Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організаційні аспекти діяльності служби безпеки

СБП є структурним підрозділом підприємства і підпорядковується безпосередньо найвищому керівництву. До складу СБП зазвичай входять начальник служби безпеки, заступник начальника служби безпеки, фахівці-економісти, секретар- інспектор. Водночас структура, чисельність і склад СБП визначаються реальними фінансовими можливостями, масштабом господарської діяльності, ступенем конфіденційності інформації. Кількість осіб СБП залежить і від чисельності функцій, які планується реалізовувати у рамках структури економічної безпеки.

Безпосереднім керівником СБП є начальник, який призначається на посаду та звільняється з неї наказом дирекції підприємства в порядку, передбаченому чинним законодавством. Начальник СБП у межах своєї компетенції здійснює організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції, зокрема:

■ керує діяльністю служби, організовує та координує її роботу і відповідає за виконання покладених завдань;

■ визначає ступінь відповідальності працівників служби за неналежне виконання ними посадових обов'язків;

■ здійснює раціональний та ефективний розподіл функціональних обов'язків між працівниками служби, складання та дотримання графіків їхніх відпусток;

■ готує і подає керівникові підприємства пропозиції щодо прийняття на роботу, переміщення по службі та звільнення працівників служби, а також їх преміювання або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності;

■ забезпечує дотримання працівниками служби виконавської та трудової дисципліни, режиму таємності на підприємстві;

■ бере участь у засіданнях, нарадах, які скликає керівництво задля розгляду питань безпеки;

■ у межах компетенції служби надає доручення та вказівки, обов'язкові до виконання працівниками служби;

■ організовує навчання працівників служби з метою підвищення їхніх професійних знань та кваліфікації.

На період відпустки начальника або його відсутності з інших причин обов'язки начальника служби виконує визначений ним заступник за погодженням із керівником підприємства або особою, що виконує його обов'язки.

Крім того, начальник служби безпеки відповідає за належне і своєчасне виконання функцій, передбачених чинним положенням.

Зокрема, на начальника служби безпеки покладається персональна відповідальність у разі:

■ невідповідності законодавству чи внутрішнім документам виданих відділом інструкцій, наказів;

■ незабезпечення чи неналежного забезпечення керівництва підприємства інформацією з питань роботи служби безпеки;

■ несвоєчасного, а також неякісного виконання доручень керівництва підприємства;

■ витоку інформації, що є комерційною таємницею;

■ недотримання трудового розпорядку співробітниками відділу.

При цьому відповідальність співробітників служби безпеки встановлюється посадовими інструкціями, які декларують такі обов'язки:

■ здійснювати контроль за дотриманням "інструкції захисту комерційної таємниці";

■ доповідати керівництву про факти порушення вимог нормативних документів із захисту комерційної таємниці, інших дій, що можуть призвести до втрати конфіденційної комп'ютерної інформації, документів або матеріальних цінностей;

■ недопущення неправомірного ознайомлення з документами і матеріалами, які містять "комерційну таємницю" сторонніх осіб.

Крім того, співробітники служби безпеки відповідають за особисте порушення умов збереження комерційної таємниці, використання своїх прав і функціональних обов'язків, правил захисту конфіденційних відомостей співробітниками підприємства.

Кожен із підрозділів СБП виконує низку завдань. Зокрема, служба охорони виконує такі завдання:

■ охорона приміщень і будівель, устаткування і майна, працівників і засобів, перевезень продукції;

■ забезпечення на підприємстві чинного порядку секретності документів, режиму доступу;

■ здійснення контролю відвідувачів і транспорту та розслідування випадків порушень режиму;

■ забезпечення швидкого реагування на неправові дії сторонніх осіб та своїх співробітників (погрози, шантаж);

■ збір і формування в інформаційно-аналітичному відділенні відомостей і фактів, що мають значення для гарантування корпоративної безпеки підприємства;

■ співробітництво з державними структурами, приватними особами та підприємствами в рамках забезпечення охорони підприємства та співробітників.

Задля організації на підприємстві режиму захисту і збереження інформації, допуску до неї співробітників та сторонніх осіб, проведення ділових перемовин, збереження та утилізації інформації створюється служба захисту інформації (контррозвідка). Основними завданнями цього підрозділу можна вважати:

■ регулярне інформування керівництва підприємства про причини створення умов та сприяння вчиненню правопорушень з боку персоналу;

■ виявлення та документування дій осіб, які сприяють злочинним елементам (що не працюють на підприємстві) у здійсненні ними злочинів;

■ викриття економічних (промислових) шпигунів серед персоналу;

■ установлення обставин розголошування відомостей, що становлять комерційну таємницю;

■ з'ясування біографічних та інших даних про працівників підприємства (за їхньої письмової згоди) при підписанні з ними трудових контрактів;

■ консультування персоналу з питань забезпечення безпеки підприємства.

Метою створення служби збору інформації (розвідувальний підрозділ) є виконання функцій єдиного інформаційного центру із завданнями обробки та аналізу інформації, що забезпечує ухвалення вищим керівництвом обґрунтованих рішень із найважливіших для економічних інтересів підприємства питань. Відповідно, основними цільовими завданнями цієї служби слід вважати:

■ своєчасне забезпечення керівництва надійною й усебічною інформацією про зовнішнє макро- і мікросередовище;

■ виявлення ризиків, які стосуються економічних інтересів підприємства і перешкоджають його нормальному функціонуванню;

■ організацію максимально ефективної роботи з опрацювання інформації, що запобігає дублюванню структурними підрозділами підприємства функцій один одного;

■ вироблення коротко- і довгострокових прогнозів впливу суб'єктів зовнішнього середовища на господарсько-фінансову діяльність підприємства;

■ розроблення рекомендацій щодо локалізації і нейтралізації чинників, які активізують ризики втрати частини прибутку підприємства;

■ посилення сприятливих і локалізація несприятливих чинників впливу зовнішнього середовища на господарсько-фінансову діяльність підприємства.

Особливе місце в організаційній структурі СБП посідає інформаційно-аналітична служба, у базі якої концентрується інформація, що становить комерційну таємницю і потребує особливого захисту від несанкціонованого доступу та злочинних посягань. Основними функціями цієї служби є:

■ збирання і переробка інформації від відділів служби безпеки та інших підрозділів підприємства з питань гарантування економічної безпеки;

■ видача інформації, що міститься в базі даних, на вимогу керівництва підприємства і керівників інших відділень;

■ захист бази даних від умисного або невмисного руйнування і просочування інформації до кримінальних елементів або конкурентів;

■ оцінка забезпечення фінансової рівноваги та фінансової безпеки підприємства в довгостроковому періоді;

■ організація координації і взаємодії з іншими базами даних організації і з дозволу її керівництва з банками даних партнерів та їхніх інформаційних центрів.

Не менш важливі функції щодо захисту й організації інформаційного зв'язку підрозділів підприємства виконує інженерно-технічна служба. Так, основними завданнями служби є:

■ виявлення технічних каналів і запобігання витоку конфіденційної інформації;

■ контроль за спробами несанкціонованого доступу до інформації за допомогою спеціалізованої техніки;

■ застосування технічних засобів для отримання інформації про конкурентів;

■ надання в інформаційно-аналітичну службу відомостей про виявлені факти використання зовнішніми суб'єктами, а також кримінальними елементами і конкурентами спеціальних технічних засобів для порушення безпеки підприємства.

Характер діяльності служби безпеки. У своїй діяльності СБП використовує такі засоби: прилади, апаратура, обладнання та обчислювальна техніка, що використовуються в діяльності служби для виконання її завдань; програмне забезпечення, інформаційні бази даних, архіви, які містять інформацію відповідно до завдань служби; конференційні зв'язки з джерелами і об'єктами інформації у сферах діяльності, економічних інтересів та інформаційної безпеки підприємства.

Об'єктами діяльності СБП є:

■ конкуренти – підприємства-конкуренти, установи, організації, окремі громадяни, дії яких спрямовані на зниження іміджу і позиції підприємства на ринку, спричинення шкоди його інтересам і власності;

■ злочинні групи і окремі особи, які займаються крадіжками матеріальних цінностей, коштів, інтелектуальної власності, вимаганням, тероризмом, проведенням психологічних та ідеологічних диверсій проти підприємства і його співробітників; організації і особи (у тому числі співробітників підприємства), що займаються шахрайством стосовно власності підприємства та зловживань службовим становищем з метою отримання від цього вигоди;

■ установи, організації й особи (у тому числі акціонери, партнери і контрагенти підприємства), що їх використовують або можуть використовувати конкуренти, злочинці або інші суб'єкти для проведення заходів недобросовісної конкуренції, промислового шпигунства і протиправних посягань на власність та імідж підприємства.

Працівники СБП завжди мають бути готовими до подолання кризової ситуації, що може постати через загрози економічним інтересам бізнесу. З метою протидії зовнішнім загрозам на підприємстві функціонує рада безпеки, до складу якої входять керівник підприємства, юрист, фінансист і керівник служби безпеки.

Ця група реалізує низку заходів з розроблення та охорони інформаційної складової безпеки, а саме:

■ збирає необхідну інформацію в рамках офіційних контактів із різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційних контактів із носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів;

■ обробляє та систематизує інформацію, одержану відповідною службою підприємства (це може бути підрозділ конкурентної розвідки), з метою впорядкування для більш глибокого аналізу руху і розміщення фінансових ресурсів. Для цього створюються класифікатори інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги;

■ аналізує одержану інформацію, обробляє одержані дані з використанням різних технічних засобів і методів аналізу. У процесі аналітичних робіт виконуються прогнозні розрахунки за всіма аспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки бізнес-середовища за допомогою різних методів моделювання;

■ забезпечує захист інформаційного середовища підприємства, що традиційно охоплює: заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпигунства з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб; технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу зацікавлених юридичних і фізичних осіб до закритої інформації; збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпигунства та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб;

■ формує сприятливий імідж та протидіє спробам завдати шкоди комерційній репутації підприємства через поширення про нього неправдивої інформації.

З метою ширшого охоплення і якіснішого виконання вимог захисту економічних інтересів рішенням керівництва підприємства і служби безпеки створюються окремі комісії на тимчасовій чи на постійній основі, наприклад:

■ квартальні чи річні комісії з перевірки наявності конфліктних ситуацій й обліку документів (матеріалів, відомостей, цінностей);

■ комісія з оцінювання можливостей публікації періодичних документів, оголошень, проспектів, інтерв'ю, надання виступів у ЗМІ, на семінарах, симпозіумах, конференціях;

■ періодичні комісії для перевірки знань і вмінь персоналу виконувати вимоги нормативних документів щодо збереження економічної безпеки та оцінювання ефективності й надійності захисних заходів щодо забезпечення безпеки підприємства;

■ комісії з оцінювання джерел та напрямів використання грошових коштів у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Загалом, зведення економічної безпеки до розгляду її лише як забезпечення збереження комерційної таємниці та інших секретів суб'єкта підприємницької діяльності є недостатнім, оскільки в цьому разі береться до уваги лише інформаційну складову і виключається розгляд інших структурних характеристик безпеки.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші