Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Маркетинг arrow Товарна інноваційна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка ринкового потенціалу

Відповідно до концепції маркетингу розробленню, виготовленню й просуванню нової продукції на ринку передують кон'юнктурні ринкові дослідження, метою яких є визначення цільових споживачів і їх потреб, місткості ринку, умов конкуренції та інше, тобто наявності певного ринкового потенціалу, який слід розглядати як наявність підкріпленого купівельною спроможністю попиту (фактичного чи потенційного), або ж технічну й економічну спроможність формування попиту (для принципово нових товарів). Він визначає можливості ринку щодо сприйняття нових товарів певного типу й спрямованості, які може розробити, виготовити й запропонувати на ринку конкретне підприємство.

Принципова схема прийняття рішень щодо оцінки шансів товарних інновацій на успіх на ринку наведена у табл. 6.3.

Як показує табл. 6.3., для прийняття рішень необхідно порівнювати витрати споживання нових товарів за весь період їх експлуатації з витратами споживання звичайних аналогів (традиційних товарів). Крім того, необхідно визначати й оцінювати значимість споживацьких і суспільних переваг нового товару як у вартісному вираженні, так і з погляду суто іміджевих міркувань. До того ж усе це буде працювати лише в тому випадку, якщо споживачі здатні сприйняти й оцінити переваги нової продукції.

Таблиця 6.3.

Таблиця рішень для оцінки шансів щодо сприйняття ринком нової інноваційної продукції

Витрати споживання протягом терміну служби товару

Значущість переваг

переважно для конкретних споживачів

переважно для суспільства у цілому

Нижчі або нарівні з аналогічними звичайними товарами

1 .У придбанні товару зацікавлені споживачі, він буде сприйнятий ними насамперед з економічних міркувань

2. Товар буде сприйнятий споживачами з економічних міркувань, а також з метою підвищення їх іміджу, міркувань престижу тощо

Вищі, ніж для аналогічних звичайних товарів

3. Товар буде придбаний, якщо його переваги компенсують збільшення витрат споживання

4. Товар буде сприйматися споживачами тільки за наявності механізмів державного й регіонального стимулювання

Згідно з табл. 6.3. є чотири поля:

Витрати на споживання товарної інновації нижчі або на рівні аналогічних звичайних товарів, а її переваги є значущими переважно для цільових споживачів: у придбанні нового товару зацікавлені споживачі, він буде сприйнятий ними, насамперед, з економічних міркувань.

Витрати на споживання товарної інновації вищі, ніж в аналогічних звичайних товарів, а її переваги значущі переважно для цільових споживачів – товар буде придбаний лише у випадку, якщо його переваги компенсують збільшення витрат на споживання.

Витрати на споживання товарної інновації нижчі або на рівні аналогічних звичайних товарів, а її переваги значущі для суспільства в цілому – товар буде сприйнятий споживачами як з економічних міркувань, так і з міркувань підвищення їх іміджу, престижу тощо.

Витрати на споживання товарної інновації вищі, ніж у аналогічних звичайних товарів, а її переваги суттєві переважно для

цільових споживачів – товар буде придбаний лише в разі наявності механізмів державного й регіонального стимулювання.

Виходячи з цього, формальні умови достатності потенціалу ринку для сприйняття нових товарів для ситуацій 1-4 (див. табл. 6.3.) слід записувати таким чином [29]:

(6.1)

де - витрати споживання звичайних товарів;

- витрати споживання інноваційних товарів;

- витрати на державне (регіональне) стимулювання інновацій;

- переваги інноваційного товару, суттєві для споживача;

- суспільно значущі переваги інноваційного товару.

Суму витрат споживання товару (інноваційного та звичайного) за період його експлуатації слід розраховувати за формулою:

(6.2)

де Ц – ціна придбання товару;

Beij – витрати j-ro виду, пов'язані з експлуатацією товару у періоді і;

Вз залишкова вартість товару;

п – кількість років експлуатації товару;

т – кількість видів витрат, пов'язаних з експлуатацією товару;

р – норма дисконту.

Величини та у кожному конкретному випадку визначаються окремо, виходячи зі специфіки інновацій, потреб і запитів споживачів і суспільства.

Зокрема, для екологічних інновацій вартісний вираз екологічних переваг товару (значущих для споживача) слід розраховувати за формулою:

(6.3)

де, відповідно, для і-го періоду експлуатації товару:

– економія на зборах за забруднення навколишнього природного середовища;

– економія на відшкодуванні збитків, завданих навколишньому природному середовищу;

– економія на відшкодуванні збитків, заподіяних порушенням природного законодавства;

– економія на зборах за спеціальне використання природних ресурсів;

– економія на зборах за спеціальне використання водних ресурсів;

– економія на зборах за використання надр, видобування корисних копалин;

– економія на утилізації самого товару й залишків, пов'язаних з його експлуатацією;

I – додаткові надбання завдяки підвищенню іміджу споживача.

Аналогічним чином слід розраховувати суспільно значущі екологічні переваги товару (Ес.з.) у вартісному вираженні (з деякими поправками на зміст складових). Суспільно значущі переваги будь-яких товарів розраховуються за такою самою схемою, однак, складові економічного ефекту будуть іншими залежно від специфіки товару.

Звичайно, у формули слід підставляти дисконтовані на період придбання товару значення відповідних величин у вартісному виразі. Формули можна застосовувати для оцінки достатності ринкового потенціалу для сприйняття будь-яких інновацій, а не лише екологічних.

З метою врахування ризиків, пов'язаних з можливістю розвитку подій у майбутньому за різними сценаріями й внаслідок цього наявністю елементів неповної визначеності, значення складових витрат і надбань пропонується розраховувати як середньозважені за ймовірностями реалізації цих сценаріїв, як мінімум, оптимістичного, песимістичного, найбільш імовірного.

У разі ускладнення з визначенням імовірностей сценаріїв, слід застосовувати метод стандартного розподілу ймовірностей:

(6.4)

де ОЗВ – очікуване значення величини;

О – оптимістичне значення величини;

П – песимістичне значення;

РНІ- найбільш імовірне значення;

СВ – стандартне відхилення.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші