Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Теорія соціокультурної динаміки П. Сорокіна

  • 6.1. Ціннісна теорія соціології П. Сорокіна.
  • 6.1.1. Погляд на історію людства з позиції соціологічного підходу.
  • 6.1.2. Соціокультурне явище як результат взаємодії соціальних суб'єктів.
  • 6.1.3. Ціннісний вимір культури.
  • 6.2. Соціокультурна динаміка та цивілізаційний розвиток людства.
  • 6.3. Концепція конвергенції П. Сорокіна та її значення для розуміння тенденцій цивілізаційного розвитку.

Завдання та питання

Література

Ціннісна теорія соціології П. Сорокіна

Сорокін Штирям Олександрович (1889–1968): коротка біографічна довідка

Відомий американський соціолог російського походження народився 21 січня 1889 р. у Вологодській губернії, у сім'ї селянки та чеканника, помер 11 лютого 1968 р. ум. Нью-Йорк. З п'ятирічного віку, після смерті матері, разом з батьком почав вести бродячий спосіб життя. У 1899 р. розпочав самостійне життя. Під час навчання у церковно-вчительській школі вступив до партії соціал-революціонерів (есерів). За участь у революційній діяльності у 1906 р. був заарештований. У 1909 р. поступив до психоневрологічного факультету Санкт-Петербурзького університету, склавши перед цим екстерном екзамени за гімназію. Через рік перевівся на юридичний факультет, після закінчення якого у 1917р. отримав звання приват-доцента, але через участь у революційній діяльності не зміг захистити магістерську роботу. У 1914 р. П. Сорокін опублікував свою першу книжку "Злочин та покарання, подвиг та нагорода". У ці роки на його наукові погляди великий вплив мали професори М. Ковалевський та Л. Петражицький, а також французький філософ та соціолог Е. Дюркгейм. У 1917 р. П. Сорокін редагував есерівські газети "Слава народу" та "Воля народу", був секретарем О. Керенського. У січні 1918 р. його заарештували. Перебуваючи у неволі, він написав відкритого листа про свій розрив з есерами, який було надруковано у центральних газетах. Це дало привід В. Леніну для написання роботи "Цінні признання Пітирима Сорокіна" (саме завдяки їй соціолог був відомий радянському читачеві). Але у той час ця стаття стала приводом до інтелектуальної блокади вченого. У 1920 р. П. Сорокін отримав кафедру соціології у Санкт-Петербурзькому університеті та опублікував двотомну працю "Система соціології". У 1922 р. він дав негативну рецензію на книгу М. Бухаріна "Теорія історичного матеріалізму", після якої було знищено набір його книги "Голод як фактор". У цьому ж році, а саме 23 вересня уряд примусив П. Сорокіна покинути батьківщину. Першою країною його закордонного перебування була Чехословаччина, до якої він прибув на запрошення президента Т. Масаріка. У 1923 р. П. Сорокін переїхав до США. Тут з 1930 до 1959р. (вихід на пенсію) він обіймав посаду декана соціологічного факультету Гарвардського університету. Саме у США вийшла "Соціальна та культурна динаміка" (1941)головний науковий твір П. Сорокіна. Серед інших його праці"Людина та суспільство у біді" (1942), "СОС: значення нашої кризи" (1951). У 1950-ті pp. центральною темою його творчості стала проповідь кризи та альтруїстичної любові: "Альтруїстична любов" (1950), "Шляхи та влада любові" (1954), "Американська сексуальна революція" (1957), "Влада та моральність" (1959). Перебуваючи на пенсії, він надрукував "Взаємне зближення Сполучених Штатів та СРСР до змішаного соціокультурного світу" (1960) та "Сучасну соціологічну теорію" (1966). У 1964 р. відбулася значна подія у житті вченогойого обрали головою Американської соціологічної асоціації. У некролозі, що вийшов наступного дня після його смерті, відмічалося: "... він був складною йу чомусь парадоксальною людиною", що не завадило соціологічній асоціації заснувати щорічну премію імені П. Сорокіна за кращу книгу з соціології.

П. Сорокін увійшов в історію як автор ціннісної теорії соціології, у контексті якої цивілізація постає як соціальна макросистема, що складається на базі певної системи цінностей. При цьому він виходив з того, що кожна із культурних макросистем володіє власним світоглядом, своїми звичаями, домінуючими нормами та формами соціальних відносин, власною економічною та політичною організацією, типом ментальності. Носієм певних соціокультурних (цивілізаційних) цінностей виступає людина як істота розумова та чуттєва. Ті чи інші цінності об'єктивізуються та соціалізуються у процесі взаємодії людей [100, с. 193]. В цьому сенсі люди як представники рас, національностей, територіальних груп, сімей, релігій, професій, політичних поглядів тощо є в першу чергу носіями однакових цивілізаційних цінностей. Тому філософія історії, за П. Сорокіним, має виходити із тези, що важливим фактором соціокультурних змін є розпад домінуючої культурної макросистеми.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші