Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поле історичного дослідження А. Дж. Тойнбі та його масштаб

Кожній нації властивий свій тип мислення. Наприклад, для німців характерний поглиблений самоаналіз, що дало свої відповідні плоди – захоплення філософією екзистенціалізму. Англійцям притаманний потяг до емпіризму. Але А. Дж. Тойнбі не був в цьому сенсі типовим англійцем чи данцем. Усією своєю творчою діяльністю він продемонстрував свою прихильність до філософії історії.

Цей науковий напрям мав давню традицію. Свого часу ще Г Гегель, ставлячи під сумнів статус історії як емпіричної науки, довів переваги "філософської історії" над емпіричною у тому відношенні, що пошук смислу, зв'язку історичних подій, їх спрямованості у широких хронологічних рамках здатний принести більш усталені результати, ніж фактографія за менш великих масштабів [58, с. 139]. При цьому він підкреслював, що предметом "філософської історії" є історія людства, узята в цілому, тобто всесвітня історія. Подібно Г. Гегелю й М. Вебер стверджував, що остання не є репродукцією емпіричних поглядів, а представляє реконструкцію минулої дійсності під кутом зору певної теорії [75, с. 58]. Саме історія, або конструкція ідеального типу, за М. Вебером, відіграє роль зв'язуючого ланцюга між емпіричним пізнанням та тією чи іншою ціннісною системою. Ці світоглядні засади, що за своєю сутністю є метаісторичними, з одного боку, формуються у системах культури, в традиціях виховання та навчання дослідника, а з іншого – це продукт історичного розвитку.

Подібний поділ історії був притаманний і російській науковій традиції. Так, В. Ключевський виокремлював два предмети та два прийоми історичного дослідження: перший – історія культури, або цивілізації (всесвітня чи загальна історія); другий – історична соціологія (переважно місцева історія). Відмінність першої від другої у тому, що зміст історії культури складають результати історичного процесу, а у історичній соціології спостереженню підлягають сили та засоби його досягнення, так би мовити його кінетика [59, с. 35]. Інший відомий російський історик М. Кареев (1850-1931) описав систему історичного знання у вигляді деревовидної моделі: "...коріння – це безпосередня робота над сирим матеріалом, а крона дерева – ідейні узагальнення "(92, с. 37].

До подібної аналогії звертався й А. Дж. Тойнбі, який акцентував увагу на вмінні історика працювати поперемінно з "мікроскопом", тобто піддавати критичному аналізу первинні джерела, а також "телескопом", або з областю макроскопічних узагальнень (92, с. 38]. До цього питання він звертався й у "Дослідженні історії", наводячи приклад неприкритої ворожнечі з боку істориків до "Нарису історії" Г Уеллса за те, що той свідомо уникав фактології, при цьому не розуміючи мети дослідника, а саме – відтворення у своєму уявленні історії людства.

Тому невипадково, що, приступаючи до написання свого фундаментального твору, А. Дж. Тойнбі поставив собі за мету подати систематизований огляд світової історії, усвідомлюючи те, що це вже є не історія, а метаісторія. З цієї причини полем історичного дослідження у нього виступала не окрема нація, а цивілізація, в контексті якої тільки й може бути зрозумілою історія того чи іншого народу. Порівнюючи між собою історію окремих держав, він дійшов висновку, що сучасний західнохристиянський світ має двійників – чотири живі суспільства того самого ж типу: православне християнство в Південно-Східній Європі та в Росії, ісламське, індуїстське та далекосхідне суспільства [104, с. 20-21].

Цивілізації як спільноти людей, що є носіями універсального проекту життєустрою, він відрізняв від примітивних суспільств – їх багато, вони живуть порівняно недавно, розселюються на обмеженому географічному просторі й об'єднують невелику кількість людей. Виокремлюючи 21 цивілізацію, англійський історик при цьому підкреслював, що вони існують лише як одна людська цивілізація. Щодо критеріїв, за якими А. Дж. Тойнбі класифікував примітивні суспільства, то вони, на наш погляд, не є чіткими: якщо-їх багато, то вони не можуть займати обмежений простір. Суперечливим виглядає твердження про можливість порівняння цивілізацій між собою: спочатку він це заперечував, оскільки вони існували не в одному часі, а потім стверджував, що оскільки вік цивілізації становить лише 2 відсотки від загальної протяжності історії людства, їх можна вважати сучасницями [104, с. 53, 54]. Цивілізації скоріш за все відрізняються від примітивних суспільств своєю індивідуалізованою культурою. Недарма серед елементів кожного окремого суспільства – економічних, політичних та культурних, саме останні А. Дж. Тойнбі вважав унікальними, при цьому визначаючи культуру як душу, кров, лімфу цивілізації, її сутність. Творцем культурних цінностей виступає особистість, наділена розумом і свободою вибору та моральною відповідальністю перед суспільством і Богом. Моралізм А. Дж. Тойнбі виявився у визначенні сутності людини як співпричетного Богу її особистісного трансцендентального, але явленого у феноменальній площині буття, у дусі. Визнання людини як кінцевої реальності поруч з Богом надихнуло його на обмеження свого дослідницького поля двома ділянками: перемінами в суспільній структурі (цивілізації) та перемінами у ставленні до релігії. В цьому сенсі можна вести мову про два виміри масштабу історичного дослідження А. Дж. Тойнбі – цивілізаційно- суспільний й особистісно-індивідуальний. Ці два макро- та мікроперсонажі його історії є ключем для розуміння розвитку суспільства.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші