Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Педіатрія з оцінкою результатів досліджень
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Паракашлюк

Паракашлюк – гостре інфекційне захворювання, що викликається паракашлюковою паличкою, передається повітряно-краплинним механізмом, схоже за клінічною картиною на кашлюк, але має легкий перебіг. Діагностичні критерії:

  • • інкубаційний період – 4–14 діб;
  • • слабовиражені катаральні прояви;
  • • слабовиражений інтоксикаційний синдром;
  • • нетривалий продромальний період, поступове посилення кашлю, поява нападоподібного кашлю, частота нападів відповідає легкому ступеню тяжкості кашлюку (кашлюкоподібний перебіг) – у 15 % хворих;
  • • зберігається сухий чи з'являється вологий малопродуктивний кашель (стерта форма) – у 60-70 %;
  • • аускультативно – жорстке дихання, сухі хрипи;
  • • рентгенологічно-розширення коренів, посилення судинного малюнка;
  • • у гемограмі – помірний лейкоцитоз, короткочасний лімфоцитоз;
  • • рідко виникають специфічні ускладнення (частіше бактеріальні – пневмонія);
  • • тривалість захворювання – 2-3 тижні.

Результати додаткових досліджень:

  • • загальний аналіз крові: лейкоцитоз, лімфоцитоз, нормальна чи збільшена ШОЕ;
  • • рентгенограма: емфізема, посилення легеневого малюнка, вогнищева інфільтрація легень, інфільтрація коренів;
  • • бактеріологічний посів: виділення Bordetella parapertussis із задньої стінки глотки, харкотиння;
  • • серологічні реакції: РА, РПГА із паракашлюковим діагностикумом: наростання титру антитіл у динаміці.

Ешерихіози

Ешерихіози – гострі інфекційні захворювання переважно у дітей раннього віку, викликані різними сероварами патогенної кишкової палички, характеризуються локалізацією патологічного процесу у шлунково-кишковому тракті з розвитком інфекційно-токсичного та діарейного синдромів, рідше – ураженням інших органів чи генералізацією процесу аж до розвитку сепсису, токсико-дистрофічного стану. Діагностичні критерії ентеропатогенного ешерихіозу (ЕПЕ):

  • • інкубаційний період – 5-8 діб, у новонароджених, ослаблених -1-2 доби;
  • • початок хвороби: поступовий чи гострий;
  • • водянисті масивні жовто-оранжеві випорожнення з невеликою кількістю слизу, іноді домішки зелені, до 10-15 разів за добу;
  • • блювання, зригування з першої доби захворювання;
  • • поступове наростання симптомів до 5-7 доби;
  • • субфебрилітет;
  • • токсикоз з ексикозом 11-111 ст.;
  • • ймовірні гостра ниркова, надниркова недостатність, ДВЗ-синдром, інфекційно-токсичний шок.

Особливості ЕПЕ у новонароджених:

  • • внутрішньолікарняна інфекція, викликана антибіотикорезистентними штамами;
  • • генералізація з розвитком сепсису;
  • • часте ураження мозкових оболонок з розвитком залишкових явищ;
  • • рідко буває діарея;
  • • висока летальність.

Діагностичні критерії ентероінвазивного ешерихіозу (ЕІЕ):

  • • інкубаційний період – 1-3 дні;
  • • гострий початок з вираженим інтоксикаційним синдромом, гарячкою (1-3 доби), рідше блюванням;
  • • діарея у першу добу захворювання: випорожнення калові з домішками слизу, зелені, прожилками крові, 3-5 разів;
  • • живіт болючий за ходом товстої кишки, спазмована сигмоподібна кишка, анус зімкнений, тенезми відсутні;
  • • швидке одужання, нормалізація випорожнень за 3-5 діб.

Особливості ЕІЕ у дітей раннього віку:

  • • поступовий початок;
  • • виражений інтоксикаційний синдром, наростає протягом 5–7 діб;
  • • ентеритний, ентероколітний характер випорожнень;
  • • часто розвивається зневоднення;
  • • середньотяжкий, тяжкий перебіг захворювання;
  • • гарячка триває 5–7 діб, іноді 2 тижні;
  • • нормалізація випорожнень затягується до 1–2 тижнів.

Діагностичні критерії ентеротоксигенного ешерихіозу (ЕТЕ):

  • • інкубаційний період – від декількох годин до 1-2 діб;
  • • гострий початок із повторного блювання, водянистої діареї;
  • • інтоксикація відсутня, температура тіла нормальна чи субфебрильна;
  • • пальпаторно – бурчання за ходом тонкої кишки. Сигмоподібна кишка не спазмована, анус зімкнений;
  • • випорожнення 15-20 разів за добу, водянисті, без патологічних домішок, набувають характеру "рисового відвару";
  • • розвиток ексикозу II, III ст.;
  • • тривалість захворювання – не довше 5-10 діб.

Результати додаткових досліджень:

  • • загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом вліво, збільшення ШОЕ;
  • • біохімічний аналіз крові: підвищений, нормальний чи знижений вміст електролітів;
  • • копрограма: запальні зміни, порушення перетравлювальної здатності кишок;
  • • бактеріологічне дослідження випорожнень та блювотних мас: виділення патогенних штамів кишкової палички (ЕІБ, ЕТЕ, ЕПЕ понад 10б мікробних тіл в 1 г фекалій) з продукцією екзо-ентеротоксину;
  • • серологічні реакції: РПГА з ешерихіозним діагностикумом, наростання титру специфічних антитіл в крові у динаміці з 5–7 днів захворювання в 4 і більше разів.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші