Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Інвестування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Форми і класифікація інвестицій

Науковий і практичний інтереси викликає класифікація інвестицій та її узагальнення з метою використання у вітчизняній практиці. Так, німецький професор А.Д. Вайнріх запропонував таку класифікацію інвестицій: інвестиції в майно (матеріальні інвестиції) – інвестиції в будівлі, споруди, устаткування, запаси матеріалів; фінансові інвестиції – придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів (ЦП); нематеріальні інвестиції – інвестиції на підготовку кадрів, дослідження та розробку новітньої технології, рекламу.

На макрорівні інвестиції поділяють на валові і чисті.

Валові інвестиції – це загальний обсяг інвестованих коштів у певний період, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.

Чисті інвестиції менші за валові на розмір амортизаційних відрахувань.

Динаміка показника чистих інвестицій відбиває характер економічного розвитку країни на певному етапі, оскільки чисті інвестиції є вкладенням коштів у новостворсні виробничі фонди та оновлений виробничий апарат.

Використовуючи комбінаторне поняття інвестицій, Ж. Перар виділяє такі типи інвестицій:

  • – для заміни або підтримання робочого етапу обладнання;
  • – розширення за допомогою збільшення виробничих потужностей;
  • – розширення діяльності за допомогою створення нових видів продукції;
  • – науково-дослідницькі роботи;
  • – просування товару та реклами;
  • – участі в капіталі інших підприємств;
  • – обов'язкові інвестиції (на запобігання забрудненню навколишнього середовища, інвестиції в соціальну сферу та ін.);
  • – стратегічні інвестиції, пов'язані з поглинанням підприємств або розміщенням капіталу за кордоном.

Детальніше економічну природу інвестицій пояснює класифікація, в основу якої покладено такі ознаки:

  • 1) об'єкти вкладення коштів;
  • 2) характер участі інвестора в інвестуванні;
  • 3) регіональна ознака;
  • 4) період інвестування;
  • 5) форми власності;
  • 6) форми участі інвестора в інвестуванні;
  • 7) ступінь ризику;
  • 8) за формою відтворення;
  • 9) за типом відношень.
  • 1. За об'єктами вкладення коштів інвестиції поділяються на такі:
    • фінансові інвестиції, або вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти – цінні папери, депозити, цільові банківські вклади;
    • реальні інвестиції, або вкладення коштів у матеріальні (будівлі, споруди, обладнання тощо) і нематеріальні (патенти, ліцензії, "ноу-хау", науково- дослідні і дослідно-конструкторські роботи у вигляді документації тощо) активи.

Останнім часом в економічній літературі визначилися нові форми інвестицій, які входять до складу реальних інвестицій, – інноваційні інвестиції та інтелектуальні інвестиції.

Інноваційні інвестиції – це вкладення у нововведення. В принципі, в умовах розвиненої економіки всі інвестиції мають бути інноваціями. За умов кризи можливі інвестиції на підтримку діючих технічно відсталих виробничих фондів.

Інтелектуальні інвестиції – це вкладення в об'єкти інтелектуальної власності, що випливають з авторського права, винахідницького і патентного права, права на промислові зразки і корисні моделі.

Україна є об'єктом інвестиційної привабливості як для західних, так і вітчизняних компаній, більшість з яких займається виробничою діяльністю. Переважною формою інвестування є реальні інвестиції. Нині, коли в Україні формується ринок цінних паперів, виникає зацікавленість інвесторів у розширенні їх видів. Але необхідно враховувати, що за умов нестабільної податкової політики та інфляції ефективність реального інвестування суттєво знижується з одночасним зростанням Інвестиційних ризиків. У ці періоди ефективнішими є фінансові інвестиції, особливо короткострокові (за умови, що дохідність цих інвестицій перевищує темпи інфляції). Відповідно інвестиції класифікують за такими ознаками (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Класифікація інвестицій

Критерії

Види інвестицій

1. Період реалізації

Довгострокові – інвестиції на період більше року – вкладання в необоротні активи

Короткострокові – інвестиції на період менше року – вкладання в оборотні активи

2. Форма реалізації

Реальні – придбання основних засобів, товарно- матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що підлягають амортизації

Фінансові – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку, зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора

3. Форма взаємовідносин між інвестором та об'єктом інвестування

Інвестиції, що характеризують відносини позики – боргові цінні папери – облігації, ощадні сертифікати, казначейські зобов'язання, довгострокові векселі

Інвестиції, які свідчать про власності на частину майна підприємства – акції, внески до статутного капіталу

4. Залежно від мети утримання інвестицій

Отримання доходів у вигляді дивідендів (акції), відсотків (облігації, депозитні сертифікати)

Придбання корисних взаємовідносин з іншими підприємствами або контроль над їх діяльністю

Одержання наступних доходів від зростання вартості вкладених фінансових інвестицій

Диверсифікація операційної діяльності і зниження підприємницького ризику (вкладання капіталу в будь-якій формі в статутний капітал спільних підприємств)

5. Джерело фінансування

Інвестиції за рахунок власних ресурсів (амортизаційні відрахування, фонд розвитку виробництва)

Інвестиції за рахунок позикового капіталу

  • 2. За характером участі інвестора в інвестуванні розрізняють інвестиції:
    • прямі – передбачають внесення коштів або майна в статутний капітал юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
    • портфельні – придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за грошові кошти на фондовому ринку. Інвестор не мас права на участь в управлінні підприємством, а такі інвестиції передбачають лише одержання інвестором дивідендів.
  • 3. Урегіональному аспекті вирізняють інвестиції:
    • внутрішні – вкладення суб'єктів господарської діяльності даної держави;
    • іноземні – вкладення іноземних юридичних і фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових і неурядових організацій;
    • закордонні – вкладення коштів в об'єкти інвестування за межами території даної країни (придбання цінних паперів іноземних компаній, майна тощо).
  • 4. За періодом інвестування заведено відрізняти інвестиції:
    • короткострокові – як правило, тривалістю не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні сертифікати);
    • середньострокові – від 1 до 3 років
    • довгострокові – тривалістю більше 3-х років.
  • 5. За формами власності інвестиції поділяються на:
    • приватні – кошти громадян, кошти підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;
    • державні – фінансуються за рахунок бюджетних коштів різних рівнів, державними підприємствами та закладами.
    • іноземні – фінансуються іноземними громадянами, юридичними особами та державами;
    • спільні – здійснюваного громадянами та юридичними особами України та іноземних держав.
  • 6. Залежно від форми участі інвестора інвестиції передбачають:
    • – часткову участь у новостворених підприємствах або придбання частки в діючих підприємствах (пайова участь у різних товариствах);
    • – створення підприємств, які повністю належать інвестору, або придбання у власність діючих підприємств повністю;
    • – придбання рухомого і нерухомого майна шляхом прямого отримання або у формі акцій, облігацій та інших цінних паперів;
    • – придбання концесій на використання природних ресурсів, прав користування землею та інших майнових прав.
  • 7. За ступенем ризику інвестиції поділяються на:
    • без ризикові – у ряді країн безризиковими вважаються вкладення у короткострокові державні облігації, дохід по них визначає ставка безпеки, що використовується при оцінюванні вкладів як точка відліку інвестиційного ризику;
    • ризикові – ступінь ризику, або ступінь невизначеності, пов'язаний з інвестиціями, залежить від таких чинників, як час, об'єкт вкладення коштів тощо. Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути:
      • а) можливість втрати всієї суми очікуваного прибуток – ризик припустимий;
      • б) можливість втрати очікуваного валового доходу після реалізації проекту – ризик критичний;
      • в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора – катастрофічний ризик.

Класифікація інвестицій на підприємстві [30, с. 97]

Рис. 1.1. Класифікація інвестицій на підприємстві [30, с. 97]

  • 8. За формою відтворення розрізняють такі форми інвестицій:
    • у нове будівництво, або будівництво підприємств, будівель, споруд, здійснюване на нових площах і за вперше затвердженим проектом;
    • у розширення діючого підприємства – будівництво наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів з метою збільшення виробничих потужностей;
    • у реконструкцію діючого підприємства – здійснення за єдиним проектом повного або часткового переобладнання і перебудова виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного обладнання з метою зміни профілю випуску нової продукції;
    • у технічне переозброєння – комплекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, дільниць.
  • 9. За типом відношень розрізняють:
    • незалежні – рішення про прийняття одного проекту не впливає на рішеній другого;
    • альтернативні – з поміж декількох проектів вибирається найефективніший;
    • компліментарні – прийняття одного проекту сприяє росту доходів по одному або декільком іншим проектам.

Фінансова діяльність будь-якого підприємства потребує періодичного прийняття рішень щодо інвестування коштів, які спрямовуються на оновлення наявної матеріально-технічної бази, на розширення обсягу виробництва, на освоєння нових видів діяльності.

Tax, Гриньова В.М. пропонує, класифікацію інвестицій, яка найбільш придатна для використання на підприємстві (рис. 1.1).

Перевага наведеної класифікації перед іншими полягає в тому, що вона дає справжнє уявлення про мету підприємства щодо інвестицій та, за суттю, характеризує інвестиційний портфель підприємства.

Оптимізація портфелю з мінімізацією ризику та максимізаціє отримання економічної вигоди (збільшення капіталу та доходу) є однією з найважливіших проблем на підприємстві.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші