Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Психологія arrow Конфліктологія
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Структура конфлікту

Розглянемо основні структурні елементи конфлікту.

Сторони конфлікту – це суб'єкти соціальної взаємодії, що знаходяться в стані конфлікту, або підтримують конфліктуючих. В якості суб'єктів конфлікту можуть виступати індивіди, малі й великі групи, формальні й неформальні організації, держави чи союзи держав. Найскладнішими є конфлікти між організаціями, державами та міжнаціональні конфлікти.

Предмет конфлікту – це існуюча або уявлювана проблема, яка є причиною незлагоди між сторонами. Це основна суперечність заради розв'язання якої суб'єкти вступили в протиріччя. Кожна зі сторін зацікавлена у вирішенні проблеми на свою користь.

Об'єкт конфлікту – це матеріальні, або духовні цінності, до оволодіння, або використання яких прагнуть сторони конфлікту. Він може бути матеріальним (яка- небудь річ) та ідеальним (наприклад, статус у колективі, правила, закони, норми та ін.) Наявність об'єкту конфлікту свідчить про можливість виникнення конфлікту. Разом із сторонами конфлікту і з усіма їх відношеннями та характеристиками, об'єкт конфлікту складає конфліктну ситуацію, яка завжди передує власне конфлікту і може існувати задовго до його виникнення, не проявляючись. Щоб конфлікт відбувся, потрібні дії хоча б однієї зі сторін (ініціатора конфлікту), спрямовані на оволодіння об'єктом конфлікту.

Образ конфліктної ситуації – це відображення об'єкту конфлікту у свідомості конфліктуючих.

Мотиви конфліктуце внутрішні спонукальні сили, що підштовхують суб'єктів соціальної взаємодії до конфлікту (потреби, інтереси, цілі, ідеали, переконання). У структурі мотивації конфлікту мотиви можуть мати різний зміст і форми прояву. Вони можуть бути більш чи менш усвідомленими. За вагомістю впливу на конфлікт вони поділяються на: провідні (центральні) та другорядні (периферійні).

Позиції конфліктуючих сторінце те, про що вони заявляють один одному в ході конфлікту чи під час переговорного процесу.

Джерелом виникнення конфлікту є його причини – це явища, події, факти, ситуації, які передують конфлікту і за певних умов викликають його. Серед великої кількості причин конфліктів, назвемо загальні, що проявляються частіше:

  • – соціально-політичні та економічні (пов'язані із соціально-політичною ситуацією в країні);
  • – соціально-демографічні (відмінності в установках і мотивах людей, зумовлені їх статтю, віком, належністю до етнічних груп);
  • – соціально-психологічні (соціально-психологічні явища у групах: взаємовідносини, лідерство, групові мотиви тощо);
  • – індивідуально-психологічні (відображають індивідуально-психологічні особливості особистості: здібності, темперамент, характер, потреби тощо).

Часткові причини безпосередньо пов'язані з конкретним видом конфлікту (порушення трудового законодавства, службової етики, незадоволеність умовами діяльності та ін.).

Конфлікти споконвічно виникають внаслідок порушення балансу інтересів двох і більше сторін. У зв'язку з цим виділяють об'єктивні і суб'єктивні причини конфліктів.

Об'єктивні причини конфліктів існують незалежно від волі і бажання учасників взаємодії (обмеженість у ресурсах, погані комунікації тощо). Основні з них:

  • – обмеженість ресурсів, які треба ділити;
  • – взаємозалежність завдань;
  • – розбіжності в меті;
  • – розбіжності в уявленнях і цінностях;
  • – розбіжності у манері поведінки і життєвому досвіді;
  • – незадовільні комунікації.

Розподіл ресурсів. Навіть у великих організаціях, трудових чи педагогінчих колективах ресурси завжди обмежені. Керівництво повинне вирішити, як розподілити матеріали, людські ресурси, фінанси між різними групами, щоб найбільш ефективним способом досягнути мети. Виділення значної частини ресурсів якомусь одному керівникові, групі або особистості означає, що інші одержать меншу частку від загальної кількості. Таким чином, необхідність ділити ресурси майже безповоротно веде до різних видів конфліктів.

Взаємозалежність завдань. Можливість конфлікту існує всюди, де одна людина чи група залежить від іншої людини чи групи. Оскільки всі організації є системами, що складаються із взаємозалежних елементів, то при незадовільній роботі одного підрозділу чи людини взаємозалежність завдань може стати причиною конфлікту.

Розбіжності в меті. Можливість конфлікту збільшується в міру того, як організації стають більш спеціалізованими і розбиваються на окремі підрозділи. Це відбувається тому, що спеціалізовані підрозділи самі формулюють свою мету і приділяють їм більше уваги, ніж меті організації.

Розбіжності в уявленнях і цінностях. Уявлення про якусь ситуацію залежить від бажання досягнути певної мети. Замість того, щоб об'єктивно оцінити ситуацію, люди можуть дотримуватися тих поглядів, які, на їх думку, сприятливі для їх групи і особистих потреб. Розбіжності у цінностях – також дуже розповсюджена причина конфлікту. Наприклад, підлеглий може вважати, що він завжди має право на висловлення своєї думки, у той час як керівник вважає, що підлеглий має право висловлювати свою думку лише тоді, коли його запитають.

Розбіжності у манері поведінки і життєвому досвіді можуть збільшити вірогідність виникнення конфлікту. Наприклад, люди, що постійно проявляють агресивність, ворожість і готові сперечатися за кожне слово, створюють навколо себе атмосферу, що може спричинити конфлікт. Дослідження показали, що розбіжності у життєвому досвіді, характері, віці, освіті зменшують ступінь взаєморозуміння та співробітництва між людьми.

Незадовільні комунікації. Погана передача інформації є як причиною, так і наслідком конфлікту. Ці проблеми можуть виникнути і посилитися через нездатність керівників, командирів розробити і довести до відома підлеглих точний опис посадових обов'язків. При цьому у будь-якому з підрозділів буде підгрунтя для утворення міжособистісних та інших конфліктів.

Суб'єктивні причини зумовлені передусім конкретною поведінкою індивіда та психологічною структурою особистості – характером, темпераментом, спрямованістю, ціннісними орієнтаціями, потребами тощо. Оскільки кожна людина як особистість багатогранна, суб'єктивні причини набувають різноманітних форм і видів. Вони проявляються як невідповідність цих факторів конкретній життєвій ситуації.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>