Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Взаємодія служби безпеки з підрозділами підприємства

Взаємодія служби безпеки з підрозділами підприємства – це сукупність організаційно- економічних та інституційних заходів, організаційно-правових та матеріально-технічних дій, станів і процесів, з яких складаються скоординовані і узгоджені в часі і просторі спільні дії працівників підрозділів підприємства, різних суб'єктів системи економічної безпеки, спрямовані на протидію внутрішнім і зовнішнім загрозам економічної безпеки підприємства.

Функціями підрозділів, через які організовується взаємодія служби безпеки в рамках управління системою економічної безпеки підприємства, є такі:

■ служба безпеки веде постійний моніторинг функціонування найважливіших підсистем управління безпекою підприємства, виявляє випадки суттєвих відхилень від установлених нормативів, аналізує їх причини, веде оперативну роботу з профілактики і запобігання порушенням;

■ контрольно-ревізійна служба і підрозділ внутрішнього аудиту проводять періодичні перевірки фінансово-господарської діяльності підрозділів і контролюють дотримання регламентів управління станом безпеки;

■ фінансово-економічна служба відповідає за планування і збір фактичної інформації з періодичністю і в аналітиці, які необхідні для ефективного управління;

■ служба персоналу організовує кадрову роботу, встановлює правила перевірки нових співробітників, а часто і перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю, і правила роботи з ними;

■ юридична служба відповідає за правовстановчі документи, розробляє Положення про порядок укладання договорів і, якщо компанія є акціонерним товариством, може відповідати за ведення реєстру акціонерів або взаємодію з реєстратором.

Концептуальною основою доцільності взаємодії служби безпеки з підрозділами підприємства є:

■ взаємна заінтересованість служби та підрозділів підприємства;

■ висока кваліфікація керівників підрозділів та фахівців підприємства;

■ достатній обсяг матеріально-технічних ресурсів підприємства у забезпеченні взаємодії;

■ правове забезпечення організаційних взаємозв'язків;

■ економічна необхідність взаємодії служби безпеки з підрозділами підприємства;

■ заінтересованість керівництва підприємства у взаємодії підрозділів із службою безпеки.

Отже, основними компонентами взаємодії служби безпеки з підрозділами підприємства є;

■ принципи взаємодії – відображають вимоги, пропоновані до взаємодії в системі економічної безпеки;

■ методи взаємодії – розкривають способи, які застосовуються для здійснення взаємодії служби безпеки із суб'єктами системи економічної безпеки підприємства;

■ функції взаємодії – розкривають зміст взаємодії;

■ процес взаємодії – визначає порядок дій щодо здійснення взаємодії в системі економічної безпеки підприємства;

■ відносини, які виникають при здійсненні взаємодії. Відображають види формальних і неформальних взаємозв'язків між суб'єктами системи економічної безпеки, що виникають у ході здійснення взаємодії.

Взаємодія служби безпеки з іншими підрозділами підприємства проявляється, насамперед, за допомогою формальних і неформальних відносин, які виникають у період підготовки та проведення спільних заходів із протидії загрозам економічним інтересам підприємства.

Загалом організація взаємодії умовно поділяється на два аспекти. По- перше, це постійна взаємодія між підрозділами, яка вимагає організуючого впливу з боку служби безпеки, зокрема при проведенні тривалих за часом і великих за масштабом комплексних операцій (боротьба з крадіжками, забезпечення порядку).

По-друге, це взаємодія для вирішення повсякденних конкретних завдань. Зокрема, контроль за функціонуванням охорони; своєчасне введення в дію сил і засобів у разі виникнення надзвичайних ситуацій; доведення до відома співробітників підрозділів необхідної інформації та ін.

При організації взаємодії між підрозділами виникає необхідність чіткого розмежування функцій. Таким чином, взаємодію можна кваліфікувати як вертикальну (учасники різних рівнів ієрархії), інформаційну (обмін інформацією), консультаційну (методичне забезпечення бізнес-процесів), організаційну (встановлення регламентів, нормативів) і формальну.

Важливо, щоб взаємодія служби безпеки з іншими підрозділами була організована на всіх етапах контролю, за винятком тих ризиків безпеки (порушення внутрішнього розпорядку, режиму комерційної таємниці, регламентів бізнес-процесів, технологій виробництва і продажу, шахрайство і розкрадання), щодо яких прийнято рішення ігнорувати або в силу малої ймовірність їхнього впливу, або в силу незначного збитку (витрати на протидію, виявлення, розслідування, відшкодування шкоди будуть перевищувати розміри безпосереднього збитку).

Крім того, необхідно відходити від стереотипу діяльності служби безпеки як контрольної і репресивної структури підприємства. В ідеології взаємодії служби безпеки з підрозділами підприємства має знайти відображення підхід, що передбачає цільову установку на забезпечення режиму нормального функціонування підприємства. Відносини служби безпеки і підрозділів (їхніх співробітників) підприємства слід перевести від впливу до взаємодії. Служба безпеки має активно використовувати їхній потенціал, спрямовуючи його на підвищення рівня економічної безпеки.

Відомо, що в системі економічної безпеки кожний структурний підрозділ отримує від служби безпеки інформацію про ефективність господарювання і її вплив на життєздатність; рівень ризику і його вплив на фінансово-майновий стан, структуру і динаміку правопорушень на підприємстві; про правопорушників із числа персоналу; про потенційні і реальні загрози з боку зовнішнього середовища; про дієвість форм і методів роботи служби безпеки; про нові правові акти у сфері правопорядку і т. ін. При цьому співробітники, що проводять інформаційну роботу, оснащуються необхідними засобами організаційної та обчислювальної техніки.

У такому разі інформація має бути структурованою і адресованою або всім співробітникам служби безпеки, або співробітникам підрозділів. Водночас необхідно дотримуватися таких принципів інформаційної роботи: її аналітичність, стислість, своєчасність тощо.

Крім інформації, призначеної для співробітників підрозділів, служба безпеки готує інформаційні матеріали для керівництва підприємства. До них відносять щоденні зведення про економічні ризики та ефективність діяльності, міру відхилення фактичних результатів діяльності від гранично допустимих, аналітичні огляди з окремих проблем (за узгодження з керівником підприємства), звіти про роботу служби безпеки (періодичність також узгоджують із керівництвом), доповідні записки щодо посилення профілактики правопорушень та ін. Інформаційні матеріали доцільно подавати одночасно з проектами наказів, розпоряджень, програм, спрямованих на усунення наявних недоліків.

Для виконання функцій і реалізації прав, передбачених чинним положенням, служба безпеки взаємодіє з усіма підрозділами підприємства з питань одержання: заявок на супровід працівників підприємства, що перевозять товарно-матеріальні цінності; даних про заходи, вжиті для забезпечення збереженості товарно-матеріальних цінностей підприємства; відомостей про погрози на адресу керівників підприємства; інформації про втрату, відмову майна підприємства; розширеної та модифікованої інформаційної бази, що дозволяє підвищити ступінь її достовірності та інформативності; управлінської інформації, що базується на прийнятих формах фінансової звітності.

Водночас служба безпеки усім підрозділам надає: рекомендації і роз'яснення з дотримання режиму охорони на підприємстві; супровід для перевезення товарно-матеріальних цінностей; рекомендації й обов'язкові для виконання вказівки керівникам підрозділів підприємства з питань захисту конфіденційної інформації; пропозиції про заохочення співробітників, що активно беруть участь у виробленні і забезпеченні спеціальних заходів захисту від розголошення комерційної таємниці; інформацію про випадки, коли відповідні підрозділи або посадові особи не надають документів, інших матеріалів, необхідних для вирішення порушених питань; пропозиції з вибору стратегічних напрямів забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства; пропозиції з прийняття управлінських рішень з ефективного використання ресурсів, якими користується підприємство.

Об'єктом і предметом взаємодії служби безпеки з окремими підрозділами підприємства, як правило, є такі.

1. Контрольно-ревізійна комісія:

■ ревізія активів, забезпечення дотримання порядку при проведенні ревізій силами служби безпеки, проведення службових розслідувань за рішенням ради директорів;

■ оцінювання ефективності та об'єктивності обліку фінансово-господарської діяльності, передача інформації про відхилення у службу безпеки;

■ оцінювання захищеності активів, передача даних у службу безпеки і юридичну службу для вжиття заходів;

■ наповнення банку даних системи внутрішнього контролю даними про результати ревізій та оцінки;

■ перегляд плану реалізації стратегії забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, якщо цього вимагають нові обставини.

2. Служба внутрішнього аудиту:

■ опис ключових бізнес-процесів, що підлягають контролю, надання відомостей та документації службі безпеки для розроблення контрольних заходів;

■ опис ризиків безпеки і визначення їхньої належності та складання матриці ризиків для вибору стратегії у протидії ризикам безпеки;

■ інформування про поширення загроз, визначення наслідків та вжиття необхідних заходів для адаптації;

■ формування банку даних ризиків і загроз безпеці та проведення спільних аналітичних досліджень;

■ формування системи основних цілей управління фінансовою стійкістю та платоспроможністю підприємства, що передбачає їх структуризація) на оперативні, тактичні і стратегічні.

3. Фінансово-економічна служба:

■ ретроспективний аналіз тенденцій платоспроможності підприємства у поєднанні з динамікою факторів зовнішнього середовища і параметрами внутрішнього економічного потенціалу;

■ оцінка ефективності роботи інвентаризаційних комісій;

■ проведення службових розслідувань щодо зростання обсягів значних фінансових втрат, формування експертних висновків за матеріалами розслідувань;

■ ревізія виконання комерційних договорів, опис ризиків безпеки бізнес-процесів і технологій;

■ установлення відповідності між планами фінансово-економічного розвитку і внутрішньоорганізаційними процесами на підприємстві;

■ визначення бізнес-процесів, які можуть бути оптимізовані за рахунок сприятливих умов середовища функціонування підприємства.

4. Кадрова служба:

■ забезпечення дотримання працівниками виконавської та трудової дисципліни, режиму таємності на підприємстві;

■ подання керівникові підприємства пропозицій щодо прийняття на роботу, переміщення по службі та звільнення працівників, а також їх преміювання або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності;

■ раціональний та ефективний розподіл функціональних обов'язків між працівниками, контроль дотримання графіків їхніх відпусток;

■ визначення міри відповідальності працівників за неналежне виконання ними посадових обов'язків;

■ спільна участь у засіданнях, нарадах, що скликаються керівництвом для розгляду питань безпеки;

■ прийняття управлінських рішень з ефективного використання ресурсів, якими користується підприємство.

5. Юридична служба:

■ розслідування фактів втрати документів, що становлять комерційну таємницю, та іншої інформації, розголошення якої може завдати шкоди економічним інтересам підприємства;

■ захист працівників підприємства при виконанні ними службових обов'язків та представлення їхніх інтересів згідно з чинним законодавством;

■ інформування керівництва підприємства про факти зловживань, інші правопорушення з боку працівників та організація проведення службових розслідувань;

■ забезпечення конфіденційності та збереження інформації про діяльність підприємства;

■ забезпечення прийняття виважених та обґрунтованих управлінських рішень стосовно платоспроможності підприємства в поточному і перспективних періодах в умовах перманентного зовнішнього середовища.

Вироблення коригувальних і регулятивних заходів при реалізації завдань службою безпеки досягне найбільшого ефекту, якщо всі види діяльності підрозділів підприємства координуватимуться з єдиного центру. При цьому рішення, прийняті в рамках кожного завдання, мають бути ув'язані як за ресурсами, так і за часом і не суперечити одне одному.

Водночас при розподілі завдань між службою безпеки та іншими підрозділами підприємства, при встановленні їхнього складу і підпорядкованості велике значення мають масштаб підприємства, профіль діяльності, організаційно-правова форма, склад і структура суб'єктів, що мають участь у капіталі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші