Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Психологія arrow Конфліктологія
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Психологічні особливості особистості, які впливають на виникнення конфліктів

Виникнення конфліктів, як правило, пов'язане з психологічними особливостями особистості, її поведінкою і нагальними потребами. Різноманіття потреб становить джерело, мотив діяльності особистості, що значною мірою визначає її поведінку в конфлікті. Особливо яскраво це проявляється, якщо особистість наділена значною владою та можливістю приймати рішення.

Зупинимося на основних характеристиках психологічної структури особистості, які визначають її поведінку в конфлікті. До них належать насамперед особливості прояву темпераменту особистості, її характеру та рівня особистісного розвитку. Розглянемо коротко кожну з вищезгаданих характеристик.

1. Темперамент дається людині від народження і визначає швидкість, темп, інтенсивність та ритм психічних процесів і станів людини. Темперамент істотно впливає на поведінку людини в міжособистісних конфліктах. Наприклад, холерика легко залучити в конфліктну ситуацію, а флегматика, навпаки, важко вивести з себе.

Знати можливу реакцію індивіда на події, що відбуваються, виходячи з його темпераменту, потрібно для того, щоб зменшити загрозу виникнення конфлікту. Так, на нестримність холерика доцільно реагувати тактовністю; інертності флегматика краще протиставити активність та емоційність. Печаль меланхоліка можна нейтралізувати оптимізмом.

2. Типологія рис характеру людини розроблена вперше К. Г. Юнгом (187S – 1965) в його роботі "Психологічні типи" (1921). Ця типологія виділяє чотири пари протилежних характеристик (базових ознак):

Екстраверти – Інтроверти

Сенсорний – Інтуїтивний

Мислительний – Відчутгєвий

Ведучий – Підлеглий

Кожному типу характеру відповідають чотири з приведених базових ознак. Таким чином, всього виходить шістнадцять різних типів характерів. Якщо люди з протилежними базовими ознаками своїх типів характерів опиняються в ситуації сумісного вирішення однієї і тієї ж задачі, їх спільна взаємодія може опинитися під загрозою. Наприклад, екстраверт і інтроверт відрізняються один від одного відношенням до зовнішнього світу. Міжособистісні конфлікти між екстравертами і інтровертами можуть виникати із-за відмінностей у розумінні вирішення завдань. Екстраверт динамічний, комунікабельний, вважає за краще обговорювати все вголос. Інтроверт же повинен все обдумати, перш ніж висловитися. При спільному вирішенні проблеми екстраверт постійно говоритиме, а інтроверт мовчатиме. Це мовчання екстраверт може приймати за згоду і нав'язувати своє рішення, з яким в принципі може бути не згоден інтроверт, оскільки він просто не дістав можливості висловитися. Така ситуація провокує конфлікт. Більше того, домінуюча поведінка екстраверта при спільній взаємодії з інтровертом може послужити причиною хвороби останнього.

Типологія рис характеру переконливо показує, що характери у людей різні, принаймні існує 16 різноманітних типів характерів. Конструктивна, безконфліктна взаємодія людей з різними типами характерів можлива лише тоді, коли вони шанобливо ставляться до думки один одного. Всіляке непорозуміння із-за несумісності типів характерів починаються тоді, коли безкомпромісно відстоюються тільки свої власні переваги. Чим краще люди знатимуть риси, в першу чергу, свого характеру, тим більш плідною буде їхня взаємодія з іншими людьми та більш сприятливі умови для безконфліктного спілкування.

3. Не дивлячись на те, що темперамент і характер суттєво впливають на мотивацію поведінки людини у виникненні та вирішенні конфліктів, реакція особистостей на зовнішні стимули має складнішу природу. Рівень особистісного розвитку – ще один важливий чинник, що впливає на виникнення міжособистісних конфліктів.

Особистість розвивається і удосконалюється в процесі своєї соціалізації, активного засвоєння та відтворення соціального досвіду. Людині доводиться коректувати свої дії відповідно до загальноприйнятих норм і правил поведінки тих людей, що її оточують. Для цього прояв свого темпераменту і характеру доводиться тримати під постійним контролем. Коли особистість здатна впоратися з цим завданням, у неї менше непорозумінь з оточенням. Проблеми виникають тоді, коли поведінку людини визначають тільки її темперамент і риси характеру, а особистість не бере участь в цьому процесі, або не в змозі "оволодіти собою". Більш повно дані положення розглянуті в "Я-концепції" К. Роджерса, про яку вже згадувалося у попередній главі.

Різні вчені виділяють ще цілий ряд психологічних характеристик особистості, що впливають на виникнення конфліктів. Так Е. Шостром в своїй концепції ділить всіх людей на маніпуляторів і актуалізаторів. Маніпулятори – це люди, що не довіряють нікому, в тому числі, і собі. Вчинки їх пронизані брехнею, апатією і цинізмом. Маніпулятори завжди потенційно конфліктні.

Протилежність маніпуляторам складають актуалізатори. їх характеризують чесність, відвертість та довіра. Вони глибоко вірять в себе та інших. У актуалізаторів менше проблем з оточенням, з ними легко врегульовувати виникаючі конфлікти.

Д. Роттер ділить всіх людей на екстернапів і інтерналів. Екстернали вважають, що все, що з ними відбувається, є результатом дії зовнішніх сил, обставин, випадку, інших людей і тому подібне У своїх невдачах вони схильні звинувачувати інших. Саме це провокує конфліктні ситуації при взаємодії їх з оточуючими людьми. На противагу екстернапам інтернали вважають, що все, що з ними відбувається, є результатом власних зусиль. У власних невдачах вони звинувачують тільки себе. їм властиві активна життєва позиція, незалежність, відповідальність за свої вчинки, міжособистісні конфлікти для них неприйнятні.

К. Леонгард розробив типологію особистостей в залежності від типу акцентуації. Він показав, що людям з надмірним проявом деяких рис характеру властива поведінка, яка відрізняється від норми та межує з патологією. Деякі з акцентуацій є вельми сприятливим підгрунтям для виникнення конфліктних ситуацій. Наприклад, істероїдна (демонстративна) акцентуація – це прагнення привернути до себе увагу будь-якою ціною (сльози, втрата свідомості, необгрунтовані сварки, хвороби, хвастощі, схильність до незвичайних захоплень).

Поглиблене вивчення темпераменту, типів характеру та інших особливостей особистості дає реальну можливість для попередження і профілактики міжособистісних конфліктів, їх конструктивного вирішення, а також для створення атмосфери сприятливої комунікативної взаємодії.

Профілактика конфліктів вимагає від керівника не тільки знання способів впливу на колективну, групову психологію, але і знання особливостей індивідуальної психології, уміння впливати на поведінку окремих людей. При цьому важливо враховувати, що існують психологічні типи, що відіграють особливу роль в генеруванні конфліктів, і виділяються деякими специфічними рисами вдачі. їх іноді називають конфліктними особистостями. Серед них зустрічаються і такі, за якими на протязі всього життя тягнеться шлейф різноманітних конфліктних історій, що створює їм стійку репутацію "фахівців із псування відносин". Тому важливою умовою попередження конфліктів є уміння своєчасно розпізнати подібного роду людей і прийняти по відношенню до них відповідні заходи, за допомогою яких можна нейтралізувати їхню негативну роль.

Найчастіше, на думку психологів, зустрічаються наступні типи конфліктних особистостей:

  • 1. Конфліктна особистість демонстративного типу. Прагне постійно бути в центрі уваги. Любить гарно виглядати в очах інших. Її ставлення до людей визначається тим, як до неї відносяться інші. Людина подібного типу легко себе відчуває в поверхневих конфліктах, що виникають по дрібним причинам. Але добре пристосовується і до конфліктних ситуацій іншого роду. У людини такого типу переважає емоційна поведінка, раціональні моменти виражені слабо. Планування своєї діяльності здійснює від випадку до випадку і рідко втілює його в життя. Кропіткої, систематичної роботи уникає. Не ухиляється від конфліктів, в ситуації суперечки відчуває себе досить комфортно. Часто сама є джерелом суперечки, але цього категорично не визнає.
  • 2. Конфліктна особистість некерованого типу. Це людина імпульсивна, недостатньо себе контролююча. її поведінку важко передбачити. Часто поводиться зухвало, агресивно. У запалі не звертає уваги на загальноприйняті норми поведінки в колективі. Має завищену самооцінку. Постійно вимагає підтвердження своєї власної значущості. У багатьох своїх невдачах схильна звинувачувати інших. Не може грамотно спланувати свою діяльність або послідовно втілити свої плани в життя. Недостатньо розвинена здатність співвідносити свої вчинки із загальними цілями групи та з конкретними обставинами. Не вміє вчитися на власних помилках.
  • 3. Цілеспрямовано конфліктний тип особистості. Розглядає конфлікт як засіб досягнення власних цілей. Часто виступає активною стороною в розв'язуванні конфлікту. Схильний до маніпуляцій, психологічних ігор у взаєминах. Раціонально діє в конфліктній ситуації, здатний прораховувати можливі варіанти її розвитку, тверезо оцінює сильні і слабкі сторони в позиціях сторін. Володіє добре відпрацьованою технікою спілкування в гарячій суперечці. Є найбільш небезпечним типом конфліктної особистості.

Вирішення проблеми конфліктних особистостей є однією з найскладніших задач, що постають перед будь-яким керівником, і військовим в тому числі. Звичайно, може здаватися, що найпростішим вирішенням даної проблеми є позбавлення колективу від осіб подібного роду. Але на практиці це далеко не завжди виявляється можливим, через ряд причин, про які мова піде нижче. Тому найбільш прийнятним способом нейтралізації негативних дій з боку конфліктних особистостей є формування в колективі позитивного соціально-психологічного клімату, здатного надійно протистояти будь-яким негативним тенденціям. Найважливішою ознакою наявності в групі зрілого соціально-психологічного клімату є формування в ній конструктивного стилю міжособистісних взаємин.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>