Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна діагностика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Характеристика основних методів кількісної оцінки підприємницьких ризиків

На даний час можна виділити наступні методи кількісної оцінки підприємницьких ризиків, які найбільш часто використовуються:

  • – середньозважена оцінка ризику (так званий, класичний метод);
  • – використання для оцінки ризику середнього значення віддачі та її середньоквадратичне відхилення;
  • – метод аналізу чутливості проекту до зміни його основних параметрів;
  • – метод сценаріїв.

Розглянемо зміст перелічених вище методів.

1) Одним з найбільш поширених підходів до кількісної оцінки ризику є використання виразу:

де Нв – розмір втрат,

р – імовірність настання ризикової події.

Тобто міра ризику визначається як добуток очікуваного збитку на ймовірність того, що такий збиток відбудеться.

За наявності даних про втрати та ймовірність їхнього виникнення за кожним видом ризику узагальнений коефіцієнт ризику проекту визначається як сума середньозважених показників ризику кожного виду, тобто з виразу:

За відсутності необхідних статистичних даних кількісна оцінка як окремих ризиків, так і ризику проекту загалом може здійснюватися методом експертних оцінок.

  • 2) Одне з найбільш відомих правил прийняття рішень щодо оцінки підприємницьких проектів з урахуванням ризику розробив американський вчений X. Марковиц, який у 1990 р. отримав Нобелівську премію з економіки. Це правило базується на використанні двох показників:
    • – середнього очікуваного значення () можливого результату (віддачі), яке є середньозваженим для всіх можливих результатів, де ймовірність кожного результату використовується як частота або вага відповідного значення;
    • – середньоквадратичного відхилення () як міри мінливості (хиткості, варіації) можливого результату.

Як віддача можуть бути, наприклад, доходи, прибуток, дивіденди тощо.

Це правило установлює, що проект А кращий ніж проект В при дотриманні однієї з наступних умов:

  • – очікувана віддача А більша або рівна очікуваній віддачі В та варіація А менша ніж варіація В;
  • – очікувана віддача А більша ніж очікувана віддача В та варіація А менша або рівна варіації В.

У разі, коли очікувана віддача та варіація за одним з проектів більша, перевагу слід віддати проекту, який забезпечує менший коефіцієнт варіації V= σ/μ.

Тобто очікувана віддача може бути показником ефективності проекту, а варіація – показником його ризикованості.

3) Для оцінки ризику проекту може бути використана чутливість проекту до зміни його основних параметрів. Для цього використовується точка беззбитковості, яка являє собою точку критичного обсягу виробництва (реалізації), нижче якого проект буде збитковим.

При визначенні точки беззбитковості виходять з рівності надходжень (доходів) від реалізації продукції і витрат на її виробництво.

Як регульовані параметри, що впливають на точку беззбитковості, виступають постійні витрати (П), ціна одиниці продукції (Ц) та змінні витрати, що припадають на одиницю продукції (3).

Обсяг виробництва, що відповідає точці беззбитковості (Q), визначається з виразу:

Аналіз впливу динаміки кожного з показників, що входять в цей вираз, на точку беззбитковості дозволяє оцінити чутливість (міру ризику) проекту до виникаючих (можливих) змін. Чутливість проекту визначається мірою зміни вказаних вище параметрів, яка призведе до того, що фактичний (планований) обсяг виробництва стане відповідати точці беззбитковості.

Кількісна оцінка чутливості визначається за допомогоюіндексів безпеки.

Так, індекс безпеки проекту з обсягу виробництва визначається з наступного виразу:

.

Значення, наприклад, яке дорівнює 0,12, свідчить про те, що якщо при незмінних ціні і витратах обсяг виробництва зменшиться більш ніж на 12 %, то проект стане збитковим.

Відповідно, індекси безпеки проекту з ціни , постійних змінних витрат визначаються з виразів:

де – відповідно ціна одиниці продукції, постійні витрати і витрати,

що припадають на одиницю продукції, за яких фактичний (або планований) обсяг виробництва стане відповідати точці беззбитковості.

Значення цих показників, у свою чергу, визначається з наступних виразів, які визначаються зі змісту точки беззбитковості:

Аналіз чутливості дозволяє виявити найбільш чутливі показники, що впливають на життєздатність проекту, і розробити заходи, що знижують міру цього впливу, тобто були спрямовані на зниження ризику нежиттєздатності проекту.

Суттєвим недоліком цього методу є орієнтація на зміну тільки одного фактора проекту, яка призводить до того, що не враховується можливий зв'язок між окремими факторами, тобто кореляція між ними.

4) Метод сценаріїв є певною мірою розвитком методу аналізу чутливості та спрямований на усунення його недоліків. Він забезпечує можливість розглядання одночасної зміни основних параметрів проекту з урахуванням їх взаємозалежності.

У процесі реалізації цього методу експерти розглядають низку сценаріїв, що характеризують збіг обставин, в яких може опинитися проект, та відповідне їм значення основних змінних проекту.

Найбільш часто як сценарії розглядаються варіанти значень основних змінних проекту при найгіршому збігу обставин (песимістичний сценарій), при найкращому збігу обставин (оптимістичний сценарій) та найбільш імовірний збіг обставин (реалістичний, найбільш імовірний сценарій).

На підставі отриманих від експертів значень основних змінних проекту для песимістичного, найбільш імовірного та оптимістичного сценаріїв розраховуються відповідні їм значення критеріїв ефективності проекту.

Якщо, наприклад, для всіх сценаріїв значення чистого дисконтованого доходу (NPV) позитивне, то проект безумовно може бути прийнятим. Якщо значення NPV для всіх сценаріїв негативне, то проект треба відхилити.

Важливою властивістю сценарного аналізу є можливість розрахунку середнього значення та середньоквадратичного відхилення критерію ефективності проекту та використання отриманих показників для зрівняння різних проектів.

Подальше удосконалення сценарного підходу пов'язане з використанням імітаційного моделювання, яке дозволяє розглядати необмежену кількість різних варіантів розвитку подій (сценаріїв). Тут імітаційне моделювання являє собою обчислювану процедуру, як правило, з використанням ЕОМ, у процесі якої на підставі випадково взятих різних наборів основних змінних проекту, здійснюється серія обчислень значень критеріїв ефективності проекту. Прикладом такого підходу є метод Монте-Карло, який докладно описано нижче.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші