Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Забезпечення інформаційної безпеки держави
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

Практика 1. Розвідувальні служби відіграють важливу роль у захисті національної безпеки і забезпеченні верховенства закону. їх основною метою є збір, аналіз і розповсюдження інформації, яка сприяє діяльності політичного керівництва державних організацій із захисту національної безпеки. Ця діяльність включає в себе захист населення і прав людини.

Практика 3. Повноваження і компетенції спецслужб чітко і детально визначені національним законодавством. Спецслужби повинні використовувати ці повноваження винятково з метою, для якої вони були надані. Зокрема, будь-які повноваження, надані спецслужбами для боротьби з тероризмом, повинні використовуватися винятково з цією метою.

Практика 6. Розвідувальні служби комбіновано контролюються державними, виконавчими, парламентськими, судовими та спеціалізованими наглядовими органами, мандати і повноваження яких ґрунтуються на державних законах. До ефективної системи контролю розвідувальних служб входить принаймні одна цивільна установа, яка не залежить ні від спецслужб, ні від виконавчої влади. Поєднання компетенцій наглядових органів охоплює всі аспекти роботи спецслужб, а саме: їхню відповідність закону; ефективність та результативність їхньої діяльності; фінанси; адміністративні практики.

Практика 14. Будь-яка держава несе міжнародну відповідальність за діяльність своїх спецслужб та їхніх агентів, а також будь-яких приватних осіб, які беруть участь в їхній роботі, незалежно від того, де проводяться заходи і хто є жертвою протиправних дій. Таким чином, державна виконавча влада вживає заходів щодо забезпечення і здійснення загального контролю і несе відповідальність за діяльність своїх спецслужб.

Практика 15. Конституційне, законодавче і міжнародне кримінальне право застосовується до співробітників спецслужб тією мірою, як воно застосовується до будь- якої посадової особи. Будь-які винятки, що дозволяють посадовим особам розвідувальних служб вчиняти дії, що порушують національне законодавство, суворо обмежені і чітко описані законом. Ці винятки ніколи не дозволять порушувати імперативні норми міжнародного права або зобов'язання щодо дотримання прав людини в державі.

Практика 17. Посадові особи спецслужб зобов'язані відмовитися виконувати наказ керівництва, що порушує національне або міжнародне законодавство з прав людини. Членам спецслужб, які відмовляються виконувати такі накази, гарантується відповідний захист.

Практика 19. Розвідувальні служби та їхні наглядові установи вживають заходів із зміцнення інституційної культури, заснованої на професіоналізмі, повазі верховенства закону та прав людини. Зокрема, спецслужби несуть відповідальність за підготовку своїх співробітників для неухильного виконання положень національного та міжнародного законодавства, в тому числі міжнародного законодавства щодо захисту прав людини.

Практика 20. Будь-які заходи спецслужб, які можуть обмежити права людини та основні свободи, повинні відповідати таким критеріям:

  • • вони встановлені державним законом, який відповідає міжнародним стандартам захисту прав людини;
  • • заходи повинні бути строго необхідними для виконання спецслужбами запропонованих законом повноважень;
  • • вжиті заходи мають відповідати меті: спецслужби повинні організовувати заходи, які найменшою мірою обмежують права людини, та проявляти особливу обережність для зведення до мінімуму несприятливих наслідків будь-яких заходів, в яких можуть бути порушені права людини, зокрема, підозрюваного у скоєнні протиправних дій;
  • • жодна дія, що застосовується спецслужбами, не може порушувати імперативні норми міжнародного права або сутність будь-якого права людини.

Існує чітка і всеосяжна система авторизації, моніторингу та нагляду за використанням будь-яких заходів, що обмежують права людини.

Вот Н. International Standards Compilation of Good Practices for Intelligence Agencies and Their Oversight / H. Bom, A. Luethold [Електронний ресурс].Режим доступу: dcaf.ch/Publications/Overseeing-Intelligence~Services

Створення фонового іміджу та іміджу даності інститутів сектору безпеки передбачає формування думки громадськості та може бути реалізовано в таких діях:

  • • зміна і нейтралізація ворожих думок;
  • • кристалізація латентних думок і позитивних установок;
  • • підтримання сприятливих думок.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ІНСТИТУТУ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

Принцип системності Імідж інституту сектору безпеки – складова іміджу держави. Тому принцип системності передбачає врахування нерозривного зв'язку іміджу держави та його окремих органів, що забезпечують безпеку держави. Цей принцип реалізується також у зв'язку внутрішнього й зовнішнього іміджу інституту. Принцип системності забезпечується такими складовими: рівнем культури управління, ставленням співробітників до своєї організації, їх патріотизмом та лояльністю.

Принцип цілеспрямованості вимагає відповідей на такі питання: для чого створюється імідж, який саме імідж треба формувати, хто є суб'єктом формування іміджу. Метою діяльності з формування іміджу організації є не стільки передати будь-яке повідомлення (інформувати), скільки викликати певний ефект (здійснити вплив). Цей принцип також вимагає врахування особливостей різних аудиторій іміджу.

Принцип послідовності передбачає певну послідовності етапів формування іміджу: визначення початкового стану іміджу суб'єкта (громадської думки); моделювання бажаного іміджу (визначення мети); здійснення інформаційно-психологічного впливу на певні аудиторії; вимірювання динаміки змін громадської думки. Додержання цієї послідовності є однією з умов ефективності діяльності, пов'язаної з формуванням позитивного іміджу.

Принцип оптимальної відкритості передбачає розумне вирішення питання які аспекти власної діяльності і яким саме аудиторіям, в залежності від їхніх цінностей і потреб, слід відкривати. У демократичному суспільстві громадськість, як правило, вимагає відкритості від організацій. Але навіть у суспільствах з давніми традиціями демократії фахівці порушують питання про міру й доцільність відкритості, оскільки громадськість не завжди здатна оцінити те, що їй "відкривають".

Принцип координованості вимагає гармонійного поєднання методів інформаційно- психологічного впливу (переконання і сугестії). Сугестивність повідомлення може ґрунтуватись на його змісті або формі, або на тому й другому одночасно. Ефективний інформаційно-психологічний вплив можливий тільки за умови поєднання раціональних, емоціональних, логічних й психологічних засобів.

Принцип постійної турботи про імідж передбачає постійний контроль зміни іміджу, навіть якщо в даний момент імідж організації бездоганний.

Принцип оперативності орієнтований на динамічність подій сучасності. Іміджбіпдинг має бути досить оперативним, застосовуватись швидко й своєчасно. У такій діяльності треба якомога більше використовувати актуальні події. Додержання цього принципу дає змогу швидко й ефективно знаходити шляхи до свідомості людей, задовольняючи їх реальні потреби. В різноманітті інформаційного потоку, який сприймається споживачами, треба насамперед виокремлювати ті дані, які найбільш важливі для людей.

Принцип задоволення інформаційних потреб людей передбачає толерантне ставлення до різних думок й задоволення потреб людей в інформації, відсутність якої викликає в них почуття занепокоєння.

Принцип відповідного роз'яснення фактів передбачає відповідне роз'яснення фактів, оскільки люди не завжди мають можливість й здатні провести детальний аналіз подій, з якими вони стикаються. Більшість людей з задоволенням сприймають факти, які певним чином проаналізовані й роз'яснені. Необхідне пояснення суті певних питань завчасно до того, як вони переростуть у проблеми.

Питання визначення аудиторії іміджу є одним із найважливіших із погляду практичної діяльності. Імідж є елементом свідомості представників тих чи інших аудиторій. Поки нема розуміння й достовірного опису цільових аудиторій, немає і сенсу обговорювати формування іміджу СБ України. Діяльність щодо формування іміджу потребує визначення ціннісно- нормативного ядра культур тих груп, на які спрямовуватиметься інформаційно-психологічний вплив, їхній менталітет, особливості групової ідентичності.

Групи та спільноти можуть виділятися за різними ознаками:

  • 1) національністю – українці, росіяни, кримські татари, румуни тощо;
  • 2) матеріальною забезпеченістю – незабезпечені, громадяни з низьким, середнім рівнем забезпеченості та заможні;
  • 3) соціальним станом – робітники, селяни, дрібні, середні та великі підприємці, державні службовці, військовослужбовці, пенсіонери й інші;
  • 4) професійною належністю, наприклад, вчителі, працівники засобів масової інформації, державні службовці, службовці органів місцевого самоврядування, шахтарі, залізничники тощо;
  • 5) віком – молодь шкільного віку, студентська молодь, громадяни середнього, похилого віку;
  • 6) сімейним станом – неодружені, одинокі матері, багатодітні;
  • 7) регіональною ознакою, наприклад, населення областей західної України, донецького басейну тощо;
  • 8) політичними переконаннями та уподобаннями;
  • 9) релігійною ознакою – невіруючі, віруючі: християни (православні, католики, представники інших конфесій), мусульмани тощо.

Безумовно чіткого розподілу громадськості на вказані категорії не може бути, оскільки вони переплітаються між собою. Тому, плануючи заходи з формування іміджу структур сектору безпеки, треба враховувати, що реальний об'єкт впливу, як правило, визначається за кількома ознаками одночасно. Наприклад, об'єктом впливу може бути студентська молодь, українці за національністю, з низьким та середнім рівнем життя. Диференційований підхід і полягає у визначенні об'єкта впливу за якомога більшою кількістю ознак. Ефективність зв'язків із громадськістю залежить від змоги якнайточніше ідентифікувати, визначити групи, які є об'єктом впливу, щоб заходи були найбільш адресними.

Оскільки об'єктами впливу можуть бути спільноти й групи людей, що виділяються за різними ознаками, то й інформаційне повідомлення повинно формуватися з урахуванням цих особливостей. Зміст, спосіб аргументації та передачі інформаційного повідомлення має відповідати середньому рівню соціальної групи, до якої звернене повідомлення. В той же час пріоритети груп громадськості в роботі з формування іміджу можуть мінятися. Все більше організацій починають усвідомлювати необхідність розширення спектру цільових груп.

Принцип цілеспрямованості вимагає також чітких кількісних та якісних критеріїв досягнення мети діяльності, спрямованої на формування позитивного іміджу держави.

Заходами формування позитивного іміджу організації вважають:

  • • періодичне оприлюднення звітів про діяльності організації;
  • • підтримку взаємин із спільнотами контрагентів організації;
  • • публікації відповідних некомерційних статей, створення й поширення

телефільмів;

• суспільну й добродійну діяльність.

Для формування позитивного іміджу організації та його підтримки розробляються й реалізуються етичні кодекси бездоганної діяльності, проводяться акції з доведення до громадськості відомостей про соціальну роль і відповідальність організації.

Сучасний іміджбілдинг потребує також зосередження всіх каналів впливу (преса, телебачення, Інтернет) на одному і тому ж питанні. Це підвищує ефективність привернення уваги об'єкту впливу до цього питання.

Довіра як основа формування іміджу корпорації – ще одна значуща стратегічна мета інститутів сектору безпеки, що передбачає реалізацію таких комунікативних завдань:

  • 1. Представники громадянського суспільства розуміють залежність власної безпеки та якості життя від діяльності інститутів сектору безпеки.
  • 2. Представники громадянського суспільства звертають увагу на інформацію про діяльність інститутів сектору безпеки, що є актуальною для їхньої життєдіяльності.
  • 3. До каналів, що інформують про діяльність інститутів сектору безпеки, рівень довіри досить високий. Ці канали здатні забезпечити широке і мобільне поширення інформації про інститути.
  • 4. Представники громадянського суспільства впевнені в можливості здійснювати контроль над діяльністю інститутів сектору безпеки і наданням публічної інформації про результати цього контролю.
  • 5. Можливий зворотний зв'язок між представниками громадянського суспільства та інститутами сектору безпеки.

У наведеній текстограмі (Блок 5) промови шефа британської розвідки сера Джона Соуерса простежуються тенденції створення фонового іміджу та іміджу даності МІ-6 на основі нейтралізації негативних думок громадянського суспільства (звинувачення в скритності), кристалізації латентних думок і позитивних настанов щодо діяльності британської розвідки, ефективність якої залежить від ступеня дотримання секретності (боротьба з тероризмом, кіберзлочинністю, запобігання ядерної загрози тощо), підтримання сприятливої думки про співробітників розвідок, агентів і їхню діяльність. Оскільки наведена промова глави МІ-6 є єдиною у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розвідки, можна зробити висновок про прагнення британських спецслужб до збереження нейтрального іміджу та іміджу даності. У той же час сам факт відкритої промови глави розвідки, його вказівки на те, що деякі фрагменти діяльності спецслужб відкриті в офіційних ресурсах, а реклама служби ведеться в ЗМІ є свідченням прагнення спецслужб більш активно формувати імідж на основі довіри {Ми хочемо користуватися довірою громадськості).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші