Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Модель "шлях – ціль" Мітчела і Хауса

Свою назву теорія отримала через те, що ефективне лідерство передбачає виконання як мінімум трьох завдань:

  • а) пояснення підлеглим, як найкраще і найзручніше досягти поставлених цілей, розробляти і впроваджувати методи їх досягнення;
  • б) координаційна та спрямовуюча діяльність, визначення проміжних цілей для полегшення орієнтації;
  • в) залежно від обставин чергувати інтенсивність та полегшення зусиль підлеглих у процесі виконання роботи.

Ця модель не прагне визначити найефективніший стиль керівництва в конкретних умовах, навпаки, грунтується на переконанні, що поєднання різноманітних стилів, максимальна гнучкість у діях і постійна можливість вибору дозволить досягти кращих результатів. При цьому можливі чотири ситуації:

  • 1) директивного стилю керівництва;
  • 2) доброзичливе, чуйне керівництво;
  • 3) управління, орієнтоване на виробничі досягнення;
  • 4) управління, засноване на участі.

Р. Хаус стверджує, що керівник-автократ досягне добрих результатів там, де вимагається виконання нестандартних, нових чи унікальних завдань. Доброзичливе керівництво виправдане у випадках, коли робота має монотонний характер. Якщо ж колектив володіє значним потенціалом, складається з ініціативних працівників, варто було б застосувати стиль керівництва, що орієнтується на виробничі досягнення. Високому рівню професійності, компетенції персоналу, поєднаним з невеликим досвідом виконання якоїсь конкретної роботи притаманне керівництво, орієнтоване на участь підлеглих у прийнятті рішень.

Модель Врума-Йєттона

Ця модель концентрує увагу на процесі прийняття рішення. Автори розглядають п'ять стилів керівництва, (табл. 9.6).

Таблиця 9.6

Стилі керівництва у моделях Врума-Йєтгона

Стиль

Характеристика

А1

Керівник сам вирішує проблему чи ухвалює рішення, використовуючи наявні у нього в даний час інформацію

В2

Керівник отримує необхідну інформацію від своїх підлеглих, а потім самостійно приймає рішення. Роль підлеглих – надання інформації, а не пошук і оцінка альтернативних рішень

С1

Керівник індивідуально обговорює проблему лише з тими підлеглими, яких вона стосується, поодинці вислуховує всі ідеї та пропозиції. Кінцеве рішення ухвалюється на власний розсуд, або враховуючи думку підлеглих, або ж ігноруючи її

D2

Проблема доводиться до відома персоналу, колектив спільно вислуховує всі ідеї та пропозиції, а рішення ухвалюється керівником

Е

Проблема обговорюється усією групою, разом вислуховуються побажання, і збори прагнуть дійти згоди. Роль керівника – головування на зборах. Він не намагається вплинути на групу, а ухвалює рішення, що отримало більшість голосів присутніх

Дана модель також підкреслює відсутність універсального методу впливу на підлеглих. Оптимальність стилю залежить від чинників ситуації. Врум і Йєттон розробили критерії оцінки ситуації "підлеглий – керівник" (табл. 9.7).

Таблиця 9.7

Критерії проблеми Врума-Йєтгона

Критерії оцінки ситуації

1

Значення якості рішення

2

Наявність у керівника досвіду чи достатньої інформації для ухвалення якісного рішення

3

Ступінь структурованості проблеми

4

Значення згоди підлеглих з цілями організації

5

Визначена на підставі минулого досвіду ймовірність, що авторитарне | рішення керівника не зустріне опору підлеглих

6

Зв'язок між мотивацією і досягненням мети

7

Міра ймовірності конфлікту між підлеглими при виборі альтернативи

Засобом для обрати одного з п'яті ймовірних стилів згідно з вищезазначеними критеріями є дерево прийняття рішень.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші