Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Механізм забезпечення економічної безпеки підприємства

  • 4.1. Економічний механізм підприємства в історичному досвіді ринкових трансформацій
  • 4.2. Підходи до забезпечення економічної безпеки підприємства
  • 4.3. Основні параметри фінансового механізму підприємства
  • 4.4. Нормативно-правове забезпечення регулювання економічної безпеки підприємства
  • 4.5. Кадрове забезпечення економічної безпеки підприємства

Керуючі діють за правилами, лідери діють правильно.

Уоррен Бенніс, американський економіст (1925)

Економічний механізм підприємства в історичному досвіді ринкових трансформацій

На сьогодні вітчизняні підприємства характеризуються різним рівнем економічного розвитку. Об'єктивні закони ринкової економіки змушують їх постійно шукати нові ефективні методи, важелі та принципи господарювання. Динамічний розвиток ринку, посилення конкуренції як на національному, так і на міжнародному ринках вимагають від ринкових підприємств заходів, спрямованих на підвищення результативності господарської діяльності, забезпечення гнучкості і динамічності її поведінки у взаємодії із зовнішнім середовищем. Перетворення, що відбуваються в економіці, потребують вирішення важливих питань у сфері управління підприємством. Цілком очевидно, що функціонування будь-якої системи управління неможливе без використання відповідних механізмів, серед яких чільне місце займає економічний механізм. В економіку поняття "механізм" надійшло з техніки, оскільки виникла необхідність описати соціальні та виробничі процеси в їхній взаємодії. У цій аналогії важливою була можливість здійснення руху, виграшу в зусиллі, переміщенні, використанні енергетичних ресурсів для отримання позитивного ефекту. Прототипи простих механізмів, запозичених із механіки (важіль, похила площина, шарнір тощо), в економіці утворили групу відповідних інструментів, які входили до складу механізму.

Термін "механізм" у наукових працях, присвячених економіці соціалізму, був введений в обіг у другій половині 60-х років XX століття з метою вдосконалення господарського механізму та у зв'язку зі спробами реформувати системи планування, економічного стимулювання, а також тогочасні організаційно-господарські форми, які прийшли у глибинну суперечність із можливостями економічного зростання. Однак в обмежених рамках командно-адміністративної системи заходи з удосконалення господарського механізму не могли привести ні до підвищення соціально-економічної ефективності, ні до збалансованості народного господарства, на досягнення яких вони були направлені[1].

В умовах ринкової економіки змінилися методи господарювання та шляхи досягнення цілей підприємств, тому поняття "механізм" необхідно було переглядати та вдосконалювати. Сучасні економічні дослідження найчастіше використовують такі поняття: "економічний механізм", "організаційно• економічний механізм" у складі "господарського механізму". На сучасному етапі ці механізми, рухаючись до трансформації технологічного укладу, економічних та соціально-політичних відносин, формують у розвинутих країнах ринкову економіку мішаного, постіндустріального типу.

Автор О. В. Дерев'янко[2] вважає, що перехід до ринкових відносин різко поширює кордони використання всіх механізмів, які використовуються в господарській сфері, і перш за все економічного, оскільки він прямо впливає на економіку. Тому всі негативні явища, які відбуваються в економіці держави, залежать від економічного механізму, що функціонує у складі господарського.

В умовах планової економіки поняттю "економічний механізм" приділялося не багато часу та уваги. Головним чином вивчались питання організації господарського розрахунку як методу соціалістичного господарювання. Економічному механізму надавалися виконавські господарські функції, в результаті чого його розглядали як "сукупність форм соціалістичного розширеного відтворення", "вираження взаємодії людей, організованих у підприємства, відомства і т. д.", "сукупність взаємозалежних важелів і методів планового впливу на виробництво, обмін, розподіл і споживання продуктів".

Огляд економічної літератури за ХХ-ХХІ століття дозволив узагальнити інформацію щодо сутності економічного механізму та його складових (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Підходи до визначення поняття "економічний механізм"

Визначення поняття "економічний механізм"

Елементи

економічного механізму

Переваги і недоліки підходу до визначення поняття "економічний механізм"

Сукупність взаємозалежних важелів і методів планового впливу на виробництво, обмін, розподіл і споживання продуктів[3]

Планування і прогнозування, організація суспільного виробництва, економічне стимулювання, ціноутворення, фінансово-кредитний механізм

Переваги:

запропоновані елементи забезпечували функціонування економічного механізму

Цілісна система, яка складається з двох взаємодіючих підсистем: функціональної та забезпечувальної[4]

Планування, стимулювання та відповідальність, науково-технічний прогрес, керування якістю продукції, раціональне використання ресурсів, охорона довкілля, забезпечувальна підсистема включала фінансування

Переваги:

запропоновані підсистеми були функціональними

Недоліки:

при визначенні економічного механізму переплелися його цілі, функції та їх забезпечення; відсутні функції управління, підсистеми правового й інформаційного забезпечення

Цілісна система, яка обов'язково повинна мати економічні важелі та використовуватись як інструменти впливу на економічні процеси підприємства[5]

Ціни, тарифи, відсоткові ставки, пільги, санкції та ін.

Переваги:

підхід до побудови економічного механізму підприємства вважається цінним для економіки

Сукупність елементів, які включають управління, нормування, облік результатів і витрат, відповідальність та матеріальне заохочення, інформаційне, ресурсне, організаційне забезпечення[6]

Складова частина господарського механізму

Недоліки:

це визначення є неповним, бракує системи цілей

Перетворення процесу трудової діяльності (рух матеріальних і духовних потреб членів суспільства) на рух засобів виробництва та його кінцевих результатів, спрямованих на задоволення платоспроможного попиту споживачів[7]

Складова частина господарського механізму

Переваги:

наявність нового підходу до визначення категорії "економічний механізм"

Сукупність економічних ресурсів і способів їхньої взаємодії для реалізації даного економічного процесу[8]

Сукупність економічних ресурсів

Переваги:

логічно пов'язане з основним поняттям "механізм" із технічних наук; одержання достовірних результатів економічного дослідження

Недоліки:

не завжди використовується в економічній літературі

Взаємодія між суб'єктами і центром[9]

Складається з трьох стадій: центр, повідомлення, результат

Переваги:

новий підхід до визначення категорії "економічний механізм"

Недоліки:

поняття є найвищою формою абстракції, нез'ясоване поняття центру, не визначені ресурси механізму

Суб'єктом економічного механізму (зовнішнього щодо підприємства) при цьому виступає держава в особі законодавчих і виконавчих органів, органи місцевого самоврядування, а також недержавні організації, а на рівні окремого підприємства (внутрішній рівень) – його орган управління (власник, директор, рада директорів тощо).

Економічні методи – система прийомів, які використовують у господарській діяльності як держави, так і підприємства задля досягнення поставленої мети, тобто забезпечення економічної безпеки.

Важелі – це конкретні інструменти, які використовуються в господарській діяльності як держави, так і підприємства задля досягнення поставленої мети, тобто забезпечення економічної безпеки.

Розвиток економіки значною мірою залежить від наявного арсеналу методів та важелів, що використовуються в державі, та широти їх використання на практиці.

Загальна структура економічного механізму (рис. 4.1) містить методи і важелі економічного механізму функціонування підприємства, перелік яких не може бути вичерпним. Адже динамічність змін сучасних умов господарювання, нові виклики і проблеми змушує суб'єктів управління знаходити нові методи, важелі впливу на відповідні об'єкти управління.

Методи і важелі економічного механізму функціонування підприємства

Рис. 4.1. Методи і важелі економічного механізму функціонування підприємства

Окрім того, поряд із державними дотаціями, можуть мати місце державні інвестиції для фінансування цільових програм розвитку, а керівництво підприємства, разом із традиційними матеріальними стимулами (оплата праці, премії), може пропонувати працівникам страхування, медичне забезпечення, оплату мобільного зв'язку та бензину, безплатні обіди тощо.

  • [1] Леоненко Π. М. Економічні реформи: ретроспективи і перспективи / Π. М. Леоненко // Перехідна економіка, теорія політика: зб. наук. праць. – Дніпропетровськ. 2003. – С. 245-256.
  • [2] Деревянко О. В. Организационно-экономический механизм планирования бизнес-процессов предпринимательских структур: дис.... канд. экон. наук: 08.00.05 / О. В. Деревянко. – СПб.. 2004. – 156 с.
  • [3] Загородний А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній. Г. Л. Возник – К.: Знания, 2007. – 1072 с
  • [4] Теория управления социалистическим производством: учеб. для студентов экономических специальностей / под ред. О. В. Козловой. – М.: Экономика, 1979. – 368 с.
  • [5] Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. М. Лозовский, Б. А. Стародубцева. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 496 с.
  • [6] Воеводин С. А. Экономический механизм управления промышленным производством. Методика и практика организации / С. А. Воеводин. – К.: Вища школа, 1991. – 159 с.
  • [7] Лисенко Ю. Організаційно-економічний механізм управління підприємством / Ю. Лисенко, П. Єгоров // Економіка України. – 1997. – № 1. – С. 86.
  • [8] Глава 8. Часть ІII: Функциональное моделирование. Основные понятия IDEFO [Электронный ресурс]. – Режим доступа: kgau.ru/istiki/umk/mbp/ch08.html.
  • [9] Измалков С. Теория экономических механизмов (Нобелевская премия по экономике 2007 г.) / С. Измалков, К. Сонин, М. Юдкевич // Вопросы экономики. – 2008. – № 1. – С. 4-26.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші