Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Еко-око: дошкільник пізнає світ природи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Взаємозв'язки організму з місцем свого буття (існування)

Зміст. Живі організми як одиниця живого є носіями життя на планеті Земля. їхній стан залежить від різних чинників довкілля, природного і перетвореного працею людини в оточенні. Взаємодія живих організмів з місцем їх існування розкривається на основі доведення єдності організму з довкіллям: вода, повітря, ґрунт та ін., а також організмами, які поширені в місцях їхнього існування – встановлені харчові та кліматичні зв'язки і залежності.

Вивчення системи “Організм – середовище” дозволяє представити дошкільникам і молодшим школярам механізми екологічної взаємодії живих організмів із довкіллям; відмінності між живими організмами та об'єктами неживої природи; різноманіття і пристосованість об'єктів живої природи до умов життя; значення людини в природі та житті інших об'єктів.

Природне середовище

Зміст. Життєдіяльність і взаємодія живих організмів у натуральних умовах, тобто у природі, відбувається не взагалі, не абстрактно, а в конкретних “домівках” – у природних угрупуваннях. Це – ліс, луг, водойми та ін. Вивчення природних угрупувань, тобто середовища, як системи:

  • – угрупування живих організмів;
  • – різноманітності організмів в угрупуваннях та зв'язки між ними;
  • – вплив діяльності людини на зв'язки, що відбуваються між нею і природним середовищем.

Людина і довкілля

Зміст. Знання про цю систему є життєво важливими для кожної людини, особливо дитини, оскільки її життя, діяльність і здоров'я пов'язані зі станом довкілля. Зміст знань про систему “Людина – середовище” розкривається за таким алгоритмом:

  • – людина як природна і соціальна істота;
  • – умови, необхідні для життя і здоров'я людини (дитини).

Ця змістовна лінія дозволяє показати дітям і учням

місце людини в природі та суспільстві; її різнобічні зв'язки з ними; залучити дітей до формування культури поведінки в природному і соціальному оточенні.

Суспільство і довкілля

Зміст. Історія людей неподільна з історією природи. Стосунки у системі “світ людини – світ природи” обумовили проблеми у взаємодії людини із суспільством та з природним довкіллям. Від їхнього рішення залежить збереження життя на Землі. Ця змістовна лінія дає можливість показати дітям і молодшим школярам:

  • – позитивний і негативний вплив суспільства на довкілля;
  • – правила поведінки людей (дітей) у природі та в суспільстві (у конкретних ситуаціях);
  • – заходи з охорони природи свого краю (конкретні приклади).

Наведені вище лінії екологічних зв'язків слід розкривати, здебільшого, у навчальній діяльності. Проте, і в процесі поза навчанням, у діяльності з дошкільниками і молодшими школярами необхідно добирати такий змістовний матеріал, який би сприяв демонстрації різноманітних зв'язків між живими організмами та умовами довкілля.

Водночас зміст бесід з екології повинен торкнутися струн серця кожної дитини, знайти в душі емоційний відгук. Ці функції можуть виконувати яскраві, емоційно забарвлені коротенькі описи – мініатюри з життя природних мешканців, які запропоновані у добірці матеріалів для бесід.

Це завдання полегшується, якщо у бесіді звучатиме чарівна музика на тему природи із творів відомих композиторів.

П. Чайковський – цикл п'єс “Пори року”, “Пісня жайворонка” з “Дитячого альбома”.

М. Глінка – “Жайворонок”, “Серед долин і рівнин”;

М. Мусоргський – “Світанок”;

Н. Римський-Корсаков – “Політ джмеля” з опери “Казка про царя Султана”;

К. Сен-Сане – цикл п'єс “Карнавал тварин”;

Е. Гріг – п'єси “Весною”, “Струмочок”, “Ноктюрн”, “Пташка”, фрагмент “Ранок" із сюїти “Пер Понт”;

К. Дебюссі – сюїта “Дитячий куточок”;

М. Чюрленіс – уривки з симфонічних п'єс “Море” і “В лісі”;

Р. Шуман – “Віщий птах” (із циклу “Лісові сцени"), “Дід Мороз”; “Весняна пісня” (з альбома для юнацтва);

Ф. Ліст – “Шум лісу”;

М. Красєв – Вальс метеликів (з опери-казки “Муха-цокотуха);

Г. Гальперин – “Ведмідь”;

Л. Дакен – “Зозуля”;

Д. Кабалевський – “їжачок” та ін.

У бесіді можуть використовуватися репродукції картин художників-пейзажистів:

І. Левітан – “Золота осінь”, “Весна. Велика вода”, “Свіжий вітер”, “Березень”, “У виру”;

О. Рілов – “Зелений шум”, “Осінь на річці Сосна”, “У блакитному просторі”;

О. Саврасов – “Граки прилетіли”, “Веселка”;

О. Пластів – “Дзвіночки і ромашки”, “Перший сніг”;

І. Шишкін – “Ранок у сосновому лісі”, “Береза і горобина”, “Зима” та ін.;

М. Чюрленіс – цикл “Пори року”;

О. Куїнджі – “Березовий гай”, “Ніч на Дніпрі”.

Використання поетичних мініатюр, музичних і художніх творів дозволяє побудувати бесіду як захоплюючу, уявну в кімнаті, мандрівку у світ природи, як у комору нескінченних таємниць, загадок і відкриттів...

До підготовки до майбутньої бесіди необхідно залучати і дошкільників, і школярів. Для цього існує чимало способів: використати настінний стенд зі змінною інформацією на теми бесіди; “Куточок юного еколога"; виставку – "Земля – наш спільний дім”, “Захистимо природу!” і т. д. На стендах і в тематичних куточках можна виставляти списки і книги для читання; перелік запитань для “Чомучок”; малюнки і твори дітей.

Тематичні малюнки “Природа просить допомоги”, “Наша дружба з природою”, “Краса природи”, “Земля – наш спільний дім", запропоновані у змісті бесід, можуть бути замінені або розширені новою тематикою.

Проведення бесіди можуть випереджати екскурсії або прогулянки в природу, практична діяльність дітей із розчищення джерельця, берега річки або ставка, посадка саджанців і догляд за ними, благоустрій подвір'я, збір плодів і насіння для підгодівлі птахів узимку, виготовлення годівниць, годівля птахів і т.ін.

Така підготовча робота створює можливості для особистісної зацікавленості кожного учня в її проведенні. Ця зацікавленість посилиться, якщо діти до призначеного терміну вивчають вірш, інсценівку зроблять ігрову символіку для гри-драматизації, герої якої – об'єкти природи і людина.

На етапі проведення бесіди активна роль належить ведучому (учителеві, вихователеві, лісникові, лікареві). Головне, про що він повинен пам'ятати – не примушувати учасників відповідати на запитання, натомість ненав'язливо залучати їх до обговорення проблеми, стимулювати допитливість, викликати здивування, спонукати до зацікавлення й проявів адекватного емоційного ставлення до тих або інших учинків героїв, своїх однолітків або своїх власних: радість, співчуття, обурення тощо.

Кожен педагог усвідомлює, що після проведення тематичних бесід з екології, робота з формування екологічної культури своїх вихованців не завершується. По-перше, слід здійснювати постійний (краще непомітний) контроль за поведінкою і справами дітей, щоб переконатися, як змінилося (і чи змінилося) їхнє ставлення до природних мешканців, а також їхні знання, емоційні стосунки, вчинки; по-друге, надалі прагнути і намагатися продовжувати розпочату роботу в потрібному напрямі без зупинки – відзеркалювати її на стендах, виставках, на зборах із батьками вихованців і т. ін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші