Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківська система
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Питання:

1.1. Банківська система: сутність, принцип побудови та функції.

1.2. Особливості функціонування сучасних банківських систем.

1.3. Становлення та розвиток банківської системи України.

Банківська система: сутність, принцип побудови та функції

Банківська система (БС) – форма організації функціонування в державі спеціалізованих кредитних інститутів, які здійснюють посередницьку (комерційну) діяльність закріплену законодавчо.

Поняття "банківська система" визначає в першу чергу визначення її складових: банки і система.

Банки являють собою організаційні структури фінансового ринку, кредитні організації, завданням яких є комплексне здійснення операцій по залученню тимчасово вільних коштів, накопичень та заощаджень фізичних та юридичних осіб, а також розміщенню акумульованих ресурсів від свого ім'я, на умовах повернення, строковості та платності, за дорученням клієнтів.

Це ствердження за змістом базується на трьох базових напрямках, при яких історично сформувались банки.

По-перше – діяльність храмів по збереженню наданих цінностей;

По-друге – ростовщицькі кредити трансформовані в комерційні; По-третє – розрахункова та валютна діяльність обмінних контор (лавок). Останні й дали назву цим закладам.

Банк розглядається як посередницька організація, торгове підприємство, суб'єкт господарювання, заклад, організаційна структура, власник, володар, суб'єкт фінансового ринку, об'єкт нагляду і регулювання.

Розгляд сукупності банків як системи визначає втримання ряду умов, які за змістом є базовими для цього поняття:

– наповненість, тобто сукупність ряду елементів в цілому утворюючих комплекс;

– структурованість, групування окремих елементів в сегменти за однаковими признаками;

– цілісність системи, достатньої для стабільного та ефективного функціонування (за сегментами, рівнями, елементами);

– взаємодія та взаємозв'язок між окремими елементами.

Банки є носіями специфічних функцій, таких як:

– перерозподільча;

– акумулююча;

– контрольна;

– посередницька.

Банківська система в першу чергу може розглядатися як організаційна та інституційна схема.

Важливого значення мають підходи структуруючи систему по функціям, взаємозв'язку, ієрархії, по спеціалізації та сферам реалізації.

Інституційна схема включає сукупність окремих елементів – організаційну структуру (організацій, закладів) прямо чи посередньо приймаючих участь у банківській діяльності, їх склад, задачі, функції, операції, схеми, взаємозв'язок, ієрархію.

Організаційна схема банківської системи об'єднує функціонуючі в державі види і форми кредитів (рис. 1.1).

До особливостей банківської форми кредиту відносять переважне використання кредитних ресурсів не власного походження, а залучених та боргових, тимчасово вільних, які перетворюються в капітал – нарощену вартість.

Організаційна схема банківської системи

Рис. 1.1. Організаційна схема банківської системи

По змісту "банківська система" включає:

– сукупність елементів;

– достатність елементів для складання цілісності;

За признаками визначають:

– елементи, впорядковані єдиному цілому;

– специфічні особливості;

– способи взаємозаміни елементів;

– динамічність системи;

– характер саморегулюючої системи;

– керованість системи.

Елементами БС є банки (універсальні, емісійні, спеціалізовані), спеціальні фінансові інститути (паробанківські структури) виконуючі банківські операції, але не маючі статусу банку, а також додаткові установи, що утворюють банківську інфраструктуру і забезпечують діяльність кредитних інститутів.

На відміну від організаційної схеми банківської системи, інституційна більш різноманітна як по класифікаційним признакам, так і по складу сегментів.

До складу БС входять наступні структури:

1. Центральні банки – самостійні, але підконтрольні державі кредитні організації, в основні задачі та функції яких входять:

– забезпечення сталості національної валюти, мінімізація інфляції;.

– забезпечення ефективності і стабільності БС.

Організаційно-правова форма Центрального Банку визначається державою.

2. Агентства по реструктуризації кредитних установ (США, Канада, Германія, Бельгія, Італія, Франція):

3. Банки (кредитні установи) з контрольним пакетом в акціонерному капіталі, що належить державі.

4. Універсальні банки.

5. Спеціалізовані банки.

6. Небанківські кредитні установи.

7. Комерційні об'єднання кредитних організацій (холдинги, фінансово-промислові групи).

8. Філії та представництва іноземних банків.

9. Банківська інфраструктура (центри, бюро, лабораторії, навчальні заклади, агентства безпеки, кадрові центри)

Інституційна схема побудови БС включає наступні принципи:

– Ієрархічний;

– Функціонально-регулюючий;

– Організаційно-ієрархічний.

До функцій БС відносять:

– трансформаційну – зумовлену посередницькою місією банків;

– емісійну – створення платіжних заходів і регулювання грошового обороту;

– стабілізаційну – забезпечення стабільності банківської діяльності;

– контрольну – аналітично-ревізійний моніторинг.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси