Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Планування та управління фінансовими ресурсами територіальної громади
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Фінансові ресурси територіальної громади

  • 1.1. Що таке бюджет і чому він необхідний?
  • 1.2. Місцеві бюджети у складі бюджетної системи.
  • 1.3. Призначення місцевих бюджетів.
  • 1.4. Правове забезпечення управління фінансовими ресурсами територіальних громад.
  • 1.5. Особливості фінансів об'єднаних територіальних громад.

Що таке бюджет і чому він необхідний?

Існування держави безпосередньо пов'язане з наявністю в її розпорядженні фінансових ресурсів. Суспільні фінанси охоплюють частину грошових відносин, які пов'язані з розподілом і перерозподілом створеного в суспільстві валового внутрішнього продукту. Потреба акумулювання фінансових ресурсів органами влади зумовлена необхідністю виконання державою визначених функцій. Державні структури від її імені уповноважені залучати фінансові ресурси винятково до бюджету. З іншого боку, єдиним джерелом фінансування діяльності офіційних органів держави може слугувати бюджет. Відтак бюджет відображає масштаби державної діяльності й водночас обмежує її[1].

Таким чином, успішне життя людей та їхній справжній добробут в організованій спільноті сьогодні неможливо уявити без бюджету. Термін бюджет бере свій початок від норманського слова boudgette (шкіряна сумка, потім портфель). В епоху Середньовіччя в Англії канцлер казначейства приносив у парламент сумку (портфель), котра разом з її вмістом (фінансовими документами та промовою про стан державних фінансів) одержала назву бюджет[2].

Бюджет держави пройшов доволі тривалий і повчальний шлях еволюції. Удосконалення бюджету відбувалося шляхом тривалої впертої протидії двох чинників – влади, яка претендує на безконтрольне ведення господарства, і суспільства, яке домагається бюджетних повноважень, тобто права визначати сферу діяльності органів влади у сфері фінансових відносин[3]. У результаті впливу зазначених тенденцій сучасні системи планування і виконання бюджету базуються на чіткій процедурі управлінських дій, що передбачає широкі можливості для врахування суспільних інтересів і забезпечення громадського контролю у цьому процесі.

Необхідність бюджету пояснюється тими функціями, які він відіграє в демократичних країнах з ринковою економікою. Сучасна фінансова наука виокремлює три функції, які владні органи можуть виконувати в економічній системі за допомогою бюджету (рис. 1.1).

Функції бюджету в країні з ринковою економікою

Рис. 1.1. Функції бюджету в країні з ринковою економікою

Відмінні обсяги повноважень органів центральної влади та місцевого самоврядування і різні можливості їх виконання зумовлюють неоднакову ефективність застосування державного та місцевих бюджетів у реалізації зазначених функцій. Дослідження дієвості місцевих бюджетів у виконанні кожної з перелічених функцій дасть змогу, зокрема, оцінити вплив бюджетних доходів і видатків на економічну систему відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Так, можливість використання місцевих бюджетів для реалізації стабілізаційної функції фінансів в умовах відкритості місцевих економік є досить обмеженою. Адже, коли відбувається вільний рух товарів, капіталу та робочої сили в межах усієї країни, стимулювання економічного зростання на певній території пошириться на економіку інших регіонів, що значно послаблює результативність місцевої бюджетної політики[4]. Варто також зазначити, що стабілізація економічної системи держави за допомогою інструментарію суспільних фінансів ефективна за умови узгодження фіскальної та грошово-кредитної політики. Зважаючи нате, що в країні функціонує єдина грошово-кредитна система, а місцеві економіки відкриті одна для одної, реалізація стабілізаційної функції за допомогою місцевих бюджетів буде неефективною. З огляду на зазначене, важко також встановити вплив місцевих бюджетів на динаміку основних показників економічного розвитку регіону.

Важлива роль в регулюванні соціальних процесів у країні належить вжиттю перерозподільчих заходів з використанням бюджету. Метою такого впливу є недопущення істотних відмінностей між особами з низькими та високими статками, зниження рівня бідності, що є одним із засобів досягнення гармонії та справедливості в суспільстві. Наявність соціальної допомоги в умовах демократії свідчить, зокрема, про те, що становище нужденних небайдуже основній частині виборців-податкоплатників[5]. Однак здійснення перерозподільчих заходів на місцевому рівні може бути пов'язане з виникненням додаткових стимулів для міграції громадян з однієї місцевості в іншу. Деякі особи, переважно найбідніші, намагатимуться обрати для проживання ті регіони, де призначаються більші обсяги трансфертів населенню. Уникнути цього явища можна завдяки встановленню загальнонаціональних параметрів бюджетних видатків на здійснення перерозподільчих заходів. Разом із тим, місцева влада оперує повнішою та достовірнішою інформацією про фінансове і майнове становище мешканців території, що свідчить на користь здійснення таких видатків з місцевих бюджетів.

Таким чином, забезпечення бажаного перерозподілу фінансових ресурсів у країні передбачає поєднання заходів як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Здебільшого завданням центральної влади є встановлення критеріїв вилучення ресурсів з економіки та їх надання суб'єктам економічної діяльності. Проте безпосереднє надання соціальних трансфертів найчастіше здійснюється із місцевих бюджетів, рішення про що ухвалюють органи місцевого самоврядування. Зазначене дає підстави стверджувати, що місцеві бюджети відіграють важливу роль у забезпеченні перерозподілу фінансових ресурсів, що сприяє вирішенню важливих соціальних проблем розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

Реалізація алокаційної функції суспільних фінансів обумовлена тим, що ринкова економіка самостійно без державного втручання неспроможна запропонувати весь необхідний споживачам спектр благ в потрібному обсязі. Лише за умови належного задоволення різноманітних потреб суспільства та суб'єктів підприємницької діяльності в товарах і послугах, значну частину яких раціональніше надавати за рахунок бюджетних ресурсів, можна створити комфортне середовище для функціонування економічної системи та проживання населення. За рахунок місцевих бюджетів відбувається задоволення наявного у суспільстві і підприємницьких структурах попиту, що позитивно впливає на соціально-економічний розвиток регіонів. Важливість цієї функції місцевих бюджетів зумовлена насамперед тим, що за рахунок бюджетних коштів відбувається виробництво тих товарів і послуг, які здебільшого не пропонуються суб'єктами підприємницької діяльності, або пропонуються в недостатніх обсягах. Відтак основна частина ресурсів місцевих бюджетів спрямовується на забезпечення суб'єктів економічної діяльності товарами і послугами.

Так, є окрема категорія суспільних благ, що у звичайних умовах не надаються суб'єктами ринкового господарства. Характерні ознаки суспільних благ: по-перше, неможливість виключення окремого споживача від їх отримання або наявність значних витрат, пов'язаних із таким виключенням; по-друге, надання послуги додатковому споживачу не збільшує витрати. Добровільне об'єднання суб'єктів економічної діяльності із метою фінансового забезпечення таких благ практично неможливе: завжди будуть особи, які не бажатимуть брати участь у їх фінансуванні, однак відлучити їх від користування послугами буде неможливо. Відтак єдиним джерелом забезпечення цих послуг є бюджет. За рахунок бюджетних коштів фінансується надання не лише суспільних, а й окремих приватних благ. У разі самостійного прийняття приватними особами рішень щодо придбання останніх, можуть недооцінюватися вигоди від їх отримання. Це призведе до того, що обсяги виробництва та споживання благ, які мають неабияку суспільну значущість, будуть недостатніми. Тому вважається, що в окремих випадках інтереси громадян державі відомі краще, ніж самим особам, і широкий спектр видатків має здійснювати безпосередньо держава, а не приватні споживачі[6].

Розуміння функцій бюджету може бути застосоване для аналізу тих чи інших доходів й видатків бюджету. Адже обґрунтування тих чи інших доходів чи видатків може зводитися лише до необхідності виконання певної функції бюджету. В разі неможливості навести аргументацію щодо реалізації певної функції такий перерозподіл фінансових ресурсів через бюджет швидше за все є необгрунтованим.

Визначення оптимального співвідношення між обсягом благ, що забезпечуються за рахунок бюджету та за кошти споживачів, є одним із найскладніших завдань сучасної фінансової науки. Вирішення цієї дилеми лежить в основі встановлення бажаних обсягів і структури бюджетних видатків, що є джерелом задоволення колективних потреб громадськості та ресурсів, які є засобами їх фінансування.

Успіх сучасних розвинених держав здебільшого став можливим завдяки розширення повноважень органів місцевого самоврядування. Авторитетні дослідники організації державного управління наводять важливі аргументи на користь децентралізації (рис. 1.2).

Основні переваги децентралізації та розвитку місцевого самоврядування

Рис. 1.2. Основні переваги децентралізації та розвитку місцевого самоврядування[7]

  • [1] Бюджетний менеджмент: підруч. / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.: за ред. В. Федосова. К,: КНЕУ, 2004. – С. 17
  • [2] Бюджетний менеджмент: підруч. / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.: за ред. В. Федосова. К.: КНЕУ, 2004. – С. 15-16
  • [3] Боголепов М.М. Финансы, правительство и общественные интересы / М.М. Боголепов. – СПб: Издательство О.Н. Поповой, 1907. С. 5
  • [4] Кириленко О.П. Теорія і практика бюджетних інвестицій: монограф. / О.П. Кириленко, Б.С. Малиняк. – Тернопіль: Економна думка, 2007. – С. 9.
  • [5] Якобсон Л.И. Государственный сектор экономики: экономическая теория и политика: учеб. для вузов / Л.И. Якобсон. М.: ГУВШЭ, 2000. – С.
  • [6] Стігліц Дж.Е. Економіка державного сектора: Пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський / Дж.Е. Стігліц. – К.: Основи, 1998. С. 114.
  • [7] Складемо на основі: Вюртенбергер Т Історія та легітимація децентралізованої держави / Т. Вюртенбергер // Організація регіональної та місцевої влади: досвід держав членів Європейського Союзу. – К., 2005. – С. 11-13.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші