Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківська система
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

БАНКИ ЯК ПРОВІДНІ СУБ'ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА. ФУНКЦІЇ БАНКІВ

Питання:

3.1. Фінансові посередники на грошовому ринку.

3.2. Сутність поняття "банк". Види комерційних банків.

3.3. Функції банків, види банківських операцій.

3.4. Порядок реєстрації банку та ліцензування його діяльності.

Фінансові посередники на грошовому ринку

Кредитна структура різних держав неоднакова і відображає, зокрема, стан економіки країни на тому чи іншому етапі її розвитку. Незважаючи на значні відмінності побудови кредитних систем у різних країнах можна виділити їх спільні риси:

– основою будь-якої кредитної системи є Центральний банк, як головний орган фінансової системи, вироблення та організації грошово-кредитної політики держави;

– фінансові посередники грошового ринку різного типу. Сучасна кредитна система – це сукупність кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позикових капіталів і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошово-кредитного капіталу з подальшим його ефективним розміщенням.

Кредитна система включає в себе два основних поняття:

1. Сукупність відносин, які базуються на певних формах і методах кредитування і пов'язані з рухом позикового капіталу;

2. Сукупність кредитно-фінансових інститутів, які акумулюють вільні грошові кошти та направляють їх суб'єктам господарювання, уряду, населенню.

Кредитна система функціонує через кредитний механізм.

Розподіл та перерозподіл національного продукту здійснюється:

1. Через систему державних фінансів (бюджет, пенсійні та страхові фонди);

2. Через систему ринкових відносин структурами, що спеціалізуються на сфері грошового обігу і кредиту – фінансовими посередниками.

Фінансові посередники – це спеціалізовані оператори грошового ринку, що розподіляють ресурси між постачальниками і споживачами фінансового капіталу.

До фінансових посередників відносяться:

– банки (інвестиційні, ощадні, іпотечні, земельні та ін..);

– небанківські фінансові установи (інвестиційні компанії, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди, трастові компанії).

Серед фінансових посередників ключову роль Відіграють банки.

Місце банківської системи у економічній системі наведено на рис. 3.1.

Місце банківської системи у економічній системі

Рис. 3.1. Місце банківської системи у економічній системі

В економічній теорії існують декілька відзнак, які виділяють банки серед інших фінансових посередників:

1) На банки випадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку;

2) Для банків характерний подвійний обмін позичковими зобов'язаннями;

3) Кількість наданих послуг банками значно більша ніж іншими посередниками;

4) Банки приймають на себе зобов'язання з фіксованою сумою позички перед клієнтом.

Сутність поняття "банк". Види комерційних банків

Сутність банку з позиції історичного розвитку не залишила нам достатньо повних відомостей про те коли виникли банки, які операції вони виконували, що було рушійною силою їх розвитку.

Можна виділити дві позиції щодо періоду виникнення банків. Перша пов'язана з поняттям банку як кредитної установи, причиною появи якої була потреба в кредитуванні та регулюванні грошових відносин.

На думку вчених, перші банки виникли в XIV-XV ст. в Італії. Інша група спеціалістів вважає, що банківська справа була відома в більш ранній період. Згадування про перші кредитні операції належать до VI ст. до н. е. (Єгипет, Вавілон, Греція).

Розглядаючи різноманітні підходи можна зробити наступні висновки:

– передумовою виникнення банків є наявність товарно-грошових відносин;

– причиною виникнення стала потреба ринку в розміну та обміну цінностей, що виконували функцією грошей;

– операції, які можна назвати банківськими, з'явилися набагато раніше, ніж банки в сучасному розумінні.

Для відповіді на питання про сутність банку необхідно дотримуватися наступних методологічних основ:

– аналіз сутності банку слід пов'язувати з його діяльністю на макрорівні;

– сутність банку передбачає розкриття його специфіки;

– невід'ємним елементом характеристики сутності банку є визначення його основи;

– сутність банку – показ його структури як специфічного об'єкту.

До сутності банку слід підходити з юридичної та економічної точки зору. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р., банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Правове тлумачення сутності банку, засноване на виділенні окремих операцій, як виду діяльності, має велике значення для відокремлення його від других суб'єктів господарювання. Разом з тим юридичне тлумачення сутності банку повинно спиратися на економічну сторону питання.

З економічного погляду банк є перш за все підприємством, яке виробляє особливий, специфічний продукт – гроші, платіжні кошти.

Основним призначенням банку є посередництво в переміщенні грошових коштів від кредиторів до позичальників, від продавців до покупців.

При визначенні сутності банку важлива його характеристика як економічного інституту. Тобто банк окрім самостійного юридичного статусу має наступні особливості:

– банк як самостійний господарський суб'єкт має матеріальну дієздатність;

– дієздатність банку заснована на економічних-законах;

– працюючи як на власних так і залучених коштах банк значно впливає на стан грошової сфери;

– політична сторона діяльності банку (на макро- і мікрорівнях) обумовлена економічними інтересами держави в питаннях стабілізації виробництва і валюти.

Виробничий характер банку проявляється у створенні свого особливого продукту, до якого відносять:

– платіжні засоби, емітовані на макро і мікрорівнях;

– акумулювання вільних, тимчасово невикористаних ресурсів;

– кредити надані клієнтам як капітал, повертаючись створюють нову прирощену вартість;

– різноманітні послуги, виробничій характер яких підтверджується включенням прибутку до сукупного суспільного продукту за певний час.

Сутність банку нерозривно пов'язана з його структурою.

Структура банку – це такий його устрій, який дає можливість функціонувати як грошовому інституту.

Характерні особливості структури банку проявляються у наступному:

– формування капіталу, переважно у позичковій формі і його переміщенні для ефективного використання;

– банк функціонує у сфері обміну, продуктом якого є емітовані платіжні засоби, випуск готівкових грошей в обіг, різного роду операції та послуги;

– залученні професійних фахівців у галузі банківської справи та управління банком;'

– використання виробничих потужностей ведення банківської справи (будівлі, Споруди, банківська техніка, засоби зв'язку, інформаційні системи, виробничі матеріали).

Банк можна визначити як підприємство, або грошово-кредитну установу, через яку здійснюється регулювання платіжного обігу.

З набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" визначення терміну "банк" викладено в такій редакції: "Банк – юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуго, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків".

У ранковій економіці діють різні види банків. Світова практика виробила два принципи побудови банків:

1. Принцип сегментування, коли банківська діяльність обмежена певним видом операцій чи сектором грошового ринку.

2. Принцип універсальності, коли будь-які обмеження щодо діяльності банків на грошовому ринку знімаються.

Діяльність банків Класифікується за певними ознаками (рис. 3.2.)

Класифікація банків

Рис. 3.2. Класифікація банків

Згідно закону України "Про банки та банківську діяльність (зі змінами та доповненнями від 09.09.2010р." банки мають право створювати банківські об'єднання (рис. 3.3.)

Шляхи створення міжбанківських об'єднань:

– злиття самостійних банків;

– поглинання одним банком конкурентів.

Банківський концерн – це монопольне об'єднання акціонерних банків, у якому головне акціонерне товариство володіє контрольним пакетом акцій юридично самостійних банків (дочірніх товариств).

Типи міжбанківських об'єднань

Рис. 3.3. Типи міжбанківських об'єднань

Банківський холдинг – об'єднання змішаного типу. До його складу;' крім банків, входять різні парабанківські установи (страхові, лізингові, факторингові та інші компанії). Мета створення – скеровувати, контролювати діяльність об'єднання в цілому і кожної складової зокрема, оптимізуючи прибуток.

Виділяють:

– однобанківські холдингові компанії;

– багатобанківські холдингові компанії (фінансові концерни).

Банківський трест – це монопольне об'єднання банків, яке створюється шляхом об'єднання власності банків, що входять до його складу. При цьому Останні втрачають юридичну, комерційну самостійність і підпорядковуються єдиному органу управління. Базується на пайових засадах.

Асоційовані об'єднання носять добровільний характер членства на підставі спільних інтересів на відміну від корпоративних об'єднань. Характерні риси асоційованих об'єднань:

– вільний вибір організаційної форми та виходу зі складу учасників об'єднання;

– делегування ряду повноважень об'єднанню на підртаві рішень, що приймаються його членами;

– договірна форма організації відносин між учасниками та асоціацією.

Асоційовані підприємства – це група суб'єктів господарювання, юридичних осіб, пов'язаних між собою відносинами економічної та (або) організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та (або) управлінні.

Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

До асоційованих об'єднань комерційного типу належать картелі, консорціуми, синдикати. До об'єднань некомерційного типу – асоціації, спілки, ліги.

Банківський картель – це об'єднання великих банків, в основі якого – угода про розподіл сфер діяльності (узгодження і проведення єдиної політики при встановленні процентних ставок та виплаті дивідендів, умов кредитування тощо) Зберігається незалежність банків, які входять до складу картелі.

Банківський консорціум (синдикат) – тимчасове статутне об'єднання банків для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (проведення спільних кредитних операцій, зниження кредитного ризику). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, у порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність. Зберігається незалежність банків, які входять до складу консорціуму (синдикату).

Асоціація – договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та

управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації має бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися в господарську діяльність підприємств – учасників асоціації. За рішенням асоціації може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

В Україні "банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група та банківські спілки та асоціації" (ст. 9 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Банківська корпорація – це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки; створюється з метою концентрації капіталів банків – учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації й нагляду за їх діяльністю (банки зберігають юридичну самостійність у межах, визначених їх статутами).

Банківська холдингова група складається виключно з банків та парабанківських установ.

Банківська холдингова група – це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки.

Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його, дочірніми банками. Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку. У разі якщо дочірній банк набув права власності на акції материнського банку, він зобов'язаний відчужити їх у місячний термін. Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що угода про їх створення передбачає покладання на головний банк групи додаткових організаційних функцій стосовно банків – членів групи, а також створення системи управління спільною діяльністю. Банківський нагляд за діяльністю банківської холдингової групи здійснюється на індивідуальній та консолідованій основі. Материнський банк банківської холдингової групи відповідає за зобов'язаннями своїх членів у межах свого внеску в капіталі кожного з них, якщо інше не передбачено законом або угодою між ними.

Фінансова холдингова група – має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них повинен бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою.

Банки можуть бути учасниками фінансових промислових груп і можуть входити до складу одного з об'єднань.

Банківські спілки та асоціації – це неприбуткові договірні об'єднання банків, які не мають права втручатися в діяльність банків – членів асоціації (спілки).

Асоціація українських банків (АУБ) – недержавна, незалежна, добровільна, некомерційна організація, що об'єднує комерційні банки та банківські об'єднання і створена для сприяння розвитку банківської системи України, представництва інтересів своїх членів в органах державної влади і управління, захисту прав банків, забезпечення зв'язків із громадкістю.

АУБ створена 11 банками України та зареєстрована в червні 1990 року.

Крім банків, до складу Асоціації українських банків входять регіональні банківські союзи (Київський, Кримський, Дніпропетровський, Харківський, Одеський та асоціація банків Львівщини), навчальні заклади (Міжнародний інститут фінансів і Українська фінансово-банківська школа), аудиторська фірма "Апік" та Українська міжбанківська валютна біржа.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси