Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Діяльність служби безпеки підприємства

  • 8.1. Організаційно-структурні аспекти створення і діяльності служби безпеки підприємства
  • 8.2. Правові основи діяльності служби безпеки підприємства
  • 8.3. Координаційна роль та взаємодія служби безпеки з підрозділами підприємства
  • 8.4. Удосконалення, розширення сфер діяльності та поглиблення впливу служби безпеки

Ніколи не буває великих справ без великих перешкод.

Вольтер

Організаційно-структурні аспекти створення і діяльності служби безпеки підприємства

Організаційна побудова структури служби безпеки підприємств. Управління таким важливим функціональним напрямом діяльності підприємства, як економічна безпека, потребує створення служби безпеки (СБП) або принаймні делегування і розподілу відповідних функцій на інші структурні підрозділи чи виконавців. При цьому дії мають спрямовуватися: на забезпечення життєздатності і сталого розвитку підприємства; організацію взаємодії (у разі необхідності) з підрозділами служб безпеки інших підприємств, у тому числі фінансово чи комерційно пов'язаних; проведення моніторингу загроз і ризиків, виявлення їх факторів та джерел, реалізацію превентивних заходів щодо їхнього впливу; вироблення механізму мінімізації загроз і ризиків, здійснення комплексу заходів, що забезпечують захищеність майна та інтересів підприємства.

Створення додаткового структурного підрозділу завжди пов'язане з фінансовими та управлінськими витратами. Але коли йдеться про забезпечення виживання суб'єкта господарювання у складних умовах недосконалого конкурентного та інституційного середовища, то створення такої структури об'єктивно необхідне. Створення відділу безпеки дозволяє також управляти забезпеченням не лише простого, а й розширеного відтворення суб'єкта господарювання протягом життєвого циклу функціонування. Саме тому, оцінюючи ефективність функціонування служби безпеки підприємства, потрібно враховувати як вчасне виявлення джерел загроз та запобігання їм шляхом розроблення і виконання завдань і дотримання принципів економічної безпеки підприємницької діяльності, так і вплив на розвиток підприємства.

Досягнення цього потребує дотримання таких принципів при створенні СБП: планування створення відділу; прогнозування життєвого циклу; визначення цілей і місії підприємства; плановості, керованості та поступальності в розвитку; адаптивності до змін ринкового середовища, попиту на продукцію; диверсифікації діяльності; оптимізації ресурсного капіталу; припинення діяльності після виконання місії та цілей і закінчення життєвого циклу підприємства.

Основними передумовами створення СБП є необхідність нівелювання внутрішніх і зовнішніх ризиків та перешкод ведення суб'єктом господарювання підприємницької діяльності.

Внутрішні – втрата значних фінансових ресурсів через недостатньо ефективне управління ними; умисні неправомірні дії чи бездіяльність працівників підприємства; критичне відставання від конкурентів за рівнем техніко-технологічного забезпечення і техніко-технологічної модернізації; істотне зменшення попиту, зумовлене помилками при обранні ринкових сегментів; погіршення достовірності і втрата доступу до інформації; збитки та втрати через невідповідність екологічним нормам; втрати внаслідок низького рівня фізичного захисту персоналу, майна підприємства, порушення пропускного та внутрішньооб'єктного режимів.

Зовнішні – ускладнення доступу та збільшення вартості фінансових ресурсів; непередбачувані зміни ринкової кон'юнктури; погіршення дисципліни поставок; негативні дії суб'єктів ринку; втрати, зумовлені недоліками системи захисту прав власності та економічних інтересів інвесторів; форс- мажорні обставини включно із загостренням внутрішньополітичної ситуації, націоналізацією, конфіскацією товарів і підприємств, введенням ембарго; істотне збільшення вартості програмного забезпечення; розголошення третіми особами конфіденційної інформації, що завдає шкоди фінансово- господарській діяльності підприємства; природно-кліматичні й техногенні форс-мажорні обставини; втрати через дії кримінальних угруповань, рейдерство, напад на персонал, пограбування, крадіжки, знищення чи псування майна підприємства, промисловий шпіонаж.

Загалом, класичним слід вважати підхід до побудови організаційної структури служби безпеки підприємства (рис. 8.1).

У нормативних документах з організації діяльності СБП виокремлюють конкретні об'єкти, що підлягають захисту від потенційних загроз і протиправних посягань:

■ персонал (керівники підрозділів підприємства, персонал, який володіє інформацією, що становить комерційну таємницю);

■ матеріальні засоби праці та фінансові кошти (приміщення, споруди, устаткування, транспорт, валюта, цінні речі, фінансові документи);

■ інформаційні ресурси з обмеженим доступом;

■ засоби та системи комп'ютеризації діяльності підприємства;

■ технічні засоби та системи охорони і захисту матеріальних та інформаційних ресурсів.

При цьому безпосередньо організацію забезпечення безпеки перерахованих об'єктів покладено на суб'єктів безпеки підприємства, а саме відповідних внутрішніх підрозділів, служб, а також зовнішніх відомств та установ.

Об'єктно-суб'єктний склад та організаційна побудова служби безпеки підприємства

Рис. 8.1. Об'єктно-суб'єктний склад та організаційна побудова служби безпеки підприємства

Суб'єкти безпеки підприємства можна класифікувати за такими ознаками.

За належністю:

■ власні служби безпеки, що входять у структуру суб'єктів господарювання і повністю утримуються за їхні кошти. Структура цих підрозділів варіюється залежно від рівня становлення підприємства на ринку, масиву питань, вирішення яких покладається на ці служби керівництвом підприємства на тому чи іншому етапі його розвитку;

■ самостійні комерційні чи державні організації, що їх наймає суб'єкт господарювання для виконання функцій забезпечення окремих або всіх аспектів безпеки. Такі суб'єкти, як правило, спеціалізуються або на виключно режимно-охоронних послугах (охорона будівель, споруд, транспорту, окремих працівників підприємств, установ, членів їхніх сімей тощо), або на економічних, правових чи консультаційних послугах, страхуванні.

За участю в забезпеченні безпеки підприємства:

■ спеціальні суб'єкти, створені виключно для виконання функцій із забезпечення безпеки підприємства, – як власна структурна одиниця, так і залучена на умовах договору;

■ напівспеціальні суб'єкти, до прямих функцій яких входить забезпечення окремих функцій безпеки підприємства;

■ решта персоналу та структурні підрозділи, участь яких у здійсненні заходів із забезпечення безпеки підприємства має винятковий характер.

За формою власності та підпорядкування:

■ державні органи, які здійснюють повноваження щодо захисту легітимних законних фінансово-економічних інтересів суб'єктів господарювання або ж надають послуги стороннім підприємствам на умовах укладених договорів, прикладом чого є діяльність Державної служби охорони МВС України;

■ недержавні органи, які представлені охоронними організаціями, аналітичними центрами, інформаційними та консалтинговими службами і за відповідну плату на умовах комерційного договору надають послуги з охорони об'єктів, забезпечують захист інформації, комерційної таємниці тощо. До цієї групи суб'єктів належать і власні служби безпеки підприємства.

За правовою основою функціонування (легітимністю суб'єктів):

■ офіційні органи, що функціонують у межах вітчизняного і міжнародного законодавства;

■ структури, діяльність яких відбувається поза правовим полем України. Діяльність таких структур у міру відмови суб'єктів бізнесу від їхніх "послуг" зменшується, однак відкидати їх існування не варто. Зазвичай такі послуги пропонуються суб'єктам бізнесу, діяльність яких повністю або частково відбувається в тіні, що є підставою для шантажу або задля так званого "принижування".

Залежно від обраного виду економічної діяльності, розмірів підприємства й інших критеріїв функціонування СБП використовувані нею елементи механізму захисту економічних інтересів підприємства можуть кардинально змінюватися. Звичайно, важливу роль відіграють і фінансово- матеріальні можливості, необхідні для організації політики із забезпечення економічної безпеки. Так, на малих за обсягами фінансово-економічної діяльності підприємствах служба безпеки може складатися з відділів аналітичної та оперативної роботи (рис. 8.2).

На середніх за обсягами фінансово-економічної діяльності підприємствах служба безпеки складається з окремих відділів, які забезпечують виконання певних функцій управління або захист об'єктів безпеки (рис. 8.3).

Організаційна побудова служби безпеки на малих підприємствах

Рис. 8.2. Організаційна побудова служби безпеки на малих підприємствах

Організаційна побудова служби безпеки на підприємствах середніх розмірів

Рис. 8.3. Організаційна побудова служби безпеки на підприємствах середніх розмірів

На підприємствах з особливо великим обсягом господарсько-фінансової діяльності служба безпеки матиме складнішу структуру (рис. 8.4).

Організаційна побудова служби безпеки на великих підприємствах

Рис. 8.4. Організаційна побудова служби безпеки на великих підприємствах

Сутність діяльності, значення служби безпеки. Служба безпеки підприємства – це самостійний структурний підрозділ, який створюється з метою забезпечення стабільності та ефективного функціонування підприємства, формування й ефективного використання його потенціалу, а також забезпечення прийнятного рівня конкурентоспроможності.

Свою діяльність СБП здійснює переважно на конфіденційній основі, що передбачає збереження в таємниці відповідних заходів та методів роботи, а також відомостей, які становлять інформацію з обмеженим доступом.

Діяльність СБП має переважно випереджальний характер і передбачає своєчасне здійснення превентивних заходів впливу на ситуацію з метою протидії спричиненню матеріальної, фінансової, моральної або фізичної шкоди підприємству та його персоналу, задля забезпечення захищеності економічних інтересів підприємства та його засновників.

СБП відповідно до компетенції та покладених на неї завдань виконує такі функції:

■ створення умов безпечного функціонування підприємства, протидія незаконній діяльності зовнішніх осіб та злочинам;

■ організація розслідування фактів втрати документів, що становлять комерційну таємницю, та іншої інформації, розголошення якої може завдати шкоди фінансово-економічним інтересам підприємства;

■ організація взаємодії та координації роботи з державними правоохоронними органами і недержавними охоронними структурами щодо захисту економічних інтересів підприємства від посягань злочинних елементів, сприяння запобіганню, викриттю та припиненню злочинних дій у фінансовій сфері;

■ захист у разі необхідності працівників підприємства при виконанні ними службових обов'язків, організація взаємодії з відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України задля практичного вирішення цих питань згідно з чинним законодавством;

■ інформування керівників підприємства про факти зловживань, інші правопорушення з боку працівників та організація службових розслідувань;

■ забезпечення конфіденційності та збереження інформації про господарсько-фінансову діяльність підприємства.

СБП організує роботу, виходячи з таких цілей забезпечення економічної безпеки підприємства:

■ захист законних прав підприємства та його співробітників у відносинах із державними органами, іноземними і внутрішніми партнерами і конкурентами;

■ забезпечення збереження конфіденційної комерційної інформації підприємства, а також зразків виробів, устаткування й інформації, наданих у користування підприємству на договірній основі;

■ досягнення внутрішньої і зовнішньої організаційної стабільності підприємства, надійності кооперативних і партнерських зв'язків, виключення ділових контактів із випадковими і несумлінними партнерами та посередниками;

■ підвищення конкурентоспроможності інноваційної діяльності, вироблених товарів і послуг, створення сприятливої ринкової кон'юнктури для їх реалізації в умовах конкуренції на внутрішньому і світовому ринках;

■ підтримка стабільних і вигідних для підприємства стосунків усередині колективу і зовнішніх відносин, зміцнення дисципліни праці і створення стимулів для сумлінної роботи співробітників;

■ максимально повне інформаційне забезпечення науково-дослідної, підприємницької, виробничої та іншої діяльності підприємства задля своєчасного і належного реагування на небезпеки і загрози, що виникають.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші