Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологічна етика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Історія екологічної етики за кордоном

Мислячу людину впізнають по священному благоговінню перед життям.

В. Гюго

Про етичне ставлення до природи здавна говорили багато видатних людей: Будда, який проголосив принцип не завдання шкоди іншим живим істотам, Піфагор, Цицерон, Леонардо да Вінчі, Овідій, Плутарх, що розглядали добре ставлення до тварин як основу етичної поведінки людини, Святий Франциск Ассизський, що сприймав живих істот як своїх братів і сестер, Томас Мор і Мішель Єкем де Монтень, які закликали до милосердя у ставленні до тварин, Мухаммед, що захищав тварин від недбайливих людей.

Необхідно сказати про Т. Морі, Еразма, Вольтера, І. Бентаме, В. Шекспіра, Р. Бернса і Персі Біші Шеллі, які засуджували жорстокість у ставленні до тварин і безумство полювання.

Навіть у найголодніші роки Могандас Карамчанд Ганді відмовився примусити індусів їсти м'ясо: "Ми не можемо вбивати корів, ми повинні бути солідарні зі всією стражденною істотою".

Засновниками екологічної етики можна назвати американського еколога і природоохоронця Олдо Леопольда (1887-1948) і німецького лікаря та філософа Альберта Швейцера (1875-1965). Класична праця О. Леопольда "Календар піщаного графства" була видана у 1949 році, після смерті її автора. У 1953 році вийшли інші його роботи під заголовком "Кругова ріка". У них О. Леопольд розвинув свої погляди з екології, екологічної етики (етики Землі) і природоохоронної естетики. Етика благоговіння перед життям (універсальна етика) розроблена Альбертом Швейцером у класичній праці "Культура та етика" (написана на початку 1920-х років і видана в 1923 р.), а також у "Філософії і русі на захист тварин" і "Вченні про благоговіння перед життям" (написана в лікарні у 1961 р., вийшла в НДР у 1963 р.).

Великий поштовх розвитку екологічної етики дала екологічна теологія (вивчення екологічних етичних поглядів різних релігій), а також пильна увага до екологічних етичних традицій різних народів, зокрема, американських індіанців (екологічна етнографія).

У східних країнах перший закон про права тварин був прийнятий в Японії в XVII–XVIII сторіччях. Згідно з ним вбивство собак каралося стратою, а городяни повинні були звертатися до бродячих псів як "високоблагородіє Собака". У Китаї вбивство панди також каралося стратою, а після 1997 року десятьма роками ув'язнення.

Не можна заперечувати величезного впливу західних країн на рух на захист тварин. "Чотири стадії жорстокості" (англ. The Four Stages of Cruelty) – серія з чотирьох гравюр, опублікованих 1751 року британським художником доби англійського рококо і просвітництва. Вільямом Хогартом (англ. William Hogarth, 10.11.1697 – 26.10.1764). Кожна з гравюр зображує сцену з життя вигаданого персонажа Тома Нерона (Tom Nero).

Гравюри "Чотири стадії жорстокості" були задумані як моралізаторське повчання. Серія друкувалася на дешевому папері і призначалася насамперед для нижчих верств населення. Хогарт, бажаючи досягти найбільш сильного впливу на глядача, у цій серії гравюр, на відміну від інших своїх творів, відмовився від гумористичного пом'якшення сюжетів. Проте, як і інші його роботи, гравюри містять безліч цікавих деталей і тонких алюзій (лат. allusio – натяк, жарт).

На першій гравюрі "Перша стадія жорстокості" (додаток 2) Том Нерон, чиє ім'я – відсилання до римського імператора[1] або стягнення до "не герой" (англ. Nero – по hero), за допомогою інших хлопчиків вставляє стрілу собаці в пряму кишку – ці тортури повторює мука грішника у триптиху Ієроніма Босха "Спокуса святого Антонія". Значок з ініціалом на плечі його вицвілого і подертого пальта вказує, що він вчиться у благодійній школі.

Два хлопчики вгорі праворуч від Нерона випалюють птахові очі палаючим факелом; хлопчики в нижній частині гравюри закидають півня[2] (ймовірно, це натяк на ворожнечу з французами, а також вказівка на те, що дія відбувається у традиційний для таких забав з півнями день, у Жирний вівторок (англ. Shrove Tuesday)[3]).

Ще один персонаж прив'язує до хвоста собаки кістку так, щоб він не міг її дістати; пара котів-забіяк підвішена за хвости, група хлопчиків дражнить їх. У нижньому лівому кутку на кішку нацькували собаку, а на дальньому плані картини ще одну кішку з прив'язаними до неї пузирями викидають з вікна верхнього поверху. Ім'я Тома Нерона написано під зображенням шибеника на паркані (його малює вуглинкою один з хлопчиків) – це передбачення долі головного персонажа.

На гравюрі відсутні парафіяльні офіцери (наглядачі), які повинні стежити за дітьми. Одна з причин зростання злочинності – поганий нагляд за дітьми бідняків.

На другій гравюрі "Друга стадія жорстокості" (додаток 3) Том Нерон виріс і став найманим візником. Його кінь, змучений роками важкої роботи і жорстоким поводженням, впав, зламав ногу і розбив візок. Том відшмагав коня настільки сильно, що вибив йому око.

Хогарт зображує чотирьох огрядних адвокатів, які намагаються видертися з візка. Ймовірно, це карикатури на відомих у той час юристів, однак ідентифікувати їх немає можливості.

Тут же можна спостерігати, як пастух до смерті забиває ягня, перевантаженого осла б'ють по крупу вилами, а розлючений бик підкидає одного зі своїх мучителів.

На зображенні жорстокість до тварин змінюється жорстокістю до людей: візник спить, не помічаючи, що з його бочки виливається на бруківку пиво, а його підвода давить хлопчика, що грається. Плакати, що розвішені на будинках на задньому плані, рекламують півнячі бої і бокс, що ще більше підкреслює атмосферу безвиході та жорстокості.

Третя гравюра "Досконала жорстокість" (додаток 4). На цей час Том Нерон пройшов шлях від жорстокого поводження з тваринами до крадіжки і вбивства. Він підмовив свою вагітну коханку Енн Гілл (Ann Gill) пограбувати її господиню і тікати.

Зустрівши Енн з награбованим, Нерон вбиває її з особливою жорстокістю: зап'ястя і вказівний палець жертви майже відірвані, шия глибоко розрізана. Її скринька і вкрадені нею товари валяються поруч з дівчиною на землі. На книзі, яка разом з молитовником випала із скриньки, написано "Бог мстить за вбивство", майже відірваний палець Енн вказує на ці слова.

Жінка, що обшукувала кишені Нерона, виявила пістолети і безліч кишенькових годинників – свідчення того, що він перетворився на розбійника.

Остання гравюра "Відплата за жорстокість" (додаток 5). Засудженого Нерона, визнаного винним у вбивстві, повісили, а його тіло піддали ганебного процесу публічного розсічення. Згідно з прийнятим через рік після виходу гравюр Законом "Про вбивць" (1752), органи злочинця могли надаватися хірургам для вивчення. Вважалося, що ця обставина разом з відмовою у похованні буде додатковим стримуючим фактором.

Що на столі лежить тіло Тома Нерона можна дізнатися за татуюванням на руці. Мотузка, яка все ще висить на шиї, вказує на спосіб його страти.

Прозектори, чиї серця загартовані довгими роками роботи з трупами, настільки ж байдужі до Нерона, наскільки він був байдужий до своїх жертв. У Нерона виймають око, що на гравюрі є нагадуванням про те, що кінь позбувся ока з його вини, а собака їсть його серце – це відплата за жорстокість, яку він виявляв ще хлопчиком у ставленні до тварин.

Обличчя Нерона спотворено від болю. Палець Тома зігнутий так само, як палець Енн в попередній сцені; він вказує на кістки, що варяться, – така доля уготована і тілу Нерона.

Таким чином у цій серії гравюр демонструється легкість, з якою дитина, що жорстоко поводиться з тваринами, перетворюється на закоренілого злочинця. Вільям Хогарт прагнув привернути увагу до варварського поводження з тваринами у той час, "сам вигляд яких на вулицях нашої столиці тривожить кожен чутливий розум".

У 1802 році у Франції була призначена премія за роботу, яка дала б кращу відповідь на запитання: "Наскільки жорстокість, що практикується над тваринами, впливає на етичний рівень населення, і чи корисно буде видати стосовно цього закони?".

Колискою товариств захисту тварин потрібно вважати Англію. У 1809 році прем'єр-міністр лорд Ерскін проголосив у палаті лордів: "Без співчуття до тварин немає справжнього доброго виховання, немає справжнього доброго серця". У 1822 році завдяки лорду Ерскіну був прийнятий перший в Європі закон про покарання мучителів тварин[4] (хоча в США подібна стаття у законодавстві Колонії затоки Массачусетс діяла з 1641 р.). У 1824 році Річард Мартін заснував у Лондоні перше в світі товариство захисту тварин.

У 1892 році на земній кулі існувало вже 780 таких товариств, з них в Англії – 244, в Німеччині – 191, в США – 105, у Швеції і Норвегії – 31. До 1896 року у світі відбулося 12 міжнародних конгресів товариств захисту тварин[5].

У США Генрі Берг у 1866 році створив Американську асоціацію щодо запобігання жорстокому поводженню з тваринами із застосуванням спеціальних вертельних собачок (англ, turnspit dogs, фр. les chiens tournebroches) як універсального двигуна для всяких насосів, повітродувок, сепараторів, маслоробок, кукурудзяних молотарок. Собака, що бігала годинами всередині колеса без води, під загрозою покарання, стала "інноваційною технологією" XVII- XVIII сторіччя і хоча в XIX сторіччі цей напрямок змінився, але сама ідея використовувати собачок розвивалася і вдосконалювалася. Тому Берг і його асоціація ще на початку своєї діяльності виступали проти використання праці вертельних собак, наприклад, у барах Нью-Йорка на пресах для віджимання яблук.

Перший випадок організованого протесту проти жорстокого ставлення до тварин відбувся у 1836 році у Флоренції. Місцеві аристократи, втомившись від диких криків піддослідних тварин, зібрали підписи проти німецького лікаря-вівісектора. Йому довелося покинути Італію.

У 1959 році було створене Міжнародне товариство захисту тварин. На 1998 рік лише у мережі Інтернет були дані про 6 тис. різних громадських організацій, що займаються правами тварин, на базі яких проводяться три основні міжнародні акції: Антихутрова кампанія, Антикосметична кампанія і Кампанія, спрямована на покращання умов утримання с.-г. птиці і худоби на тваринницьких комплексах.

На Заході екологічна етика вперше заявила про себе на початку 1970-х років, коли її стали викладати на філософських і природничих факультетах ВНЗ. Піонером тут вважається Університет американського штату Вісконсін, де екологічну етику проф. Беярд Каллікот почав читати у 1971 році. З середини 1970-х екологічна етика виборола право називатися самостійною дисципліною.

Особливо активно ця наука почала розвиватися у США, Англії, Австралії, Норвегії і Канаді.

У 1972 році Джон Б. Кобб-молодший опублікував першу статтю з екологічної етики в США "Чи не пізно. Теологія екології". У цьому ж році Вільям Блекстоун організував конференцію "Філософія та екологічна криза". У 1973 році Арне Несе надрукував статтю "Рух глибинної екології", що стала початком нового руху, а Річард Рутлі вперше зробив доповідь з екологічної етики на світовому конгресі. У 1975 році Холмс Ролстон Ш в популярному журналі "Етика" опублікував статтю "Чи це екологічна етика?".

У 1990 році створюється Інтернаціональне товариство екологічної етики (його лідери – Лаура Вестра і Холмс Ролстон НІ) та Інтернаціональна асоціація природоохоронної філософії (на чолі з Брюсом В. Фольцом і Робертом Фродманом). Товариство філософії і теократії з початку 90-х років також багато уваги приділяє екологічній етиці. Ці товариства організовують конференції і публікують матеріали.

З'явилися журнали, спеціально присвячені екологічній етиці. Один з них був організований у США філософом Юджином Харгроувом в 1979 році і був названий "Екологічна етика" ("Environmental ethics")[6], з 1992 року в Сполученому Королівстві випускається журнал "Екологічні цінності" ("Environmental values")[7], у Канаді журнал "Сурмач" ("The Trumpeter")[8]. Окрім цього, в США було запроваджено випуск низки релевантних видань: газети "Екофілософія" ("Ecophilosophy")[9], "Екологічна філософія" ("Environmental philosophy")[10], "Журнал сільськогосподарської та екологічної етики" ("Journal of agricultural and environmental ethics")[11], "У світі біологічних видів" ("Between the species")[12], "Етика і тварини" ("Ethics and animals")[13], "Етика і навколишнє середовище" ("Ethics and the Environment")[14], "Етика та навколишнє середовище: філософський та правовий журнал" ("Ethics, Place & Environment: A Journal of Philosophy & Geography")[15] Тільки станом на 1981 рік бібліографічний список англоамериканської літератури з екологічної етики налічував понад 3200 найменувань[16]. Були проведені міжнародні конференції "Права природи" (1974)[17], "Гуманістична та екологічна свідомість" (1980), "Екологічна етика і Сонячна система" (1985)[18] та ін.

Значний внесок у розвиток екологічної етики зробили роботи таких авторів як Джордж Кайфер "Біоетика" (1979), Крістін Шрейдер-Фречет "Екологічна етика" (1981), Доналд Шофер і Том Аттіг "Етика і навколишнє середовище" (1983), Робін Етфілд "Етика і екологічна турбота" (1983), Роберт Елліот та Арран Гейєр "Екологічна філософія" (1983), Том Ріган "Границя Землі: нові есе з екологічної етики" (1984), Холмс Ролстон ІН "Філософія дикості, що минає" (1986), Пітер Сінгер "Визволення тварин" (1975), Ендрю Лінзі "Права тварин" (1976), Том Ріган і Пітер Сінгер "Права тварин та обов'язки людини" (1976), Пол Тейлор "Повага до природи" (1986), Джон Пасмор "Повага людини до природи" (1974), Макс Оелшлегер "Ідея дикої природи" (1991), "Стан дикої природи" (1992), Родерік Неш "Права природи" (1989), "Дика природа та американський розум" (1975), Стефен Боросса "Естетика ландшафту", Юрйо Сепанмаа "Краса навколишнього середовища" (1986), Лінда Гребер "Дика природа як священний простір" (1976) та ін.

Юджіном Харгроувом в Університеті штату Північний Техас створений спеціальний центр з екологічної філософії, що активно розробляє питання екологічної етики[19].

Екологічна етика на Заході має більше десятка різних напрямів (визволення тварин[20], екоцентризм (від грец. oikos – дім і kentron – центр; екоцентричний холізм)[21], екофемінізм (англ, ecofeminism, від гр. oikos – дім, родина, лат. femina – жінка)

[22], глибинна екологія (англ. deep ecology)[23] і т. ін.), що бурхливо розвиваються, а також таких своїх яскравих теоретиків і проповідників як Холмс Ролстон III, Юджін Харгроув, Беярд Каллікотг. Спеціальний комітет з біоетики діє в Європейському Союзі[24].

У 1982 році Генеральною Асамблеєю ООН прийнята Всесвітня

хартія природи[25] – перший міжнародний документ, який підкреслює, що всім формам життя повинна бути забезпечена можливість існування.

У 1991 році в Законі Нової Зеландії "Про управління природними ресурсами" уперше в світі отримав законодавче закріплення захист внутрішньої цінності екосистем[26]. У 2000 році міжнародними організаціями затверджена Декларація Землі[27], в 2001 році Рада Європи заборонила тестувати косметику на тваринах[28].

У 37 штатах США організація півнячих боїв прирівнюється до особливо тяжких злочинів[29], у Швейцарській Конфедерації тварини

офіційно визнані не "речами", а "істотами"[30]. Нещодавно Цивільний кодекс Франції було доповнено положенням про визнання тварин живими істотами, що наділені чутливістю[31]. У Великобританії, Нідерландах, Австрії, Швейцарії, Швеції, Італії та інших країнах введено часткову або повну заборону на діяльність звіроферм для виробництва хутра[32]. На звірофермах лисиці, норки, єноти знаходяться у тісних клітках з ґратчастою підлогою, яка ріже їм лапи. Повітря, яким дихають ці тварини, отруєне постійними випарами фекалій і сечі, які збираються під клітками. Замкнутий простір, тіснота, бруд призводять до того, що у тварин розвивається невротичний стан. Вони самі себе гризуть, дряпають, перебуваючи у постійному перезбудженні, або, навпаки, впадають в апатію. Для забою тварин використовують такі методи, як пропускання струму через задній прохід або статеві органи, отруєння газом, ін'єкції отрути і паралізуючі речовини. Іноді тварин злегка оглушують і з ще живих здирають шкури.

За новими європейськими вимогами власники свиноферм повинні забезпечувати своїх вихованців іграшками (для нормального зростання і розвитку)[33].

У Великій Британії та Данії громадськість активно намагається привернути увагу до ініціативи щодо повної заборони відпрацювання хірургічних прийомів на тваринах[34]. У Швейцарській Конфедерації з 2008 року громадянам заборонено утримувати морських свинок поодинці, без супутника життя через уроджений потяг цих тварин до соціалізації[35]. В Австралії та Ізраїлі заборонено використовувати дельфінів для розваги публіки[36].

У квітні 2004 року Барселона стала першим містом Іспанії, де була заборонена корида[37]. У вересні 2004 року у Великобританії заборонено любительське полювання на зайців і лисиць[38]. У ФРН у штаті органів місцевого самоврядування передбачена посада захисника тварин[39].

Латвія у 2005 році уперше в Європейському Союзі заборонила продаж живої риби у зв'язку з порушенням прав тварин[40]. Представники ветеринарної служби цієї країни заявили, що у торговельних точках порушуються вимоги щодо "хороших умов утримання" риби. Акваріуми переповнені надміру, риба задихається і гине за склом прямо на очах покупців. Крім цього, в магазинах і на ринках зчищають луску прямо з живої риби, її мучать, живцем закатуючи в пластикові упаковки.

Починаючи із 1998 року, 10 грудня щороку в усьому світі відзначається День прав тварин[41], у 1977 році рядом міжнародних організацій була прийнята Всесвітня декларація прав тварин[42]. Ця декларація основана на Всесвітній декларації прав людини, прийнятій Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, мас на меті припинення експлуатації та вбивства тварин.

Міжнародний день прав тварин, як було зазначено вище, був заснований у цей день 1998 року – 50-ї річниці підписання Декларації прав людини. Щорічно 10 грудня (або в найближчі дні) проходить Демонстрація запалювання свічок – по всій Великій Британії, Європі, Північній і Південній Америці і в багатьох інших країнах, де права тварин ігноруються і де тварини страждають і гинуть. Запалювання свічок – данина Всесвітній декларації прав людини, яка мас величезне значення для захисту людських життів, а також на знак руху вперед, до застосування принципів Декларації до всіх розумних і чуттєвих істот.

В Україні Міжнародний день прав тварин активно відзначається зоозахисними організаціями, починаючи з 2010 року. У 2013 році напередодні цього дня зоозахисним та екологічним організаціям вдалося домогтися від Міністерства екології та природних ресурсів України зняття з державної реєстрації фосфіду цинку – отрути, що отруює понад 100 видів диких, домашніх і с.-г. тварин[43].

У 2002 році в Конституцію ФРН[44] була внесена ст. 20, у якій сказано, що "Держава ... відповідно до закону і права, захищає також природні основи життя і тварин"[45]. У 2002 році у Великобританії запропонований проект Білля про права домашніх тварин, що захищає їх права на добру їжу, ветеринарне обслуговування, захист від жорстокості. Практично в 90 країнах світу заборонені капкани.

Заборона (станом на 06.01.2015 року) на використання всіх абсолютно тварин у цирках існує в Болівії, Боснії і Герцеговині, Греції, Кіпрі, Мальті. Заборона на використання диких тварин у цирках існує в Австрії, Бельгії, Ізраїлі, Коста-Риці, Сингапурі, Хорватії, Словенії, Колумбії, Еквадорі, Сальвадорі, Мексиці, Панамі, Парагваї, Перу, Болгарії (крім дельфінів).

Заборона на використання всіх тварин у цирках в окремих регіонах країни існує в Австралії, Сполученому Королівстві Великої Британії Уельсі та Північній Ірландії, Канаді, Перу, США, Федеративній Республіці Бразилії, Чилі[46].

У таких країнах як Королівстві Швеції, Швейцарській Конфедерації тварини використовуються, але на кожен виступ потрібен окремий дозвіл та обов'язкове дотримання умов утримання циркових тварин (великі вольєри, контакт із природним середовищем, нечасті виступи, щоб не було перенапруження, обов'язково дотримання раціону харчування).

У 2008 році в Республіці Еквадор була прийнята нова Конституція, в якій визнаються права природи. Таким чином, еквадорська природа не просто держвласність, а моральна одиниця з правами на існування і відновлення[47]. На підтвердження цих слів наведемо цитату із Конституції Республіки Еквадор:

"Розділ 1. Фундаментальні права.

Глава І. Фундаментальні права – принципи їх надання, вимоги, інтерпретації.

Особи і народи мають фундаментальні права, що гарантуються цією Конституцією і міжнародними інструментами, присвяченими правам людини. Природа – суб'єкт цих прав, що надаються цією Конституцією і Законом.

Глава. Права природи

Стаття 1. Природа, або Pachamama, де життя існує і репродукується, має право на існування, продовження, підтримку і регенерацію своїх життєвих циклів, структури, функцій та еволюційних процесів. Кожна людина, народ, співтовариство або національність може вимагати визнання прав природи перед державними органами. Вимога або інтерпретація цих прав здійснюється згідно з відповідними принципами, встановленими в Конституції.

Стаття 2. Природа має право на повне відновлення. Це повне відновлення не залежить від обставин, що лежать на природних або юридичних особах або Державі, стосовно компенсацій людям і колективам, які залежать від природних систем. У випадках жорсткої або постійної негативної екологічної дії, включаючи заподіяні надмірною експлуатацією невідновлюваних природних ресурсів, Держава повинна встановити найефективніші механізми для відновлення і вжити адекватні заходи для усунення або пом'якшення шкідливих екологічних наслідків"[48].

Курси про права тварин читаються у багатьох юридичних вишах США, вперше такий курс був введений у школі права Сітон Холл у 1977 році[49]. У ФРН та Республіці Австрії уроки захисту тварин в школах проводять як самостійний предмет[50]. У Канаді в оголошенні вакансії на посаду заступника міністра Міністерства навколишнього середовища Канади говориться про те, що кандидат повинен володіти знаннями у галузі екологічної етики[51].

У 2008 році в Швейцарській Конфедерації був прийнятий новий закон про захист тварин, що заборонив утримувати без "супутника життя" папуг, хом'яків і морських свинок, обрізувати вуха і хвости собакам, ловити рибу за принципом "зловив-відпустив", а також використовувати рибу як приманку. Заборонено також зливати акваріумних рибок в унітаз[52]. Більш того, громадські організації Швейцарської Конфедерації підняли питання про створення в судах посад адвокатів, що захищають тварин. В Республіці Австрії у 2004 році подібним законом заборонено обрізувати собакам хвости і вуха, утримувати курчат в тісних клітках, використовувати левів у цирках, утримувати собак на ланцюзі, а щенят і кошенят у вітринах зоомагазинів, де мало свіжого повітря[53].

У ряді країн тварини виступають як суб'єкт права спадкоємства. Перші тварини, які отримали від господарів спадщину, з'явилися наприкінці XIX століття. Купчиха Марія Леонтьева з Углича (Росія) залишила більше 100 тисяч рублів дворняжці на прізвисько Сірко. Потім французький барон де Жуар залишив 150 тисяч франків датському догу на прізвисько Тигр. До таких випадків можна віднести собаку актора Жана-Поля Бельмондо, пуделя мільйонерки Ели Вендель, що отримав за заповітом 30 млн доларів і т. ін.[54]. Окрім собак, спадкоємцями виступали такі тварини: шимпанзе, коти, кури, черепахи.

Парламент Балеарських островів (автономна область Іспанії) 27 лютого 2007 року затвердив резолюцію, згідно з якою права людиноподібних мавп захищаються законом[55].

У 2010 рці в Швейцарській Конфедерації була створена Партія захисту тварин[56]. У 2006 році до Парламенту Королівства Нідерландів увійшла Партія захисту тварин (створена в 2002 р.), основним завданням якої є не стільки прихід до влади, скільки стимуляція інших партій до захисту прав тварин[57]. У квітні 2010 року у Багатонаціональній Державі Болівії відбулася Всесвітня Народна Конференція із зміни клімату і Прав Матері-Землі. На ній була прийнята і запропонована для затвердження ООН Універсальна декларація прав Матері-Землі[58]. Згідно з цим документом Мати- Земля і всі форми життя (екосистеми, природні співтовариства, види й інші природні істоти) мають такі права: на життя та існування, на повагу, на продовження циклу життя без втручання людини; на збереження своєї самобутності і цілісності як окремої, саморегульованої форми життя зі всіма її природними взаємозв'язками; на воду як джерело життя, на чисте повітря, на цілісність здоров'я, на свободу від забруднення, токсичних або радіоактивних відходів, не піддаватися змінам або руйнуванням генетичної структури, на одужання – у разі порушення прав, що визнаються цією декларацією внаслідок діяльності людини[59]. Того самого року в Болівії, як і в Еквадорі, права Матері-Землі були закріплені на законодавчому рівні[60].

  • [1] Нерон Клавдій Цезар Август Германік (лат. Nero Claudius Caesar Augustus Germanicus, відоміший під ім'ям Нерон, 15 грудня 37-9 червня 68). Він отруїв свого зведеного брата Британіка та здійснив матеровбивство. За його правління, після "Великої пожежі" у Римі християн звинуватили в підпалі міста, що стало приводом для їх масових катувань і вбивств. Умертвіння супроводжувалося знущаннями, бо їх одягали у шкури диких звірів, щоб вони були розтерзані на смерть собаками, розпинали на хрестах або приречених на смерть у вогні підпалювали з настанням темряви заради освітлення садів Нерона. Тоді ж він дав циркову виставу, під час якої сидів серед натовпу в одязі візника або правив упряжкою, беручи участь у змаганні колісниць.
  • [2] Зображення цієї "гри" та її короткий опис наведено на обкладинці.
  • [3] В Україні святкується як Масниця – свято на честь весняного пробудження природи. Християнська церква додала Масницю у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але, оскільки православ'я тривалий час є панівною релігією в Україні, то, з часом, автентична дата святкування Масниці була забута.
  • [4] Про запобігання жорстокому та неналежному поводженню з худобою [Електронний ресурс]: Закон Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 22.07.1822 р. – URL: books.google.com.ua/books?id=6LsuAAAAIAAJ&printsec=frontcover&hl=uk. – Назва з екрана.
  • [5] Фишер С. Человек и животное. Этико-юридический очерк / С. Фишер. – СПб., 1899. – 280 с.
  • [6] Екологічна етика. Міждисциплінарне видання, присвячене філософським аспектам екологічних проблем [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: pdcnet.org/enviroethics. – Назва з екрана.
  • [7] Екологічні цінності [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: erica.demon.co.uk/EV.html. – Назва з екрана.
  • [8] Сурмач. Журнал екософії [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: trumpeter.athabascau.ca/index.php/trumpet. – Назва з екрана.
  • [9] Газета видавалася у 1979 р. [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: https://iseethics.files.wordpress.com/2011/03/sessions-george-ecophilosophy- newsletter-2-may-1979.pdf. – Назва з екрана.
  • [10] Екологічна філософія [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: pdcnet.org/envirophil. – Назва з екрана.
  • [11] Журнал сільськогосподарської та екологічної етики [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: springer.com/sociaI+sciences/applied+ ethics/joumal/10806. – Назва з екрана.
  • [12] У світі біологічних видів. Онлайн-журнал про філософію та тваринний світ [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: http.V/digitalcommons. calpoly.edu/bts/. – Назва з екрана.
  • [13] Випуск журналу зупинено у 1984 р. [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: digitalcommons.calpoly.edu/ethicsandanimals/. – Назва з екрана.
  • [14] Етика і навколишнє середовище [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: phil.uga.edu/content/ethics-environment-joumal-0. – Назва з екрана.
  • [15] З 2011 року назву видання змінено на "Етика, політика та навколишнє середовище" [Електронний ресурс] Офіційний сайт. – URL tandfonline.eom/loi/cepe20#.VMJtZtFCsWDE. – Назва з екрана.
  • [16] Nash Roderick. The rights of nature / Nash Roderick. – The University of Wisconsin Press, 1989. – 290 p.
  • [17] Encyclopedia of Religion and Nature. Volume I: A-Jio – A&C Black, 2008. – 992 p.
  • [18] Наука про космос, екологічна етика та політика [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: cep.unt.edu/ames/. – Назва з екрана.
  • [19] Центр екологічної філософії [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: cep.unt.edu/ – Назва з екрана.
  • [20] Міжнародний рух за права тварин, що включає філософські аспекти, розробку законів щодо захисту тварин, популяризацію прав тварин у ЗМІ і навчальних закладах, а також акції прямої дії та екотаж – дія, що має на меті зупинити, порушити або сповільнити якийсь процес, шкідливий для природи, переважно умисне знищення або пошкодження майна.
  • [21] Світоглядна концепція, згідно з якою всі види дикої природи та екосистеми є морально значимими й вимагають більшої моральної турботи, ніж окремі особини. Як суб'єкти моралі, моральні партнери розглядаються види живих істот та екосистеми. У цьому екоцентризму протистоїть антропоцентризм, який суб'єктом моралі розглядає тільки людину. Також екоцентризм відрізняється і від біоцентризму, який розглядає суб'єктом моралі тільки особин птахів і ссавців.
  • [22] Громадський рух і філософія, що поєднують цілі фемінізму та екології.

    Екофемінізм проводить паралель між експлуатацією природи і жінки в патріархальному західному суспільстві, підкреслюючи їх філософську єдність. Основна мета руху полягає в тому, щоб привести світ до первісної гармонії шляхом припинення дискримінації жінок.

  • [23] Глибинна екологія – системний погляд на світові проблеми, що поєднує мислення, почуття, духовність і дію. Вона передбачає перехід від індивідуалізму, властивого західній культурі, до усвідомлення себе частиною Землі. Це веде до усвідомлення більш глибокого зв'язку з життям, де екологія розглядається не тільки як щось "існуюче десь там", але і частина того, де ми відіграємо певну роль.
  • [24] Комітет Ради Європи з біоетики [Електронний ресурс]: Офіційний сайт. – URL: coe.int/bioethics
  • [25] Всесвітня хартія природи [Електронний ресурс]: Хартія ООН від 01.01.1982 р. – URL: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_453
  • [26] Про управління природними ресурсами [Електронний ресурс]: Закон Нової Зеландії від 22.07.1991 р. – URL: mfe.govt.nz/rma
  • [27] Декларація Землі [Електронний ресурс]: ухвалена на засіданні Комісії Хартії Землі від 29.06.2000 р. – URL: earthcharterinaction.org/invent/images/uploads/EarthCharter_Ukrainian.pdf. – Назва з екрана.
  • [28] Про доповнення Директиви Ради Європи №76/768/ЕЕС щодо покращення законодавства держав-членів стосовно косметичних продуктів [Електронний ресурс]: Директива Ради Європи та Європейського Парламенту від 27.02.2003 р. – URL: eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri= CELEX-.32003L0015&from=EN
  • [29] Animal Fighting Facts [Електронний ресурс]. – URL: aldf.org/resources/laws-cases/animal-fighting-facts/
  • [30] Конституція Швейцарської Конфедерації від 18.04.1999 р. (зі змінами та доповненнями станом на 18.05.2014 р.) [Електронний ресурс]. – URL: admin.ch/opc/fr/cIassified-compilation/19995395/index.html
  • [31] Про модернізацію та спрощення законодавства і процесу в галузі правосуддя та внутрішніх справ [Електронний ресурс]: Закон Республіки Франції від 28.01.2015 р. за № 324. – URL: assemblee-nationale.fr/14/ta/ta0324.asp
  • [32] Зоосвет: история экологической этики [Электронный ресурс]. – URL: zoosvet.clan.su/index/0-21 #name5
  • [33] Про встановлення мінімальних стандартів захисту свиней [Електронний ресурс]: Директива Ради Європи за № 2001/88/ЄС від 23.10.2001 р. – URL: eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:32001L0088
  • [34] Save Animals From Cruel Military Testing [Електронний ресурс]. – URL: forcechange.eom/l16741/save-animals-from-cruel-military-training/
  • [35] Про добробут тварин [Електронний ресурс]: Закон Швейцарської Конфедерації від 23.04.2008 р. – URL: unil.ch/resal/files/live/ sites/resal/files/shared/Projet_OPAn/OPAn_eng06-FEB-2012.pdf
  • [36] Aquariums and Marine Parks [Електронний ресурс]. – URL: peta.org/ issues/animals-in-entertainment/zoos-pseudo-sanctuaries/aquariums-marine-parks/
  • [37] Bullfighting in Spain [Електронний ресурс]. – URL spainthenandnow.com/spanish-culture/bullfighting-in-spain/default_8.aspx
  • [38] Про полювання [Електронний ресурс]: Закон Сполученого Королівства від 18.11.2004 р. – URL: Iegislation.gov.uk/ukpga/2004/37/pdfs/ukpga_ 20040037_en.pdf
  • [39] Про добробут тварин [Електронний ресурс]: Закон Федеративної Республіки Німеччина від 24.07.1972 р. – gesetze-im-intemet.de/bundesrecht/ tierschg/gesamt.pdf
  • [40] Латвийские власти запрещают продажу живой рыбы из-за нарушения прав животных [Електронний ресурс]: Подробности. UA – новостной проект телеканала "Интер". – URL: podrobnosti.ua/economy/2005/06/07/217972.html
  • [41] Всесвітній день прав тварин [Електронний ресурс]. – URL: uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD
  • [42] Всесвітня декларація прав тварин від 23.09.1977 р. [Електронний ресурс]. – URL: jose.kersten.free.fr/aap/pages/uk/UDAR_uk.html
  • [43] Про скасування державної реєстрації пестициду фосфіду цинку та всіх його препаративних форм [Електронний ресурс]: Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.12.2013 р. за № 500 // Ліга: Закон. – 1 файл. – fin96090.LHT. – Назва з екрана.
  • [44] Основний Закон Федеративної Республіки Німеччина від 23.05.1949 р. (зі змінами та доповненнями станом на 11.07.2012 р.) [Електронний ресурс]. – URL: gesetze-im-intemet.de/gg/BJNR000010949.html
  • [45] Германия: защита животных стала конституционной нормой [Электронный ресурс]. – URL: yorkie.lv
  • [46] Офіційний сайт Міжнародної спілки захисників тварин [Електронний ресурс]. – URL ad-international.org/animals_in_entertainment/go.php?id=281 (дата звернення 16.01.2015 р.).
  • [47] Switzerland's green power revolution: ethicist ponder plant's rights [Електронний ресурс]. – URL: yorkie.lvonline.wsj.com
  • [48] Articles approved by Ecuador's Constitutional Assembly, 2008 [Електронний ресурс]. – URL: ecoist.livejoumal.com
  • [49] Origins and Development of Teaching Animal Law in Brazil [Електронний ресурс]. – URL: digitalcommons.pace.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1746&context=pelr
  • [50] Animal Welfare Education for Children [Електронний ресурс]. – URL: tierschutzmachtschule.at/fileadmin/user_upload/downloads/IntemationalEuropa/Paper_02082010_EN_Monika_Webseite.pdf
  • [51] Environment Canada Values and Ethics Code [Електронний ресурс]. – URL: https://ec.gc.ca/default.asp?lang=En&n=A1A87CE4-1
  • [52] Про добробут тварин [Електронний ресурс]: Закон Швейцарської Конфедерації від 23.04.2008 р. – URL: unil.ch/resal/files/live/sites/resal/files/shared/Projet_OPAn/OP An_eng06-FEB-2012.pdf
  • [53] Про захист тварин [Електронний ресурс]: Федеральний Закон Австрії. – URL: https://ris.bka.gv.at/GeltendeFassung.wxe?Abfrage=Bundesnormen&Gesetzesnummer=20003541
  • [54] Wealthy people do not think it is immoral to leave their fortunes to pets [Електронний ресурс]. – URL: english.pravda.ru/society/stories/27-06-2008/105618-pets-0/
  • [55] Legal rights for great apes in Balearic Islands [Електронний ресурс]. – URL: releasechimps.org/resources/publication/legal-balearic-islands
  • [56] Party For The Animals Launched In Switzerland [Електронний ресурс]. – URL: vegsource.com/news/2010/07/party-for-the-animals-launched-in- switzerland.html
  • [57] Parties and Elections in Europe [Електронний ресурс]. – URL parties-and-elections.eu/netherlands.html
  • [58] Універсальна декларація прав Матері-Землі від 22.04.2010 р. [Електронний ресурс]. – URL: rightsofmotherearth.com/declaration/
  • [59] Универсальная декларация прав Матери-Земли [Электронный ресурс]. – URL: slavya.ru/rings/viewtopic.php?t=3396
  • [60] Про права Матері-Землі [Електронний ресурс]: Закон Багатонаціональної Держави Болівії від 07.12.2010 р. – URL: ftierra.org/ft/index.php?option=com_content&view=article&id=4288:rair&catid= 152:cc&Itemid=210
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші