Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Педіатрія з оцінкою результатів досліджень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вікова психологія дитячого віку

Нервово-психічний розвиток дитини значною мірою залежить від навколишнього оточення, що одночасно виступає і джерелом розвитку і умовою для розвитку.

Періоди нервово-психічного розвитку (за В. І. Гарбузовим та співавт.,1977):

  • криза новонародженого – перехід від біологічного внутрішньоутробного до соціального типу розвитку:
    • – новонароджена дитина здатна відчувати світло, різкі звуки, пульс матері;
    • – притаманні безумовні рефлекси хоботковий, пошуковий, смоктальний, хапальний;
    • – основою формування умовних рефлексів виступає харчова домінанта;
    • – емоції новонародженого виключно негативні за своїм характером, одноманітні (крик), але завжди раціональні;
  • фаза новонародженості:
  • – реакція передчуття годування – при наближенні дорослого у дитини підвищується рухова активність і посилюються смоктальні рухи;
  • – на 2-3-му тижні життя в процесі годування під час невеликої паузи для перепочинку малюк уважно роздивляється обличчя матері, її руки, робить перші спроби відчути пляшечку, груди матері;
  • – з місячного віку цікавість до матері виникає поза межами годування в активному стані;
  • – з 6 міс. формується початкова посмішка;
  • – з 8 тиж. посмішка на наближення обличчя дорослого, переважно матері;
  • – з 9-12 тиж. до посмішки приєднуються сміх і загальна рухова активність з підняттям рук, перебиранням ніжками, радісним пищанням;
  • – починається становлення суто соціальної потреби – потреби спілкування;
  • стадія немовляти:
    • – диференційоване ставлення до фізичних предметів (зосередження) і до людини (посмішка);
    • – провідною стає потреба спілкування;
    • – ще відсутня мова як засіб соціального спілкування і на перший план у спілкуванні виступають емоції (обмін емоціями між дитиною та дорослими);
    • – у віці приблизно 5 місяців немовля чітко впізнає матір і реагує по- різному на її прихід і зникнення з поля його зору;
    • – з 6-7 місяців життя у дитини формується активна пізнавальна діяльність, вона безперервно маніпулює іграшками і предметами, виявляє цікавість до всього нового і навіть легко подавляє у собі страх до чужої людини, якщо та пропонує нову іграшку чи предмет;
    • – суттєво змінюється звукова активність, із окремих звуків формуються склади, виникає розуміння окремих слів, які постійно повторювали дорослі в попередні місяці підкріплюючи демонстрацією предметів чи іграшок. Це розуміння чітко виражається поворотом голівки, протягуванням ручок у напрямку предмета чи обличчя, що називається;
    • – виникає "сенсорна" мова – здатність дитини пов'язувати слово, яке вона чує, з конкретним образом чи предметом, вона розуміє окремі елементи мови дорослих;
  • період раннього дитинства:
  • – досить самостійно пересувається в просторі (повзає чи ходить);
  • – активно оволодіває предметними діями;
  • – сформувалось моторне мовлення;
  • – у віці 1 року більшість дітей володіє вмінням вимовляти 10–12 слів (дівчатка оволодівають моторною мовою раніше і активніше за хлопчиків-однолітків);
  • – з 1,5-річного віку словесний запас зростає, складаючи близько 30- 40 слів;
  • – друге півріччя другого року життя дитина все активніше починає розуміти і сама старається формувати речення, охоче розглядає картинки і слухає коментарі дорослих;
  • – з 2 років дитина легко сприймає нескладні розповіді й казки, виконує досить велику кількість прохань та інструкцій;
  • – покращується артикуляція, зростає словниковий запас до 200-300 слів;
  • – після досягнення 2 років починається формування мислення і мова займає провідне місце серед засобів спілкування дитини з оточуючим середовищем;
  • – форма спілкування ситуативно-ділова – з 2-річного віку зв'язок дитини та дорослого стає опосередкованим через слова, предмети, а також стає зворотним – зв'язок дитини з предметами, які можуть опосередковувати спілкування із дорослим;
  • – виникає первісне усвідомлення власної "самотності", усвідомлення себе окремою людиною, діячем;
  • період дошкільного дитинства:
    • – наявна внутрішня потреба брати безпосередню участь у всіх видах діяльності дорослих, повторювати їх дії, висловлювання, інтонацію, вираз обличчя, рухи;
    • – не маючи можливостей фізично задовольнити свої "дорослі" потреби, дитина намагається імітувати дорослих уявно під час гри в сюжетах і ролях, що відповідають реальному життю;
    • – гра для дитини виконує роль учителя, що допомагає засвоювати багатства оточуючого світу, норми суспільного життя, пізнавати основні функції людей, орієнтуватись у значенні видів суспільної діяльності;
    • – в грі відбувається первинне самопізнання, усвідомлюється свій внутрішній світ, здійснюються перші спроби свідомого саморегулювання;
    • – особистість вступає у той період, коли потреба в утвердженні та завоюванні своєї самостійності призводить до цілої низки конфліктів;
    • – прояви негативізму й наполягання на своєму у цей період – це вправи дитини в пізнаванні своїх можливостей, визначення їхніх меж;
    • – дошкільний вік – вік виникнення волі;
    • – розпочинається складний процес утворення мотиваційної сфери дитини, її опосередкування свідомістю, який з відповідними змінами триває протягом усього життя;
    • – відбувається подальше накопичення пізнавального, афективного та вольового досвіду, що відбивається на диференціації самооцінок і зростанні їхньої адекватності;
  • молодше шкільне дитинство:
  • – дитина набуває певного суспільного становлення;
  • – шкільне навчання формує опосередковану систему взаємин дитини з дорослим, спираючись на процеси дозрівання як фізіологічних, так і психологічних здібностей;
  • – центральним моментом у цей період є усвідомлення себе учнем та свого нового місця в системі суспільних відносин;
  • – дитина усвідомлює свою роль учня і визнає авторитет вчителя;
  • підлітковий період:
    • – завершується дитинство і починається якісна перебудова особистості, наближення її до дорослості;
    • – характерна невідповідність між новими потребами "напівдитини- напівдорослої людини" і застарілим ("згори донизу") ставленням до неї оточуючих;
    • – виникає криза – протиставлення себе дорослим, внутрішня дисгармонія, потяг до самостійності;
    • – провідною потребою підліткового періоду стає вибіркове спілкування з однолітками, які мають певні особисті якості;
    • – центральним є почуття дорослості, підліток протиставляє себе дорослим, що суб'єктивно приводить до відмежування його від навколишнього світу;
    • – підліток цікавиться внутрішнім світом власним та інших людей, саморозвивається, здійснює цілеспрямований процес самовдосконалення на основі обраного ідеалу, який може бути завищеним і нереалістичним, але він є основою саморозвитку, самоорганізації особистості, значними поштовхом у саморусі вперед до пізнання;
    • – підліткова стадія самосвідомості визначає значною мірою психічний розвиток особистості в цілому;
  • період старшого підліткового віку:
  • – у 15-17 років соціальна ситуація психічного розвитку старшого підлітка визначається його потребою зайняти власне місце в дорослому світі;
  • – провідною діяльністю в цей період є навчання, яке забезпечує підготовку до майбутнього дорослого життя шляхом засвоєння основ наук та базису співіснування в людському соціумі;
  • – підліток у цьому часовому проміжку починає ставити перед собою світоглядні проблеми сенсу життя, безсмертя тощо;
  • періоду юності:
  • – у віці 17-18 років особистість круто перебудовується, адже відбудуться різкі зміни в її житті (закінчення школи, вступ до вузу, початок самостійної трудової діяльності тощо);
  • – наступає можливість самостійно приймати рішення, їх реалізовувати та відповідати за свої дії і їх наслідки;
  • – це перехід до нового періоду від пізнання світу до можливостей його перетворення, до самостійного існування в соціумі, уже можливо і за межами сім'ї;
  • – відкриваються можливості до самостійного творення власної долі, до самоствердження власного "Я".
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші