Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поглиблення впливу служби безпеки

Поглиблення впливу служби безпеки чи делегування функцій з її забезпечення іншим відділам потребує організаційних, інституційних, економічних, мотиваційних та інших заходів (рис. 8.5).

Особливо важливе місце відводиться інституційним заходам, які передбачають комплекс дій, спрямованих на зміну організаційно-правової форми власності суб'єкта господарювання, реформування організаційної структури управління, ліквідацію чи перепрофілювання окремих структурних підрозділів підприємства. Це, своєю чергою, вимагає від служби безпеки: внесення змін в установчі документи; розроблення і впровадження положень, інструкцій, які регламентують діяльність у сфері безпеки; прийняття наказів, розпоряджень, роз'яснень з питань безпеки його діяльності; введення правил, що встановлюють обсяг, послідовність, способи, терміни виконання працівниками підприємства відповідних дій, передбачених режимами безпеки.

Заходи поглиблення впливу діяльності служби безпеки підприємства та послідовність їх реалізації

Рис. 8.5. Заходи поглиблення впливу діяльності служби безпеки підприємства та послідовність їх реалізації

Організаційні заходи служби безпеки пов'язані з упровадженням на підприємстві роботи із забезпечення його економічної безпеки та включають: адаптацію характеристик діяльності до зміни умов зовнішнього середовища; зміни в апараті управління підприємством; реорганізацію окремих структурних підрозділів включно зі службою безпеки; упровадження системи підготовки, перепідготовки, ротації кадрів; перебудову документообігу, діловодства та ін.

Вагоме місце у процесі підвищення рівня економічної безпеки підприємства посідають економічні заходи, метою яких є покриття збитків та усунення причин їх виникнення, відновлення (збереження) ліквідності і платоспроможності, скорочення суми заборгованості, поліпшення структури обігових коштів тощо. Діяльність служби безпеки з формування надійної системи економічної безпеки на підприємстві може передбачати застосування таких економічних заходів: оптимізація прямих і непрямих витрат діяльності; упровадження кошторисного фінансування та централізація коштів; економія ресурсів; зменшення дебіторської заборгованості; удосконалення системи взаєморозрахунків; поліпшення системи стимулювання праці; поліпшення ціноутворення; оптимізація джерел фінансування діяльності та розвитку підприємства.

Важливою групою заходів служби безпеки, необхідних для розвитку на підприємстві системи економічної безпеки, є інформаційнії що передбачають: інформування працівників про мету, завдання, програму, можливості та наслідки політики управління економічною безпекою; захист важливої інформації та комерційної таємниці підприємства; інформування щодо змін у планах, завданнях із забезпечення економічної безпеки підприємства.

Додамо, що, крім перерахованих заходів, служба безпеки має подбати і про мотивацію залучених до цієї діяльності працівників. Цей комплекс заходів має включати: навчання та перекваліфікацію персоналу; підвищення рівня оплати праці та преміювання за розробки і пропозиції у сфері безпеки.

Підтримка передумов економічної безпеки підприємства

Зміна умов зовнішнього середовища функціонування підприємства, а також і вплив внутрішніх факторів на його життєдіяльність потребують від служби безпеки розробки ефективних заходів щодо посилення економічної безпеки в аспекті не лише її структурних складових, а й у відносинах із державою (в особі органів влади всіх рівнів), з постачальниками, споживачами, конкурентами. Тобто забезпечення економічної безпеки суб'єкта господарювання служба безпеки повинна здійснювати у стратегічній взаємодії вертикального (постачальники, споживачі) і горизонтального (конкуренти, держава) типів. При цьому під стратегічною взаємодією служби безпеки варто розуміти засіб забезпечення економічної безпеки підприємства для реалізації його стратегічних інтересів у взаємодії із зовнішнім середовищем, що базується на узгодженні інтересів суб'єктів взаємодії, передбачає можливість здійснення активного впливу на суб'єктів зовнішнього середовища та врахування зворотної реакції.

Політика зміцнення економічної безпеки підприємства потребує й забезпечення надійності та ефективності відносин з: органами державного управління; споживачами; конкурентами; постачальниками.

Діяльність служби безпеки підприємства у стратегічній взаємодії з органами державного управління має передбачати здійснення постійного моніторингу зовнішнього середовища (зокрема дій органів державної влади), використання груп "впливу" в органах законодавчої і виконавчої влади; розроблення і використання інструментарію надання послуг з політичного маркетингу, консалтингу та паблік-рилейшинз, створення й управління іміджем підприємства та його діловою репутацією; використання GR-техно- логій (говернмент-рилейшнз), зокрема "електронного уряду", GR-комуні- кації, брифінгів, прогнозування розвитку соціально-економічної ситуації та політичних процесів, використання державних грантів, лобіювання

Для забезпечення належної стійкості і розвитку підприємства у взаємодії зі споживачами служба економічної безпеки повинна використовувати інструменти маркетингу, що спрямовані на формування лояльного покупця. До таких інструментів можна віднести: брендинг; технології просування, у тому числі нестандартні засоби комунікації; елементи процесу обслуговування (маркетинг відносин); рефлексивний маркетинг.

Реалізацію економічних інтересів підприємства у стратегічній взаємодії з конкурентами, як важливого завдання забезпечення його економічної безпеки, служба безпеки може поліпшити через здійснення заходів за напрямами: 1) захист від спланованих дій або опортуністичної поведінки конкурентів; 2) забезпечення співробітництва з ними.

Службі економічної безпеки у процесі управління стратегічною взаємодією підприємства з постачальниками слід передбачити вирішення завдань: 1) формування "портфеля постачальників" (монопольного, єдиного, кількох) та розподіл їх на стратегічні і основні; 2) визначення строку поставок (зі складу, відповідно до попиту, "точно в строк"); 3) установлення масштабів постачання (локальне, глобальне); 4) узгодження цінової політики, яка б дала змогу найоптимальніше використовувати можливості ринку; 5) формування ефективних інформаційних каналів для кращої взаємодії з постачальниками.

Після створення необхідних передумов гарантування безпеки та збереження власності службі безпеки потрібно розробити сукупність інструкцій для персоналу підприємства щодо постійного виконання функцій, спрямованих на забезпечення безпеки. Потрібно, щоб інструкції передбачали дії за напрямами: гарантування безпеки протікання кожного етапу бізнес- процесів; забезпечення безпеки за кожним її об'єктом; гарантування безпеки за функціональними напрямами (фінансова, техніко-технологічна, інтелектуально-кадрова, інституційно-правова, продуктова, силова).

Водночас діяльність служби економічної безпеки щодо забезпечення захисту економічних інтересів підприємства у взаємодії із суб'єктами зовнішнього середовища слід вести за принципами: активного впливу (адаптації до змін зовнішнього середовища, відносин у взаємодії підприємства з іншими суб'єктами зовнішнього середовища); суб'єктивності (розгляд зовнішнього середовища через призму різноспрямованості інтересів суб'єктів взаємодії, що передбачає поглиблення міжсуб'єктного взаєморозуміння шляхом узгодження економічних інтересів та прогнозування поведінки суб'єктів); компромісу (узгодженість інтересів учасників взаємодії); когнітивності (характеризує здатність системи до навчання та полягає в досягненні семантичної єдності учасників взаємодії).

Формування стратегічних пріоритетів у відносинах із суб'єктами зовнішнього середовища (державою, постачальниками, споживачами, конкурентами), розроблення і реалізація заходів протидії загрозам їхнього впливу, постійний моніторинг безперервності відносин слід вважати невід'ємним напрямом діяльності служби безпеки при формуванні надійної динамічної і стійкої системи економічної безпеки суб'єкта господарювання.

Підсумовуючи, зазначимо ось що.

  • 1. Організаційна побудова структури СБП зорієнтована на виокремлення об'єктів, що підлягають захисту від потенційних загроз і протиправних посягань та суб'єктів захисту (внутрішніх підрозділів, які організовують процес забезпечення економічної безпеки підприємства). Об'єктами, на захист яких спрямовується діяльність служби безпеки підприємства, є цільові сегменти ринку, матеріальні цінності, носії конфіденційної інформації, персонал. На малих за обсягами діяльності підприємствах служба безпеки складається з відділів аналітичної та оперативної роботи; на середніх – з відділів інформаційно-аналітичного забезпечення, охорони, захисту комерційної таємниці та інтелектуальної власності, спеціального документообігу, оперативної роботи, розвідки і контррозвідки; великих – відділів фінансової, техніко-технологічної, інтелектуально-кадрової, матеріально-сировинної, ринкової, інформаційної та інших складових безпеки. Діяльність СБП побудована на конфіденційній основі та спрямовується на здійснення превентивних заходів із забезпечення захисту економічних інтересів підприємства та його засновників.
  • 2. Основними законодавчими актами, що регулюють діяльність служби безпеки, є Конституція України, Господарський кодекс України, Податковий кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони та постанови Кабінету Міністрів України, що регулюють окремі аспекти управління економічною безпекою підприємства.

Правова діяльність служби безпеки стосується адміністративно-розпорядчої, обліково-контрольної, інформаційно-аналітичної, організаційно-управлінської, науково-методичної та соціально-кадрової роботи з аналізу зовнішнього середовища і потенційних загроз безпеці фінансово-господарської діяльності підприємства, охорони персоналу та комерційної таємниці, протидії промисловому шпигунству та захисту від рейдерських атак.

3. Координаційна роль служби полягає в узгодженні та впорядкуванні відносин підприємства із постачальниками, посередниками, кредитно-фінансовими установами, споживачами та контактними аудиторіями (фінансовими інституціями, засобами масової інформації, державними установами та органами місцевого самоврядування).

У рамках управління системою економічної безпеки підприємства служба безпеки взаємодіє з усіма структурними підрозділами. Така взаємодія має бути постійною і скоординованою на вирішення як перспективних, так і повсякденних завдань забезпечення прийнятної фінансово-економічної ефективності господарювання, життєздатності підприємства та збереженості майна і ресурсів, реалізації його економічних інтересів.

4. Розвиток діяльності із забезпечення економічної безпеки підприємства включає інституційні, економічні та адміністративні заходи, спрямовані на підвищення і підтримку необхідного рівня безпеки функціонування підприємства як у поточному періоді, так і в перспективі. При цьому можна обирати такі типи стратегій: договірну (як правило, використовується малими підприємствами), матричну (для підприємств середніх розмірів), комплексну (характерна для великих підприємств).

Розширення сфери діяльності служби безпеки стосується ефективного виконання організаційних, інституційних, економічних та мотиваційних функцій, забезпечення безпеки протікання кожного етапу технологічного бізнес- процесу, належного рівня захищеності від економічного шпіонажу та організації ділової розвідки, підвищення якості зв'язків із громадськістю та вивчення, узагальнення і поширення позитивного досвіду діяльності підприємства.

Зміна умов зовнішнього середовища функціонування підприємства потребує від служби безпеки забезпечення надійності та ефективності відносин із державою (в особі органів влади всіх рівнів), постачальниками, споживачами та конкурентами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші