Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Інвестування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Врахування ризиків в процесі реалізації інвестиційного проекту

Ризик визначається як відхилення сподіваних результатів від середньої або сподіваної величини. Його також можна розглядати як шанс мати збитки або одержати доход від інвестування у певний проект. Найпростіше аналізувати ризик, якщо поділити його на дві категорії: рівень ризику та ризик часу.

Рівень ризику можна визначити шляхом порівняння ризикованості тих чи інших вкладів. Наприклад, ризик мати справу з корпорацією "IBM" значно менший, ніж з невеликою компанією, що виробляє комп'ютери. Таким чином, є фірми більш та менш ризикові. Це важливо, бо менш ризиковані компанії можуть позичати гроші під нижчий процент, ніж високо ризиковані. Для них ставка дисконту нижча, отже доходи, які одержує менш ризикована фірма, ціняться більше, ніж такі ж доходи високо ризикованої компанії.

З фінансової точки зору ризик називають зростаючою функцією часу. Тобто, якщо довший термін вкладу, то більший ризик. Коли гарантовано, що інвестиції не принесуть збитків і вони вкладаються на дуже короткий період, їх називають безпечними інвестиціями. Якщо гроші вкладаються на довший період, кредитор повинен отримати винагороду за тс, що взяв на себе ризик часу.

Проектний ризих – це сукупність ризиків, які передбачають загрозу економічній ефективності проекту, що виражається в негативному впливі на грошові потоки.

Класифікація проектних ризиків:

  • 1) Затримка введення проекту в експлуатацію (затримка будівництва).
  • 2) Виробничий ризик (помилкові розрахунки витрат на електроенергію, охорону навколишнього середовища, нестаток сировини, перебої у постачанні).
  • 3) Ризик, пов'язаний з управлінням (недостатня кваліфікація та низький рівень менеджменту).
  • 4) Збиткові ризики (зміна кон'юнктури ринку, рух цін, зміна обсягів ринків).
  • 5) Фінансові ризики (інфляційні ризики, валютні ризики зміни відсотка).
  • 6) Політичні ризики (зміна податків, митних зборів, націоналізації).
  • 7) Форс-мажорні ризики (землетруси, пожари, повені, страйки, тобто ризики, важко передбачити).

Найважливішим заходом щодо захисту інвестицій є їх страхування. Вкладання капіталу на тривалий строк завжди обгрунтовується оціночними розрахунками будь-яких ризиків і обов'язково страхується.

Розмір страхового відшкодування встановлюється як різниця між страховою сумою та реальними результатами інвестиційної діяльності. Мета страхування полягає в захисті інвестора від можливих збитків або втрат інвестицій, саме тому угода страхування, як правило, укладається на строк, відповідний строку окупності інвестицій.

Існує ще один засіб зниження ризиків – лімітування об'єктів інвестицій, розмірів кредитів, видатків, продаж тощо. Фінансування, як правило, здійснюється поступово – траншами, тобто ризику підлягають окремі грошові потоки, а не весь обсяг інвестицій. Банки, в свою чергу, з метою зниження міри ризику лімітують розміри позик, застосовують кредитні лінії, відновлювальні кредити.

До методів аналізу ризиків відносяться загальновідомі методи: аналіз чутливості; метод сценаріїв; імітаційне моделювання, які в сукупності представляють собою комплексний процес аналізу ризиків з інвестиційного проекту.

Враховуючи ці методи, оцінка проекту повинна здійснюватися в такій послідовності:

  • 1) Готується модель, здатна прогнозувати майбутню реальність.
  • 5) Відбираються ключові змінні ризику.
  • 6) Визначаються обмеження значень можливих змінних.
  • 7) Імовірнісні ваги розміщуються за граничним значенням.
  • 8) Встановлюються відношення кореляційних перемінних.
  • 9) Генеруються випадкові сценарії, основані на допущеннях.
  • 10) Проводиться статистичний аналіз результатів імітацій.

Загальним правилом в цьому процесі повинно бути те, що слід вибирати проект з таким розподілом імовірнісного доходу, яке найкращим чином відповідає відношенню інвестора до ризику.

Аналіз сценаріїв розвитку проекту дозволяє оцінити вплив на проект можливої одночасної зміни декількох змінних через вірогідність кожного сценарію. Цей вид аналізу може виконуватися як за допомогою електронних таблиць, так і з застосуванням спеціальних комп'ютерних програм, які дозволяють використовувати методи імітаційного моделювання.

В першому випадку формуються 3-5 сценаріїв розвитку проекту. Кожному сценарію повинні відповідати:

  • • набір значень початкових змінних;
  • • розраховані значення результатних показників;
  • • певна вірогідність настання даного сценарію, яка визначається експертним шляхом.

В результаті розрахунку визначаються середні (з врахуванням вірогідності настання кожного сценарію) значення результатних показників.

В випадку невеликого числа змінних та можливих сценаріїв розвитку проекту для аналізу ризику можна використовувати метод дерева рішень.

Перевага даного методу – в його наочності. Послідовність збору даних для побудови дерева рішень для аналізу ризику включає наступні етапи:

  • • визначення складу та довготривалості фаз життєвого циклу проекту;
  • • визначення ключових подій, які можуть вплинути на подальший розвиток проекту;
  • • визначення часу настання ключових подій;
  • • формулювання усіх можливих рішень, які можуть бути прийняті в результаті настання кожної окремої ключової події;
  • • визначення вірогідності прийняття кожного рішення;
  • • визначення вартості кожного етапу здійснення проекту (вартості робіт між ключовими подіями).

На базі отриманих даних будується дерево рішень. Його вузли являють собою ключові події, а стрілки, що поєднують вузли, – виконувані роботи з реалізації проекту. Крім того, на дереві рішень наводиться інформація відносно часу, вартості робіт та вірогідності прийняття того чи іншого рішення.

При ухваленні остаточного рішення про доцільність інвестування, крім розглянутих показників, ураховуються також такі фактори, як суспільна значимість проекту, ступінь його відповідності стратегії розвитку фірми, ринковий потенціал виробленого продукту, інвестиційні ризики, екологічна безпека й т.д. У цей час саме всебічний облік різноманітних інвестиційних ризиків, надійні методи кількісної оцінки яких практично відсутні, здобуває особливу актуальність. Тому для мінімізації їхніх негативних наслідків у ході реалізації інвестиційного проекту варто зосередити свою увагу на аналізі чутливості різних показників проекту й зниженні ризиків.

Метою аналізу чутливості є визначення ступеня впливу різних факторів на фінансовий результат проекту. Як інтегральні показники, що характеризують фінансовий результат проекту, використовуються звичайно наступні показники:

  • – внутрішній коефіцієнт рентабельності (IRR);
  • – строк окупності проекту (РВР);
  • – чиста приведена величина доходу (NPV);
  • – індекс прибутковості (РІ).

Фактори, які варіюються в процесі аналізу чутливості, можна розділити на дві основні групи:

  • 1. Фактори, що впливають на обсяг надходжень;
  • 2. Фактори, що впливають на обсяг витрат.

Як правило, у якості факторів, що варіюються приймаються наступні:

  • – фізичний обсяг продажів як наслідок місткості ринку, частки підприємства на ринку, потенціалу росту ринкового попиту;
  • – продажна ціна й тенденції її змін;
  • – прямі (змінні) витрати й тенденції їхніх змін;
  • – постійні витрати й тенденції їхніх змін;
  • – необхідний обсяг інвестицій;
  • – вартість залучаемого капіталу залежно від умов і джерел його формування;
  • – в окремих випадках – показники інфляції.

Ці фактори можна віднести до розряду безпосередньо впливаючих на обсяги надходжень, і витрат. Однак крім факторів прямої дії є фактори, які можна умовно назвати непрямими. До їхнього числа відносяться, зокрема, фактори часу.

Фактори часу можуть впливати на фінансовий результат проекту різнопланово. Як фактори часу, що роблять негативний вплив, можна виділити наступні:

  • – тривалість технологічного циклу виготовлення продукту або послуги;
  • – час, затрачуваний на реалізацію готової продукції;
  • – час затримки платежів.

Серед позитивних факторів часу можна назвати такі, як: затримка оплати за поставлену сировину, матеріали й комплектуючі вироби, а також період часу поставки продукції з моменту одержання авансового платежу при реалізації продукції й послуг на умовах передоплати.

Наступною групою факторів, що роблять значний вплив на фінансовий результат проекту й використовуємих у якості варіюсмих параметрів в аналізі чутливості інвестиційних проектів, с формування й керування запасами.

У процесі аналізу чутливості варіюється співвідношення власного й позикового капіталу й визначаються граничні значення, за яких процес формування капіталу за допомогою банківських кредитів неефективний.

Очевидно, що вплив всіх зазначених факторів для різних проектів буде різним. У кожному конкретному випадку під варіюванням значень того або іншого фактору мається на увазі конкретне управлінське рішення, що, у свою чергу, приводить до змін в інвестиційному плані або обсягах планованих витрат і надходжень.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші