Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна діагностика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Фактори, що впливають на конкурентоспроможність послуг (продукції, робіт) у сфері зв'язку та інформатизації

Кінцевою метою аналізу конкурентоспроможності ПЗ є кількісна оцінка рівня його конкурентоспроможності та її використання у процесі прийняття управлінських рішень стосовно установлення, підтримки, а в необхідних випадках підвищення конкурентоспроможності. Успішне розв'язанні цієї задачі значною мірою залежить від правильного здійснення якісного аналізу конкурентоспроможності. У системі якісного аналізу конкурентоспроможності будь-якого економічного об'єкта (продукції або послуги, підприємства, галузі, регіону, країни) найбільш важливими науково-методичними питаннями, вирішення яких дозволить найбільш повно та якісно виконати цей аналіз, є визначення складу критеріїв конкурентоспроможності об'єкта, а також факторів, які впливають на конкурентоспроможність об'єкта.

Виходячи зі змісту аналізу конкурентоспроможності, визначення складу критеріїв конкурентоспроможності ПЗ, які повинні використовуватися для кількісної оцінки рівня його конкурентоспроможності, є лише першим кроком на шляху повного вирішення проблеми аналізу конкурентоспроможності. Тому, для подальших міркувань, стосовно використання наведених вище критеріїв у процесі оцінки рівня конкурентоспроможності ПЗ, важливо визначити найбільш вагомі фактори конкурентоспроможності, а також характер та вагомість їх впливу на цей рівень.

Фактори, що впливають на конкурентоспроможність, з одного боку, можуть впливати на сприятливі зміни, а з іншого – можуть створювати руйнуючу дію на досягнутий стан конкурентоспроможності. Тому аналізу факторів конкурентоспроможності повинна приділятись постійна увага.

У відповідності з загальнометодичними підходами аналізу будь-якого економічного об'єкта, у процесі якісного аналізу конкурентоспроможності ПЗ розглядаються фактори зовнішнього та внутрішнього середовища.

Розглянемо деякі найбільш важливі зовнішні фактори. При установленні їх складу враховувати наступне. ПЗ, що працює в активному зовнішньому середовищі, відчуває на собі вплив факторів прямої дії, що роблять безпосередній і негайний вплив на діяльність ПЗ і його конкурентоспроможність зокрема, а також вплив факторів непрямої (опосередкованої) дії – факторів, що можуть не робити прямої негайної дії на оператора, але з часом позначаться на його конкурентоспроможності.

Сукупність елементів зовнішнього середовища (оточення) включає декілька груп. Серед них можна виділити: ступінь державного регулювання економіки; природно-ресурсний потенціал країни та галузі; товарні ринки; ринкова інфраструктура; виробнича база країни та галузі; трудові ресурси країни та галузі; інтелектуальні ресурси країни та галузі; кредитно-фінансова система країни та галузі; соціальна ситуація, економічна інтеграція тощо. Вони формують сукупність факторів опосередкованого впливу, під впливом яких можуть змінюватися основні аспекти діяльності підприємства.

До основних факторів зовнішнього середовища опосередкованого впливу підприємств зв'язку можна віднести такі:

  • – розвиток конкурентного середовища в економіці країни;
  • – геополітичний стан країни та розвиток інфраструктури;
  • – зовнішньоекономічна стратегія країни;
  • – науково-технічний потенціал країни;
  • – податкова політика та система митного регулювання;
  • – стан фінансової системи;
  • – інвестиційний клімат;
  • – рівень розвитку інформаційних технологій;
  • – витрати на виробництво продукції та продуктивність праці.

Особливістю розглянутих факторів опосередкованого впливу на конкурентоспроможність ПЗ є те, що вони певною мірою визначають відповідно потенціал країни. Разом із тим, будь-який потенціал лише створює умови для досягнення певної мети, але не забезпечує її досягнення. Так, високий потенціал країни не гарантує високий потенціал операторів, а лише створює сприятливі умови для його досягнення. Тобто, говорячи мовою математики, високий потенціал країни є необхідною, але не достатньою умовою досягнення високої конкурентоспроможності операторів.

Поряд із зовнішніми факторами опосередкованого впливу існують зовнішні фактори, які чинять безпосередній вплив на конкурентоспроможність оператора. Це відомі фактори (сили конкуренції), під впливом яких формується конкурентне середовище ПЗ – п'ять сил конкуренції Портера (безпосередні конкуренти, потенційні конкуренти, товари (послуги) – замінники, постачальники та споживачі), а також доповнені до них партнери та організації-регулятори.

Не менш важливим є вплив на конкурентоспроможність ПЗ внутрішніх факторів. Серед основних внутрішніх факторів, які впливають на конкурентоспроможний потенціал ПЗ, можна виділити такі:

  • – ефективність його системи управління;
  • – організація виробництва;
  • – фінансове забезпечення;
  • – ефективність технологій;
  • – характер та швидкість впровадження інновацій;
  • – організаційна структура оператора;
  • – організація маркетингової діяльності;
  • – організація підбору, розстановки та підвищення кваліфікації кадрів;
  • – ефективність комунікацій.

Слід зазначити, що конкуренція – це динамічний процес, оскільки умови конкуренції постійно змінюються в залежності від кон'юнктури ринку, дії конкурентів, засобів конкурентної боротьби тощо. Тому, розглянутий вище склад критеріїв та факторів конкурентоспроможності ПЗ може бути віднесений тільки до моменту дослідження та залишається справедливим лише протягом певного періоду часу. Крім того, при його застосуванні слід враховувати постійну зміну ваги окремих критеріїв, що є дуже важливим у процесі кількісної оцінки конкурентоспроможності оператора. Як свідчить практика, за часом як склад так і вагомість критеріїв конкурентоспроможності ПЗ можуть змінюватись. Вони можуть бути залежними також від специфіки конкретного ринку. Так, наприклад якщо раніше у забезпеченні конкурентоспроможності найважливішу роль вигравали виробничий, фінансовий та трудовий потенціал, то на даний час усе більшого значення набувають інноваційний, маркетинговий та комунікаційний потенціал.

Цей процес зміни складу та вагомості критеріїв конкурентоспроможності є постійним. Про це свідчить поява низки робіт, в яких висловлюється думка про те, що рівень партнерських зв'язків є одним з критеріїв конкурентоспроможності підприємства.

Особливого значення проблема взаємодії підприємств на ринку набуває у СЗІ. Як відомо, у процесі виробництва послуг (продукції, робіт) зв'язку та інформатизації бере участь не одне ПЗ, а група підприємств, які, з одного боку, можуть бути конкурентами, а, з іншого, – партнерами. Отже, на ринку послуг (продукції, робіт) зв'язку та інформатизації існує тісний зв'язок між учасниками відносин, а тому партнерство – є одним із необхідних видів їх взаємозв'язку та взаємодії. Зазначимо, що партнерство з інвесторами, постачальниками ресурсів та споживачами (контроль якості послуг тощо) для вітчизняних ПЗ носить традиційний характер у процесі організації своєї діяльності, у той час як партнерство з конкурентами є досить новою тенденцією у побудові взаємовідносин на ринку. Це викликане суто економічними причинами. Якщо раніше партнерство з іншими ПЗ було обумовлено суто виробничим процесом створення послуг (продукції, робіт) зв'язку та інформатизації (участю у виробництві конкретної послуги декількох ПЗ), то на сьогодні це партнерство також обумовлюється економічними процесами, які пов'язанні з пошуком шляхів зниження витрат, підвищення доходів, упровадженням та розвитком маркетингу тощо. З цих позицій, більшість учасників економічних відношень, які складають зовнішнє середовище конкретного ПЗ, є його партнери з різним ступенем глибини довіри, тривалістю співробітництва тощо.

В цих умовах постає питання виділення в якості критерію конкурентоспроможності підприємств у сфері зв'язку та інформатизації партнерського потенціалу, а також урахування його при визначенні рівня їх конкурентоспроможності

Добросовісна конкуренція спрямована на отримання прибутку не лише за рахунок удосконалення споживчих якостей послуг (продукції, робіт) зв'язку та інформатизації, а й шляхом надання більш якісних послуг. На Заході вважають, що підвищення рівня конкурентоспроможності можливе, якщо спрямувати ПЗ на:

  • – постійне впровадження у виробництво нових, удосконалених виробів;
  • – незмінне скорочення всіх видів витрат на виробництво продукції (надання послуг);
  • – підвищення якісних і споживчих характеристик при зниженні цін на продукцію (послуги), які випускаються;
  • – використання нової технології;
  • – використання нової техніки;
  • – розробку нового дизайну продукції;
  • – впровадження нововведень у системі розподілу та збуту.

Аналіз конкурентоспроможності послуг (продукції, робіт) зв'язку та інформатизації є недостатнім для формування висновку про конкурентоспроможність організації в цілому, хоча в більшості випадків використовується саме такий підхід.

Конкурентоспроможність організації – поняття комплексне, яке має охоплювати не лише сферу якості послуг (продукції, робіт) зв'язку та інформатизації, що надається (випускається, виконується). Такий метод має ще меншу цінність для практичного використання у сучасних умовах господарювання, аніж той, який заснований на теорії ефективної конкуренції. На сьогоднішньому етапі розвитку ринкових відносин необхідне більш глобальне бачення проблеми конкурентоспроможності організації для адекватного висновку про його рівень.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші