Скарлатина – гостре інфекційне захворювання, що викликається стрептококом групи А, передається переважно повітряно-краплинним шляхом і характеризується тріадою основних симптомів: інтоксикація, екзантема, зміни в ротоглотці, що часто поєднуються з регіонарним лімфаденітом, змінами з боку язика, серцево-судинної та вегетативної нервової систем.
Діагностичні критерії:
• клінічні:
– інкубаційний період (декілька годин – 7 днів);
– початковий – від перших ознак хвороби до появи висипань (до 1- 2 днів):
– гострий, раптовий початок;
– інтоксикаційний синдром, гіпертермія;
– ураження ротоглотки: біль, яскрава чітко відмежована від здорової тканини гіперемія м'якого піднебіння та задньої стінки глотки, дрібноточкова енантема, катаральний лімфаденіт регіонарних лімфовузлів;
– період висипань:
– фаза розпалу (1-2 дні):
– максимальна інтоксикація, гарячка до 39–40 °С;
– ангіна: чітко відмежована гіперемія ротоглотки від твердого піднебіння, точкова енантема, гіпертрофовані мигдалики, катаральна, лакунарна, фолікулярна чи некротична ангіна;
– регіонарний лімфаденіт;
– висипка дрібноточкова, за кілька годин поширюється на все тіло, згущена на передній і боковій поверхнях шиї, бокових поверхнях тулуба, животі, попереку, в природних складках, на гіперемійованому фоні шкіри, характерне згущення в складках із геморагічними елементами (симптом Пастіа), шкіра шерехата, блідий носогубний трикутник, завершується висівкоподібним лущенням;
– білий дермографізм;
– язик з 2-3 дня очищується, на 4-5 добу стає "малиновим";
– симпатикус-фаза "скарлатинозного" серця;
– згасання:
– нормалізація температури тіла до 3-4 дня, інтоксикаційний синдром;
– блідне гіперемійований фон та висипка з 2-3 до 6 дня;
– ротоглотка: енантема зникає з 2-3 дня, до 6-7 дня блідне гіперемія;
– розміри лімфовузлів нормалізуються до 4–5 дня;
– вагус-фаза "скарлатинозного" серця;
– язик блідне до 10-12 дня, зберігає виражені сосочки;
– період реконвалесценції – з 2 тижня (10-14 дні):
– зміни з боку шкіри: лущення висівкоподібне, на долонях, підошвах – пластинчасте;
– інфільтрація, набряк, гіперемія мигдаликів (катаральна ангіна); -білі фолікули (2-3 мм) на поверхні мигдаликів, не знімаються шпателем, розкриваються, поява острівцевих нашарувань (фолікулярна ангіна);
– біло-жовті нашарування в лакунах, іноді на поверхні у формі острівців чи суцільні, легко знімаються і розтираються шпателем, поверхня мигдаликів не кривавить (лакунарна ангіна);
– дефект тканини мигдалика із нашаруваннями зелено-жовтого чи сірого кольору, що заходять вглиб, просякнуті фібрином, щільні, знімаються тяжко, залишаючи кровоточиву поверхню, можливе поширення некрозів за межі мигдалика (некротична ангіна);
• катаральний регіонарний лімфаденіт;
• у гемограмі:
– лейкоцитоз, зсув формули вліво;
– збільшення ШОЕ;
• бактеріологічне дослідження мазків із ротоглотки: виділення стрептококів, стафілококів, від'ємне дослідження на паличку Лефлера;
• серологічні реакції: РА, ΡΗΓΑ, РЗК зі специфічним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці.
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter