Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організація як функція управління

Мета: надати уявлення про сутність організаційної діяльності в системі управління підприємством; цілі і принципи організації як процесу та основні елементи організаторської діяльності менеджера; опанувати основні підходи до делегування повноважень та створення організаційного механізму на підприємстві; засвоїти концептуальну модель організації як об'єкта управління та "відкритої системи"; визначити зміст основних елементів організаційної структури управління та їх впастивості;проаналізувати окремі типи організаційних структур управління, усвідомити їх переваги та недоліки; сформувати бачення щодо формування організаційної структури управління в умовах динамічних змін зовнішнього середовища.

План

  • 6.1. Місце функції "організація" в системі управління
  • 6.2. Взаємодія в організації. Влада і повноваження. Делегування повноважень
  • 6.3. Організаційний розвиток. Етапи розвитку організації
  • 6.4. Організаційні структури управління. Типи організаційних структур управління, їх проектування та оптимізація

Місце функції "організація" в системі управління

Серед ключових факторів успіху в бізнесі, кар'єрі, творчої діяльності організаторські здібності та навички займають особливе значення. Завдяки вмінню організувати свою діяльність реалізуються цілі та стратегічні плани окремих осіб і груп людей, відбуваються перемоги над конкурентами, які можуть мати значно більші ресурсні можливості. Таким чином організація створює певний механізм, порядок, який підвищує шанси досягнення мети і цілей.

В сучасних умовах досягнення власних цілей практично неможливе без взаємодії з іншими суб'єктами. Відбувається поєднання різних інтересів для спільних дій між особами, що мають мати суттєво різні цілі та погляди на кінцеві результати спільної діяльності або співпраці. Ще однією з найважливіших задач організаторської діяльності є не тільки вміння досягати цілі, а їх досягнення з найменшими втратами ресурсів (фінансових, матеріальних та інших). Відбувається ситуація, що людина для досягнення власних цілей або реалізації певних потреб чи інтересів створює організацію або приєднується до вже існуючої.

Організація як функція менеджменту розглядається у двох основних аспектах:

  • 1) Процесний (як процес), що представляє собою забезпечення спільної дії, алгоритм управління, взаємозв'язку роботи людей та інших факторів виробництва;
  • 2) Системний (як система), складний об'єкт, що потребує постійної

уваги, забезпечення, керування, втручання для досягнення певних результатів.

Організація як процес здійснюється керівником, менеджером або відповідальним виконавцем, спрямовується на розподілення завдань у спільній діяльності серед виконавців та встановлення між ними певних відносин у діяльності, шо призводить до бажаного результату.

Існує більше вузьке визначення організації як процесу. Організація – це процес створення структури підприємства, яка дає змогу людям ефективно працювати разом для досягнення спільної цілі [2].

Організаційний процес складається з таких основних елементів:

1) Розподіл праці за допомогою повноважень, прав, обов'язків. Повноваження – сукупність взаємопов'язаних обов'язків, відповідальностей, прав, які має менеджер для виконання своєї ролі у процесі управління організацією.

Обов'язки – це сукупність робіт, функцій, які потрібно виконувати працівнику в управлінській діяльності, вони закріплені посадою або іншим службовим документом.

Права – це можливості менеджера по використанню ресурсів, здійснення певних методів управління та інших дій на власний розсуд.

  • 2) Делегування представляє собою передання завдань, повноважень керівника від керівника одному або декільком підлеглим.
  • 3) Координація – це процес забезпечення ефективної і результативної діяльності адміністративно-управлінського персоналу, який виконую різні функції і завдання. На підприємстві виконання функцій менеджера неможливо без взаємодії з іншими підрозділами, які виконують інші функції.
  • 4) Встановлення ієрархи і інформаційного обміну. Завдання цієї частини організаційного процесу забезпечення прийняття управлінських рішень менеджерами різних рівнів за допомогою організаційно-розпорядчих документів та їх доведення до виконавців.

Складність реалізації функції "організація" виявляється у тому, що:

  • 1) кожен з учасників спільної діяльності має свої власні цілі, потреби, бачення кінцевих та проміжних результатів;
  • 2) з часом інтереси, цілі, потреби та мотиви спільної діяльності можуть змінюватись;
  • 3) на між особові відношення людей у спільній діяльності суттєво впливають психологічні чинники (симпатії, антипатії, відмінності у характерах, темперамент тощо).

Організація як процес розповсюджується не тільки на забезпечення взаємодії, делегування повноважень та інформаційний обмін, але й на організацію праці адміністративно-управлінського персоналу (табл. 6.1).

Функція "організація" в менеджменті розглядається через організаційне проектування. Організаційне проектування – це процес:

  • • розподілу праці на складові;
  • • департаменталізації (групування);
  • • делегування (підпорядкування груп);
  • • вертикальної та горизонтальної інтеграції [2].

Таблиця 6.1

Організація як процес

Завдання

Види робіт

  • 1. Розподіл повноважень.
  • 2. Визначення кола відповідальності.
  • 3. Створення структурних підрозділів.
  • 4. Делегування повноважень.

Створення посадових інструкцій, документів про структурні підрозділи

5. Встановлення вимог до якості виконання функцій, завдань, робіт

Розробка стандартів, інструкцій, методичних рекомендацій

6. Створення інтеграційних механізмів, які підвищують ефективність спільної праці

Утворення координаційних рад, проведення нарад, зборів

7. Забезпечення процесів комунікацій

Побудова схем документообігу, підготовки наказів, доведення до виконавців порядку контролю тощо

8.Створення технології управлінської праці

Автоматизація, механізація управлінських процесів, обробки інформації

9. Організація праці менеджерів і управлінських працівників

Регламентація, обладнання, атестація робочих місць

10. Самоорганізація праці менеджерів (самоменеджмент)

Тайм-менеджмент, робота з інформацією і підготовка документів, зустрічів, бесід тощо

Результатом організаційного проектування (далі ОП) є формування організаційної структури (організаційного механізму, організаційної системи).

На процес ОП, за думкою Гелбрейта [7], впливають чотири групи факторів:

  • 1) зовнішнє середовище (оточення) організації;
  • 2) технологія роботи в організації;
  • 3) стратегія досягнення цілей організації;
  • 4) поведінка робітників.

Зовнішнє середовище характеризується ступеню невизначеності, складності та можливістю контролю за її станом. Ускладнення зовнішніх обставин змушує керівництво збільшити кількість робіт з аналітичних досліджень і зменшити об'єм довгострокового інвестування.

Технологічні чинники впливають на процес ОП тому, що виробничі операції на підприємстві потребують взаємозв'язку між підрозділами, виконавцями. На технологію впливає розвиток технічної бази, автоматизація, організація виробництва, кваліфікація персоналу.

Стратегія – це один з головних чинників ОП.

А. Чандлер [2] сформулював принцип, згідно якому структура організації повинна відповідати стратегії, обраною фірмою. Зміна стратегії змушує керівництво внести зміни в організаційну структуру. Відмова від

перепроектування організації призводить до того, що фірма не досягає своїх цілей.

Поведінка робітників на підприємстві створює певну організаційну культуру. Вона залежить від національних, релігійних, географічних особливостей, корпоративних традицій та особливостей окремих керівників і виконавців. Наприклад, у США ділова культура – індивідуалістична, що передбачає персональну постановку завдань і персональний контроль. В Японії переважають колективістські підходи до управління. Це находить відтворення у механізмах прийняття рішень, контролюванні, роботі "гуртків якості". Це означає, що механізм ОП в США і Японії повинен відрізнятися.

Етапи проведення організаційного проектування

Мескон М., Альберт М., Хедоурі [6] виділяють три етапи:

  • 1. Здійснення поділу організації по горизонталі на широкі блоки, які відповідають основним напрямкам діяльності за стратегією, що реалізується.
  • 2. Встановлення співвідношення повноважень різних посад. При цьому керівництво, за думкою авторів, встановлює систему команд та, якщо потрібно, виконує поділ на більш дрібні структурні підрозділи, щоб більш ефективно використовувати спеціалізацію та запобігати перевантаженню керівництва.
  • 3. Визначення посадових обов'язків як сукупності визначених завдані і функцій та доручення їх виконання конкретним особам.

О. С. Віханський [2] проектування організації порівнює з побудовою організаційної споруди, яка складається з таких елементів:

  • • поділ праці і спеціалізація;
  • • департаментизація (виділення підрозділів);
  • • визначення масштабу керованості та контролю;
  • • розподіл прав та обов'язків;
  • • централізація та децентралізація;
  • • диференціація та інтеграція.

Організаційний механізм – це система, яка забезпечує взаємозв'язок між цілями та ресурсами організації (рис. 6.1). Оскільки цілі, ресурси та фактори зовнішнього середовища постійно змінюються керівником організації потрібно періодично приймати рішення стосовно організаційного розвитку. Поняття "організаційний розвиток" в роботах авторів з менеджменту не має чіткого визначення. Деякими авторами трактується як зміна етапів розвитку організації, іншими як діяльність по приведенню елементів організації у відповідність до змін стратегії або зовнішніх умов діяльності.

Елементи організаційного механізму та їх взаємодія

Рис. 6.1. Елементи організаційного механізму та їх взаємодія

За своїм змістом організаційний розвиток приймає вигляд змін у структурі управління (реструктуризація), упорядкуванні підприємства (реорганізація), зміні характеру діяльності (трансформація) або зміні бізнес- процесів (реінжиніринг).

Організаційний розвиток – сучасний метод розвитку організації за допомогою роботи з людськими ресурсами, що виник на перетині психології управління, організаційної і соціальної психології, менеджменту. Організаційний розвиток являє собою комплекс заходів щодо удосконалювання можливостей організації в вирішенні її внутрішніх проблем і забезпеченні високого рівня адаптації до зміни зовнішніх умов.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші