Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна діагностика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств у сфері зв'язку та інформатизації та їх послуг

Визначення та обґрунтування сукупності факторів та критеріїв, які визначають рівень конкурентоспроможності ПЗ та послуг, які він виробляє, дозволяє перейти до наступного етапу – кількісної оцінки цього рівня.

Виконання цього етапу дозволяє суб'єкта управління визначити реальний стан конкурентоспроможності ПЗ та його послуг на конкретному ринку та порівняти його з бажаним станом і, у разі невідповідності між ними, вжити заходи, спрямовані на подолання цієї невідповідності.

Для оцінки рівня конкурентоспроможності застосовується певний методичний інструментарій, який складає сукупність методичних підходів і прийомів. Сучасний стан розробки цього інструментарію характеризується значною різноманітністю методів, що застосовуються для оцінки рівня конкурентоспроможності об'єктів різного рівня. Ці методи суттєво відрізняються критеріями конкурентоспроможності, що використовуються для оцінки рівня конкурентоспроможності, показниками, що характеризують критерії конкурентоспроможності, формою надання результатів розрахунків рівня конкурентоспроможності тощо.

При виборі та обґрунтуванні методів оцінки рівня конкурентоспроможності слід спиратися на загальнометодичні вимоги до цих методів. Вони полягають у тому, що методика оцінки рівня конкурентоспроможності повинна забезпечувати урахування усіх найважливіших критеріїв конкурентоспроможності при дотриманні умов відносної простоти практичних розрахунків, наочності, свідомості та однозначності тлумачення отриманих результатів. Крім цього, динамізм зміни факторів, що впливають на конкурентоспроможність, вимагає щоб основні методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності передбачали можливість урахування як зміни вагомості впливу на рівень конкурентоспроможності одного чи групи факторів, так і появи нових факторів.

Для визначення рівня конкурентоспроможності ПЗ та послуг зв'язку та інформатизації найбільшою мірою сформульованих вище загальнометодичним вимогам відповідає методика, яка передбачає використання інтегрального показника, що дозволяє поєднувати окремі критерії для визначення узагальнюючого показника рівня конкурентоспроможності.

Метою розрахунку інтегрального показника рівня конкурентоспроможності є отримання комплексної характеристики, яка дозволяє здійснювати оцінку його конкурентних позицій, та на цій основі розробляти стратегію управління конкурентоспроможністю. Тобто, цей метод покликаний реалізувати комплексний підхід до оцінки конкурентоспроможності.

Одночасно, слід відзначити, що у разі обґрунтованого вибору критеріїв конкурентоспроможності, значення та вага кожного з них, як складових інтегральної оцінки, дозволяють визначити напрями та шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності.

Найбільш розповсюдженим виразом, який використовується для розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності (К), є наступне:

де – значення критеріїв конкурентоспроможності, кількість яких дорівнює ;

– вагомість окремих критеріїв конкурентоспроможності .

У свою чергу, окремі критерії конкурентоспроможності можуть включати низку показників та визначаються з такого виразу:

де – показники, що характеризують критерії конкурентоспроможності, кількість яких дорівнює тi,

– вагомість окремих показників, що характеризують критерії конкурентоспроможності .

До безперечних переваг такого підходу щодо отримання узагальнюючого показника рівня конкурентоспроможності є його відносна простота, а також можливість однозначної інтерпретації отриманих результатів в умовах використання значної кількості критеріїв конкурентоспроможності.

Нижче наведено моделі визначення рівня конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг, а також конкурентоспроможності телекомунікаційних операторів, які відповідають наведеним вище вимогам та умовам.

Інтегральний показник рівня конкурентоспроможності телекомунікаційних послуг (К) визначається з наступного виразу:

де – показник рівня конкурентоспроможності за окремою групою параметрів чи окремим параметром, що впливають на рівень конкурентоспроможності послуги;

– ваговий коефіцієнт, що характеризує значимість j-ї групи параметр рів, чи окремого параметра з набору m, ;

– показник рівня конкурентоспроможності за нормативними параметрами. який визначається з виразу:

де – одиничний показник i-го нормативного параметра;

п – кількість нормативних параметрів.

Якщо i-й нормативний параметр відповідає нормативам, що діють в умовах конкретного ринку, то , у протилежному випадку .

До нормативних параметрів повинні бути включені параметри, що використовуються для визначення рівня конкурентоспроможності, якщо певне зниження або збільшення цих параметрів призводить до того, що продукція не може використовуватися споживачем за призначенням.

Для інших параметрів, що використовуються для оцінки конкурентоспроможності, використовується наступний вираз:

де – одиничний показник i-го параметра;

– ваговий коефіцієнт, що характеризує значимість 7-го параметра в їх загальному наборі ти.

Значення обчислюється з виразу:

де – значення i-го параметра продукції, що розглядається;

– значення i-го параметра, яке повністю задовольняє споживача.

Коли збільшення значення i-го параметра призводить до погіршення споживчих якостей продукції, для визначення слід використовувати співвідношення протилежне тому, що надано у виразі.

Цей вираз доповнюється наступними обмеженнями:

– коли збільшення значення i-го параметра призводить до погіршення споживних якостей послуги,

– коли збільшення значення і-го параметра призводить до покращання споживних якостей послуги,

Значення повинно задовольняти наступним умовам:

Крім того, що формалізована у виразах методик щодо визначення кількісної оцінки конкурентоспроможності послуг, вона дозволяє усунути вплив на рівень конкурентоспроможності послуги можливого збільшення (або зменшення в залежності від напряму дії) значення окремих параметрів марне з точки зору задоволення деякої потреби.

Принциповим також є те, що, у відповідності з її основними положеннями, порядок розрахунків показників рівня конкурентоспроможності за окремою групою параметрів чи окремим параметром, що впливають на рівень конкурентоспроможності продукції (), повинен визначатись у кожному конкретному випадку, в залежності від виду продукції та складу і характеру параметрів, що обрані для визначення конкурентоспроможності послуг.

Для оцінки рівня конкурентоспроможності ПЗ найбільшою мірою відповідає метод визначення позиції в конкуренції з точки зору стратегічного потенціалу оператора, який передбачає використання як критерії конкурентоспроможності ПЗ показники конкурентоспроможного потенціалу, а для поєднання окремих критеріїв з метою отримання узагальнюючого показника рівня конкурентоспроможності ПЗ також використання інтегрального методу.

Основним концептуальним положенням реалізації даного підходу є визначення інтегрального показника конкурентоспроможного потенціалу ПЗ, який розраховується на підставі зіставлення показників, що складають конкурентоспроможний потенціал ПЗ із середньогалузевими або середніми для групи конкуруючих підприємств з урахуванням значимості окремих елементів.

Цей підхід до оцінки рівня конкурентоспроможного потенціалу ПЗ (I) можна описати наступним виразом:

де п – кількість елементів (критеріїв) конкурентоспроможного потенціалу, що враховуються при розрахунку інтегрального показника;

і – порядковий номер елементів конкурентоспроможного потенціалу;

– інтегральний показник 7-го елементу конкурентоспроможного потенціалу;

– відносний показник і-го елементу конкурентоспроможного потенціалу;

– показник значимості (ваги) і-го елементу конкурентоспроможного потенціалу;

– середньогалузеве або середнє для групи конкуруючих підприємств значення і-го елементу конкурентоспроможного потенціалу, яке визначається з виразу:

де т – кількість конкуруючих підприємств, що розглядається;

j – порядковий номер конкуруючого підприємства;

–значення і-го елементу конкурентоспроможного потенціалу для J- конкуруючого підприємства.

Такий підхід до визначення інтегрального показника конкурентоспроможного потенціалу ПЗ дає можливість:

  • – здійснювати діагностичний аналіз щодо окремих елементів конкурентоспроможного потенціалу підприємства та зрівнювати їх із можливостями конкурентів;
  • – установлювати ступінь домінування або відставання підприємства на ринку;
  • – визначати реальних конкурентів і позицію підприємства по відношенню до них та на підставі установленого діагнозу формувати ефективну стратегію конкуренції.

Вирішення питань визначення складу одиничних показників, на базі яких визначається кількісна оцінка кожного з потенціалів, а також виразів, з яких розраховуються їх значення та узагальнена кількісна оцінка цих потенціалів, у кожному випадку (для кожного з потенціалів) повинно бути предметом окремого підходу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші