Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Педагогіка мистецтва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Філософські засади мистецької освіти

Сучасна мистецька освіта активно використовує поняття "гуманізм" як найбільш актуальне і багатозначуще. Висування його на ключові позиції є цілком закономірним з огляду на перехід до особистісно орієнтованої педагогіки, яка надає виняткового значення умінню індивіда прогнозувати і контролювати свою діяльність та власне життя. Ця ідея інтерпретована Г. Баллом у сенсі оновлення освіти щодо створення найкращих умов для розвитку психічних, фізичних і моральних можливостей дитини, формування у неї гуманних рис особистості [10].

Розглядаючи сьогодні мистецьку освіту з позицій гуманістичних відносин, можна виділити ряд завдань, які вимагають першочергового вирішення. До них належать:

  • – переосмислення світоглядно-методологічних основ гуманістичного пізнання;
  • – забезпечення гуманістичної спадкоємності у мистецькій освіті, піднявши її ефективність на всіх етапах і особливо на завершальному – в галузі вищої мистецької освіти;
  • – впровадження різних навчальних програм, спрямованих на вивчення здобутків своєї національної культури та культур інших народів світу з пріоритетом духовних і моральних цінностей.

Орієнтуючись на інтереси особистості, адекватні сучасним завданням освіти, у професійній підготовці вчителів мистецьких дисциплін можна виділити такі аспекти фахової підготовки:

  • – стимуляція емоційного розвитку і художнього мислення, активізація творчого потенціалу через засвоєння різних видів художньої діяльності;
  • – створення умов для широкої базової освіти, що дозволяє досить швидко переключатися на суміжні галузі професійної діяльності;
  • – оволодіння системою поглядів, у відповідності з якими професійні знання спрямовуються на формування моральних якостей, особистісної культури, художньої свідомості.

Згідно гуманістичного підходу нова модель мистецької освіти має базуватись на українській національнокультурній традиції, надбаннях української педагогіки, досвіду поколінь у широкому розумінні. Вона повинна враховувати й відтворювати менталітет нації, відповідати характеру української людини та відтворювати її світовідчуття. Підгрунтям розв'язання цієї проблеми є створення фахової підготовки майбутніх вчителів мистецьких дисциплін. Одним з важливих показників гуманістичної спрямованості педагога будь- якої мистецької спеціальності є сформоване художнє мислення, а також усвідомлення своєрідності художньо-педагогічної діяльності. Учитель повинен бути художньо-освіченою особистістю, мати достатні компетенції у різних галузях мистецтва, що дозволить розширити його професійні функції і тим самим буде сприяти оновленню і поглибленню мистецької освіти. Головною метою навчання стає не просто засвоєння знань і формування умінь, а розвиток мислення студента і його творчого потенціалу.

Стратегія модернізації мистецької освіти припускає, що в основу оновлення її змісту має бути покладена творча компетентність. До неї, згідно концепції креативності Дж. Гілфорда, можна віднести: здатність до виявлення проблеми, здатність акумулювати різні ідеї, здатність гнучко реагувати на різні професійні обставини, оригінальність художнього мислення, здатність удосконалювати завдання, додаючи кожного разу нові деталі, здатність збагачувати свій досвід, тобто здійснювати аналіз та синтез.

У галузі мистецької освіти поняття "компетентність" необхідно розглядати як оцінну категорію, котра визначає здатність вчителя успішно виконувати свої повноваження, а саме, критично мислити, обґрунтовано висловлювати свою думку, захищати власну позицію. Художня компетентність вчителя мистецьких дисциплін передбачає формування професійних якостей, ключовими елементами яких виступає глибока усвідомленість в галузі мистецтва, творче мислення і світоглядні установки. Її особливість полягає не тільки у засвоєнні певного змісту і формуванні відповідних умінь і навичок, а пер за все у розвитку творчої індивідуальності й моральної свідомості.

У мистецькій освіті зросла увага до культурологічного аспекту підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін. Розширення змісту культурологічної освіти до цілісної художньої культури як відображення соціального і естетичного досвіду людства дозволило розкрити історико-культурні та моральні цінності, закладені у художніх творах, визначити ефективність культурологічної підготовки від рівня використання комплексу мистецтв, який об'єднує різні художні явища і формує цілісне уявлення про художню культуру. Культурологічний підхід дозволить поглибити художньо-педагогічну інтерпретацію творів мистецтва і розробити цілісну систему фахових знань, обумовлених ціннісною, евристичною, просвітницькою і комунікативною функціями, що забезпечують більш ґрунтовну професійну підготовку майбутніх вчителів мистецьких дисциплін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші