Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна діагностика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи визначення конкурентоспроможності продукції (послуг)

Показники конкурентоспроможності це сукупність системних критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності продукції (послуг), які базуються на параметрах конкурентоспроможності.

Перелік показників конкурентоспроможності залежить від об'єкта досліджень. а також від обраної методики визначення конкурентоспроможності.

Для оцінки конкурентоспроможності продукції використовуються:

  • – диференціальний метод;
  • – комплексний метод;
  • – змішаний метод.

Диференціальний метод заснований на використанні одиничних параметрів продукції, що аналізується, бази порівняння та на їх зіставленні. Розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності ведеться за формулою:

де q – одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по і-му параметру ();

– величина /-го параметра для продукції, що аналізується;

– величина і-го параметра, за якого потреба задовольняється повністю:

п – кількість параметрів.

При оцінці за нормативними показниками одиничний показник набуває лише два значення – 1 або 0. При цьому якщо продукція, що аналізується, відповідає обов'язковим нормам та стандартам, показник дорівнює 1, якщо ні –

0. При оцінці за технічними та економічними параметрами одиничний показник може бути більшим або дорівнювати одиниці, якщо базові значення параметрів установлені нормативно-технічною документацією, спеціальними умовами, замовленнями, договорами.

Диференціальний метод дозволяє визначити, досягнутий чи ні рівень конкурентоспроможності, за якими показниками він не досягається, які з параметрів найбільше відрізняються від базових. Але вказаний метод лише констатує факт конкурентоспроможності продукції та наявності в ній недоліків порівняно з товаром-конкурентом. Він не враховує вплив вагомості кожного параметра на прихильність покупців при виборі товару.

Комплексний метод заснований на використанні комплексних (групових, інтегральних, узагальнених) показників або зіставленні питомих корисних ефектів продукції, яка аналізується. Можна виділити таки групові показники, як:

1. Розрахунок групового показника за нормативними показниками відбувається за формулою:

де – одиничний показник конкурентоспроможності за і-м нормативним параметром.

2. Розрахунок групового показника за технічними параметрами (крім нормативних) відбувається так:

де – одиничний показник конкурентоспроможності за i-м технічним параметром;

– вагомість (значимість) j-го параметра в загальному наборі з технічних параметрів, що характеризують потребу.

Коефіцієнти вагомості показників визначаються експертним шляхом.

Отриманий груповий показник () характеризує ступінь відповідності даного товару існуючій потребі в ньому за сукупністю технічних параметрів. Чим він більший, тим повніше задовольняються потреби споживачів. Основою для визначення вагомості (значимості) кожного технічного параметра в загальному їх наборі є експертні оцінки, засновані на результатах маркетингових досліджень.

3. Розрахунок групового показника за економічними показниками здійснюється на основі визначення повних витрат споживача на придбання та використання товару. Повні витрати споживача визначаються:

де – одноразові витрати на придбання продукції (купівельна ціна продукції);

– середні сумарні витрати на експлуатацію продукції, що відносяться до i-го року її служби і обчислюються за кожною статтею виникнення витрат;

Т – загальний термін служби продукції.

Отже, розрахунок групового показника за економічними параметрами (Iеп) здійснюється за формулою:

де – повні витрати споживача на придбання та споживання відповідно за оцінюваною продукцією і зразком.

На практиці може виникнути нагальна потреба в приведенні експлуатаційних витрат до періоду розрахункового року. В цьому разі необхідно буде застосувати коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат, тоді формула набуде вигляду:

де – одноразові витрати на придбання відповідно оцінюваної продукції і зразка;

– сумарні витрати на споживання (експлуатацію) відповідно оцінюваної продукції і зразка в /-му році;

– коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.

Термін служби для виробів промислового призначення дорівнює їх амортизаційному періоду. Для продукції споживчого призначення оцінка терміну її служби повинна здійснюватися на основі відомостей про фактичні терміни служби аналогійних виробів, а також швидкості морального старіння товарів даного класу.

4. Інтегральний показник. Наступним кроком є розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності за формулою:

За змістом показник (КС) показує розходження між порівнюваною продукцією у споживчому ефекті, що припадає на одиницю витрат покупця на придбання і споживання виробу. Якщо КС < 1, то розглянутий товар поступається зразку за показником конкурентоспроможності, а якщо КС > 1, то перевершує його КС.

Якщо аналіз здійснюється за декількома зразками, інтегральний показник конкурентоспроможності продукції за обраною групою аналогів може бути розрахований як сума середньозважених показників за кожним окремим зразком за формулою:

де – показник конкурентоспроможності і-го зразка;

– вагомість (значимість) І-го зразка в групі аналогів;

N – кількість порівнюваних аналогів.

Показник показує різницю між продукцією, яка порівнюється в споживчому ефекті, що припадає на одиницю витрат споживача на придбання і використання продукції. Якщо , то досліджуваний товар кращий за базу, – конкурентоспроможність товарів рівна; - товар поступається базовому.

Змішаний метод являє собою поєднання диференціального та комплексного методів. При змішаному методі оцінки конкурентоспроможності використовується частина параметрів, розрахованих диференціальним методом, та частина параметрів, розрахованих комплексним методом.

Даний метод визначення конкурентоспроможності продукції (послуг) не є досконалим, оскільки він не враховує важливість споживчих властивостей товару для покупця.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші