Навігація
Головна
Авторизація/Реєстрація
Правила користування
Контакти
 
Головна arrow Психологія arrow Конфліктологія
< Попер   ЗМІСТ   Наст >

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КОНФЛІКТІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ВЗАЄМОДІЇ

Ніщо так не показує силу характеру, як хороша поведінка у сварці, яку не можна уникнути. (У. Тейлор, англійський поет)

Не сперечаються переважно з тими, кого найбільше люблять, і з тими, кого найменше поважають. (М. Ебнер-Ешенбах, австралійська письменниця).

Основні терміни і поняття:

Конфліктна ситуація;

педагогічний конфлікт;

суб'єкти конфліктної ситуації;

стратегії вирішення педагогічних конфліктів.

Конфліктні ситуації та педагогічні конфлікти: сутність та причини

Важливим складником культури педагогічного спілкування є вміння вирішувати педагогічні конфлікти, які неминуче виникають, коли є загострення протиріч, виявлення несумісних цілей та інтересів, зіткнення яких викликає сильні хвилювання: ображення, гнів, стрес тощо.

У конфліктах, що виникають між викладачем і студентом або групою загалом, потрібно враховувати юнацьке прагнення до самоствердження, за яким прихований пошук самого себе, який проте часто не усвідомлюється. Через це самоутверджуватися можна не тільки агресивною поведінкою, а й протистоянням агресії, що свідчить про вищий рівень розвитку особистості та наявність конструктивних засобів вирішення конфліктів. Будь-який конфлікт має спонукати кожну сторону конфлікту до пошуку результативного виходу з конфліктної ситуації за прийняття ефективного рішення, яке сприяє викоріненню проблеми. Також потрібно пам'ятати про вікові психологічні особливості юнаків і дівчат. Це вік активного входження в доросле життя, засвоєння всього розмаїття соціальних ролей дорослої людини і опанування функціями майбутньої професійної діяльності. Проте кризи і суперечності юнацького віку в поєднанні з високим інтелектуальним навантаженням та інтенсивним студентським життям часто призводять до підвищення рівня емоційності і пристрасності, моральної вразливості б образливості. Цей конфліктогенний стан, з одного боку, посилюється невисоким соціальним статусом студента, рівнем його суспільного визнання, а з іншого – недостатнім життєвим досвідом (у т.ч. вирішення виробничих конфліктів), неадаптованістю поведінки в нових, складних умовах ВНЗ. Конфліктна ситуація може бути спровокована також невдоволенням студента собою, почуттям своєї неповноцінності або, навпаки, думками про свою винятковість, бажанням посісти гідне місце у студентському оточенні, яке не вдається задовольнити.

Педагогічні конфліктні ситуації за своєю природою мають суттєві особливості:

  • • суб'єкти конфліктних ситуацій неоднакові за соціальним статусом (викладач – студент), що визначає також різну їхню поведінку;
  • • суб'єкти конфліктних ситуацій відрізняються за віком і мають різний життєвий досвід, у них неоднаковий ступінь відповідальності;
  • • суб'єкти конфліктних ситуацій нерівні за освіченістю, у них різне розуміння явищ і їхніх причин;
  • • суб'єкти конфліктних ситуацій мають різні здібності щодо вирішення життєвих і професійних проблем.

Розглянемо такі види конфліктних педагогічних ситуацій (за М.М. Рибаковим):

  • конфліктні ситуації діяльності, які виникають щодо якості виконання (або невиконання) студентом навчальних завдань, рівня його успішності;
  • конфліктні ситуації поведінки (вчинків) відбуваються тоді, коли студент порушує правила поведінки у вищій школі, найчастіше під час занять, а також у гуртожитку, громадських місцях та ін.;
  • конфліктні ситуації стосунків постають у сфері емоційно-ціннісних взаємин студентів і викладачів, у професійно-педагогічному спілкуванні.

Конфліктна ситуація є загостренням протилежних поглядів, цінностей та цілей і може виникати також у педагогічному процесі, у взаєминах викладача і студентів. Якщо метою викладача є не конкуренція зі студентами, а досягнення згоди, то в результаті успішного управління конфліктною ситуацією (ми можемо тоді назвати її творчою, яка має дієву силу) виграє кожен, бо зіткнення думок породжує істину. Істина – це не думка більшості, а постійний процес пошуку і відкриття, який виникає тоді, коли ми обговорюємо власні думки й погляди з іншими людьми, шукаємо глибше розуміння якихось ідей. Ось чому дуже важливо, щоб така конфліктна ситуація навіть була складником навчального процесу у ВНЗ.

Проте є випадки, коли жоден засіб не регулює протиріччя, коли конфліктна ситуація загострюється – виникає педагогічний конфлікт. Конфліктна ситуація переходить у педагогічний конфлікт, як правило, тоді, копи є ініціатор конфлікту. Суб'єктами конфліктної взаємодії можуть бути або окремі особистості, або студентська група загалом.. Рівень напруги педагогічного конфлікту визначає спосіб його вирішення.

Природа педагогічних конфліктів об'єктивна (криза вищої освіти, недостатність фінансового та матеріально-технічного забезпечення вищої школи, неоптимальні умови функціонування й управління ВНЗ, слабка розробленість нормативних процедур розв'язання соціальних суперечностей тощо) і суб 'єктивна (конфліктність людини, наявність у неї внутрішньоособистісних конфліктів, професійна деформація педагога, психологічна несумісність суб'єктів педагогічного процесу, низький рівень толерантності у спілкуванні, відмінності у поглядах, ціннісних орієнтаціях, відсутність відповідної конфліктологічної підготовки тощо).

Виникненню педагогічних конфліктів сприяють такі помилки викладача в стилі педагогічного управління:

  • • невміння правильно сформулювати мету педагогічної діяльності;
  • • неврахування в роботі вікових та індивідуально-психологічних особливостей студентів;
  • • недостатній світогляд викладача;
  • • нетактовність, а іноді навіть грубощі у стосунках зі студентами;
  • • неправильне стимулювання поведінки і діяльності студента як по каранням, так і заохоченням;
  • • невміння опиратися на неформальні студентські мікрогрупи;
  • • неправильне реагування на критику з боку студентів;
  • • викладач намагається не помічати конфліктної ситуації, не контролює розв'язання проблемного питання;
  • • пристосування до вимог студентів через небажання псувати стосунки з ними (однак умовляння, потурання такого викладача викликають у студентів лише насмішки, і його перестають поважати);
  • • нетерпиме ставлення до слабостей характеру, вад особистості студента.

Конфлікти дидактичної взаємодії мають місце тоді, коли, по-перше, оцінка викладача є знаряддям покарання студента; по-друге, коли за однакові помилки, наприклад, у контрольній роботі, викладач виставляє різні оцінки. Є педагогічні конфлікти, спричинені хибною тактикою педагогічної взаємодії:

  • – неоднакове ставлення викладача до різних студентів;
  • – порушення педагогічної етики та грубощі;
  • – приниження гідності студента;
  • – підкреслювання своєї правоти;
  • – погроза студентам перед екзаменами та заліками;
  • – категоричність у власних судженнях;
  • – незнання вікових особливостей студентів і відсутність диференційованого підходу до них;
  • – неврахування психічного стану студентів (боязкість, тривожність, напруга, втомленість тощо).

Педагогічний конфлікт може мати деструктивний і конструктивний характер. Деструктивні функції педагогічного конфлікту такі:

  • • психологічний дискомфорт;
  • • емоційна нестабільність і невпевненість;
  • • конфлікт заважає досягненню спільної мети;
  • • підриває авторитет викладача і студента в очах один одного;
  • • виникає ворожість, негативні емоційні стани;
  • • знижується ефективність праці, особливо в умовах співробітництва.

Проте можна виокремити такі конструктивні функції педагогічного конфлікту:

  • – сприяє самоаналізу поведінки і діяльності;
  • – допомагає збагнути свої інтереси та інтереси протилежної сторони;
  • – сприяє усвідомленню своїх взаємин із суб'єктами педагогічної взаємодії;
  • – забезпечує психологічні передумови для самовдосконалення;
  • – приймається ефективне педагогічне рішення.

Діловий педагогічний конфлікт здебільшого має конструктивний характер, виявляється у принципових суперечках викладача і студентів, стимулює розвиток студентського колективу, і зникає, як тільки вирішується проблема. Міжособистісний педагогічний конфлікт зазвичай значно триваліший, часто має деструктивний характер і с наслідком психологічної несумісності, коли одних цікавить досягнення мети професійного навчання, сам процес оволодіння знаннями, а інших • оцінка, отримання диплому; в одних ставлення до навчання і роботи творче, а інші віддають перевагу шаблонним діям; одних більше цікавить обсяг набутих знань, інших – якість і т.д.

Гострі тривалі педагогічні конфлікти частіше деструктивні для їхніх учасників, бо викликають негативні наслідки навіть в об'єктивному плані (стрес, невротизація, захворювання), заводять взаємини у глухий кут. Вони не лише не вирішують суперечності, а й посилюють їх, породжують ще нові, поглиблюють їх.

Педагогічні конфлікти можуть бути конструктивними, якщо одержують адекватну, справедливу оцінку з обох сторін і проблема вирішується позитивно для всіх. Тоді вони є засобом розв'язання наявних суперечностей (які виявляють і усувають), щоб уникнути подальшого їхнього загострення. Це сприяє навіть оздоровленню педагогічної взаємодії, покращенню педагогічного спілкування. Педагогічний конфлікт може стати внутрішньоособистісним: боротьба мотивів, когнітивний дисонанс, амбівалентність почуттів, докори сумління та ін. Людина відчуває душевний дискомфорт, тривогу, емоційну напругу, що зазвичай відображається на результатах і навчальної діяльності студента, і педагогічної діяльності викладача.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші
?>