Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Адміністративно-бюрократичний напрямок класичної теорії менеджменту та його представники (А. Файоль, М. Вебер)

Значною мірою обмеженість і недоліки раціоналістичної школи Тейлора та його послідовників були подолані представниками класичного напрямку в менеджменті, біля витоків якого стояв француз Анрі Файоль (1841 – 1925рр.).

Як і Тейлор, Файоль дотримувався раціоналістичних поглядів, але об'єктом його інтересів була організація в цілому, а не окремі напрямки її діяльності, і, крім того, що найголовніше, – він вивчав і описував управлінську діяльність, чим до нього не займався ніхто. Для цього існували передумови у вигляді переос-мислення особистого досвіду. Файоль протягом декількох десятків років керував компанією, яку очолив, коли та була близькою до краху, а покинув, коли вона займала лідируючі позиції у світі.

Функціонування будь-якої організації Файоль зводив до таких видів діяльності:

  • • технічної, тобто здійснення виробничого процесу;
  • • комерційної, яка полягала у придбанні всього необхідного для створення товарів і послуг і в збуті готової продукції;
  • • фінансової, пов'язаної із залученням, зберіганням та ефективним використанням грошових коштів;
  • • бухгалтерської, яка полягала у проведенні статистичних спостережень, інвентаризації, складанні балансів тощо;
  • • адміністративної, яка покликана здійснювати вплив на працівників;
  • • функції захисту життя особистості та власності людей.

Кожен із цих видів діяльності вимагає управління, яке передбачає здійснення функцій менеджменту: планування, організації, координації, контролю, мотивації.

Таким чином, Файоль став основоположником прецесійного підходу до управління організацією, який розглядався ним не як низка самостійних актів, а як серні взаємопов'язаних дій, які повторюються. Ці дії послідовно і безперервно повинні реалізовувати перелічені вище функції. У забезпеченні такої безперервності і полягало, на думку Файоля, головне завдання менеджменту. Інакше кажучи, відбулася зміна управлінської парадигми: якщо традиційний підхід робив наголос на самостійності окремих елементів організації, то прецесійний – на іх взаємну обумовленість.

Під впливом Першої світової війни сформувалась концепція "раціональної бюрократії" видатного німецького вченого Макса Вебера (1864 – 1920 рр.).

Модель раціональної бюрократії, якою її бачив Вебер, характеризується такими основними ознаками:

  • • глибоким розподілом праці за функціональною ознакою, тобто за окремими напрямками діяльності;
  • • чіткою побудовою за ієрархічним принципом на основі ступеневого підкорення та взаємодії, залежності кількості рівнів ієрархії та керівників від загальної кількості підлеглих;
  • • системою правил, норм, формальних процедур, які визначають права і обов'язки працівників, їх поведінку в конкретних ситуаціях і слугують основою адміністративного управління та контролю;
  • • побудовою внутрішньої системи відносин на формальних засадах як взаємодія між посадами, а не особистостями;
  • • підбором кадрів за формальними ознаками на конкурентній основі з послідовним просуванням (залежно від старшинства, стажу роботи і досягнутих у попередньому періоді результатів) набору найбільш кваліфікованих працівників. Необхідно відмітити, що подібні принципи роботи з кадрами перекликаються з основними принципами відомої' японської системи "довічного наймання".

Веберівський підхід до управління міг з певним ступенем успіху здійснюватися стосовно організацій, які за своєю суттю нагадували б армійські підрозділи: гігантських підприємств першої половини XX ст., державних установ, у діяльності яких переважала рутина та інерція. Але для справжньої ринкової організації він виявився непридатним, бо не дозволяв повністю реалізовувати ті потенцій, які вона мала.

Представники школи адміністративного менеджменту опрацювали підхід до ефективного управління організацією в цілому, концентрували увагу на вивченні сутності та змісту управлінської (адміністративної) діяльності, намагалися виділити загальні принципи та закономірності управління організаціями.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші