Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Кількісна теорія менеджменту (школа науки управління)

Кількісна теорія менеджменту одержала розвиток в роки Другої світової війни. Війна змусила Англію, а потім і США почати використовувати кількісні підходи до розподілу ресурсів. Це був найбільш ефективний спосіб розподілу.

Теоретики школи наукового управління розглядали управління як систему моделей і процесів.

В основу кількісної теорії менеджменту покладено ідею, шо управління е певним логічним, взаємопов'язаним процесом, який можна відобразити за допомогою математичних моделей і на закладі цього забезпечити прийняття оптимальних управлінських рішень.

Кількісна теорія менеджменту базується на використанні математики, статистики, інформаційного забезпечення, економетрики і застосовані в управлінні математичних моделей.

Представники різних течій школи наукового управління (Я. Тіпберген, А. Гольдберг, В. Леонтьев) вважають найважливішим завданням процесів прийняття рішень – застосування математичних методів і засобів. У цьому зв'язку певний інтерес представляє організація імітаційного моделювання рішень, методи аналізу невизначеності, прийоми оцінки багатоцільових рішень.

Нині досить поширеним став багатофакторний аналіз, коли дається кількісна оцінка міри впливу кожного фактора на певний показник, одержаний за допомогою математичного моделювання (Дж. Макхейл, У.Ф. Кристофер та ін.).

На перший погляд більшість теорій менеджменту здається суперечливими, оскільки їх автори опрацьовували свої теорії незалежно один від одного, в різних контекстах і переслідували різні цілі.

Гарольд Кунц опублікував статтю, в якій охарактеризував диверсифікацію підходів до вивчення менеджменту та назвав цей стан "джунглями теорій менеджменту". Він зробив висновок, що диверсифікація теорій управління є наслідком намагань кожної школи, кожного напрямку створити якусь завершену теорію менеджменту.

Спробу знайти взаємозв'язки різних теорій і моделей менеджменту, з'ясувати суперечливість цінностей таких теорій зробив Роберт Куінн, автор моделі "конкуруючих цінностей".

Р. Куінн та його колеги (1996 р.) стверджують, що основні моделі збільшують знання про менеджмент, проте жодна з них сама собою не є достатньою. Допомагаючи сфокусувати погляд на окремих аспектах феномена управління, вони затіняють інші, не менш важливі його характеристики. Різні підходи не стільки взаємовиключають, скільки доповнюють один одного і є однаково суттєвими елементами цілого.

Графічну інтерпретацію моделі "конкуруючих цінностей" Р. Куінна наведено на рис. 2.3.

Структуру моделі "конкуруючих цінностей" формують дві осі координат, кожна з яких характеризує рані точки зору на проблеми менеджменту.

По вертикалі представлені елементи контролю та гнучкості. На проблемах контролю концентрували увагу перші теоретики менеджменту (школа наукового управління).

Потім настала черга пошуків способів підвищення гнучкості, що прямо протилежні контролю (неокласична теорія менеджменту).

Горизонтальна вісь відділяє внутрішній фокус уваги від зовнішнього. Частина дослідників спрямовує свої зусилля в середину організації, тоді як інші концентруються на аналізі відносин організації і зовнішнього середовища.

Графічна інтерпретація моделі

Рис. 2.3. Графічна інтерпретація моделі "конкуруючих цінностей" Г. Куінна

Таблиця 2.2

Характеристики моделей менеджменту у концепції' "конкуруючих цінностей" Г. Куінна

Характеристики

моделі

Моделі

Реальних цілей

Внутрішніх

процесів

Людських

відносин

Відкритих

систем

1. Основні представники

Ф. Тейлор,

Л. та Ф. Гілбрейт

А. Файоль, М. Вебер

Е. Мейо, М. Фоллет, Ч. Берианд

Дж.Вудворд, Т. Барис, Дж. Сталкер та ін.

2. Критерії ефективності

Продуктивність,

прибуток

Стабільність,

безперервність

Зобов'язання, мораль, згуртованість

Здатність до адаптації, зовнішня підтримка

3. Засоби / цілі

Чітке керування забезпечує продуктивні результати

Рутинізація призводить до стабільності

Залучення до участі

призводить до зобов'язань

Безперервне

оновлення

гарантує

зовнішню

підтримку

4. Особлива увага

Раціональний

аналіз,

вимірювання

Визначення

відповідальності,

документування

Участь,

узгодженість

Творче

вирішення

проблем,

інновацій

5. Ролі менеджера

Керівник і плановик

Спостерігач і координатор

Наставник і помічник

Інноватор і посередник

У моделі людських відносин робиться наголос на таких критеріях, як зобов'язання, участь, відкритість індивідів.

У моделі відкритих систем – увага концентрується на інноваціях, адаптації, придбанні ресурсів.

Представники моделі раціональних цілей фокусують увагу на продуктивності, якості цілей.

Автори моделей внутрішніх процесів наголошують на адміністративній ефективності, веденні документації, здійсненні контролю.

Розташовані в колі елементи менеджменту вказують на основні питання, які розглядаються в межах відповідної теорії. Чотири базові моделі менеджменту розвиваються в напрямках, що зазначені ззовні кола.

Основні характеристики моделей менеджменту в концепції "конкуруючих цінностей" Г. Куінна представлено в табл. 2.2.

Р. Куінн стверджує, що модель конкуруючих цінностей відбиває складність проблем організації і забезпечує концептуальну структуру для їх подолання, яка дозволяє оцінити слабкі і сильні сторони кожної моделі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші