Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Теорія набутих потреб Девіда МакКленланда

Відповідно до теорії набутих потреб Д. МакКлелланда певні види людських потреб формуються протягом усього життя індивіда, починаючи з раннього дитинства. Якщо батьки привчають дитину, наприклад, до самостійності, підтримують її починання, вони формують у неї потребу в позитивних досягненнях. Якщо дорослі сприяють вихованню в певної дитини почуття лідерства в дитячому колективі, то так починає формуватися майбутня потреба у владі.

У теорії, що розглядається, виокремлюються три групи потреб: досягнення (успіху), співучасті (причетності) і владі (табл.7.3). Автор теорії свідомо віддає перевагу цим потребам, що належать до так званих потреб високого порядку, оскільки він вважає, що потреби нижчого порядку в сучасному суспільстві в основному задоволено.

Таблиця 7.3

Типи набутих потреб за теорією Д. МакКлеланда

Потреби

Сутність

Потреба у владі

Бажання впливати на інших людей або контролювати їхні дії, нести відповідальність, мати владу над людьми

Потреба в успіху (у досягненнях)

Бажання довести справу до кінця, вирішувати складні життєві та робочі задачі, досягти успіху, перевершивши оточуючих

Потреба у причетності (у співучасті)

Бажання до соціального спілкування, налагодження дружніх стосунків, надання допомоги та підтримки оточуючим, відсторонення від конфліктів

Дослідження МакКлелланда показали, що люди з потребами в успіху (досягненнях) найбільш мотивовані роботою, яка:

  • – передбачає особисту (персональну) відповідальність виконавця;
  • – має чіткий і швидкий зворотній зв'язок (для виявлення прогресу у виконанні роботи);
  • – характеризується помірним ступенем ризику (ймовірність успіху/невдачі 50:50).

Працівники з потребами в успіху не азартні гравці, які покладаються на випадок у досягненні успіху, але й не ті, хто вибирає легкі завдання, які не дозволяють реалізувати себе.

Люди з високими потребами у владі віддають перевагу роботі, яка передбачає:

  • – відповідальність за дії та поведінку інших людей;
  • – конкуренцію або орієнтацію на статус.

Вони сконцентровані на зростанні свого впливу, підвищенні власного престижу шляхом підвищення ефективності своєї діяльності.

Люди із високими потребами в належності потребують дружніх стосунків і віддають перевагу роботі, для якої характерні:

  • – кооперація, а не конкуренція;
  • – високий ступінь взаємного порозуміння.

Маніпулюючи цією потребою, менеджери створюють атмосферу сильного командного духу колективу.

За результатами своїх досліджень Д. МакКлелланд зробив такі висновки:

  • 1. Люди з високою потребою в досягненнях схильні до успіху в підприємницькій діяльності, в управлінні власним бізнесом, в управлінні самостійними одиницями в рамках великих компаній.
  • 2. Висока потреба успіху не є обов'язковою рисою хорошого менеджера.
  • 3. Потреби в належності і у владі тісно пов'язані з успіхом в управлінні. У ефективних менеджерів спостерігаються високі потреби у владі і значно менші – в належності.
  • 4. У підлеглих необхідно стимулювати потреби в успіху (досягненнях).

Двофакторна теорія Фредеріка Герцберга

Ф. Герцберг та група його послідовників у другій половині 40-х років XX століття розробили ще одну модель мотивації, заснованої на потребах. Вона побудована на результатах соціологічного опитування широкого загалу інженерно-технічного персоналу. Пропонувалося дати відповідь на питання: "Коли (в яких ситуаціях) після виконання службових обов'язків ви відчували себе особливо добре та навпаки?" за результатами цих відповідей Герцберг побудував двофакторну теорію, у якій виділив дві категорії: гігієнічні фактори та мотиватори (табл.7.4).

Таблиця 7.4

Типи мотиваторів та гігієнічних факторів за теорією Ф. Герцберга

Гігієнічні фактори

Мотиватори

Політика організації

Успіх

Умови роботи

Просування по службових сходинках

Заробітна плата

Визнання і схвалення результату роботи

Міжособистісні відносини з керівництвом, колегами й підлеглими

Високий рівень відповідальності

Ступінь безпосереднього контролю за роботою

Можливість творчого та професійного росту

Гігієнічні фактори не впливають на задоволеність працею й не мотивують людей до більш високих результатів. Негативні гігієнічні фактори лише зумовлюють невдоволеність індивіда процесом праці. Позитивні гігієнічні фактори позбавляють співробітників від негативних емоцій.

Рівень задоволеності робочим процесом у працівників регулюють фактори, названі Ф. Герцбергом мотиваторами. При відсутності мотиваторів людина відноситься до своєї роботи нейтрально. З появою мотиваторів у неї виникає бажання працювати, а це в свою чергу приносить задоволеність від робот.

Таким чином, гігієнічні фактори та мотиватори принципово по-різному впливають на мотивацію працівників. Перші відповідають лише за нейтралізацію негативних емоцій під час роботи, а саме мотиватори підвищують рівень задоволеності від роботи, мотивують працівників і, тим самим, впливають на ефективність праці (рис. 7.4).

Схематичне зображення двофакторної теорії Ф. Герцберга

Рис. 7.4. Схематичне зображення двофакторної теорії Ф. Герцберга

Один з головних висновків для практики менеджменту полягає в тому, Що забезпечення належного рівня гігієнічних чинників дозволяє лише запобігти невдоволенню працівників. Водночас для спонукання до активної трудової діяльності слід ужити потужних чинників мотиваційного характеру – змістовна, цікава праця, складні, різноманітні виробничі завдання, можливості професійного зростання, визнання оточенням. За цих обставин до основних завдань менеджменту належить усування негативної дії чинників, пов'язаних із працею – її змістом, характером, досягненнями.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші