Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Педагогіка мистецтва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Передмова

Посібник орієнтований на вивчення теоретичних питань, пов'язаних з висвітленням центральних проблем методології мистецької освіти, її педагогічних умов, сучасного змісту і методів мистецького навчання. Серйозна увага приділяється розкриттю виховного потенціалу кожного виду мистецтва.

Охарактеризовані нововведення, які представлені у навчальному посібнику, сприяють нівелюванню мистецтвознавчих штампів у навчанні, перекосів у бік авторитарного начала.

Виклад матеріалу побудовано на основі системного підходу до аналізу педагогічних явищ. У структурі курсу передбачено три основні частини: "Теоретико-методологічні основи педагогіки мистецтва", "Організаційно-методичне забезпечення мистецької освіти", "Теорія та методика мистецького навчання".

Міждисциплінарні зв'язки: педагогіка, філософія, психологія, методика конкретних предметів. В основу покладено передбачене навчальним планом вивчення дисципліни "Педагогіка мистецтва" (денна форма) на 3 курсі у загальному обсязі – 90 годин, з них 34 години – аудиторні заняття (лекційні – 14 год., практичні – 20 год.), 56 годин – самостійна робота.

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ "ПЕДАГОГІКИ МИСТЕЦТВА". МИСТЕЦЬКА ОСВІТА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

Тема 1. Орієнтири і зміст мистецької освіти

Тема 2. Методологічна основа мистецької освіти

Тема 3. Педагогічний потенціал мистецтва у розвитку творчої індивідуальності майбутнього учителя мистецьких дисциплін

ОРІЄНТИРИ І ЗМІСТ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

  • 1. Мистецька освіта як об'єкт наукового дослідження.
  • 2. Філософські засади мистецької освіти.
  • 3. Функції мистецької освіти.

Основні теоретичні знання

Мистецька освіта як об'єкт наукового дослідження

Входження в Болонський процес, удосконалення системи педагогічної освіти зумовили необхідність структурних змін, виконання вимог галузевих стандартів як середньої так і вищої педагогічної освіти. Зокрема, діалектичні і гуманістичні зміни у сучасному суспільстві актуалізували проблему загальнокультурного і духовного розвитку особистості, визначили пріоритетними її права на різнобічне розкриття обдарувань, задоволення культурних запитів, повноцінну реалізацію культурно-творчих потреб. Тобто, як зазначає академік І. Зязюн, виникла об'єктивна потреба формування "людини культури". Цілісна людина культури, в його уявленні, – це не властивості і функції, не сума доброчинностей та еталонів культурності, а людина, здатна з максимальною ефективністю реалізувати й розвивати свої індивідуальні здібності і свої інтелектуальні, моральні та творчі можливості [79, с. 8]. Велику роль в цьому процесі відіграє мистецька освіта.

Мистецька освіта не є чимось новим і невідомим. "Початок мистецької освіти в Україні сягає часів родового суспільства, зародження традицій народної педагогіки, які втілювались в обрядовій творчості, що за формою являла собою синкретизм музики, танцю, пластики, поезії, театрального дійства. З прийняттям християнства виникає необхідність підготовки церковних співаків, майстрів іконопису, фрескового монументального живопису, православного зодчества" [39, с. 504]. Але, не дивлячись на те, що мистецька освіта має багатовікову історію, основоположницею введення у науковий обіг самого терміну "мистецька освіта" стала видатний вчений- музикант, доктор педагогічних наук, професор О.П. Рудницька. Вона сформулювала його наукове та обгрунтувала методологічні, теоретичні і методичні основи. За її визначенням, мистецька освіта – освітня галузь, що спрямована на розвиток у людини спеціальних здібностей і смаку, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій, здатності до спілкування з художніми цінностями у процесі активної творчої діяльності та вдосконалення власної почуттєвої культури [98, с. 34].

Саме через культуру людина відкриває і перетворює світ, реалізує власний духовний потенціал, наближається до світових досягнень людської цивілізації. Предмети культури становлять результат духовної творчої активності людини. Таким чином, людина здатна бути носієм і творцем культури тільки тому, що вона "занурена" у соціально-культурне середовище, в той культурний контекст, з якого вона засвоює свої уявлення, правила життя, способи дії [146, с. 5-7].

За визначенням О.П. Рудницької, культура у педагогічному контексті – це освіта, навчання, виховання, що охоплює сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають його історично досягнутий рівень розвитку і втілюються в результатах продуктивної діяльності людини.

Мистецька освіта є результатом формування загальної культури людини, її духовності. Відповідно духовність ми також тісно пов'язуємо з культурою. Г.Н. Волков у роботі "Три ліки культури" пише: "У вузькому розумінні під культурою зазвичай розуміють духовну культуру. Це величезний потенціал духовного досвіду людства, який накопичено за тисячоліття його існування і визначає нинішній рівень його інтелектуального, морального, естетичного розвитку" [25, с. 5].

Слід визначити, що духовність людини формується як здатність переживати дійсне, минуле і майбутнє як сучасне і не зводиться до свідомості. Духовність охоплює світ, проникає в цей світ розуму, освоює його почуттям, відтворює власною волею.

Мистецька освіта має всі ознаки освіти в освоєнні знань і навичок, забезпечує передачу накопиченого і певним чином відібраного людського досвіду, який зберігається в культурі нації, народу, людства.

У змісті освіти культура знаходить своє відображення у смислах духовних цінностей, в досягненнях філософії, творах мистецтва. Причинно-наслідковий зв'язок полягає в тому, що більш високий рівень культури вимагає і більш високого рівня освіти. Разом з тим, homo sapiens властива потреба в емоційному контакті з навколишнім світом, почуття глибокої пошани до його гармонії, краси. Саме ця особливість людини й привела багато тисячоліть тому до виникнення мистецтва і введення його до системи освіти.

І.А. Зязюн вивів загальне визначення терміну "мистецтво". "Мистецтво – як термін використовується в двох значеннях: 1) досконале вміння в якійсь справі, галузі, майстерність; 2) творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність, сфера творчої художньої діяльності [39, с. 501].

У результаті багатогранності структури мистецтва народжуються його види й жанри. До видів мистецтва належать: музичне, образотворче, театральне, хореографічне, кіномистецтво. Жанри – це будь-які структурні модифікації видів мистецтва. Наприклад жанри є: історичні – роман, п'єса, картина, фільм; науково-фантастичний, пригодницький, психологічний – у літературі, театрі, кіномистецтві; жанр пейзажу, портрету, натюрморту, побутовий, міфологічний, батальний – у живопису; жанр пейзажної лірики, любовний, громадянський – у поезії; жанр трудової пісні, весільний, обрядовий – у фольклорі; любовно-психологічний, соціально-аналітичний, життєвий, лицарський, військовий, детективний – у прозі тощо [39, с. 501, 503].

Мистецька освіта виникає відповідно до розподілу праці і соціальних ролей як спеціальна частина освіти. Вона організаційно поєднує загальне зі спеціальним. Тобто, існує загальна мистецька освіта і спеціальна (професійна) мистецька освіта, чим забезпечує в масштабах людства повноту охоплення наявної загальної і художньої культури.

Отже, мистецька освіта – соціальне явище, яке є предметом постійної уваги науково-теоретичних досліджень. Тому що забезпечує збереження і передачу новим поколінням через мистецькі вартості духовної культури, а також виконує функцію збагачення індивідів необхідними знаннями про природу, суспільство, характер взаємодії між індивідом і суспільством [145, с. 15-48].

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші