Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Забезпечення інформаційної безпеки держави
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

Road Shtoum

я не силен в контакте... давайте без угроз и оскорблений поговорим, если есть желающие...

Мне нравится

три часа назад|Ответить

Road Shtoum

будем убивать друг друга пока все не ляжем? хочу поговорить с тем, кто там был.

Мне нравится

три часа назад|Ответить

Виталик Аверин

пожалуйста.

Формуванню бренда сприяє елемент загадковості – Семен Семенченко відкрито спілкується з відвідувачами Мережі на власній сторінці Facebook, відповідає на питання журналістів, але його біографія досконало широкому загалу не відома, без балаклави перед аудиторією він не з'являється. Таким чином, створюється "фірмовий" стиль командира батальйону "Донбас", формується імідж військового підрозділу.

Залежно від зміни тенденцій розвитку сектору безпеки окремої країні або світу імідж безпекових інститутів потребує ребрендингу. Ребрендинг – це зміна філософії й утримування бренду. Для інститутів сектору безпеки та їх фахівців актуальними є такі особливості процесу ребрендингу:

  • • бренди, як і живі організми, розвиваються. Зовнішнє відображення цього розвитку і становить суть ребрендингу. Можна сказати, що й сама людина протягом життя "ребрендиться" постійно, змінюючи свої вбрання, звички, коло спілкування, оновлюючи імідж.
  • • ребрендинг проводиться для зміни знайомого образу об'єкта убік актуальних для адресата (аудиторії) асоціацій із метою коректування картини світу й дій співтовариства;
  • • у результаті ребрендингу має відбутися збереження спадкоємності нової комунікації із попередньою (сформованою до ребрендингу) образом;
  • • ребрендинг припускає отримання нового результату, додаткового виграшу при сприйнятті об'єкта. Звичайно це призводить до відновлення образу об'єкта й додання йому потрібних додаткових асоціацій і цінностей;
  • • істотна зміна бренду часто пов'язана із глобальними перетвореннями в системі – зміною кадрів, приходом нового керівництва, кризою, зміною парадигми розвитку. Проте іноді й без об'єктивного приводу варто задуматися: а чи правильно філософію й дії організації розуміє співтовариство, чи відповідає створений образ організації тому, що організація сама про себе думає;
  • • відтворюються зміни і цільових аудиторій, практично у всіх атрибутах і комунікаціях бренду. Фактично, ребрендинг означає створення бренду з нуля, і навіть із мінуса, тому що бренд є обтяженим певною історією побудови взаємин з аудиторією;
  • • ребрендинг будь-яких організацій держави, особливо силових структур, припускає формування культури населення (правової, фінансової, комунікативної та ін.);
  • • ребрендинг повинен враховувати аудиторії молодого та середнього віку, спрямовану на отримання інформації з інтернет-джерел;
  • • образ організації повинен бути персоніфікований, тому особливе значення має піар перших осіб.

Блок 11. Ребрендинг поліції Грузії

Етап 1. Бренди-персонал ії, бренди-символи

Символи та символіка нової Грузії: Собор Святої Трійці, Президентський палац, гімн, герб, прапор, і прозоре МВС

Прозоре Міністерство внутрішніх справ

Цей офіс виглядає незвично порівняно з будівлями аналогічних відомств більшості країн світу і всіх країн колишнього СРСР. Будова символізує прозорість і некорумпованїсть нової поліції Грузії.

МВС отримало як свій головний офіс модерністську будівлю зі скляними стінами. У цій споруді, де є небагато окремих кабінетів, а більшість внутрішніх перегородок також зроблено зі скла, розташувався апарат міністра, адміністрація МВС і головний офіс патрульної поліції.

Церемонія відкриття нового офісу МВС відбулася 31 березня 2009 року. Але, говорячи про цю споруду, слід розповісти і про створення нової поліції Грузії. Тим паче, що це також феномен оновленої країни останніх років.

Влітку 2005 року грузинські власті почали свою найгучнішу реформу – тотальну чистку держапарату. В один день звільнили 14 тисяч даішників, чимала сила для країни з населенням в 4,5 млн осіб. За кілька годин ДАІ, як одна з найбільш корумпованих державних служб, була просто ліквідована. Молоді чиновники МВС почали набір в нову службу – сьогодні вже поліцію.

За три місяці уряд сформував поліцію з новими зарплатами – мінімум 400 $ проти колишніх 30 $, – новою формою і новими машинами, Volkswagen Passat. Громадянам було запропоновано "повністю новий продукт".

"У день, коли ми вивели на вулиці нових поліцейських, перехожі були В ШОЦІ. Вони зупинялися, дивилися на них, підходили, розмовляли, їм здавалося, що повинен бути якийсь підступ".

Молодим людям подобалося працювати в поліції. Тих, хто брали хабарі, відразу виганяли. Перед новим відомством стояло амбітне завдання – змусити водіїв поважати правила дорожнього руху. Перший рік служба концентрувалася на тому, щоб примусити водію зупинятися на червоне світло. Ще рік – на те, щоб вони зупинялися біля ліній а не за нею. За кілька років рівень довіри до поліції в Грузії з кількох відсотків зріс до 82%.

[Електронний ресурс].Режим доступу: portalostranah.ru/view.php? id= 143

Етап 2. Бренди-символи, бренди-речі

Ребрендинг торкнувся як патрульної, так і кримінальної поліцій а також дільничних інспекторів та охоронної поліції. Зміни були внесені в символіку, форму та інші атрибути.

"Мета ребрендингу – представити суспільству поліцію в оновленому, "оздоровленому", чистому вигляді. Ці символи стануть знаком того, що МВС завершує ту реформу, яка почалася в 2004 році і після цього велася в неправильному напрямку. Мета нової команди МВС – представити суспільству оновлену поліцію, що відповідає західним стандартам", – Іраклій Гарібашвілі, міністр внутрішніх справ Грузії (2013).

[Електронний ресурс]. – Режим доступу :www.apsny.ge/201 З/mil/1358044250.php

Модель іміджевого підходу до образу держави та її структур запропонував Е. Галумов, який обгрунтував, що внутрішній імідж країни становить сукупність таких елементів: "образ демократії, імідж влади, імідж економіки, імідж збройних сил, зовнішньополітичний імідж, імідж інформаційної політики держави тощо".

Окремі аспекти іміджу країни Е. Галумов визначає таким чином: імідж демократії – сприйняття громадянами демократичних перетворень, будівництва громадянського суспільства й функціонування демократичних інститутів; імідж влади – сприйняття громадянами взаємин між владою й суспільством, а також імідж осіб, котрі персоніфікують владу і, звичайно, імідж першої особи – президента; імідж економіки – сприйняття населенням економічної політики; імідж збройних сил – сприйняття громадянами збройних сил із позицій можливості армії бути "надійним щитом від зовнішніх загроз", якісного порівняння збройних сил країни зі збройними силами інших країн; зовнішньополітичний імідж – сприйняття громадянами взаємин власної держави й зовнішнього світу, зовнішньої політики країни; імідж інформаційної політики держави розглядається автором із позиції реалізації волі слова й позначає сприйняття громадянами свободи/несвободи ЗМІ та відносин засобів масової інформації й держави.

Ще одна концепція подає іміджевий підхід. О. Ваторопін, Г. Зборовський і О. Шукліна вважають систему соціальних цінностей, що існує в конкретній країні, основою іміджу. Автори виробили класифікацію іміджевих цінностей:

  • – вітальні (життя, здоров'я, безпека, добробут, стан людини – ситість, спокій, бадьорість тощо);
  • – соціальні (статус, робота, родина, рівень споживання, соціальна активність, професіоналізм, незалежність, патріотизм, соціальна рівність, колективізм, соціальна відповідальність, правопорядок тощо);
  • – політичні (свобода слова, права громадянина, законність, порядок, конституція, громадянське суспільство, національний суверенітет, гарантії соціальної справедливості тощо);
  • – моральні (добро, благо, любов, дружба, честь, вірність тощо);
  • – релігійні (бог, закон, віра, порятунок, благодать тощо);
  • – естетичні (краса, гармонія, стиль, традиції/інновації, культурна самобутність/наслідування тощо).

На основі цієї класифікації зазначені дослідники проаналізували ключові символічні компоненти іміджу СРСР, важливі для сприйняття країни за кордоном. "Образ Радянського Союзу в очах представників закордонних країн складався з таких символів, як табори, репресії (політичні цінності країни), класичний балет (естетичні цінності), дефіцит товарів (вітальні цінності), гостинність (моральні цінності), польоти в космос (соціальні цінності) тощо". Автори дійшли висновку, що велике значення для керування іміджем будь-якої держави має система цінностей, що є характерною для певної культурно-історичної епохи й закріпленої у свідомості людей у процесі спілкування.

Д. Гавра, О. Савицька представляють цілісний імідж держави у вигляді кристалічної сітки, у вузлах якої розташовуються атоми – ключові іміджі- концепти. "Атоми у вузлах сітки перебувають у певних місцях за рахунок, насамперед, чинників притягання й відштовхування. Тому концепти, тобто вершини куба, розташовані, зважаючи на те, з якими концептами вони мають найбільшу кількість зв'язків. Звідси з'являються грані, які, фактично, задають загальну сферу: суспільно-політична, виробничо-ресурсна, національно-ментальна, соціокультурна, культурно-історична й національно- ціннісна". Дослідники запропонували схеми внутрішнього й зовнішнього іміджів для країни та регіону. У схемі зовнішнього іміджу держави виокремлюють такі концепти: лідер (глава держави); політичний дискурс (політичний режим, становище засобів масової інформації, законодавча база тощо); політична історія (важливі події світового масштабу, у яких країна брала участь або відомі історичні образи); великі бренди (відомі торговельні марки, імена); географія й ресурси (культурні цінності, природні ресурси, включаючи географічне положення); менталітет (сукупність рис національного характеру); міжнародний авторитет (сучасна діяльність держави на міжнародному рівні); цінності та ідеї (базові, суспільно значущі цінності, що конституюють державу).

У схемі внутрішнього іміджу країни акценти трохи зміщаються, змінюється склад і розташування концептів. З'являються такі концепти, як державні проекти (всі реформи й проекти, що здійснюються державою в економічній і соціальній сферах); владні структури. Імідж інститутів сектору безпеки входить в обидві моделі: у першому випадку він акцентований у концептах політичний дискурс і міжнародний авторитет; у другому – владні структури. Водночас, стабільність і продуктивність граней також визначаються позиціюванням інститутів сектору безпеки в суспільстві та світі.

Для кожного концепту необхідно розробляти свою систему іміджевих характеристик з урахуванням особливостей цільової аудиторії. Крім того, концепти можуть мати різне насичення залежно від блоку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші