Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічна безпека та державне регулювання економіки

  • 2.1. Місце економічної безпеки держави в системі національної безпеки
  • 2.2. Нормативно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави
  • 2.3. Характеристика сучасних загроз економічній безпеці країни
  • 2.3.1. Тіньова економіка як загроза економічній безпеці та засоби захисту
  • 2.3.2. Корупція як загроза національній безпеці України
  • 2.3.3. Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці

Економіка – це мистецтво задовольняти безмежні потреби за допомогою обмежених ресурсів.

Л. Пітер (1919-1990) – канадський і американський педагог та літератор

Місце економічної безпеки держави в системі національної безпеки

У системі національної безпеки економічна безпека забезпечує чітко визначені функції, несе суттєве функціональне навантаження. Її сутність полягає в тому, що вона є матеріальною основою національної суверенності та визначає реальні можливості в забезпеченні інших видів безпеки. Тобто економічна безпека – це підґрунтя для функціонування всіх решти її елементів, що входять у цю систему (військової, технічної, продовольчої, екологічної).

В узагальненому, синтезованому змісті національну безпеку найбільш об'єктивно трактувати як спроможність держави своєчасно реагувати на внутрішні і зовнішні дестабілізаційні чинники, які проявляються у формі економічної, соціальної, політичної, військової та інших загроз, наявність яких може спричинити глибокі соціально-економічні потрясіння та порушення цілісності країни. Оскільки безпека держави у всіх її формах реалізується через відповідне державне фінансування, основою якого є створений внутрішній валовий продукт, то чи не найважливішою її складовою є саме економічна безпека. Вона характеризується таким станом національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, забезпечує конкурентоспроможність держави, її незалежність від зовнішнього середовища та економічний добробут населення[1].

Проблеми економічної безпеки держави досліджували зарубіжні і вітчизняні вчені – О. І. Барановський, В. М. Геєць, В. В. Губський, Μ. М. Єрмоленко, В. І. Кириленко, П. В. Мельник, В. К. Сенчагов та інші. Сьогодні безпека стала таким самим товаром, як і нафта, газ, метал та інформація. На неї є попит, причому досить значний. У співвідношенні з рівнем розвитку сучасних ринкових відносин і навколишньої ситуації в країні найбільшим є попит на ринку безпеки на послуги забезпечення фізичного і технічного захисту. Однак з установленням ринку такого виду послуг буде звужуватися попит на ці види безпеки і зросте попит на технології і методики захисту комерційної таємниці, послуги забезпечення інформаційної безпеки, захист від ризику в комерційній діяльності, тобто на специфічні навички "контррозвідників, розвідників та аналітиків комерційних служб безпеки".

В економіці є блага, на перший погляд, загальнодоступні, бо вони задовольняють певні потреби і нічого не коштують для населення. До них належать так звані суспільні блага, одне з яких – економічна безпека. Проблеми, пов'язані із суспільними благами, здебільшого є підставою для втручання держави в ринкову економіку. Проведення економічної політики і державне втручання в питання забезпечення суспільними благами потрібні насамперед для того, щоб компенсувати неефективність їх виробництва.

Головним національним інтересом є сталий розвиток економіки і добробут громадян України. Забезпечення національних інтересів та економічної безпеки – найважливіші функції держави, реалізація яких покликана посилювати позиції в міжнародному співтоваристві. Національна безпека України як стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз – необхідна умова збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей[2].

У найпершому наближенні економічна безпека держави означає захищеність всіх рівнів економіки країни від небезпечних дій, які можуть бути як наслідком свідомого впливу будь-якого чинника, так і стихійним напливом ринкових сил. Небезпечними можуть вважатися такі дії, які призводять до погіршення економічного стану країни до критичного рівня. Поняття економічної безпеки тісно пов'язане з поняттям національної безпеки. Оскільки економіка являє собою одну з життєво важливих сторін діяльності суспільства, то поняття національної безпеки обов'язково включає в себе надійний захист економіки на випадок можливих зовнішніх чи внутрішніх загроз. Саме тому економічній безпеці в системі національної безпеки має належати провідне місце. Адже економічна безпека є фундаментом, базисною основою, на якій ґрунтуються інші види безпек у будь-яких сферах[3].

Серед найгостріших проблем сьогодення у сфері забезпечення національної безпеки взагалі, і економічної зокрема, виокремлюють: суттєве посилення фінансової безпеки і максимальне поліпшення інвестиційного клімату; досягнення реального економічного зростання та утворення ефективної системи соціального захисту населення; посилення трудоресурсної безпеки; підвищення рівня продовольчої безпеки держави; створення надійних гарантій техногенної, екологічної та технологічної безпеки, розвитку науково-технічного потенціалу; посилення енергетичної безпеки; забезпечення інформаційної безпеки держави; поглиблення інтеграційних взаємовідносин; підвищення рівня конкурентоспроможності держави з урахуванням національних інтересів за всіма складовими зовнішньоекономічної політики.

Узагальнення думок учених і експертів щодо джерел виникнення загроз економічній безпеці дає змогу стверджувати, що головна загроза полягає у відсутності цілеспрямованої політики державного регулювання економічних процесів у контексті реалізації проголошених стратегій соціально-економічного розвитку країни. Визначальним у проведенні економічних реформ має стати поєднання прагматичної політики захисту національних інтересів з конструктивним курсом на зростання добробуту широких верств населення країни. Матеріальною основою цього процесу має бути відродження та прискорений розвиток перспективних секторів національної економіки за наявності конструктивних програм реструктуризації господарського комплексу країни.

У стратегічному плані економічну безпеку гарантує тільки конкурентоспроможна економіка. Натомість нині спостерігається тенденція реалізувати лише тактичні заходи щодо соціально-економічного розвитку економіки. Такий стан справ зумовлений здебільшого чинниками об'єктивного характеру, однак не можна відкидати і суб'єктивних чинників[4].

Економічна безпека – це такий стан національної економіки, за якого забезпечуються захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави. Під життєво важливими інтересами в цьому контексті розуміють сукупність потреб, які забезпечують існування і прогресивний розвиток особистості, суспільства, держави. Економічна безпека є однією зі складових національної безпеки, яка охоплює також оборонну, екологічну безпеку тощо.

Основними завданнями економічної безпеки є: забезпечення пропорційного й безперервного економічного зростання, приборкання інфляції та безробіття, формування ефективної структури економіки і розвинутого ринку цінних паперів, скорочення дефіциту бюджету та державного боргу, забезпечення соціального захисту й підвищення якості життя населення, підтримка стійкості національної валюти тощо. Ці завдання визначають стратегію економічної безпеки як формування та обґрунтування стратегічних пріоритетів, національних інтересів, засобів і механізмів розв'язання проблем.

У макроекономічному аналізі економічної безпеки вирізняють такі складові:

■ економічну незалежність;

■ стійкість і стабільність національної економіки;

■ здатність до саморозвитку і прогресу[5].

Економічна незалежність означає насамперед можливість здійснення державного контролю над використанням національних ресурсів, спроможність забезпечити національні конкурентні переваги для рівноправної участі в міжнародній торгівлі.

Стійкість і стабільність національної економіки передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, стримування дестабілізаційних чинників.

Здатність до саморозвитку і прогресу означає спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні інтереси, створювати сприятливий інвестиційно-інноваційний клімат, розвивати інтелектуальний потенціал. Економіка, яка постійно розвивається, здатна протистояти внутрішнім і зовнішнім загрозам. Надійність та ефективність економічних пропорцій, вертикальних і горизонтальних зв'язків дозволяють пом'якшити наслідки дестабілізаційних процесів.

У системі економічної безпеки визначальну роль відіграють національні економічні інтереси, їх пріоритети. Для визначення національних економічних інтересів необхідним є: аналіз поточного стану економіки та виявлення тенденцій розвитку; моделювання і прогнозування соціально-економічного розвитку; коригування заходів державного регулювання з метою досягнення бажаних цілей. У зазначених діях особливо важливою є розроблення системи економічних показників, які б надавали кількісну оцінку соціально-економічного розвитку країни. їх обов'язково треба відображати в чинній статистиці.

До найпріоритетніших економічних інтересів належать:

■ створення самодостатньої соціально орієнтованої економіки;

■ збереження і розвиток інтелектуального та науково-технічного потенціалу;

■ забезпечення економічно безпечних умов життєдіяльності суспільства;

■ побудова рівноправних і взаємовигідних економічних відносин з іншими державами.

Економічна безпека оцінюється за певними критеріями – показниками- індикаторами. Найважливішими з них є:

■ структура ВВП, обсяг і темпи розвитку промисловості, обсяг і динаміка інвестицій;

■ природно-ресурсний, виробничий і науково-технічний потенціали країни;

■ ефективність використання ресурсів;

■ конкурентоспроможність економіки на внутрішньому і зовнішньому ринках;

■ темпи інфляції;

■ рівень безробіття;

■ якість життя, тобто ВВП на душу населення, ступінь диференціації доходів, забезпеченість населення матеріальними благами й послугами;

■ дефіцит бюджету і державного боргу;

■ енергетична залежність;

■ інтегрованість у світову економіку[6].

Важливе значення для економічної безпеки мають не самі критеріальні показники, а їхні порогові значення, тобто граничні величини, перевищення яких загрожує економічній безпеці. Слід зазначити, що не за всіма переліченими показниками визначено такі гранично припустимі значення. Наведемо відомі.

Так, нормальний циклічний спад ВВП становить 5-15% від його потенційного значення. Пороговим спадом ВВП вважають 30%, за умов вищого спаду втрати можуть бути незворотними.

Нормальним рівнем інфляції вважається середньорічний темп зростання цін на 5-6%. У разі інфляції в 6-10% необхідно вживати спеціальні обмежувальні заходи.

Зі світового досвіду відомо, що в період радикальних перетворень рівень безробіття може досягати 15-20%. Однак такий рівень не повинен триматися більше ніж 3-5 років. Пороговим рівнем безробіття вважається 10%. Розрив у доходах 10% найбагатших і 10% найбідніших верств населення не повинен перевищувати 6-8 разів. А індикатор концентрації доходів (коефіцієнт Джині) у розвинутих країнах становить 0,15-0,17. Якщо ж співвідношення у доходах 10% найбільш забезпечених і 10% найменш забезпечених груп населення перевищує 1:10 (тобто досягає двозначних цифр), то суспільству загрожує соціальна нестабільність.

Коли частка населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум, досягає 8-10%, це призводить до виникнення тривалої кризи та стагнації.

Суттєве значення має структура за джерелами їх утворення. У розвинутих країнах частка оплати праці в особистих доходах становить 60-65%, а доходи від підприємницької діяльності (за винятком оплати праці), операцій із нерухомістю, дивідендів від внесків та акцій не перевищують 20%[7].

Також важливою є розробка системи економічних показників, які б надавали кількісну оцінку соціально-економічного розвитку країни. Їх необхідно додавати до чинної статистики. Зокрема, в Бюлетені Національного банку України та на сторінках Офіційного інтернет-представництва НБУ щомісячно відображаються показники економічного розвитку України: макроекономічні показники (ВВП, індекс споживчих цін, капітальні інвестиції, доходи бюджету, видатки бюджету, бюджетний дефіцит); показники грошово-кредитної політики НБУ (облікова ставка, ставка рефінансування тощо).

Таким чином, можна сказати, що економічна безпека – це динамічна категорія, що перебуває в постійному русі й видозмінюється під дією величезної кількості соціально-економічних, політичних і соціокультурних факторів.

Найбільше уваги при цьому треба приділяти загрозам економічній безпеці, тим умовам і факторам, котрі з огляду на об'єктивні й суб'єктивні причини здатні негативно вплинути на перелічені параметри стану економічної безпеки. Отож, під загрозами економічній безпеці розуміють сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства та держави, ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів. Об'єктивним джерелом загроз економічній безпеці є обмеженість ресурсів, різна міра забезпеченості ними, а також відмінність в економічних інтересах і механізмах їх реалізації. Ці загрози реалізуються на різних рівнях об'єктів економічної безпеки, а саме:

■ на макроекономічному рівні (економічна безпека держави);

■ мезорівні (економічна безпека регіону, території, галузі, виробничого комплексу);

■ мікрорівні (економічна безпека підприємств – економічних агентів ринку);

■ рівні економічної безпеки особистості, родини.

Усі наведені рівні об'єднані складною системою економічних взаємозв'язків як за поданою вертикаллю, так і в межах одного рівня – групою горизонтальних зв'язків. Вертикальні й горизонтальні зв'язки забезпечують тісну взаємодію всіх рівнів, засновану на прагненні реалізувати свої цілі за допомогою найбільш адекватних механізмів реалізації інтересів. У такій системі одночасно діють різноспрямовані тенденції, котрі як зміцнюють, так і послаблюють економічну безпеку, що дає підстави говорити про те, що система економічних відносин у сучасному суспільстві є в основі своїй конфліктною. Практично будь-яке масштабне економічне рішення викликає конфлікт інтересів, результатом якого можуть стати як позитивні економічні зрушення, так і послаблення економічної безпеки на певному рівні[3].

Вирізняють внутрішні і зовнішні загрози економічній безпеці країни.

Основними внутрішніми загрозами слід вважати:

у науково-технічній сфері: руйнування науково-технічного потенціалу, зменшення науково-технічних розробок, скорочення потенціалу фундаментальної науки, невизначеність державної науково- технічної політики, відплив наукових кадрів за кордон або в іншу сферу діяльності;

в економічній сфері: скорочення обсягів виробництва у провідних галузях, розрив господарських зв'язків, монополізація економіки, криміналізація суспільства, наявність структурних диспропорцій, великий внутрішній борг, високий рівень зношеності основних фондів, енергетична криза, низький рівень продуктивності праці та інвестиційної діяльності; високий рівень інфляції та безробіття, зростання "тіньової" економіки, низький платоспроможний попит населення, цінові диспропорції між промисловістю і сільським господарством, загроза втрати продовольчої незалежності країни, масове ухиляння від сплати податків;

у соціальній сфері: поглиблення диференціації доходів, бідність, погіршення структури харчування, зменшення доступності освіти і медичних послуг, погіршення якості життя, соціальна незахищеність значних верств населення, зниження народжуваності, зростання смертності, неконтрольовані міграційні процеси.

До зовнішніх загроз економічній безпеці країни належать:

■ економічна залежність від імпорту, від'ємне зовнішньоторговельне сальдо, нераціональна структура експорту – надмірний вивіз сировинних ресурсів;

■ втрата позицій на зовнішніх ринках;

■ зростання зовнішньої заборгованості, нераціональне використання іноземних кредитів;

■ неконтрольований відплив валютних ресурсів за кордон, розміщення їх у зарубіжних банках[6].

Виходячи з пріоритетних національних інтересів і загроз економічній безпеці країни визначаються заходи державної політики економічної безпеки, які охоплюють науково-технічну, економічну, соціальну сфери, а також політику, військову, екологічну, інформаційну сфери для забезпечення в цілому національної безпеки країни.

Критичність нинішньої економічної ситуації в тому, що або руйнівні процеси стануть незворотними і призведуть до втрати державності, або, у кращому разі, забезпечать Україні роль другорядної держави і сировинного придатку високорозвинутих країн, або ж вдасться зупинити негативні процеси, домогтися економічного зростання і гідного місця у світі.

Отже, нині як ніколи перед нами постає надзвичайно важливе питання – забезпечення економічної безпеки України, що є одним із найважливіших національних пріоритетів і вимагає посиленої уваги представників владних структур, політичних партій, науковців, широкої громадськості, а також виступає гарантом державної незалежності України, умовою її прогресивного економічного розвитку і зростання добробуту громадян.

  • [1] Яремко І.І. Економічна безпека як складова національної безпеки держави [Електронний ресурс] / І.І. Яремко. – Режим доступу: ena.lp.edu.ua:8080/bilstream/ntb/22426/lM3-Yaremko-74-75.pdf.
  • [2] Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки: навч, посібник / Г.О. Пухтаєвич. – К.: КНЕУ, 2003. – 148 с.
  • [3] Конспект лекцій на тему "Економічна безпека" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: pidruchniki.com/1584072021588/ekonomika/ekonomichna_bezpeka.
  • [4] Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки: навч, посібник / Г. О. Пухтаєвич. – КНЕУ. 2003. – 148 с.
  • [5] Державне регулювання економіки: навч. посібник / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.
  • [6] Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки: навч, посібник / Г. О. Пухтаєвич. – К.: КНЕУ, 2003. – 148 с.
  • [7] Беляев О. О. Економічна політика: навч. посібник / О. О. Беляев. – К.: КНЕУ, 2007. – 287 с.
  • [8] Конспект лекцій на тему "Економічна безпека" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: pidruchniki.com/1584072021588/ekonomika/ekonomichna_bezpeka.
  • [9] Пухтаєвич Г. О. Аналіз національної економіки: навч, посібник / Г. О. Пухтаєвич. – К.: КНЕУ, 2003. – 148 с.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші