Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Релігієзнавство arrow Релігійний фактор у міжнародних відносинах
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Віровчення буддизму

Будда прийшов до свого вчення через довгі роки розчарувань, перейнявшись відразою до життя. Ця обставина зумовила песимізм його доктрини, відбиток смутку і приреченості. Більш виразно, ніж будь-хто з мислителів, він усвідомив самотність і загубленість людини серед незрозумілих світів, котрі, ніби коридори жахливого сновидіння, безкінечно переходять один в інший, і, здається, немає виходу з цього одноманітного лабіринту. І в цьому зачарованому похмурому світі, в якому приречена блукати душа, її хвилюють не абстрактні метафізичні поняття, а відчайдушне бажання будь-що вирватися з пастки. Це бажання – основний нерв буддизму.

Сутність релігії міститься у проголошених Буддою чотирьох великих істинах. Це ядро його вчення.

Перша благородна істина проголошує: стражданням сповнений весь світ, будь-яке життя; існування людини завжди, всюди, в будь- якому його прояві є обов'язково, безумовно й неминуче стражданням, злом. Будда проголошував: "Народження – страждання, старість – страждання, хвороба – страждання, смерть – страждання, нещастя і відчай – страждання, розлука з коханим – страждання, неможливість досягнути бажаного – страждання..." І навіть щасливі момента в житті (дружба, кохання) призводять до страждання, оскільки щастя скороминуще, воно розвіюється, мов ранковий туман. Буддистська література переповнена подібними висловами: радощі життя – лише примара; тіло – це живий труп, його, по суті, навіть немає, бо воно – лише набір частин, готових ось- ось зруйнуватися. Аналізуючи все існуюче, розкладаючи його на складові, Будда дійшов висновку про примарність світу: все руйнується, все лине невідомо куди. Демон смерті панує у всесвіті, який охоплений безперервним умиранням. Світ сам по собі споконвіку побудований на принципах зла, підлота, недосконалості; всі дороги життя неминуче ведуть у світ страждань. Навіть сама смерть, як страждання, не приносить порятунку від мук. Після неї починається нове, сповнене страждань, існування.

Але хоча, згідно з ученням Буд ди, страждання пронизує все життя людини, воно не є неминучим. Воно – лише наслідок. А причина – у пристрасному бажанні жита у цьому земному світі, відчувати, отримувати задоволення, радіти житло, – іншими словами, у прив'язаності до земного. Це друга благородна істина. Буддизм засуджує прагнення людини до задоволення своїх потреб, до влади, до щастя й добробуту, до здоров'я, оскільки воно породжує страждання.

Третя істина проголошує: оскільки причина страждань – у самій людині, то й позбавлення від них підвладне власній волі. Необхідно навчитися обмежувати свої апетити, бажання й пориви, щоб урешті-решт звільнитися від них зовсім. Страждання може бути припинене, а людина – звільнена від нього. Шляхом до звільнення від страждання є подолання жадоби буття, придушення в людині не тільки бажання жити, а й усіх бажань.

Четверта благородна істина проголошує: кожна людина має можливість для спасіння. У цьому сенсі Будда, який був напрочуд скрупульозним, пропонує "Восьмискладовий шлях спасіння" – вісім вимог до віруючого, вісім настанов.

  • 1. Праведне знання, "праведні погляди" – тверда і беззастережна віра в Будду, засвоєння його вчення, особливо "Чотирьох благородних істин".
  • 2. Праведні бажання, які полягають у готовності жити відповідно до вчення Будди і в устремлінні до нірвани.
  • 3. Праведна мова – не брехати, не базікати, не зводити наклепи, не лжесвідчити, не грубіянити. Мова повинна завжди бути розумною, правдивою, спрямованою на злагоду. Праведна мова означає також уміння промовчати, коли нічого сказати.
  • 4. Праведна дія – нікому ні в чому не шкодити, не вбивати, не красти, не пиячити, не займатися розпустою. Чеснотами буддисти вважають щедрість, смиренність, благочестя, моральну чистоту, співчуття до всіх живих істот.
  • 5. Праведний спосіб життя – працювати чесно, дотримуватися законів. Спосіб заробляння на життя не повинен спричиняти шкоди іншим людям.
  • 6. Праведне устремління – послідовність у протидії шкідливим думкам і порадам, здатність вгамовувати злостиві поривання, а добрі – заохочувати, розвивати в собі благородні думки, вольові рішення.
  • 7. Праведна свідомість – прискіпливо виважувати свої думки, емоції та вчинки, не піддаватися покликам бажань та інстинктів.
  • 8. Праведне самозаглиблення – відмова від усього земного, від усіх радощів, збереження спокою і незворушності, вміння досягти глибокого медитативного трансу – своєрідного психологічного стану, що досягається завдяки самозаглибленню, роздумуванню, самонавіюванню. Людина, яка досягла духовної досконалості у нірвані, стає архатом – буддистським святим.

Згідно з буддійською філософією, життя в усіх його проявах є різною комбінацією нематеріальних часток – дхарм. Дарма тлумачиться як "шлях", "закон", "істина" і "життєва сила". Це причина, на якій ґрунтується все у житті. Сполучення дхарм визначає буття всього, що існує в цьому світі: людини, тварин, рослин, неорганічної природи. Після розпаду відповідного сполучення дхарм настає смерть, але дхарми не зникають, а утворюють нову комбінацію згідно із законом карми – воздаяння за вчинки і поведінку в попередньому житті або кількох життях. Карма схожа на кола, що утворюються на водному плесі від кинутого каменю. Карма – це накопичення, енергія, що вирішує долю людини, а не сліпий фатум. Буддисти стверджують, що карма є незримою "книгою" пам'яті, в якій закарбовуються всі пристрасті, думки і вчинки людини. Кожного разу після тілесної смерті людина знову втягується в колообіг реінкарнацій – народжень, смертей і нових народжень (сансару).

Карма – це ніби "духовний генетичний код", але передається він не від батька до синів, онуків, правнуків, а від "переродження" до "переродження" тієї ж самої істоти. Кожне людське життя має таємничий зв'язок із життям попереднім. Якщо в минулому житті людина була праведником, то і в її майбутньому втіленні буде "добра карма". Якщо ж людина не виконувала вимог закону, поводилася безсоромно, то її душа вселиться в тіло людини, яка матиме гірше життя, ніж попереднє, або навіть у тіло нижчої істоти – тварини. Буддисти переконані: не є випадковими якості, які ми помічаємо в різних тварин – хитрість, жадібність, кровожерливість. Ці якості є відображенням прикмет людей, які знайшли своє втілення в тиграх, шакалах, зміях. Той же, хто брехав, стане жертвою брехні; той, хто зраджував, сам буде зраджений. Будда проголошував: "Одні повертаються в материнське лоно; ті, хто чинив зло, потрапляють у пекло; праведники – на небо; звільнені від бажань – досягають нірвани". Буддисти вірять, що можуть знадобитися багато життів, аби стати достатньо чистим і вільним від поганої карми. У буддійській формулі долі по суті немає кінця – вона схожа на велетенську спіраль. Адже за смертю людини, не звільненої від бажань, наступають подальші життя, за ними – ще і ще, і так до нескінченності.

Без сумніву, центральним поняттям буддизму є нірвана (санскр. "згасання"), адже кінцевою метою послідовників Будди є досягнення нірвани, вихід, прорив з "чортового колеса" сансари. Це поняття дуже невиразне. На перший погляд здається, що нірвана означає стан абсолютної свободи, велике блаженство, щастя. Проте докладне вивчення буддистських книг приводить до висновку, згідно з яким під словом "нірвана" потрібно розуміти передусім припинення існування, коли людина виразно бачить, що її немає й нікого навколо немає; це перехід у небуття, абсолютне розчинення в Ніщо. Життя не потрібне, це помилка природи. Справжнє реальне буття – це мовчання безмежної Великої Порожнечі. Нірвана – це просто знищення, це Вічна Смерть. Один із напрямів буддизму – дзен-буддизм – створює образ безглуздої смерті, яка все пожирає, чорної діри, в яку провалюється життя. Нірвана є, вочевидь, віддзеркаленням архаїчного, деструктивного і хворобливого потягу людини до саморуйнування і самознищення, до повернення в неорганічний стан, про що свого часу писав засновник теорії і практики психоаналізу 3. Фрейд. Прямої відповіді на запитання учнів, що являє собою нірвана, сам Будда старанно уникав. У його розумінні це стан, "де немає ні землі, ні води, ні тепла, ні повітря, ні простору, ні свідомості, ні цього світу, ні іншого світу, ні сонця, ні місяця... Це і є кінець страждання".

Де може людина знайти ключ до царства нірвани? "В глибині свого серця, – відповідає Будда. – Той незрівнянний, чудесний острів, де нічим не володіють, де нічого не прагнуть, я називаю нірваною, зруйнуванням смерті й погибелі". Будда натякає й на те, що духовне "я" після смерті залишається.

Вперше в історії людської думки буддизм зробив жахливе "відкриття": людина самотня, безкінечно самотня в цьому житті. Навкруги все пусте і безглузде. В небі "немає шляху", немає кого шанувати й любити, немає на кого сподіватися, ніхто не дасть сили слабкій самотній людині, котра йде своєю темною стежиною. Немає звідки чекати допомоги, ніхто не врятує. Людина повинна рятувати себе сама. "Мало хто з людей досягають протилежного берега. Більшість же людей тільки метушаться на цьому березі". Таким є заключний акорд цієї дивовижної релігії, цієї звістки про спасіння без справжнього спасіння, цього вчення про перевтілення і воздаяния без душі, цієї системи світобудови, цієї моралі, яка хоче звільнитися не тільки від зла, а й, урешті-решт, і від добра.

І все ж життя і проповідь Ґаутами були одними з найвизначніших подій в історії людського духу. Світова буддистська релігія завоювала серця мільйонів ревних і щасливих послідовників на Цейлоні і в Тибеті, у М'янмі й Таїланді, в Камбоджі і В'єтнамі, Китаї та Японії, Монголії та Кореї. Мандрівники констатують, що в цих країнах значно більше щасливих людей, аніж на багатому Заході.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші