціях для їхніх збройних сил. У Південній Америці, наприклад, 11 з 16-ти країн визначають у певній формі у своїх конституціях завдання гарантувати цілісність.

Доброчесність як чеснота часто вживається стосовно військових. Наприклад, у Сухопутних військах США доброчесність вважається однією з семи головних чеснот, а в настанові "Основи початку бойової підготовки Сухопутних військ зазначається, що "із зростанням твоєї доброчесності зростає довіра оточуючих до тебе".

Доброчесність дійсно є визначальною цінністю збройних сил у всьому світі, як у технічному, так і в моральному значеннях.

Встановлення та підтримання обстановки доброчесності у державних структурах включає в себе багато складових елементів, які разом вдосконалюють етичне середовище. До таких елементів відносять:

  • • норми індивідуальної та колективної поведінки;
  • • чітко визначений кодекс поведінки, який користується повагою;
  • • лідерство через особистий приклад.

В кн.: Виховання доброчесності та боротьба з корупцією в оборонному секторі: [збірник прикладів позитивного досвіду]. – Женева: Київ: ЦДКЗ, 2010. – С. 74

Комунікативні концепції іміджу

У сучасній іміджелогії існує кілька підходів до класифікації іміджу, серед яких найбільш визнаними є функціональний, контекстний, порівняльний підходи.

Функціональний підхід розглядає різні типи іміджу з огляду на виконувані їм функції в суспільстві.

Ф. Джевкінз, прихильник функціонального підходу, пропонує такі типи іміджів:

  • дзеркальний – імідж, властивий нашому уявленню про себе;
  • поточний – варіант іміджу, характерний для погляду з боку;
  • бажаний – тип іміджу, який відображає те, до чого прагне суб'єкт;
  • корпоративний – імідж організації загалом, а не якихось окремих підрозділів або результатів її роботи;
  • множинний – варіант іміджу, що утворюється за наявності низки незалежних структур замість єдиної корпорації.

Блок 2. Співвідношення дзеркального, поточного, бажаного та корпоративного типу іміджу у роботі розвідника

Маскування не рекомендується ... В той же час, якщо ви, перебуваючи серед племен, зумієте носити арабське вбрання, ви придбаєте у них таку довіру і дружбу, які у військовій формі вам ніколи не вдасться придбати. Однак це і важко, і небезпечно. Оскільки ви одягаєтеся, як вони, араби не будуть робити для вас ніяких винятків. Ви будете себе відчувати, як актор у чужому театрі, граючи свою роль вдень і вночі протягом тривалого часу, не знаючи відпочинку і з великим ризиком. Повний успіх можливий лише

тоді, коли араби забудуть, що ви іноземець, і будуть у вашій присутності говорити відверто, вважаючи вас за одного з своїх, може бути досягнутий лише особливою особистістю, часткового ж успіху домогтися легше і в англійській формі. До того ж, оскільки ви не лишаєтеся і пов'язаного з нею комфорту, вас вистачить на більш тривалий час. Далі, якщо ви будете спіймані, то турки вас не повісять.

Полковник Лоуренс. Двадцять сім статей.

В кн.: Тайные силы: Интернациональный шпионаж и борьба с ним во время мировой войны и в настоящее время. – К.: Изд. дом "Княгиня Ольга", 2005. – С. 637.

Контекстний підхід розглядає функції іміджу залежно від контекстів його реалізації. Контекстний підхід до іміджу означає, що він повинен мати цілісний, погоджений характер, ураховувати умови реалізації. Системний характер іміджу дає можливість за однією видимою рисою викликати в масовій свідомості супутні характеристики. Англійська дослідниця Е. Семпсон, говорячи про особистісний імідж, виокремлює залежно від поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів три види іміджу: самоімідж, сприйманий імідж і необхідний імідж. Ця типологія відображає погляд на імідж із різних позицій – власне суб'єкта; оточення; реалій; бажань.

Самоімідж випливає з минулого досвіду й відображає нинішній стан самоповаги, довіри до себе.

Сприйманий імідж – це те, як суб'єкта бачать інші.

Необхідний імідж означає, що низка професій (ролей) потребує певних іміджевих характеристик. У деяких випадках цьому сприяє тип одягу. Військова форма, судова мантія, царська корона – все це іміджеві ознаки, що вказують на виконавців конкретних ролей, вони як би входять у необхідний набір символів, що є актуальними для виконання цих ролей.

Деякі дослідники в ролі самостійного висувають тип харизматичного іміджу. Поняття харизми, харизматичного керівника ввів класик соціології М. Вебер. Він писав: "Відданість харизмі пророка або вождя на війні, або видатного демагога в народному зібранні або в парламенті саме й означає, що людина подібного типу вважається внутрішньо "покликаним" керівником людей, що останні підкоряються не заради звичаю або наказу, але тому, що вірять у цю людину. Правда, сам "вождь" живе своєю справою, "прагне вершити свою справу", якщо тільки він не обмежений і марнолюбний вискочка. Саме до особистості вождя і його якостей існує відданість його прихильників апостолів, послідовників, тільки йому відданих партійних прихильників".

Залежно від сфер діяльності, від соціального контексту можна виокремити імідж спецслужб, імідж військової організації, імідж мас-медіа, імідж організації, імідж країни, геополітичний імідж тощо. Ці іміджі різняться й за механізмами їхнього формування і за формами вияву.

Порівняльний підхід припускає порівняння близьких іміджів, які різняться за такими параметрами:

  • • ступенем проективності;
  • • об'єктом;
  • • охопленням;
  • • відповідності суті, стрижневій ідентичності об'єкта.

За ступенем проективності імідж може бути поточним і бажаним. Опис поточного іміджу стає вихідною точкою стратегій іміджбілдингу. Визначення стратегії передбачає відповідь на три питання:

  • 1. Що саме Ви почнете робити на виконання стратегії?
  • 2. Що саме припините робити?
  • 3. Що саме Ви продовжите робити з більшою наполегливістю?

Алгоритм аналізу поточного іміджу

  • 1. Сформулювати мету й напрям розвитку іміджу, визначити тактики, які необхідно використовувати для встановлення довіри між суб'єктом іміджбілдингу й співтовариством, ЗМК, інститутами влади.
  • 2. Уточнити соціальнокомунікаційні тенденції. Особливості сприйняття особистості/організації аудиторіями.
  • 3. Описати імідж у контексті, тобто у зіставленні з іміджами інших аналогічних структур/індивідуальними іміджами.
  • 4. Описати пов'язані зі значеннєвими сферами іміджу інтереси, думки, типову діяльність й дії аудиторії.
  • 5. Провести аналіз переваг обраної стратегії іміджбілдингу.

Аналіз поточного іміджу визначає стратегії формування бажаного іміджу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші