Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна діагностика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Роль аналізу в економічній діагностиці

Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення реальному стану ринкового середовища господарювання (з урахуванням власного потенціалу підприємства). Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень має бути глибокий комплексний аналіз підприємства. У ході такого аналізу всі сфери діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного результату за рахунок оптимально ефективного (у тому числі і з погляду ліквідності, уникнення ризику банкрутства) використання наявних ресурсів, передовсім фінансових.

Система економічної діагностики підприємства базується на використанні алгоритмів, технологій, методів і показників економічного аналізу, побудованих на інформаційній базі господарського обліку. З огляду на це, доцільно розглянути певні методологічні основи фінансово-економічного аналізу та господарського обліку, а потім сформувати комплексну систему діагностики діяльності підприємства. У даному разі під системою діагностики слід розуміти єдність концепції, підходів, принципів, механізмів, технологій та конкретних алгоритмів постійного простежування цільових точок соціально- економічної системи підприємства.

У процесі дослідження фінансово-економічної діяльності підприємства основним слід вважати спроможність аналітика логічно відновити господарські операції, відображені у бухгалтерській звітності, та здатність відтворити у зворотному порядку процеси нагромадження (обліку) інформації (рис. 1.1).

Загальна логіка роботи аналітика

Рис. 1.1. Загальна логіка роботи аналітика

Основне завдання аналітика – реконструювати реальність, яка є у звітності. Для цього необхідне знання методики бухгалтерського обліку, що використовується для фіксації господарських фактів.

Основний принцип аналітичного читання фінансових звітів – дедуктивний, тобто рух від загального до часткового. У ході такого аналізу ніби відтворюється історична і логічна послідовність господарських факторів і подій, напрями та інтенсивність їхнього впливу на результати господарської діяльності.

Практикою фінансового аналізу сформовано основні підходи до читання фінансових звітів. Серед них можна виділити такі:

  • 1. Горизонтальний (часовий) аналіз – порівнювання кожної позиції звітності з попереднім періодом.
  • 2. Вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показників з оцінкою впливу кожної позиції на результати в цілому.
  • 3. Трендовий аналіз – порівнювання кожної позиції звітності з низкою попередніх періодів і виявлення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від впливу випадкових факторів та індивідуальних особливостей окремих періодів. На основі тренду формують імовірнісні значення показників у майбутньому.
  • 4. Аналіз коефіцієнтів – дослідження співвідношень між окремими позиціями певного звіту чи показниками з різних форм фінансової звітності, визначення щільності та характеру взаємозв'язку між ними.
  • 5. Порівняльний (просторовий) аналіз, що включає два аспекти:
    • – внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими напрямами діяльності, за дочірніми фірмами й підрозділами;
    • – міжгосподарський аналіз показників даного підприємства в контексті конкурентного середовища, галузі народного господарства.
  • 6. Факторний аналіз – дослідження спливу окремих факторів (причин) на підсумкові показники за допомогою детермінованих істохастичних прийомів аналізу.

Можна назвати такі завдання діагностики фінансово-економічної діяльності в загальній системі управління підприємством:

  • – вивчення характеру дії економічних законів, визначення закономірностей та тенденцій розвитку економічних систем мікрорівня;
  • – комплексне обгрунтування всіх бізнес-проектів і стратегій підприємства;
  • – контроль за досягненням цільових орієнтирів діяльності, за ефективністю використання ресурсів;
  • – пошук резервів підвищення результативності економічної системи підприємства;
  • – прийняття управлінських рішень з реалізації виявлених резервів.

Основними напрямами аналізу діяльності підприємств, досліджуваними в процесі діагностики, є:

  • аналіз фінансового стану, включаючи платоспроможність, рентабельність за видами продукції, ефективність керування коштами, оборотними активами та ін. Він допомагає визначити пріоритетні напрями пошуку проблем в організації діяльності підприємства;
  • аналіз ситуації на основних існуючих і потенційних ринках збуту продукції, конкурентного становища підприємств зв'язку та інформатизації на цих ринках, а також поточної її спроможності адаптуватися до змін. Докладне вивчення ринку дозволяє чітко сформулювати стратегічні цілі, що стоять перед підприємством, і визначити властивості, якими вона повинна володіти, щоб успішно досягти цих цілей;
  • аналіз загальної системи управління, включаючи організаційну структуру, розподіл функцій і повноважень між різними рівнями управління, організацію документообігу та ін. Система управління має відповідати поточним цілям і завданням підприємств зв'язку та інформатизації, а зміна завдань повинна передбачати і відповідну зміну систем управління;
  • аналіз виробничих процесів, у тому числі організації виробництва, продуктивність праці, обсяги і причини втрат виробничих ресурсів – матеріалів, робочого часу та ін. На підставі численних аналітичних досліджень, а також практичного досвіду в області реінжинірингу бізнес-процесів можна стверджувати, що оптимізація керування виробничими процесами, виявлення способів скорочення втрат ресурсів звичайно мають найбільший потенціал скорочення витрат і підвищення рентабельності діяльності підприємств;
  • аналіз кадрового потенціалу і системи мотивацій дозволяє визначити пріоритетні напрями кадрової політики, необхідні для досягнення запланованих перетворень;
  • аналіз інвестиційної стратегії і політики в області основних фондів, включаючи аналіз стану устаткування, організації інвестиційного процесу, системи управління майном. Даний напрям аналізу є абсолютно необхідним при проведенні будь-яких перетворень, пов'язаних з реорганізацією підприємства (виділення непрофільних активів, продаж / придбання бізнесу), а також для визначення резервів скорочення витрат за рахунок оптимізації керування основними фондами (наприклад, продаж / здача в оренду незадіяних виробничих площ та устаткування) і підвищення ефективності здійснюваних інвестицій (наприклад, шляхом удосконалення оцінки і відбору інвестиційних проектів);
  • аналіз інформаційних систем, що забезпечують процес управління, у тому числі аналіз інформаційних потоків, які підтримують процес прийняття рішень, технічних і методологічних аспектів існуючих систем планування й обліку результатів діяльності підприємства. Даний аналіз дозволяє відповісти на питання, пов'язані з достатністю існуючого інформаційного забезпечення, у тому числі зміст, надійність і оперативність інформації, для учасників виробничих і управлінських процесів, що безпосередньо впливають на досягнення поставлених підприємством цілей.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші