Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Еко-око: дошкільник пізнає світ природи
< Попередня   ЗМІСТ

Заповіді юних захисників природи, або бесіда про те, як потрібно поводитися в природному довкіллі

Мета: закріпити знання про правила поведінки; заборони і приписи для перебування дітей у природному довкіллі.

Обладнання: окремі картки із зображенням певних ситуацій, наприклад: “Пташеня на траві”, “Гніздо”, “Мурашник” та ін.; стенд з малюнками дітей “Моя поведінка в природі”.

Методичні рекомендації

Ця бесіда завершує цикл бесід з екології. Методика її проведення відповідно до наявних природо-наукових і нормативно-оцінних знань може бути за бажанням педагога найрізноманітнішою. На наш погляд, найбільш відповідний варіант – обговорення конкретних ситуацій (реальних або уявних), з якими кожна дитина зустрічалася або може зустрітися в природних умовах.

Для цього треба відібрати найбільш типові ситуації, з якими кожна людина неодмінно зіткнеться під час відпочинку в природі: “Ходіння в лісі”, “Шум в природі”, “Облаштування бівуака”, “Вогнище”, “Зустріч з пташеням”, “Гніздо”, “Мурашник”, “Лісовий букет”, “Зайчата, їжаченята та інший молодняк”, “Збір ягід”, “Збір грибів”, “Березовий сік” та ін.

Досвід свідчить, що обговорення таких ситуацій відбувається дуже жваво і зацікавлено, якщо діти були залучені до підготовки необхідних матеріалів для обговорення: створення малюнків, плакатів на тему бесіди, добір фотографій, ілюстрацій.

Для її проведення підібрано декілька ситуацій, які допоможуть дітям зрозуміти, як поводитися в природі і чому саме такі Результатом бесіди може бути складання пам'ятки “Заповіді юних захисників природи”.

Особливістю таких бесід, на наш погляд, є те, що вони не дають дітям готових рецептів поведінки, а поступово підводять їх до власних висновків, що цінніше, ніж прості речення заборони і приписи, відповідно до яких діти повинні діяти. Такі “правила поведінки”, здебільшого, недієві і виконуються лише під контролем дорослих.

Справжнє виховання можливе лише тоді, коли діти пізнали розумом і перейнялися розумом і серцем в тим, що відбувається, співпереживають біді і радіють щасливому результату в житті природних мешканців.

Діти повинні не лише знати правила поведінки, а й розуміти, чому до тих або інших мешканців природи потрібно відноситися саме так, а інакше. Тому при розгляді конкретних екологічних ситуацій важливо показати значущість людського (антропогенного) чинника в зміні (поліпшенні або погіршенні) стану довкілля, зубожіння або примноження видової різноманітності тварин і рослин.

Це дозволить мотивовано і обґрунтовано підвести дітей до висновку про необхідність захисту і охорони природних мешканців, місць їхнього існування. Висновки ж про необхідність дбайливого ставлення до певних об'єктів старші дошкільники і молодші школярі найчастіше вимушені формулювати на основі розкриття їхнього значення, в житті і господарстві людини. Це звучить не завжди переконливо, оскільки дітям незрозуміла справжня причина руйнування, зубожіння, забруднення і погіршення природного довкілля.

Основи екологічної культури, як і будь-який інший чинник загальної культури, закладаються в дитячому віці. Ось чому педагогам у ДНЗ і саме в початковій школі необхідно вдатися до розкриття цього аспекта: адже культура поведінки людини не виникає спонтанно.

Виходити треба з того, що правила своєї поведінки в стосунках з природою кожен повинен, передусім, розуміти, опановувати ними, сам формулювати висновки про необхідність відповідної поведінки в конкретній ситуації: дитина буде тихо, і спокійно йти лісом або по лугом, якщо зрозуміє, що шум турбуватиме і лякатиме природних мешканців; що виловлювання метеликів просто, заради дозвільної цікавості або зовнішньої їх привабливості, – принесе велику шкоду для лугових рослин і занапастить живі істоти, позбавивши їх життя, на яке мають право усі земні мешканці...

Отож, зміст правил поведінки не може обійтися сьогодні лише гаслами і закликами, які традиційно представляють цю важливу сторону стосунків до природи: “не шуміти”, “не рвати”, “не ламати”, “не руйнувати” і тому подібне, а обґрунтовано підводити дітей до узагальнення: так потрібно чинити і дітям слід пояснити чому саме такі Зміст попередніх бесід допоможе підготувати ґрунт для подібних висновків.

Саме таким чином закладається господарське, відповідальне ставлення до своєї великої домівки, до усіх істот, що живуть і існують поряд з людиною; до умов, в яких вони і сама людина живуть і не можуть без них обходитися; виробляються звички достовірно культурної поведінки в природному і соціальному оточенні: “Чим молодша дитина, тим безпосереднішою має бути її моральне виховання, тим більше треба її вчити, а привчати до хороших почуттів, схильностей і манер, заснувавши все опираючи переважно на звичку” – наголошував К.Д. Ушинський.

На процес розвитку екологічної культури дітей істотно впливають ситуації, в яких діти повинні вчинити вибір свого вчинку, поведінки. Особливість цього вибору полягає в тому, що перед дитиною постає проблема: потрібно вибрати самостійно якийсь варіант поведінки із кількох можливих – Чи взяти знайдене в полі зайченя, схоже на іграшку, або не взяти? А якщо не взяти, то чому? Чи: так хочеться принести додому з прогулянки букет польових або лісових трав, а ніби – не можна! Як бути?

Запропонований список ситуацій “Гніздо”, “Лісовий букет” та ін. є до певної міри і обов'язковим і прикладом, тому що актуальність ситуацій на даний момент може змінюватися залежно від реальних подій – “Бездомний кіт”, “Покинуте цуценя”, “Чому загинула бегонія”, “Березовий сік” та ін. Це дуже важливо, адже суха сентенція ніскільки не допоможе справі, а, навпаки, лише пошкодить їй, наголошував В. Сухомлинський. З цього твердження випливає, що головну увагу педагог повинен спрямовувати на ті ситуації, які торкнуться не лише розуму, а й серця дитини.

Хід бесіди

Вступна частина

Є такі хороші слова: “Ти пішов у гості до Природи – не роби нічого, що визнав би непристойним зробити у гостях''. Як зрозуміти ці слова? Який сенс ви вкладаєте в це висловлювання?

Отже, ти прийшов у гості до Природи... А навіщо?

Щоб почути спів птахів?

Щоб побачити, як розкривається пуп'янок дзвоника?

Щоб розкрити для себе нову загадку Природи, яка є щедрою на загадки...

Щоб помилуватися її красою?

Щоб насолодитися свіжим, запашним повітрям?

Набрати в кошик лісових ягід, грибів, горіхів...

Так, хіба мало за чим та навіщо ти прийшов у гості до природні Але не забувай, ти – в гостях! Ти – в чужому домі, в якому багато своїх мешканців і правил. Виконуй їх! Що ж це за правила?

Почнімо із самого початку: Ти йдеш у гості в ліс! Ти стоїш на узліссі, ти озираєшся і вибираєш напрям, куди йти. Можливо, он у той куточок, за яким проглядають білі стовбури берізок? Там, напевно, дуже ясно і затишно! Рішення прийняте, і ти (один або зі своїми друзями) починаєш свій рух до вибраного куточка: напростець, по лісових травах і невисоких лісових чагарничках... Але – стоп! Щось ти зробив неправильно, не так! Так у гостях не поводяться!

Чи помітив ти свою помилку? Ні? Підкажіть йому, діти! І ви нічого не помітили? Все правильно? Так і треба крокувати лісом, де хочу і куди захочу!

Ось послухайте один вислів, який, можливо, допоможе вам виправити помилки, яких припустилися хлопчики, що пішли в ліс на прогулянку.

“Одна людина залишає в лісі слід, сто людей – стежку, а тисяча – пустелю”.

Тепер зрозуміло, яку помилку вчинили гості Природи? Так, шар ґрунту в лісі дуже тонкий і його легко пошкодити, – спресувати, утрамбувати. А заразом – і пошкодити корені дерев і кущів, які дуже страждають від подібних гостей.

Довелося ученим замислитися, як уберегти ліси від безладних людських подорожей. Адже деяким лісам загрожує загибель навіть не від руки, а від ноги людини.

Яке важливе правило поведінки людини в природі можна сформулювати на основі розглянутого прикладу? Давайте запишемо його у своїй пам'яті: Не витоптуй даремно лісові галявини і куточки, пересувайся по стежинах!

Наступна ситуація: Бівуак на природі!

Ти довго ходив лісом і зголоднів. У тебе є бутерброди, казанок. Поруч дзюрчить струмочок – джерело. Добре б пообідати!

Ліс розстелив галявину, немов зелену скатертину. Ліс прийняв тебе, як гостя...

Подивися, що залишилося після тебе? (розгляд ілюстрації). На траві валяються папірці, консервні банки, шматки хліба... Чорною прогалиною зяє вигоріла від вогнища площа...

Поруч – гора усохлих ялинових гілок, які були зірвані з найближчих ялин, щоб було м'яко і зручно сидіти...

Вогонь спалив корені і гілки сусіднього дерева...

Ось так ти відпочив! Сам відпочив, а скільки шкоди приніс лісу і його мешканцям! Скільки помилок допущено!

Забруднив поляну, як нечепура!

Випалив величезний майданчик під вогнищем, згубивши трави, комах на них і в ґрунті, спотворив лісову галявину! Зашкодив ялинам...

Пошкодив вогнищем сусіднє дерево!

А ще! Подивіться, яку “пам'ять” залишив про свій похід гість лісу! Що ж він зробив? А зробив напис ножем на білому стовбурі берези: “Я тут був”. А корою пораненої берези потекли, як сльози, краплі соку...

Після такої забави гість швиденько покинув знищену галявину. Чому? Можливо, соромно стало?

Чи, може, злякався, що його побачать інші люди і покарають? Чи на лісовій галявині стало незатишно і негарно?

Якби знову довелося відпочити на галявині або на лузі, на березі моря або озера, – як слід організувати свій бівуак? Свій відпочинок?

Такий відпочинок, що не шкодить природі і природним мешканцям, зображено на малюнках наших товаришів; розглянемо їх уважно і вирішимо для себе, як потрібно вміти відпочивати! І ще; усвідомивши неправильність своєї поведінки і свого вчинку до пораненої берези, чи можна виправити ситуацію на лісовій галявині? Як?

Третя ситуація: Шум у лісі.

Ти любиш слухати музику і узяв з собою похідний приймач або магнітофон. Ти йдеш лісом або лугом, і музика лунає поряд із тобою. Як добре! А чи добре? Чому?

Шум, гучна музика, крики в лісі лякають птахів і звірів. І – риб! І – комах! Не віриш? Вимкни приймач і перевір – перед твоєю появою луг дзвенів від мелодій зеленого скрипаля – коника. А зараз? Все стихло, усі сховалися, зачаїлися!

Якщо ти хочеш побачити в природі багато цікавого і почути спів птахів, дзижчання комах, пискливої миші – зачаїся, не шуми, прислухайся до шорехів і звуків. Ти – в гостях у Природи, пам'ятай про це!

Запишемо наступне правило поведінки: не шуми в природі або намагайся пересуватися і відпочивати в природі безшумно.

Четверта ситуація: Гніздо.

Чи помітив ти, що за тобою услід невідступно з дерева на дерево перелітає сіра ворона. Не помітив? А даремно! Тобі здається, що ти йдеш лісом безшумно. Але для лісових тварин твоя поява – ціла подія. Десятки насторожених очей спостерігають за тобою. Ось ти помітив у кущах гніздо... Що ти зробиш?

Нахилишся, подивитися, чи немає в ньому яєць або пташенят? Чи просто заради інтересу – як його зроблено, сплетено гніздо-курінь? Так, звичайно, ти нікого не торкнув, не скривдив. Але мимоволі зробив хазяям погану послугу.

Яку? Ти не помітив, що ворона не спускає з тебе око? Так би вона, можливо, і не розгледіла гніздо, а тепер... Гніздо знайдено, шлях до нього відкритий для ворони, куниці, тхора і іншим хижакам, які, виявивши сліди людини, йдуть по них в надії чимось поживитися. Чи траплялося вам, діти, знаходити гніздо в лісі?

Як ви поводилися, коли його побачили?

Чи треба розшукувати гніздо, якщо ви побачили, що птах спурхнув і явно намагається відвести вас убік?

Як тепер ви поводитиметеся в ситуації “Зустріч з гніздом”? Запам'ятайте! У лісі, на озері, на луках треба бути дуже обачним, намагатися не нашкодити тим, хто повзає, бігає і літає!

П'ята ситуація: Пташеня на стежині.

Ти йдеш лісом і раптом бачиш: сидить здорове, симпатичне пташеня. Тихо сидить, чекає, коли його нагодують.

А мама вже близько, повертається з їжею. Але тут малюка міцно хапають твої руки. Може, хотілося принести додому живу іграшку? А може, пожалів ти беззахисне дитинча, яке зовсім не потребувало твоєї допомоги!

І ось у твоєму домі з'явився новий мешканець. Його оточили турботою, ласкою. А пташеня починає настовбурчуватися, відмовляється від їжі і замість очікуваної радості у домівці з'являється тривога за хвору тварину, відчай від невміння допомогти їй.

Даремно, ох, як даремно втрутився ти в крихке життя пташеняти! А чому?

Зробіть для себе потрібні висновки і пам'ятаєте, діти, пташенят із їхньої домівки і від їх жителів брати ні в якому разі не можна! Хіба ось попадеться хворе, поранене пташеня – тоді, в крайньому випадку, його можна узяти, щоб, вилікувати і відпустити!

Шоста ситуація: Лісові звірята.

Навесні і раннім літом у лісі багато дитинчат: маленькі пухнаті більченята, неначе іграшкові сіренькі зайченя та...

Ти не витримуєш випробування і приносиш звірятко додому. Можливо, білки або зайченяти, а, може, крихітне їжаченя. Що чекає його у тебе вдома?

Те ж, що і пташеня – адже ти майже нічого не знаєш про його спосіб життя, про його їжу... Годують у домашніх умовах звіряток зазвичай не тією їжею, якою вони живляться в природі, а потім не розуміють, чому це звірятко, незважаючи на турботу, раптом гине?

Хто ж дав тобі право розпоряджатися долею лісового звірятка? Ось пише дівчинка: “У серпні ми знайшли їжака і принесли його додому. Ми годували його травою, різнокольоровими, квітами, а він узяв та помер”!

Не знайшли, а викрали! Адже як можна знайти тварину в її власному домі, в природі, де її ніхто не губив і сама вона теж не загубилася. Поля, ліси, луки – це рідний дім тварини, до життя в якому вона і пристосувалася.

Запам'ятайте, красти з природи тварин не можна! Тягнути додому все, що потрапить під руку, може лише той, хто не любить природу, не розуміє її! Вилучення ж тварин, хай і малюків – лисенят, вовченят, білченят, їжаченят – це справжнісіньке розкрадання природних багатств! Досить помилуватися звірятком на природі принести з собою позитивні враження про зустріч з ним, яка на довго запам'ятається!

Сьома ситуація: Мурашник.

На літні канікули ти приїхав у село. Вирішив з дідусем піти в ліс. Ти біг попереду дідуся!

– Ой, яка висока купа! – здивувався ти і встромив в неї палицю. По палиці забігало багато мурашок.

Підійшов дідусь, обережно вийняв палицю.

  • – Велика біда прийшла в ліс, – сказав він!
  • – Де біда? У кого?
  • – Та ось, у мурашок. Жив і жив собі маленький народ, з ранку до вечора працював, хвоїнки збирав, шкідливу гусінь з дерев знімав. Та ось прийшов ворог і зруйнував зроблене великою працею.
  • – Де ворог? – ти не зрозумів.
  • – Ворог ? Та ось він, поруч...

Ти почав озиратися, але ворога так і не побачив. Де ж він?

А як по-вашому, хто ворог мурашника і чому?

Що ви знаєте про мурашок?

Чому мурашки потребують вашого захисту?

Як і від кого треба захищати мурашок і мурашники?

Чи знаєте ви, що мурашників у наших лісах стає щоразу менше і менше? Мурашки гинуть при лісорозробках, руйнують їх і нероби, готові ловити гав на мурашине сум'яття, знищують мурашок і різні лікарі, виловлюючи їх для приготування мурашиного спирту, і люди, що заготовлюють “мурашині яйця” для годування співочих птахів і риб в любительських акваріумах. Розоряють мурашники і лісові звірі: кабани, ведмеді...

Мурашки дуже важливі для життя природи. їх треба оберігати і всіляко берегти. А як? Діти розумієте це правило?

Виконувати правила індивідуальної поведінки: ніколи не руйнувати мурашники! Турбувати даремно мурашок!

Не дозволяти руйнувати мурашники іншим людям, своїм одноліткам, молодшим дівчаткам і хлопчикам!

Обгородити мурашники від диких тварин!

Повісити в лісі плакати і гасла, де розповісти, яку користь лісовому господарству приносять мурашки, і роз'яснити, яку шкоду приносить лісам руйнування мурашників. Водночас можна розповісти цікаві факти з життя мурашок, наприклад, про те, що:

  • – мурашки є справжніми силачами – вони можуть тягнути вантаж, який утричі важчий від їхньої власної ваги;
  • – за мурашником можна визначити сторони горизонту: розташований він, як правило, з південного боку дерева, своїм крутим схилом звернений до півночі;
  • – за мурашником можна передбачати погоду: якщо входи в нього закриті і мурашок біля нього немає, то буде дощ, а якщо під час дощу входи відкриті, то дощ скоро закінчиться.

Завдання: намалюйте плакат “Руйнуючи мурашок, ти руйнуєш своїх друзів”! Оформіть його малюнками, закрийте прозорою плівкою і повісьте в лісі, поряд із мурашником.

Восьма ситуація: Букет квітів.

У розмові про букети, слід зізнатися відразу: ми зовсім не проти лісових і лугових квітів, що стоять у банках на підвіконні або у вазах на столі. Потрібні міра і смак в їхньому збиранні.

Як ви це розумієте? Міра і смак?

Звичайно, не перелічити тих кольорів, якими обдаровує нас літо! І усі вони просяться у букет! І якщо зібрати все, що трапляється на шляхах, вийде величезний різнострокатий віник, який незабаром зів'яне, і ви його викинете! Отож, зірвати можна зовсім небагато: дві-три ромашки, волошки, пухівку...

Коли ви збиратимете букетик лісових і лугових квітів? На початку прогулянки? Чи дорогою додому, коли ви повертаєтеся з прогулянки? Чому? Які квіти треба збирати – найбільші і яскравіші або ті, що тільки починають розпускатися? Як ви гадаєте, чому?

Ось великі квіти, що розпустилися, скоро зів'януть; ті які почали розпускатися, поставлені у воду, пахнуть і стануть розпускатися.

Пам'ятайте: щораз менше і менше залишається красивих кольорів на наших лугах і в лісах унаслідок бездумного збору: зірвані у букети лісові і лугові квіти швидко в'януть і гинуть. Тому намагайтеся краще милуватися ними на природі, ніж рвати, а потім викидати оберемками дорогою додому. Особливого захисту потребують рослини, занесені в Червону книгу. Збір їх заборонений. Це:

Венерині черевички.

Анемона дібровна.

Тирлич жовтий.

Дзвоник персиколистний.

Латаття біле.

Латаття жовте.

Конвалія травнева.

Любка дволиста.

Молодило звичайний.

Живокіст високий.

Гусячі лапки.

Нарциз вузьколистий.

Фуксія, багато видів первоцвітів.

Зозулинець.

Завдання: зберіть “портрети рослин, що охороняються”, – листівки, фотографії, малюнки – і зробіть стенд “Захистимо квітучі рослини”! Повісьте його там, де порадять педагог, батьки.

Дев'ята ситуація: Кошичок.

Ліс пригощає людей щедро. Городяни і сільські жителі поспішають у ліс, коли починають достигати лісові ягоди. Багато хто з них поспішає зібрати недоспілі блідо-рожеві ягоди брусниці і журавлини. Для збирання ягід деякі збирачі використовують совки і гребінки; часто це теж шкодить рослинам, коли збирають ягоди разом з кущиками і гілками...

Боляче бачити, як юний збирач несе додому сумний сувенір – зів'ялий букетик суничних гілочок або гілок чорниці.

Адже чорниця, наприклад, починає плодоносити лише на другому десятилітті! Чи не дуже рано. Через незнання цього діти і дорослі нищать життя корисної лісової ягоди – адже плодоносити вона може до двохсот років! Як же збирати ягоди, щоб не пошкодити рослину? Давайте подумаємо над цим разом!

Збирати ягоди потрібно обережно, не витоптувати їх і не переходити без необхідності з місця на місце. Ягоди збирати руками, а не совком; брати тільки спілі; незрілі і зелені ягоди несмачні, і їх доведеться викинути. Зате через декілька днів рослина дасть другий урожай і порадує нових збирачів ягоди!

У жодному випадку не можна викорінювати рослину!

Ягоди ніколи не потрібно збирати всі до останньої – потрібно частину залишити звірям і птахам, які теж шукають корм в природі!

Десята ситуація: Грибний кошик.

Серпень у лісі – місяць грибів. І хіба зустрінеш у серпневому лісі людину без кошика? А раптом щось знайдеться? Не залишати ж!

Навіщо ж залишати? Можна і треба брати. Тільки як брати?

Згадайте, як ви збираєте гриби. Які правила виконуєте?

Чи можна під час збирання грибів розривати і розкидати в різні сторони мох? Чому?

Правильно, грибниця (нитки в землі), під променями сонця, може засохнути і загинути. А як зривати гриби?

Не зривати, а ніжку гриба треба зрізувати ножем або вивернути її із землі обережно, щоб не пошкодити грибницю.

Як бути з незнайомими грибами?

Звичайно, ж їх краще не збирати! Чому? Тому що серед них можуть виявитися отруйні.

Запам'ятайте: якщо вони отруйні для людини, то зовсім не обов'язково, що вони отруйні для тварин – для них вони якраз і можуть згодитися: білкам, лосям, оленям. Отож не варто ногою, підкидати красеня-мухомора. Нехай він ліс прикрашає і тварин від хвороб лікує.

Ось ми з вами і розглянули декілька заповідей поведінки в Природі. Звісно, це лише невелика частина правил поведінки в нашому природному довкіллі. Однак, ці правила допоможуть зберігати і різноманіття квітучих трав, і чистоту луків і полів, і “братів наших менших”, і зелене вбрання планети, і голоси птахів, і дзвінкий скрекіт зеленого коника на луках...

Причина багатьох непристойних вчинків у природі – незнання. Тому перше ваше завдання – вивчати життя природи; дізнаватися, чому потрібно в природі діяти так, а не інакше; намагатися виконувати необхідні приписи і заборони під час відпочинку, збору грибів, ягід і лікарських рослин.

Природа – наш спільний дім для рослин, тварин і людини, і нам потрібно думати про те, щоб дім завжди процвітав і багатів.

І будь в цьому домі добрими і розумними Велетнями! Ось такими, про яких нам розповіла поетеса (чи поет; доберіть тексти самостійно).

Складіть Пам'ятку поведінки в Природі, і намалюйте, як ви поводитиметеся:

  • – під час відпочинку в лісі;
  • – при зустрічі в лісі дитинчат звірів;
  • – під час збирання лісових ягід і плодів;
  • – під час збирання грибів;
  • – при зустрічі пташеняти на землі;
  • – при зборі грибів;
  • – під час сніданку на лісовій галявині;
  • – при розпалюванні вогнища в лісі;
  • – при зустрічі на лузі красиво квітучих рослин.

Оформіть стенд “Захистимо природу”! і помістіть його на видному місці (див. Додаток Д, Е).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші