Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Аналіз інвестиційних проектів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інженерна підготовка та організація виробництва

Для правильного вибору місця розташування заводу для виробництва пелет, що є запорукою прибутковості даного бізнесу, необхідно провести інженерну підготовку виробництва.

В складі такої підготовки потрібно знайти відповіді на цілий ряд питань і отримати наступні технічні дані:

оцінка запасів і якості сировини на відповідність вимогам, які звичайно висуваються при виробництві паливних гранул;

попередня оцінка втрат на організацію сировинної логістики;

оцінка інфраструктури, в якій знаходиться майданчик;

оцінка складу і вартості можливого до застосування в даних умовах:

  • а) технологічного обладнання;
  • б) технологічного транспорту;
  • в) автомобільного і іншого транспорту;

розрахунок потреб в основних і додаткових ресурсах, необхідних для виробництва паливних гранул:

  • а) електроенергії;
  • б) газу;
  • в) тепла;
  • г) води;

розрахунок потужності виробництва; орієнтовний розрахунок собівартості готової продукції; попередня оцінка витрат на організацію витрат для експорту; приблизний розрахунок термінів окупності і рентабельності проекту.

На наступному етапі доцільно розробити технічне завдання на будівництво заводу по виробництву паливних гранул, яке складається з технічних вимог і технічних пропозицій.

Технічні вимоги включають в себе:

  • а) тести сировини;
  • б) аналіз запасів сировини;
  • в) вимоги до компонентів проекту: до генплану і розміщення;

до потужностей виробництва і перспективи розширення;

до сировини і її зберігання;

до обладнання і організації сервісу;

до технологічного процесу;

до персоналу;

до будівель і споруд;

до техніки безпеки і умов праці;

до енергоносіїв;

до управління виробництвом;

до транспорту і логістики;

до якості готової продукції;

до зберігання готової продукції;

до протипожежної безпеки.

Технічні пропозиції включають в себе:

  • – опис і обгрунтування технології, що використовується;
  • – варіантність рішень, що застосовуються;
  • – технологічні плани і схеми;
  • – специфікації обладнання;
  • – порівняння характеристик обладнання;
  • – основні техніко-економічні показники проекту.

Технічне завдання може бути використане для:

  • – виконання проектних робіт;
  • – закупівлі обладнання замовником;
  • – розгляду інвестором можливості інвестицій в даний проект.

Наступні етапи – це розробка ескізного або робочого проекту, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, пуск в експлуатацію.

Технологія процесу виготовлення пелет

Сировина (тирса, рослинні рештки) транспортується до місця установки лінії виготовлення пелет самоскидним або іншим автотракторним транспортом. Самоскид вивантажується на спеціальній лоток приймального пристрою. Сировина може також вивантажуватись на накопичувальній ділянці і завантажуватись на приймальний лоток за допомогою самохідного ковшового завантажувача або бульдозера. Після завантаження, лоток, за допомогою гідроциліндрів піднімається вгору і сировина просипається на рухоме полотно конвеєра. Конвеєр, обладнаний пристроями для вирівнювання пласту і дозування, подає необхідну кількість сировини на сепаратор, де виділяється крупна фракція щепи, грудки тощо, після чого кондиційована сировина подається по скребковому транспортеру в сушильний барабан. Теплогенератор, обладнаний напірним вентилятором, підсушує сировину із барабану головним всмоктуючим вентилятором і відділяється від теплоносія в великому циклоні. Головний вентилятор обладнаний регулюючою засувкою, яка дає змогу міняти величину тяги. Випадкові тяжкі частки відділяються від сировини спеціальним уловлювачем.

Осаджені в великому циклоні частки сировини через шлюзовий затвор попадають в гвинтовий транспортер. Транспортуються в вертикальний змішувач з якого подаються в молоткові дробарки.

Від дробарки висушена сировина потоком повітря вентилятора через циклон і шлюзовий затвор подається в накопичувальний бункер преса, оздобленого шнековим вигрузним пристроєм. До вигрузного пристрою приєднуються шнековий транспортер "присадок". З вигрузного пристрою необхідна кількість матеріалу направляється в кондиціонер, де проводиться обробка парою, або, при необхідності, водою. Шнек кондиціонера направляє матеріал в пресуючу камеру. Вальці преса продавлюють матеріал під великим тиском через радіальні отвори матриці. Гранули, що виникли після стискування, по транспортеру надходять в вертикальний ковшовий елеватор і далі через 2-х позиційний клапан надходять в охолоджувач жалюзійного типу.

Охолодження гранул відбувається за допомогою вентилятора, який протягує повітря через жалюзі і пласт гранул.

Після наповнення і охолодження продукту проводиться його вивантаження з використанням вітро-сортувальної системи. Кондиційний продукт вивантажується на транспортер готової продукції, або безпосередньо в тару, а непресована маса відділяється і направляється на повторне пресування через циклом з вентилятором: шлюзовим затвором.

Управління процесом і технологічний контроль виконується дистанційно з щитів управління.

Наближення виробництва до сировинної бази дозволяє зробити собівартість виробництва мінімальною (від 15 до 23 € за 1 тонну). В умовах доставки сухої сировини автотранспортом навіть на невелику відстань на собівартість вже складає 40-44 € за 1 тону, а при гранулюванні з попередньою сушкою і подрібненням – 60-65 Є за тону.

На сьогодні виробники обладнання для виробництва паливних гранул з відходів сільськогосподарського виробництва можуть запропонувати модульне розташування обладнання на єдиній сталевій рамі гранульованого комплексу. Використовуються преси з продуктивністю 2,5 – 3 тони на годину, в модулі можливо встановити 2 преси, нарощуючи кількість модулів можна збільшити продуктивність в 2-3 рази. Для монтажу таких модулів не потрібно тяжких фундаментів, терміни монтажу значно скорочуються, все це зменшує витрати на організацію виробництва. При необхідності, модулі досить легко транспортувати в інше місце.

На першому етапі важливо було б знайти сировинну базу, яка має достатню кількість сухої (до 20% вологості) сировини. Тому що не тільки необхідність висушування сировини, але і її збір, сортування і очищення збільшують витрати інвестора. Недооцінка важливості ретельного підходу до процесів підготовки сировини з самого початку можуть призвести до збільшення ризиків всього проекту, яка пов'язана з якістю готової продукції (пелет), її високою собівартістю, пожежною безпекою технології і надійністю.

Проте на сьогодні є можливість отримати пропозиції виготовлення "під ключ" повнокомплектного заводу по переробці будь-яких відходів агропромислового комплексу.

В пропозиціях виробників обладнання для гранулювання є контейнерні лінії третього покоління, які перетерпіли суттєву модернізацію. Гранули які виробляються на такому обладнанні мають високу щільність, опір до витирання мінімальною кількістю пилу і склоподібним блиском. Вологість не вище 6-7% і питому вагу від 680-700 кг/м3 і навіть вище.

При тому, що накопичений досить великий досвід в брикетуванні бурого вугілля, торфу, відходів деревини і рослинних відходів, в останні роки провідні виробники подібного обладнання більш активно займаються вдосконаленням обладнання для виробництва наливних гранул з сухої (а сьогодні і з вологої біомаси) по європейським і північноамериканським стандартам (DIN, SS, PFI). Розроблені останнім часом технологічні комплекси (модулі) контейнерного типу придатні для виробництва якісних паливних гранул з сухих подрібнених відходів деревообробних і сільськогосподарських виробництв, а саме з сухої стружки, дрібної сухої щепи з фракцією до 15 мм, відходів зерна, лузги соняшника тощо. Вологість сировини має бути в межах 12-15%, але не перевищувати 16%.

Наявність кори дерев для отримання високоякісних деревних гранул неприпустима.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші