Шигельози

Шигельози (дизентерія) – гострі інфекційні хвороби людини з ен- теральним шляхом зараження, що характеризуються колітним синдромом і симптомами загальної інтоксикації, нерідко з розвитком первинного нейротоксикозу.

Клінічні критерії шигельозу:

• • інкубаційний період – 2-3 доби;
• • інтоксикаційний синдром чи нейротоксикоз (зниження апетиту, головний біль, млявість, блювання, марення, порушення свідомості, судоми, гарячка);
• • колітний синдром (біль у животі, тенезми, несправжні позиви, спазмована, болюча при пальпації сигмоподібна кишка, податливість, зяяння ануса, сфінктерит, часті рідкі та бідні випорожнення з домішками слизу, зелені, прожилками крові – "ректальний плювок");
• • не характерний виражений ексикоз.

Особливості шигельозу у дітей раннього віку:

• • гострий початок;
• • поступове наростання симптомів (3-5 діб);
• • слабовиражений колітний синдром;
• • випорожнення, як при ентероколіті, рідко буває гемоколіт;
• • живіт здутий;
• • гепато-, спленомегалія;
• • еквіваленти тенезмів: неспокій, плач, почервоніння обличчя при дефекації;
• • завжди є піддатливість ануса, його зяяння, сфінктерит;
• • нерідко розвивається ексикоз;
• • затяжний перебіг захворювання.

Результати додаткових досліджень:

• • загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом вліво, збільшення ШОЕ, ступінь змін практично завжди відповідає тяжкості захворювання;
• • копрограма: запальні зміни (збільшення вмісту еритроцитів, лейкоцитів, слизу, детриту);
• • бактеріологічне дослідження калу та блювотних мас: виділення Sh. Flexneri, Sh. Zonnei та ін.;
• • серологічні реакції: РПГА з дизентерійним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці;
• • імуноферментний метод (РНФ, РНА, ІФА, 1РА): виявляє антиген у фекаліях, сечі, крові хворих.

Сальмонельози

Сальмонельоз – гостре інфекційне захворювання людини і тварин, що викликається численними штамами сальмонел і перебігає у дітей найчастіше у вигляді гастроінтестинальних, рідше – тифоподібних та септичних форм.

Клінічні діагностичні критерії Гастрит, гастроентерит:

• – у дітей старшого віку при масивній інвазії (харчовий шлях зараження);
• – інкубаційний період: кілька годин – 1 доба;
• – групові спалахи;
• – гострий початок з інтоксикаційного синдрому, болю в животі, блювання;
• – на 2 добу розлади випорожнення (3-5 разів за добу, ентеритні, типу жабуриння);
• – помірно виражений ексикоз.

Ентеритна форма:

• – у дітей раннього віку на фоні рахіту, пневмонії, гіпотрофії;
• – контактний механізм передачі;
• – біль у животі, нудота, блювання (не виражені);
• – випорожнення 5-10 разів за добу, ентеритні (рідкі, водянисті, є неперетравлені домішки, слиз, зелень);
• – живіт помірно здутий, бурчання за ходом кишок;
• – помірно виражені токсикоз, ексикоз.

Колітна форма:

• – ізольовані випадки;
• – гострий початок з інтоксикаційного синдрому та коліту (болі за ходом товстої кишки; рідкі, бідні випорожнення, значна кількість слизу, зелені, прожилки крові);
• – синдром дистального коліту відсутній.

Тифоподібна форма:

• – у дітей старшого віку;
• – гострий початок, гарячка 39–40 °С, головний біль, блювання, приглушеність, марення;
• – "тифозний" язик;
• – бурчання, болючість у правій здухвинній ділянці;
• – з 5-6 доби – гепато-, спленомегалія;
• – незначний розеольозно-папульозний висип у періоді розпалу;
• – ентеритний характер випорожнень;
• – гарячка триває до 2 тижнів.

Септична форма:

• – у немовлят, недоношених, дітей з обтяженим преморбідним фоном;
• – генералізація процесу при шлунково-кишкових формах чи первинно-септична форма;
• – гострий початок з підвищенням температури тіла, що набуває гектичного характеру;
• – септичні вогнища (менінгіт, пневмонія, отит, пієлонефрит, остеомієліт);
• – випорожнення часті, з патологічними домішками.

Особливості сальмонельозу в немовлят:

• – генералізована форма, висока летальність;
• – механізм передачі – контактно-побутовий (через предмети догляду);
• – джерело – матері, персонал лікарні;
• – збудник – внутрішньогоспітальні штами сальмонел;
• – висока резистентність до антибіотиків;
• – тривалий інкубаційний період (5-10 діб);
• – поступовий початок із наростанням клінічних симптомів;
• – виражена і тривала інтоксикація;
• – затяжний перебіг, носійство, рецидиви;
• – токсико-дистрофічний синдром.

Результати додаткових досліджень:

• – загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом вліво аж до юних та мієлоцитів, збільшення ШОБ;
• – біохімічний аналіз крові: підвищений, нормальний чи знижений вміст електролітів;
• – копрограма: запальні зміни, порушення перетравлювальної здатності кишок;
• – бактеріологічне дослідження калу, блювотних мас, крові (в перші дні захворювання), сечі (з кінця 2-го тижня хвороби), решток їжі та промивних вод шлунка: виділення сальмонел різних сероварів (крім S. typhi, S. paratyphi А, В, С);
• – серологічні реакції: РА, РПГА із сальмонельозним діагности кумом, наростання титру антитіл в 4 і більше разів у динаміці з інтервалом 7- 10 днів та мінімальним діагностичним титром 1:200 в першій сироватці; РКА та 1ФА визначають специфічні антитіла класів IgM та IgG;
• – копрологічне дослідження калу: свідчить про характер та локалізацію запального процесу в кишечнику.