Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна діагностика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Тимчасовий горизонт бізнес-діагностики

Відмінною рисою бізнес-діагностики є синтез пропозицій за коротко-, середньо- та довгострокового періоду розвитку підприємства з метою ув'язки в єдину стратегію розвитку, збалансовану в тимчасовому аспекті. У даному напряму методика проведення бізнес-діагностики виділяє три автономні блоки: – аналіз на короткострокову перспективу (короткостроковий аналіз); – аналіз на середньострокову перспективу (середньостроковий аналіз); – аналіз на довгострокову перспективу (довгостроковий аналіз).

Такий поділ відображає реальний механізм прийняття рішень керівництвом підприємства в процесі управління підприємницькою діяльністю. Градація будується виходячи з різної гнучкості різних категорій ресурсів підприємства (активів) та джерел фінансування (пасивів) у часі.

Короткостроковий аналіз передбачає гнучкість (можливість варіювання) оборотних коштів і поточних зобов'язань при сталості основного капіталу і довгострокових джерел фінансування, що відображає ступінь свободи управління підприємством з поточного управління підприємницькою діяльністю.

Середньостроковий аналіз вже передбачає можливість збільшення власних коштів за рахунок накопиченого прибутку і приріст основних засобів.

Довгостроковий аналіз базується на припущенні гнучкості всіх активів та пасивів, включаючи довгострокове залучення коштів за рахунок емісії акцій, утворення спільних підприємств, довгострокового заставного кредитування та ін.

Після проведення окремо коротко-, середньо- та довгострокового аналізу виробляється синтез (ув'язка) тих нормативних висновків, які є конфліктними (суперечать один одному), наприклад, завдання підтримки поточного рівня фінансових нормативів в короткостроковому аспекті та цілі відволікання коштів на капітальні вкладення в стратегічній перспективі. За конфліктних цілей на основі кількісних розрахунків знаходиться збалансоване (оптимальне) рішення.

Діагностика бізнес-процесу підприємства

Досить таки часто реальні бізнес-процеси підприємства дуже далекі від того стану, який необхідний його акціонерам та керівництву. Всі бізнес- процеси, як би грамотно й успішно вони були вибудовані, вимагають регулярного моніторингу та періодичного коригування в міру тих змін, які напевно відбуваються в житті підприємства. А в тому випадку, якщо внутрішні процедури раніше не були описані, тобто їх зовсім не існувало, то ще більш важливим стає питання про їх наявність. Керівництво підприємства просто зобов'язане мати наочне уявлення про те, яку роботу щодня повинні виконувати його співробітники, як організовано взаємодію між його внутрішніми підрозділами, як вибудований взаємозв'язок з його зовнішніми контрагентами, як здійснюється документообіг та як автоматизовані виробничі процеси. Ці питання мають актуальність в умовах, коли йде пошук резервів (внутрішніх і зовнішніх) для збільшення ефективності роботи підприємства, а також тоді, коли його новому менеджменту треба оперативно увійти в курс поточних справ і виробити подальший план роботи.

Бізнес-процес – це сукупність взаємопов'язаних заходів або завдань, спрямованих на створення певного продукту або послуги для споживачів. Для наочності всі бізнес-процеси візуалізують за допомогою блок-схеми бізнес- процесів.

Існують три види бізнес-процесів:

  • керуючі – це бізнес-процеси, які керують функціонуванням системи. Так, наприклад, корпоративне управління, стратегічний менеджмент та ін.;
  • операційні – це бізнес-процеси, які складають основну діяльність підприємства та створюють основний потік доходів. Так наприклад, постачання, виробництво, маркетинг, продажі та ін.;
  • підтримуючі – це бізнес-процеси, які обслуговують основний бізнес. Так, наприклад, бухгалтерський облік, підбір персоналу, технічна підтримка та ін.

Бізнес-процес починається з попиту споживача і закінчується його задоволенням. Процесно-орієнтовані підприємства намагаються усувати бар'єри і затримки, що виникають на стику двох різних структурних підрозділів підприємства при виконанні одного бізнес-процесу.

Бізнес-процеси повинні бути побудовані таким чином, щоб створювати вартість й цінність для споживачів та виключати будь-які необов'язкові або зовсім зайві активності. На виході правильно побудованих бізнес-процесів збільшуються цінність для споживача і рентабельність (менша собівартість виробництва товару або послуги).

Для оцінки бізнес-процесів підприємства застосовують кількісні показники (коефіцієнти), які характеризують ефективність бізнес-процесу. До кількісних показників бізнес-процесів підприємства відносять:

  • 1. Скіадність – визначається, як відношення кількості рівнів декомпозиції моделі процесів до суми примірників процесів. Даний показник демонструє ставлення рівнів моделі бізнес-процесів до кількості примірників процесів. Показник складності визначає, наскільки складна ієрархічна структура бізнес- процесів.
  • 2. Процесність – визначається як відношення кількості "розривів" (відсутність причинно-наслідкового зв'язку між екземплярами бізнес-процесу) у бізнес-процесах до суми класів процесів. Даний показник характеризує бізнес-процес як процесний або проблемний (суплений – розроблений, відштовхуючись від сутнісних елементів (одиниці оргструктури та ін.)). У разі, коли значення коефіцієнта вказує на процесний характер моделі – це означає, що всі екземпляри моделі пов'язані між собою причинно-наслідковим зв'язком і горизонтально інтегровані.
  • 3. Контрольованість – визначається, як відношення кількості класів бізнес-процесу до кількості власників процесу. Характеризує ефективність управління власників процесу належними та керованими ними бізнес- процесами.
  • 4. Ресурсомісткість – визначається, як відношення кількості використовуваних ресурсів до кількості "виходів" (результатів примірників процесів) бізнес-процесів. Показник ресурсоємності демонструє, наскільки ефективно використовуються ресурси в конкретному бізнес-процесі. Відношення кількості ресурсів до суми наявних результатів у класах бізнес-процесів показує ефективне або зворотне використання ресурсів.
  • 5. Регульованість – визначається, як відношення кількості наявної

регламентної документації до кількості класів бізнес-процесів. Такий показник характеризує рівень регламентації аналізованих бізнес-процесів та характеризує досліджуваний бізнес-процес як регульований або врегульований нормативними регламентами.

У табл. 7.1 показано зазначені вище показники з демонстрацією їх розрахунків та нормативними значеннями коефіцієнтів.

Таблиця 7.1

Показники ефективності бізнес-процесу підприємства, їх розрахунок і значення

Показники ефективності бізнес-процесів

Умовні позначення

Формули розрахунку

Нормативне значення

Складність

Процесність

Контрольованість

Ресурсомісткість

Регульованість

Сума показників бізнес-процесів повинна відповідати наступному нормативу: 1 ≤ ∑k1 > 2,86. При значенні суми коефіцієнтів дорівнює або більше 1 можна вважати, що аналізований бізнес-процес ефективний. При значенні суми коефіцієнтів більше 2,8 наявності неефективна модель бізнес-процесу.

У табл. 7.2 продемонстровано характеристики показників залежно від значення суми коефіцієнтів.

Таблиця 7.2

Характеристика показників ефективності бізнес-процесів підприємства

Показники ефективності бізнес-процесів

∑k1

∑k1 > 2,86

1

2

3

Складність

Якщо значення кСК < 0,01, то бізнес-процес вважається складним

Якщо значення кск > 0,66, то бізнес-процес вважається нескладним

Процесність

При мінімальному значенні kпр (0,5) модель бізнес- процесів слід вважати процесного

При максимальному допустимому значенні kпр (0,99) модель бізнес- процесів слід вважати не процесного, а проблемною (число "розривів" у класах бізнес-процесу перевищує допустиму норму)

Контрольованість

У разі, коли сума власників процесів дорівнює сумі класів бізнес-процесів (kк = 1) – процес контрольований. Якщо k < 1 то бізнес-процес характеризується зниженого контрольованістю процесу

У цьому випадку, сума власників процесів дорівнює сумі класів бізнес-процесів (kк = 1) – процес контрольований

Ресурсомісткість

Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище значення ефективності використання ресурсів у бізнес-процес і.

У даному випадку – ресурсомісткість низька

Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище значення ефективності використання ресурсів у бізнес-процес і. У даному випадку – ресурсомісткість висока (kp = 1)

Регульованість

У даному варіанті представлений низький показник регульованості бізнес-процесу – kрег, <1

В даному варіанті представлений високий показник регульованості бізнес-процесу – kрег = 1

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші