Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна діагностика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ДІАГНОСТИКА РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВА

  • 13.1. Сутність ризику.
  • 13.2. Методологія виявлення ризиків та характеристика методів одержання інформації про ризики діяльності підприємств.
  • 13.3. Характеристика основних методів кількісної оцінки підприємницьких ризиків.
  • 13.4. Метод Монте-Карло і його застосування до оцінки стратегій, пов'язаних із ризиком.

Питания та завдання для самоконтролю.

Сутність ризику

В умовах ринкової економіки ризик – ключовий елемент підприємництва. Характерні риси ризику – невизначеність, несподіваність, непевність, припущення настання успішної ситуації.

Ризик це:

  • – можливість виникнення несприятливих ситуацій у ході реалізації планів і виконання бюджетів підприємств;
  • – небезпека потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів чи недоотримання доходів порівняно з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів у даному виді підприємницької діяльності;
  • – загроза того, що підприємець понесе втрати у вигляді додаткових витрат чи отримає доходи, нижчі за очікувані;
  • – поєднання можливості досягнення як небажаних, так і надзвичайно сприятливих відхилень від запланованих результатів;
  • – всепроникаючий феномен, властивий усім ринковим суб'єктам. Його основні характеристики зводяться до того, що:
    • а) ризик присутній завжди на всіх етапах діяльності господарських суб'єктів поза залежністю від сфери їхнього функціонування, при цьому відмінність може складатися тільки в його ступені;
    • б) повне усунення ризику неможливо через цілу низку причин як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру (наприклад, відсутність повної інформації, постійний розвиток як безпосередньо конкретного ринку, так і економіки країни в цілому тощо):
      • – являє собою ситуативну характеристику діяльності будь-якого ринкового суб'єкта, що є наслідком невизначеності в його внутрішньому і зовнішньому середовищі, і при його реалізації для даного суб'єкта настають несприятливі наслідки;
    • – як об'єктивно-суб'єктивна категорія, пов'язана з подоланням невизначеності, випадковості і конфліктності в ситуації неминучого вибору, що відображає ступінь досягнення очікуваного результату;
    • – як об'єктивна реальність, яку необхідно враховувати під час планування діяльності в майбутньому.

Суб'єктивно-об'єктивна природа ризику визначається тим, що, як було визначено раніше, невизначеність кінцевого результату діяльності породжується процесами як суб'єктивного характеру, так і такими, існування яких, зрештою, не залежить від волі та свідомості людини.

Із об'єктивного існування ризику випливає, що підприємцю належить не уникати ризику, а вміти оцінювати ступінь ризику та вживати заходи щодо зниження негативних наслідків можливих ризикових подій.

Ризик як окрема подія володіє двома найбільш важливими властивостями – ймовірністю і збитком. Ймовірність події – це його математична ознака, що означає можливість розрахувати частоту настання події за наявності достатньої кількості статистичних даних (спостережень). Збиток – погіршення чи втрата властивостей об'єкта. У підприємницькій практиці збиток майнових інтересів часто виражається у вигляді втрати чи зниження прибутку. Збиток може бути виражений у натуральному вигляді (фізичний) або у вартісному вираженні (економічний).

Ризик не можна розглядати тільки як несприятливе явище. Його подвійна сутність виявляється насамперед у функціях, які він виконує в житті індивідуума й в підприємницькій діяльності. Серед функцій ризику в економічній літературі виділяють інноваційну, регулятивну, захисну й аналітичну.

Розглянемо їх більш детально.

Інноваційна функція ризику полягає у пошуку нетрадиційних шляхів вирішення економічних проблем. У більшості випадків економічний успіх і конкурентоспроможність досягаються завдяки інноваційній діяльності.

Регулююча функція ризику виявляється у конструктивній і деструктивній формах. Конструктивна полягає у тому, що здатність ризикувати – це один зі шляхів успішної діяльності особи, що приймає рішення, який допомагає переборювати консерватизм, догматизм, відсталість, психологічні бар'єри, які перешкоджають перспективним нововведенням. Деструктивна полягає у тому, що приймаються необгрунтовані, невиважені, нерозумні рішення, іноді через відсутність повної інформації, належного урахування закономірностей розвитку явищ, що породжує авантюризм, суб'єктивізм. Вважається, що правомірність нововведення співвідноситься як 70% до 30% (сподівання на 70% успіху і 30% невдачі).

Захисна функція ризику полягає в тому, що ризик треба не тільки розглядати як природний стан особи, яка приймає рішення, а й терпимо ставитися до можливих невдач. Ініціативним, заповзятливим людям потрібен соціальний захист, правові, політичні, економічні гарантії, які стимулюють виправданий ризик і виключають у разі невдачі покарання. Не можна компрометувати справу й імідж особи, яка приймає рішення. Помилка внаслідок розрахованого ризику має розглядатися як невід'ємний елемент і професіоналізму, і самостійності.

Аналітична функція ризику передбачає аналіз усіх можливих альтернатив, варіантів рішень і вибір з них найбільш рентабельних і найменш ризикованих. У простих випадках спираються на інтуїцію, минулий досвід. Вибираючи оптимальне рішення, слід використовувати спеціальні методи аналізу.

Об'єктивність ризику полягає у тому, що він існує незалежно від суб'єкта, на якого він спрямований, суб'єктивність відбивається в його різній оцінці кожним індивідуумом.

З розвитком і ускладненням соціальних та економічних процесів з'являється дедалі більше нових видів і типів ризиків. Постала потреба у їх класифікації.

Загальні принципи класифікації ризиків дають змогу виділити:

  • – ризики, пов'язані з господарською діяльністю;
  • – ризики, пов'язані з особистими якостями підприємця;
  • – ризики, пов'язані з браком інформації про стан зовнішнього середовища.

Далі слід виділити різноманітні принципи класифікації, в основу яких покладено цілі щодо дослідження та вивчення ризиків незалежно від видів діяльності підприємств.

Класифікація видів економічного ризику:

  • 1. За характером наслідків:
    • – чисті ризики – можливість отримання негативного або нульового результату. До них відносять природно-природні, екологічні, політичні, транспортні і частину комерційних ризиків (майнові, виробничі і торгові);
    • – спекулятивні ризики – можливість отримання як позитивного, так і негативного результату. Це фінансові ризики (є частиною комерційних).
  • 2. За сферами діяльності:
    • – виробничий ризик – збитки від зупинки виробництва через загибель або пошкодження основних і оборотних фондів, а також ризики, пов'язані з впровадженням у виробництво нової техніки і технології;
    • – комерційний ризик – це невизначеність результатів від даної комерційної операції або ризик втрат в процесі виробничо-господарської діяльності, який може бути спричинений зниженням обсягів виробництва та реалізації продукції, підвищенням виробничих витрат та ін.;
    • – фінансовий ризик – пов'язаний з купівельною спроможністю грошей і з інвестуванням капіталу. Цей вид ризику виникає коли підприємець (ПЗ) не може виконати свої фінансові зобов'язання.
  • 3. За факторами виникнення ризиків:
    • – природні ризики – ризики, спричинені природними явищами: землетрусами, повенями, бурями, пожежами, епідеміями тощо;
    • – політичні ризики – можливість втрати прибутку внаслідок державної політики, тобто військових дій, революції, загострення внутрішньополітичної ситуації, націоналізації, конфіскації, ембарго, мораторію на зовнішні платежі, зміни податкового законодавства, заборона на конверсію національної валюти у валюту платежу й ін.;
    • – екологічні ризики – ризики внаслідок відповідальності за забруднення навколишнього середовища;
    • – транспортні ризики – пов'язані з перевезеннями вантажів автомобільним, морським, залізничним, річковим і повітряним транспортом;
    • – торговельні ризики – збитки через затримки або відмови від платежів, непостачання товару тощо;
    • – майнові ризики – ризики втрати майна підприємця від причин, які не залежать від нього.
  • 4. Ризики, що пов'язані зі споживною спроможністю коштів:
    • – інфляційні ризики – знецінення доходів через зниження купівельної спроможності коштів. Інвестиційні ризики включають ризики втраченої вигоди, зниження дохідності і прямих фінансових втрат:
    • – ризики втраченої вигоди – втрати в результаті нездійснення будь-якого заходу (страхування, хеджування, інвестування тощо);
    • – ризик зниження дохідності – зменшення відсотків і дивідендів за внесками, кредитами і портфельними інвестиціями. Включає відсоткові і кредитні ризики;
    • – відсоткові ризики – втрати кредитних установ через перевищення відсоткових ставок виплат щодо залучених коштів над ставками за наданими кредитами, а також ризики втрат інвесторів у зв'язку зі зміною дивідендів за акціями і відсотковими ставками за облігаціями, сертифікатами й іншими цінними паперами;
    • – кредитні ризики – небезпека несплати позичальником основного боргу і відсотків за користування кредитом. Сюди ж відноситься неможливість емітента, що випустив боргові цінні папери, виплачувати борг і відсотки. Кредитний ризик є різновидом також і ризику прямих фінансових втрат;
    • – дефляційні ризики – результат падіння рівня цін, зниження доходів і погіршення умов підприємництва;
    • – валютні ризики – пов'язані зі зміненням курсу валют. Цей вид ризику відноситься до спекулятивних, тому втрати однієї сторони економічного процесу приносять додатковий прибуток іншій стороні;
    • – ризики ліквідності – втрати при реалізації цінних паперів і товарів.
  • 5. За масштабами і розмірами ризики розділяють на: глобальний і локальний.
  • 6. За аспектами: психологічний, соціальний, економічний, юридичний, політичний, медико-біологічний тощо.
  • 7. За ступенем об'єктивності: ризик з об'єктивною, суб'єктивною й об'єктивно-суб'єктивною ймовірністю.
  • 8. За ступенем ризиконасиченості рішень: мінімальний, середній, оптимальний і максимальний.
  • 9. За типами: раціональний, нераціональний, авантюрний.
  • 10. За часом ухвалення рішення: ризик, що випереджає, своєчасний, запізнілий
  • 11. За чисельністю осіб, що приймають рішення: одноосібний і груповий.
  • 12. За ситуацією: ризик в умовах визначеності (детермінований), в умовах невизначеності (стохастичний), в умовах конфлікту (конкуруючий).

Градація ризиків досить умовна, тому що окремі види ризиків можуть доповнювати, бути складовими одне одного.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші