Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Забезпечення інформаційної безпеки держави
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

Незроблені висновки

Більшість інтервенційних сценаріїв становить різновид одного й того самого сюжету. Тому боснійський досвід повинен був забезпечити деякі рекомендації для майбутніх місій, особливо військових, що мають невеликий досвід проведення таких операцій (принаймні, із часів Другої світової війни).

1. У Вас ніколи не буде другого шансу створити перше враження

Постконфліктна місія, як миротворча, так і спрямована на примусове гарантування миру, припускає виникнення цілого комплексу більших очікувань і тривог з боку місцевого населення. Чи підтримають вони порядок? Чи поліпшаться умови під час їхнього перебування тут? Чи зможуть вони протистояти колишнім воюючим сторонам і придушувати спроби до розпалення війни? Наскільки вони безкомпромісні? Існує короткий відрізок дорогоцінного часу, щоб справити більше враження, але зробити це необхідно. Важливо пам'ятати, що тут необхідна готовність діяти негайно й без коливань, інакше можливе подальше розширення загрози суспільної безпеки. Крім того, увага до головної потреби населення – безпеки – звичайно оцінюється пізніше. Ігнорування ж цієї потреби піддає місію небезпеці.

Успіх місії залежить від можливості використати капітал, напрацьований у перехідний період. Якщо цього не зробити, то наступні місії повинні будуть витратити у своїй діяльності набагато більше зусиль, щоб вирівняти ситуацію. Невдача місії у використанні початкових можливостей зменшує ймовірність успішного досягнення життєздатного миру.

2. Ціпі й стратегії

Недостатність послідовної політичної воєнної стратегії, яка б сприяла Боснії розвинутися до етапу, коли їй буде не потрібна міжнародна підтримка, – одна із найбільших у міжнародного співтовариства, що потягло за собою нестабільну ситуацію в постдейтонський період. Будь-яка стратегія з подібними завданнями повинна мати достатній ступінь гнучкості, щоб пристосовуватися до непередбачених обставин, як позитивних, так і негативних. Але основи такої стратегії повинні бути очевидні. Які установи необхідні, щоб зробити демократичну Боснію життєздатною? Які перешкоди розвитку суспільної безпеки необхідно перебороти, щоб установилася політична й економічна стабільність? Яким чином ці перешкоди могли бути переборені? Якби такі прості питання були обдумані і на них була дана чесна відповідь, стратегія реагування була б створена, а загроза суспільній безпеці й стабільності, що походить від впливових військових фігур, була б відвернена. Розглянуті цілі й деталізовані стратегії у їхньому досягненні вкрай важливі для встановлення життєздатних суспільних механізмів безпеки. Межі відліку, що фіксують етапи просування до цих цілей, а не попередньої невдачі, – невід'ємна частина демократичного розвитку сектору безпеки.

3. Виконання зобов'язань повинно бути продемонстроване

Масивна демонстрація сили шістьдесятитисячної армії IFOR була покликана активізувати безліч механізмів, що мали перетворити місцеву ситуацію й нейтралізувати загрози суспільній безпеці. Проте цей потенціал не був використаний, бо місцеві суб'єкти, які могли програти від такого розвитку подій, не виявили достатнього політичного бажання.

4. Основні проблеми зазвичай не зникають – їм потрібно протистояти

Тривале становлення Боснії вбачалося міжнародному співтовариству еволюційним процесом. Можливо, не будь обмеженим час міжнародних і донорських зобов'язань, еволюційний шлях розвитку міг би стати надійною стратегією, але в жодному разі не запорукою успіху. Проте подібна ситуація стала перешкодою для змін, стимулом до формування непоступливості.

До серйозних проблем Боснії належали такі: наполегливі рекомендації використати заходи залякування в структурах безпеки, включаючи місцеву поліцію, і залучати до роботи військових фахівців, які ці заходи будуть здійснювати; бюрократичний опір спробам полегшити повернення біженців; неприборкана корупція. Безкарність обвинувачених військових злочинців протягом багатьох років після винесення обвинувачувального акта не сприяла росту відповідальності й використанню можливостей інтернаціональних сил.

5. Збереження персоналу та інституційна пам'ять – суттєві чинники

Становлення суспільної безпеки в Боснії припускає дослідження низки аспектів політики й злочинності. Експертиза основних загроз, джерел їхньої підтримки, політичних зв'язків є істотною для розвитку ймовірних стратегій і тактик з попередження нестабільності. Навіть розвиненим країнам, що перебувають у стані миру, можуть знадобитися роки, щоб розслідувати складні справи у боротьбі з мережами організованої злочинності. Віддані своїй справі кадри є істотним чинником у структурі безпеки.

Проте, як і в багатьох міжнародних місіях, зміна персоналу циклічна, причому цикли ці досить короткі для нагромадження знань і контактів. У місцевих суб'єктів, що піддають загрозі суспільну безпеку, є привілей проживання у власній країні. Але міжнародне співтовариство заважає собі наблизитися до рівня поінформованості злочинних елементів.

У пропозиції DPI для Спеціальної групи боротьби з організованою злочинністю (OCTF) наполегливо рекомендувалося, щоб міжнародний персонал призначався мінімум на дворічний період, що дозволяло набути співробітникам місії необхідних знань і досвіду. Цей погляд широко поділявся багатьма аналітиками й професіоналами в галузі верховенства права, які розглядають сьогоднішні норми комплектації як губні.

6. Створення професійних установ державного рівня важливо для забезпечення стабільності

Слабість боснійської держави, відсутність прибутку, незалежного від автономних адміністративних одиниць – результат неправильного планування діяльності.

Експлуатований належним чином цей вакуум фактично міг забезпечити можливість створення нових державних установ на порожньому місці, що не припускало асиміляції персоналу, залежного від домінуючих владних еліт. Лише деякі державні установи, що дійсно функціонують (наприклад, Конституційний Суд), були набагато більш професійними, ніж керуючі установи на рівні юридичної особи (організації) або нижче. Протягом тривалого часу було розпочато низку погоджених зусиль, спрямованих на розвиток державних установ у Боснії. Державна прикордонна служба й Суд БіГ, включаючи його спеціальні палати, є ще одним підтвердженням цієї тенденції.

Курт В. Бассу спер. Упущені можливості й незроблені висновки – спадщина Боснії /Після інтервенції: управління суспільною безпекою у постконфл іктних суспільствах – від втручання до стійкого місцевого самоврядування. – Vienna: GKS, 2005.

Висновки

Корпоративний імідж і корпоративна культура набувають особливої актуальності в діяльності й розвитку сучасних інститутів сектору безпеки та оборони. Під корпоративною культурою ІСБ розуміють комплекс думок, еталонів поводження, символів, відносин і способів діяльності, що поділяються співробітниками ІСБ та формують його індивідуальність. Під корпоративним іміджем ІСБ розуміють його образ, трансльований різним цільовим аудиторіям, що демонструє ступінь координованості повідомлень щодо репутації інституту. Концепція корпоративного іміджу припускає розгляд ІСБ та його підрозділів як команди – групи осіб, що характеризуються високим ступенем незалежності і йдуть до загальної мети. Члени команди об'єднані спільними намірами, завданнями і цілями; взаємозалежні; погоджуються з тим, що для досягнення мети вони повинні ефективно працювати разом.

ІСБ можуть формувати корпоративні іміджі трьох типів залежно від стратегічних цілей: корпоративний імідж на основі байдужності (імідж фонової присутності); на основі довіри; на основі даності. Ця градація є інноваційною для сучасних соціальних комунікацій, оскільки нещодавно корпоративний імідж асоціювався з головними цілями піару – установлення й підтримка довіри між організацією та навколишнім середовищем.

Імідж – інструмент досягнення стратегічних цілей ІСБ, до яких належать забезпечення безпеки й правопорядку, тобто стратегічні цілі ІСБ зачіпають основні сторони його діяльності і орієнтовані на перспективу.

Імідж – це нематеріальний актив ІСБ, а тому його просування залежить від чітко визначеної місії, бачення, цілей, цінностей і комунікативних стратегій інститутів та їхніх підрозділів.

Імідж формується в інформаційно-комунікативному просторі, в його основу має бути покладена правдива інформація про суб'єкта іміджбілдигу. Технологічна майстерність у створенні іміджу полягає в наданні наявної інформації в привабливому для цільової аудиторії світлі. Саме такий підхід спричинить довіру та інтерес цільових аудиторій до цінностей і діяльності організації.

Запропоновані в цьому розділі технології й стратегії побудови корпоративного іміджу ІСБ орієнтовані на плідну комунікацію силових інститутів та громадянського суспільства.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші