Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Психологія arrow Конфліктологія
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Внутрішньоособистісні методи вирішення конфліктів

Переживання особистістю неоднозначності і суперечливості свого внутрішнього світу, неспроможності вирішити життєву проблему, усвідомлення мінливості своїх бажань, прагнень, неможливості їх реалізувати, сумніви, боротьба мотивів – усе це є полем для внутрішньоособистістих конфліктів. Особистість, опинившись в такій ситуації, як правило намагається вийти з неї, вирішити конфлікт, який її тривожить.

Вирішення внутрішньоособистісного конфлікту являє собою складний і суперечливий процес відновлення узгодженості і єдності внутрішнього світу особистості, зниження гостроти переживань протиріч життєвих відносин.

Внутрішньоособистісні методи управління конфліктами полягають в умінні правильно організувати свою власну поведінку і висловлювати свою точку зору, не активізуючи при цьому психологічні захисні реакції з боку опонента. Для вирішення внутрішньоособистісних конфліктів важливо:

  • 1) встановити факт конфлікту;
  • 2) визначити його вид і причини;
  • 3) застосувати відповідний спосіб вирішення.

Вирішення внутрішньоособистісного конфлікту може бути конструктивним і деструктивним. Під час конструктивного подолання внутрішньоособистістого конфлікту досягається душевна рівновага, усвідомлюється і стає керованою власна поведінка. Після конструктивного вирішення конфлікту відходить тривога, пов'язана зі спогадами про нього, покращується якість професійної та іншої діяльності людини, стає ефективнішою взаємодія з іншими людьми.

Деструктивний розвиток і вирішення конфлікту призводить до поглиблення роздвоєння особистості, переростання конфлікту в життєву кризу, до розвитку невротичних станів, які часто потребують кваліфікованого психотерапевтичного чи психіатричного втручання.

Факторами конструктивного вирішення внутрішньоособистісних конфліктів є:

  • 1. Індивідуальні соціально-психологічні якості особистості, такі як, особливості інтелекту, темпераменту, характеру, емоційної і вольової сфери, ступінь соціальної активності, установки, переконання, ціннісні орієнтації, особливості самоідентифікації та ін.
  • 2. Особливості найближчого соціального оточення – рідні, друзі, колеги та ін. і їх ставлення до особистості – піклування, підтримка, співчуття, байдужість, ворожнеча і т.д.
  • 3. Життєва ситуація, в якій знаходиться особистість (сприятлива, кризова, катастрофічна і т.д.).
  • 4. Специфіка комунікативної взаємодії особистості як із найближчим соціальним оточенням, так і з макросередовищем: соціально-економічними, політичними, соціокультурними умовами життя – взаєморозуміння, співпраця, взаємодопомога, відсторонення, неприйняття, протест і т. ін.

Усі ці фактори у своїй сукупності в більшій чи меншій мірі впливають на перебіг і вирішення внутрішньоособистісних конфліктів. Однак, пріоритетна роль належить індивідуальним соціально-психологічним особливостям особистості. Тому, враховуючи їх, кожна людина повинна виробити свою стратегію і свій стиль вирішення внутрішніх протиріч.

Незважаючи на необхідність індивідуального підходу до подолання внутрішньоособистісних конфліктів, можна сформулювати найбільш загальні та типові принципи і способи їхнього вирішення. Перелічимо найбільш важливі з них. Отже, якщо ви потрапили в ситуацію внутрішньоособистісного конфлікту, то рекомендується почати з наступного:

  • 1. Адекватно оцініть ситуацію. Візьміть її під контроль, спробуйте виявити ті протиріччя, що послужили причиною конфлікту і викликали почуття тривоги, страху або гніву.
  • 2. Усвідомте екзистенціальний зміст конфлікту. Проаналізуйте ступінь важливості його для вас, оцініть з точки зору місця і ролі у вашому житті його наслідків. Може статися, що причину, яка викликала конфлікт, відразу ж варто відсунути на задній план у системі ваших цінностей або забути зовсім.
  • 3. Локалізуйте причину конфлікту. Виявіть саму сутність конфлікту, відкинувши всі другорядні моменти і супровідні обставини.
  • 4. Проявіть сміливість в аналізі причин внутрішньоособистісного конфлікту. Вмійте подивитися правді в очі, навіть якщо вона вам і не дуже приємна. Відкиньте всі пом'якшувальні обставини і безжалісно розгляньте причину вашого занепокоєння.
  • 5. "Випустіть пару". Дайте вихід гнівові, що накопичився, емоціям або тривозі. Для цього можна використовувати як фізичні вправи, так і творчі заняття. Відвідайте театр, перечитайте улюблену книжку. Вони лікують внузрішньоособистісні конфлікти. Краще пережити потрясіння на сцені, екрані, у своїй уяві, ніж у житті. Не випадково, до речі, що кримінальна хроніка, за даними соціологічних опитувань, входить у число найбільш популярних телепередач – велике поширення стресів і фрустрацій вимагає постійної антидепресивної терапії.
  • 6. Удавайтеся до розслаблюючого тренінгу. Сьогодні є багато публікацій про конкретні прийоми і механізми психологічного тренінгу, виберіть найбільш прийнятні для вас особисто.
  • 7. Змініть умови і / або стиль своєї роботи. Це варто зробити в тому випадку, якщо внутрішньоособистісний конфлікт виникає постійно через несприятливі умови діяльності.
  • 8. Подумайте над можливістю зниження рівня ваших домагань. Може бути, ваші здібності і/або можливості не відповідають вашим устремлінням і запитам.
  • 9. Умійте прощати. Причому не тільки інших, але і себе. Зрештою, усі люди "не без гріха", і ми тут не є виключенням.
  • 10. Плачте на здоров'я. Американський біохімік У.Фрей, що спеціально займався дослідженням сліз, відкрив, що в тому випадку, коли вони викликані негативними емоціями, у їхній склад входить речовина, що діє подібно морфієві і володіє заспокійливим властивостям. На його думку, сльози є захисною реакцією на стрес. Плач зі сльозами служить сигналом для головного мозку послабити емоційну напругу. Але, крім наукових досліджень, майже кожний на власному досвіді знає, що сльози приносять емоційну розрядку і полегшення.

Крім названих способів вирішення внутрішньоособистісних конфліктів сучасна конфліктологія і психологія формулюють також цілий ряд механізмів психологічного захисту особистості. Вони являють собою спеціальну регулятивну систему стабілізації особистості, спрямовану на усунення або зведення до мінімуму почуття тривоги або страху, що супроводжують внутрішньоособистісний конфлікт. Механізми психологічного захисту е продуктом індивідуального життєвого досвіду людини, когнітивних, емоційних, вольових стандартів поведінки, які формуються в процесі навчання і всієї життєдіяльності індивіда. Психологи виділяють близько 30 механізмів психологічного захисту, ми ж розглянемо такі, що зустрічаються найчастіше.

  • 1. Ідентифікація – це спосіб вирішення внутрішньоособистісного конфлікту, який передбачає моделювання індивідом поведінки іншої людини, як правило більш самостійної і соціально стійкої. Застосовується для підвищення самоцінності або для подолання відчуття тривоги, що може бути викликане реальними або вдаваними погрозами від іншої особистості чи життєвої ситуації.
  • 2. Витіснення – це спосіб вирішення внутрішньоособистісного конфлікту, який полягає у мотивованому забуванні, "витісненні" неприємних думок, подій в сферу несвідомого.
  • 3. Сублімація – це спосіб вирішення внутрішньоособистісного конфлікту, який передбачає трансформацію надлишкової психічної енергії в більш сприятливі форми соціальної діяльності (творчість, наука, спорт, музика).
  • 4. Регресія – це спосіб вирішення внутрішньоособистісного конфлікту, який полягає у поверненні індивіда до стереотипів поведінки дитинства, де всі проблеми вирішувалися легко. Це – неефективний спосіб вирішення внутрішньоособистісного конфлікту, оскільки людина, яка не в змозі результативно вийти із конфліктної ситуації, відсторонюється від неї, повертається до стану, що був для неї комфортним, сприятливим.
  • 5. Проекція – це спосіб вирішення внутрішньоособистісного конфлікту, який передбачає покладання провини на іншу людину. Дотримуючись такого механізму виходу з внутрішньоособистістого конфлікту, людина приписує джерелу труднощів різні негативні якості з метою самосприйняття, самоствердження самої себе на цьому фоні.
  • 7. Заміщення – це спосіб вирішення внутрішньоособистісного конфлікту, який полягає у зніманні індивідом внутрішньої напруги шляхом агресії по відношенню до більш слабких людей або зовнішніх предметів.
  • 8. Раціоналізація – це спосіб вирішення внутрішньоособистісного конфлікту, який передбачає пояснення людиною всіх своїх вчинків бажанням зберегти почуття власної гідності та самоповагу.
  • 9. Заперечення – це спосіб вирішення внутрішньоособистісного конфлікту, який полягає у небажанні (відмові) індивіда думати про можливі наслідки тих подій, у яких він змушений приймати участь.

Спеціалісти вважають раціональними, корисними для індивіда при вирішенні внутрішньоособистісного конфлікту такі механізми психологічного захисту як ідентифікація, сублімація, витіснення, і алогічними, безкорисними, що не дозволяють активно вирішити протиріччя і ефективно вийти із конфлікту – регресія, заперечення, заміщення і ін.

Розглянемо маніпулятивні відносини, як такий вид міжособистісних взаємин, що часто стає причиною внутрішньоособистісних конфліктів. Це такий вид стосунків між людьми, коли один індивід намагається приховано, невидимо управляти іншим проти його волі, нав'язуючи йому свої уявлення, судження, оцінки, і отримати при цьому певні переваги, або користь за рахунок іншого. Часто такі ситуації виникають в сім'ї, під час навчання, на роботі. За результатами спеціальних досліджень, кожна третя людина є жертвою маніпуляції. На роботі – 41% жінок і 31% чоловіків, в сім'ї – 31% чоловіків і 26% жінок.

Внутрішньоособистісний конфлікт виникає, коли людина починає розуміти, що хтось "невидимо" намагається керувати її думками, відчуттями, вчинками. Конструктивним вирішенням в такому випадку може стати стратегія відходу від маніпулятора і вибір одного із тільки що розглянутих механізмів психологічного захисту. В іншому випадку – такий конфлікт може перерости в міжособистісний.

Розглянемо ще одну особливість перебігу і вирішення внутрішньоособистісного конфлікту. Вище ми проаналізували механізми психологічного захисту від конфліктів і способи їх вирішення, що є властивими для здорових людей і можуть бути вирішені ними самостійно, за рахунок власних ресурсів, – такі конфлікти спеціалісти називають нормальними. Ненормальні конфлікти відрізняються такою силою і масштабністю протиборств різних компонентів особистості, що вона не в змозі власними зусиллями його вирішити, і тому потребує кваліфікованої сторонньої допомоги.

Психотерапевтичні і психіатричні методи виходу і з внутрішньоособистісного конфлікту застосовуються в тих випадках, коли нездатність людини вийти із кризи набуває затяжного, патологічного характеру, робить її психічно нестійкою або навіть хворою. Тоді на допомогу людині приходять спеціально підготовлені фахівці – психологи або психіатри.

Персональні методи управління конфліктами

Персональні методи управління конфліктами акцентують увагу на можливостях суб'єкта (керівника) активно протистояти конфліктам і використовувати особистісні (персональні) важелі впливу (адміністративні, соціально-психологічні та ін.) на перебіг конфлікту залежно від стилю керівництва (авторитарного, демократичного, ліберального). Дана група методів передбачає:

  • – зміну конфліктної мотивації співробітників за допомогою впливу через адміністративні методи;
  • – переконання учасників конфлікту, проведення роз'яснювальної бесіди про значимість безконфліктної поведінки;
  • – зміну складу учасників конфлікту і системи їх взаємодії переміщенням людей всередині організації, звільнення;
  • – входження керівника в конфлікт у якості експерта або арбітра і пошук згоди шляхом спільних переговорів та ін.

Внаслідок застосування будь-якого з розглянутих методів розробляється рішення, а також прораховуються витрати на його реалізацію. Оскільки вирішення конфлікту пов'язане з подоланням значних емоційних переживань, то будь-яке рішення, крім витрат традиційних ресурсів (інформаційних, матеріальних) передбачає прорахунок витрат необхідної кількості емоційних ресурсів (психологічних, фізичних) для запланованого виходу з конфлікту.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>