Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Педагогіка мистецтва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Передумови виникнення кіно і основні етапи розвитку

Мистецькі форми, які домінували у XX столітті, народились у XIX столітті завдяки розвитку машин, появі рухомого зображення, оптичній ілюзії і публічній демонстрації. Кіно – це зображення. Але, на відміну від живопису і фотографії, воно рухоме. Спроби змусити зображення рухатися робилися віддавна. У цьому сенсі попередниками кіно були: "камера-обскура", "чарівний ліхтар" (латерна магіка XVII століття), "наукові" іграшки (фоліоскоп) тощо.

Кіно народилось в атмосфері філософського, технічного, художнього і наукового піднесення кінця XIX – початку XX століття: поява теорії відносності і квантової фізики, засобів масової комунікації, залізничного та авіаційного транспорту (1857 року вперше здійснено політ на планері, а 1890 року французький інженер К. Адер злетів на винайденому ним літаку з паровим двигуном), грамофонних записів, радіо, телефону. Всі ці відкриття зумовили якісний стрибок у розвитку людської цивілізації, під дією якого свідомість динамізувалася й існуючі мистецтва уже не могли повністю задовольнити людину, навіть за наявності художньої практики модернізму, яка розкріпачувала мистецьку думку і підривала усталені форми.

Отже, кіно і стало тим мистецтвом, яке виразило свідомість людини XX століття – часу прискорених життєвих ритмів і колосального науково-технічного поступу. Народжене наприкінці XIX століття, а точніше – 28 грудня 1895 року, воно стоїть в одному ряду з великими відкриттями століття. Насамперед винаходу фотографії: Луї Жак Манде Дагер 1839 року зафіксував на світлочутливій плівці зображення у камері-обскурі – це і стало датою її винаходу. До речі, дослідники вважають, що саме реалістична фотографія сприяла розвитку абстракціонізму. Фотографія осучаснила наш зір, спонукала художників відмовитись від образотворчих шаблонів.

Перелік науково-технічних відкриттів можна продовжувати і хоча не кожне з них має безпосередній стосунок до кінематографа, всі вони підтверджують, що поява кіно стала можливою завдяки розвитку таких наук, як фізика, хімія, механіка.

Фільм неможливо! створити і показати без кінотехніки, насамперед кінокамери та кінопроекційного апарату. Техніка є інструментом кінематографістів від стадії знімання до демонстрування фільму, а невпинне технічне вдосконалення відчутно впливає на естетику кінематографа. Це і є специфікою кіно, якщо розглядати його в контексті інших мистецтв, де інструментарій є стабільним.

Основні етапи розвитку кіно: дозвукове (німе) і звукове.

Разом з тим історія кіно поділяється на окремі періоди, пов'язані з виникненням різних мистецьких течій і напрямків, зумовлених як особливістю, суспільних ситуацій, такі спонуками творчого порядку:

  • 1) 1895–1911 – винахід, становлення, перевірка можливостей;
  • 2) 1911-1920 – відкриття, які роблять кіно мистецтвом (Девід Уорк Гріффіт, Чарлі Чаплін, історичне кіно в Італії, Абель Ганс);
  • 3) 1920-1928 – формування перших шкіл кіно: шведської (психологічна), французької (авангард), німецької (експресіонізм), російської (монтажне кіно); ;
  • 4) 1928-1932 – Посилення,реалістичних тенденцій; урбаністичні мотиви (Дзига Вертов, Вальтер Рутман), епічні твори (Олександр Довженко), документалізм – (Роберт Флаерті, англійська школа). Виникнення і становлення звукового кіно (американські мюзикли);
  • 5) 1932-1941 – поетичний реалізм у Франції і фатальна приреченість героїв, реалізм у кіно США, новаторство Орсона Веллса;
  • 6) 1941-1955 – реалістичні фільми у Великобританії, неореалізм в Італії, поява авторського кіно (Акіра Куросава, Інгмар Бергман, Федеріко фелліні, Лукіно Вісконті);
  • 7) 1956–1968 -. теоретичне обгрунтування авторського кіно і "нова хвиля" (Франція), осмислення уроків війни і польська школа (Анджей Вайда), проблема самотності у фільмах Мікеланджело Антоніоні (Італія), молоде німецьке кіно і боротьба з рутиною, Акіра Куросава й етичні проблеми у фільмах про сучасність та історію,

Інґмар Бергман і філософські метафори, гротеск і самовираження життя у Федеріко Фелліні, взаємозв'язок індивіда і соціуму у фільмах Лукіно Вісконті, "чеське диво", історія Росії очима Андрія Тарковського, новизна і своєрідність українського поетичного кіно;

  • 8) 1970-і – історичні колоси (США, Великобританія – Девід Лін, Річард Аттенборо), звертання до історії союзних республік СРСР ("Захар Беркут" Леоніда Осики);
  • 9) 1980-1990-і – умовність і національні традиції у фільмах Еміра Кустуриці, постмодернізм (Пітер Грінуей, Педро Альмодовар), акцентація естетики зображення (Такесі Кітано, Вонг Кар-Вай, Медем), проблема реалізму (Ларс фон Трієр і "Догма"), азіатський "вибух" (Південна Корея, Гонг-Конг, Китай).

Перші сто років змінювалися естетичні орієнтири кіно, розвивалась мова, розширювався діапазон можливостей. Наприкінці XX – на початку XXI століть кінематограф переживає переломний момент. Нові технології (відео, комп'ютер, цифрові технології) докорінно змінюють його. Щоб проілюструвати зміни, яких він зазнав за останні 20 років, нагадаємо: з початком знімання відеокамерою, кіно охопила естетика аматорського кіно, режисери нерідко почали підкреслювати особливості зйомки ручною камерою, перетворюючи негативні ефекти такого знімання (дрижання камери) у спецефект, навіть підводячи під це теоретичну базу (постулати "Догми", від яких її автори досить швидко відмовились). Вплив на естетику кіно телевізійного феномену.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші